Кількість резидентів “Дія.City” з жовтня 2023 року зросла на 24 – більш ніж до 760 компаній, випливає з повідомлення Міністерства цифрового розвитку (Мінцифри) у “Фейсбуці” в п’ятницю.
“Бізнес продовжує обирати Україну для розвитку. До унікального правового та податкового простору “Дія.City” приєдналося понад 760 резидентів”, – ідеться в повідомленні.
Зазначається, що серед новачків, які приєдналися до “Дія.City”, – Roboneers – український виробник систем ситуаційної обізнаності та наземних роботизованих комплексів. Роботи, які виробляє ця компанія, можуть рухатися за військовими підрозділами на полі бою і нести на собі спорядження. До “Дія.City” приєднався і Nibulon, лідер зернового експорту України.
У Мінцифри додали, що до спеціального правового та податкового режиму долучився IT-підрозділ компанії Nibulon Digital, який наразі працює над е-документообігом та системою ефективного землеробства.
Серед нових резидентів – Itera, одна з найдосвідченіших скандинавських технологічних компаній, що спеціалізується на комунікаціях і надає рішення майже у 20 країнах світу; Melexis R&D – міжнародна високотехнологічна компанія, що виробляє аналого-цифрові мікросхеми для сфери автомобільної електроніки; TAF Drones – міlitary-tech-компанія з виробництва FPV-дронів, акумуляторів та інших технологій для української армії. Як уточнюється, у вересні компанія відвантажила для ЗСУ 6 тис. FPV-дронів, у листопаді – понад 10 тис.
Крім того, резидентами “Дія.City” стали український розробник мобільних застосунків DevLight і харківська компанія, яка розробляє софт CodeIT.
За даними Мінцифри на кінець жовтня, кількість резидентів “Дія.City” сягала 736.
У відомстві нагадують, що серед переваг “Дія.City” – 5%-вий ПДФО, 22%-вий ЄСВ і 1,5%-вий військовий збір від мінімальної зарплати. Крім того, статус резидента “Дія.City” дає перевагу при бронюванні співробітників, знижуючи кількість необхідних критеріїв, яким має відповідати підприємство, до двох із шести.
Розподіл генерації в енергосистемі України у 2022 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Науковці Інституту мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного Національної академії наук України створюють пробіотичні препарати для заквашування овочів. Д.К. Заболотного Національної академії наук України створюють пробіотичні препарати для заквашування овочів, розроблені на основі штамів молочнокислих бактерій Lactobacillus plantarum, повідомляє у вівторок сайт НАН України.
На форумі “Інноваційні підходи в промисловому та крафтовому виробництві: виклики та можливості”, науковці Інституту представили, зокрема, ферментовані напої на основі овочевих соків. Овочеві соки є джерелом вітамінів та багатьох інших корисних речовин. Ферментація з використанням молочнокислих бактерій Lactobacillus plantarum не тільки подовжує термін зберігання, а й збагачує овочевий сік біологічно активними метаболітами, знижує вміст вуглеводів і надає соку функціональних властивостей.
Науковці відділу фізіології промислових мікроорганізмів отримали буряковий напій – сік столового буряка, ферментований відібраними штамами молочнокислих бактерій. Він кисло-солодкий за смаком (зі слабким буряковим присмаком), містить менше вуглеводів і більше деяких амінокислот, а також молочну та інші органічні кислоти, вітаміни групи В, РР, С, Е, мінеральні речовини, бетанін і пектин.
Багаторічні дослідження біологічної активності бурякового напою та клінічні дослідження на добровольцях засвідчили, що вживання 50 мл бурякового напою протягом двох тижнів позитивно впливало на загальний стан здоров’я, поліпшуючи роботу травного тракту та кровоносної системи. Позитивний ефект після вживання соку спостерігається за дисбактеріозів, гастритів шлунка, гіпертонії, дистрофії міокарда, гіповітамінозів С і В у воєнний і повоєнний час. Сьогодні вчені Інституту продовжують працювати над цим продуктом: удосконалили склад бактеріальної закваски та поглиблено досліджують його біологічну активність.
заквашування овочів, Мікробіологи України, пробіотичні препарати
Державний бюджет України отримав близько $950 млн від Японії в рамках проєктів Світового банку на відновлення і соціальний захист, повідомило Міністерство фінансів у четвер.
“Фінансування складається з гранту Японії на $52,4 млн у рамках проєкту “Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей” (HOPE) і позики від уряду Японії $900 млн через проєкт “Інвестиції в соціальний захист для підвищення охоплення, стійкості та ефективності” (INSPIRE)”, – уточнюється в релізі.
Згідно з ним, кошти спрямують для відшкодування видатків держбюджету України на нагальні та пріоритетні потреби, зокрема, у сфері відновлення та соціальної допомоги.
Проєкт INSPIRE фінансується коштом позики Світового банку в розмірі $1,2 млрд із Цільового фонду з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine), за підтримки уряду Японії та має на меті забезпечити соціальний захист вразливих верств населення під час і після війни, покращити доступ до соціальної допомоги й соціальних послуг, а також посилити адаптивність системи соціальної підтримки для ефективного реагування на виклики сьогодення та в майбутньому.
Метою проєкту HOPE є відновлення інфраструктури на постраждалих від бойових дій територіях, на деокупованих та постраждалих регіонах України. Кошти також надаватимуться власникам будинків на ремонт у багатоквартирних і приватних будинках, що зазнали помірних ушкоджень і не потребують капітального ремонту. Проєкт підтримуватиме реформи політики на національному рівні для покращення результатів відновлення та узгодженості з цілями української євроінтеграції.
Міністр фінансів Сергій Марченко 19 грудня повідомив, що з початку цього року Україні вдалося залучити вже понад $39 млрд зовнішнього фінансування порівняно з $32,1 млрд за весь минулий рік, а до кінця року ця сума сягне близько $42,3 млрд.
Зокрема, 20 грудня Україна отримала грант від ЄС EUR150 млн, а в четвер – EUR1,5 млрд останнього траншу макрофінансової допомоги ЄС цього року.
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) за січень-листопад 2023 року здійснило 6,763 тис. виплат із Фонду захисту потерпілих (ФЗП), що на 33,2% більше, ніж за аналогічний період 2022 року. Згідно з повідомленням МТСБУ на його сайті, загальна сума таких виплат порівняно із січнем-листопадом зросла на 44,6% – до 393,7 млн грн.
Найбільший обсяг виплат – 269,5 млн грн, або 68,5% за сумою і 4,3 тис. за кількістю припав на виплати за шкоду, заподіяну винуватцями ДТП, які не мають чинного поліса ОСЦПВ. Порівняно з відповідним періодом 2022 року кількість таких виплат зросла на 33%, сума – на 89,1%.
Цей тренд посилюється через соціально-економічні наслідки війни.
За водіїв пільгових категорій із ФЗП за звітний період було здійснено майже 1,1 тис. виплат на суму 72,9 млн грн, що на 28,8% більше за кількістю та 46,7% більше за сумою, ніж за аналогічний період 2022 року.
У січні-листопаді 2023 року МТСБУ виплатило 12,1 млн грн за зобов’язаннями страхових компаній, які припинили діяльність і визнані банкрутами.
За зобов’язаннями компаній, які припинили діяльність на ринку ОСЦПВ, але визнані банкрутами в установленому законодавством порядку, здійснено виплати за рахунок наявних у ФЗП МТСБУ гарантійних внесків таких страховиків на суму 34,4 млн грн.
МТСБУ також зазначає, що мінімальними залишаються регламентні виплати за ДТП, спричинені невстановленим транспортним засобом (за такими випадками сплачують лише за фактом загрози життю та здоров’ю) – 4,4 млн грн, спровокованими автомобілями, якими заволоділи внаслідок протиправних дій, – 0,22 млн грн.
Моторне (транспортне) страхове бюро України, МТСБУ, Фонд захисту потерпілих
Європейська комісія повідомила про відправку в Україну ще 500 електрогенераторів.
“Тривалі жорстокі атаки з боку Росії зробили українську енергетичну інфраструктуру крихкою. Ми відправляємо в Україну ще 500 електрогенераторів, довівши їхню загальну кількість до більш ніж 5500, щоб забезпечити достатнє енергопостачання і підтримувати роботу життєво важливих служб”, – йдеться в повідомленні Єврокомісії в Х (Твіттер).
Фінансова вартість 500 електрогенераторів, що відправляються в Україну, становить 16,5 млн євро. Генератори передадуть різним українським міністерствам.
У повідомленні на сайті Комісії вказується, що мета полягає в тому, щоб забезпечити достатнє постачання електроенергії в холодні і темні місяці, а також підтримувати в робочому стані життєво важливі українські служби, зокрема лікарні. 40 із 500 генераторів призначені для шкіл.
