Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Аптечні продажі в Україні зросли на 8,3% у грошовому виразі, але впали на 7,2% в упаковках

Аптечні продажі в Україні за підсумками січня-лютого 2025 року в грошовому виразі зросли на 8,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – більш як до 39,014 млрд грн, в натуральному знизилися на 7,2% – майже до 176,866 тис. упаковок, повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” дані проведеного дослідження компанія “Бізнес Кредит”.

Згідно з ними, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками січня-лютого 2026 року становила 220,58 грн за упаковку, що на 16,67% більше, ніж за цей період роком раніше.

При цьому аптечні продажі лікарських засобів у цей період зросли в грошовому виразі на 10,8% – до більш ніж 31,396 млрд грн, в натуральному зросли на 2,25% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, до 138 млн упаковок.

Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками двох місяців 2026 року становила 227,5 грн за упаковку, що на 8,5% більше, ніж в січні-лютому 2025 року.

Водночас аптечний продаж БАДів за перші два місяці 2026 року в грошовому виразі збільшився на 12,46%, до майже 4,6 млрд грн, а в натуральному скоротився на 17,3%, до 14,717 млн упаковок. Середньозважена ціна у цьому сегменті зросла на 35,9% – до 309,64 грн за одиницю товару.

Як повідомлялося, аптечні продажі в Україні за підсумками 2025 року в грошовому виразі зросли на 14,23% порівняно з 2024 роком – більш як до 220,287 млрд грн, в натуральному знизилися на 2,25% – майже до 1,135 млн упаковок, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками 2025 року становила 194,68 грн за упаковку, що на 16,86% більше, ніж роком раніше.

При цьому аптечні продажі лікарських засобів у цей період зросли в грошовому виразі на 12,79% – майже до 170,318 млрд грн, в натуральному – знизилися на 0,2% порівняно з 2024 роком, до 808,546 млн упаковок.

Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками 2025 року становила 210,65 грн за упаковку, що на 13% більше, ніж станом на кінець 2024 року.

Лідерами роздрібних продажів в 2025 році серед вітчизняних компаній залишається фармкомпанія “Фармак” з обсягом продажів майже 10,978 млрд грн. В ТОП-5 також увійшли фармкомпанія “Дарниця” (7,473 млрд грн), “Київський вітамінний завод” (КВЗ, майже 6,842 млрд грн), “Артеріум” (5,975 млрд грн) та “Фарма Стар/Acino” (2,9 млрд грн).

,

Географічна структура міжнародної допомоги Україні у 2022-2025 роках, млрд євро

Географічна структура міжнародної допомоги Україні у 2022-2025 роках, млрд євро

Open4Business.com.ua

АСС прогнозує скорочення площ під соєю на 30% через експортне мито

Запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак призведе до зниження рентабельності цих культур, що спричинить скорочення посівних площ під соєю у 2026 році на 30%, повідомили експерти Американської торговельної палати (ACC) під час пресбрифінгу в Києві.

“Наші прогнози свідчать про можливе зменшення площ під соєю на 30% порівняно з попереднім сезоном. Експортне мито діє як економічний бар’єр, що робить вирощування цієї культури менш привабливим для товаровиробника. Фермер не буде кожного року брати на себе збитки — якщо фінансовий результат від’ємний, він просто змінює структуру посівів”, — пояснили експерти.

У бізнес-об’єднанні зауважили, що за звичайних умов альтернативою могла б стати кукурудза, проте наразі її інвестиційна привабливість також під питанням через зростання собівартості виробництва.

“Ціни на пальне та добрива суттєво зросли, зокрема, через загострення ситуації навколо Ірану та блокування Ормузької протоки. Це значно підвищує витрати аграріїв на вирощування кукурудзи, що в поєднанні з низькою рентабельністю олійних через мита (на сою та ріпак – ІФ-У) ставить аграріїв у складне становище перед початком весняної кампанії”, — наголосили учасники брифінгу.

Фахівці висловили упевненість, якщо регуляторна політика не зміниться, існує ризик довгострокової відмови фермерів від вирощування ріпаку та сої. Це призведе до того, що внутрішні переробники, які лобіювали введення мита для отримання дешевої сировини, зрештою зіткнуться з її фізичним дефіцитом через скорочення виробництва.

Як повідомлялося, згідно із законом № 4536-IX від 16 липня 2025 року, в Україні з 4 вересня 2025 року запроваджено 10% вивізне (експортне) мито на насіння ріпаку та соєві боби. Документ передбачає поступове зниження ставки на 1% щороку, починаючи з 1 січня 2030 року, до рівня 5% у 2035 році. Водночас закон містить пільговий режим для безпосередніх виробників і кооперативів, які звільняються від сплати збору при експорті власновирощеної продукції.

, , ,

Україна посіла 95-те місце у світовому рейтингу забруднення повітря

За підсумками 2025 року Україна посіла 95-те місце серед 143 країн і територій у світовому рейтингу забруднення повітря, опублікованому швейцарською компанією IQAir. Згідно з глобальним прес-релізом IQAir, у 2025 році лише 14% міст світу відповідали рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо середньорічної концентрації PM2,5 на рівні не вище 5 мікрограмів на кубічний метр, тоді як 130 із 143 країн і територій перевищували цей показник.

У глобальному релізі IQAir також зазначається, що до п’ятірки найбільш забруднених країн світу у 2025 році увійшли Пакистан, Бангладеш, Таджикистан, Чад і Демократична Республіка Конго. Найбільш забрудненим містом світу стало Лоні в Індії, а найчистішим — Ньювудвілл у ПАР.

«Київстар» купує ще 6 СЕС

«Київстар», найбільший український оператор зв’язку, який наприкінці минулого року придбав оператора сонячної електростанції (СЕС) потужністю 12,947 ГВА у Житомирській обл. за $3 млн, планує придбати ще шість компаній — операторів СЕС у Львівській області: ТОВ «Енергопостач-Плюс», “Лайтфул”, «Санлайт Дженерейшн», «Терновиця Солар», «Енерджі Спейс» та «Терновиця Солар Плюс».

Згідно з повідомленням Антимонопольного комітету України, він надав ПрАТ «Київстар» відповідний дозвіл у четвер.

Як раніше повідомляло агентство «Інтерфакс-Україна», АМКУ в липні 2021 року вже надавав дозвіл на купівлю цих СЕС, але тоді потенційним покупцем виступала французька Total Eren S.A. («дочка» Total).

На той момент йшлося про понад 100 ГВА встановленої потужності: «Енерджі Спейс» (5,94 ГВА і 5,797 ГВА), «Терновиця Солар» (13,023 ГВА і 15,537 ГВА), «Терновиця Солар Плюс» (12,382 ГВА і 15,537 ГВА), «Санлайт Дженерейшн» (5,94 ГВА та 5,797 ГВА), «Енергопостач-Плюс» (5,94 ГВА та 5,797 ГВА) та «Лайтфул» (5,94 ГВА та 5,79).

Основним бенефіціаром «Енерджі спейс» та «Терновиця Солар Плюс», згідно з даними ресурсу YouControl, є Всеволод Трофименко з родини власників мережі кінотеатрів Multiplex, «Терновиця Солар», «Санлайт Дженерейшн», «Енергопостач-Плюс» та «Лайтфул» — Іван Торський, який був генеральним директором девелоперського холдингу «ТКС».

CEO та президент «Київстару» Олександр Комаров 13 березня під час презентації річного звіту групи зазначав, що придбана наприкінці минулого року перша СЕС виробляє електроенергію, еквівалентну 4% річного споживання електроенергії «Київстару».

За його словами, такі інвестиції — це хеджування витрат на енергію, що є однією з найбільших постійних статей витрат компанії. Вони відповідають стратегії підтримки відновлення та енергетичної незалежності України, а також доповнюють потреби цифрових послуг.

«Збільшення присутності в енергетичному секторі для нас є природним хеджуванням від зростання цих цін у найближчі періоди», — додав тоді CFO Борис Долгушин.

Група «Київстар» у 2025 році збільшила прибуток EBITDA на 30% — до 27 млрд грн при зростанні виручки на 30,3% — до 48,2 млрд грн, у тому числі в четвертому кварталі минулого року EBITDA збільшилася на 23,1% — до 7,2 млрд грн при зростанні виручки на 30,1% — до 13,5 млрд грн.

H&M Group у 2025 році скоротила викиди та збільшила частку більш екологічних матеріалів до 91%

Шведська компанія H&M Hennes & Mauritz AB опублікувала річний звіт про сталий розвиток за 2025 рік, у якому повідомила про подальше зниження викидів парникових газів, зростання частки перероблених та більш екологічних матеріалів, а також про інвестиції в декарбонізацію та інновації.

Як зазначається в документі, у 2025 році 91% матеріалів, що використовуються компанією, становили перероблені або більш стійкі альтернативи, при цьому частка саме перероблених матеріалів досягла 32%, перевищивши цільовий показник у 30%.

Згідно зі звітом, викиди парникових газів у Scope 1 і 2 скоротилися на 41% порівняно з 2019 роком, а в Scope 3 — на 34,6%. Загальний обсяг інвестицій у декарбонізацію та інновації склав 2,8 млрд шведських крон.

У H&M також повідомили, що з 2022 року кількість постачальників одягу категорій 1, 2 і 3, які використовують вугільні котли, скоротилася на 108. Компанія підтвердила мету повністю відмовитися від такого обладнання до 2026 року.

Використання прісної води у 2025 році було знижено на 22,8%, що більш ніж удвічі перевищило цільовий показник. Паралельно сервіс перепродажу через Sellpy та бренди групи вже працює на 26 ринках і забезпечує 0,8% обороту, збільшившись на 31% у річному вираженні.

Генеральний директор H&M Group Даніель Ервер зазначив, що компанія продовжує посилювати клієнтську пропозицію і водночас демонструє, що зростання, прибутковість та скорочення викидів можуть йти паралельно. Директорка зі сталого розвитку Лейла Ертур, у свою чергу, заявила, що група має намір і надалі відокремлювати зростання бізнесу від зростання споживання ресурсів, підтримуючи людей та громади.

Крім того, H&M Group повідомила про 10-річчя глобальної рамкової угоди з IndustriALL та IF Metall, яка, за даними компанії, захищає права понад 1 млн працівників.

Повний annual and sustainability report 2025 опубліковано на сайті H&M Group.

,