Як ви можете навчатися насправді, а не у фантазіях ваших HR-ів?
Корпоративна англійська це практично must have для будь-якої компанії, що себе поважає. Зі свого боку всі мовні школи та фрилансери, що поважають себе, обов’язково пропонують корпоративну англійську.
Понад 10 років ми займаємося бізнесом у сфері освіти та ведемо переговори з корпоративними замовниками. Наш досвід ведення перемовин вимірюється мегатоннами годин. Досвід роботи з корпоратами вимірюється групами, міні-групами, індивідуальними заняттями з босами, презентаціями, лекціями про нашу технологію, тестуванням співробітників, відкритими уроками, душевними розмовами з керівництвом, психологічною підтримкою топів, що сумніваються, сотнями літрів кави і гігабайтами переписок.
Тему корпоративної англійської ми обговорювали з колегами неодноразово. Бо немає жодного з наших колег віком від 25 до 60 років, хто б не працював корпоративним викладачем англійської.
Ми бачили, як колеги змінюються на обличчі під час згадки про корпоративну англійську. Ми чули від наших студентів, наприклад, айтівців, що у їхніх фірмах англійська — це втрата часу і безглузде заняття без термінів і результату. Вони віддають перевагу витраті власних коштів у приватному порядку.
Зважаючи на наш досвід, а також на досвід наших колег і студентів, ми зробили висновки про те, як вхідні дані з обох боків — замовника та виконавця — перетворюються на результат.
Перший висновок
Вдало існують лише дві моделі корпоративної англійської: коли викладачі англійської — штатні співробітники компанії та фрилансери — приходять навчати за рекомендацією когось зі співробітників, тобто відразу отримують кредит довіри.
Другий висновок
Основна складність — у комунікації із замовником на етапі переговорів.
Під час перемовин основний момент, на який спирається замовник, це гроші: ось, ми даємо вам гроші, тож старайтеся, покажіть, які ви молодці. Коли чесний виконавець каже замовнику, що, працюючи за своєю технологією, він навряд чи зможе дати замовнику бажаний результат, той і далі наполягає: ви що, не хочете грошей?
Замовник думає, що він розраховується з виконавцем лише грошима. Насправді він розраховується, окрім грошей, робочим і особистим часом своїх співробітників.
Якщо виконавець хоче тільки грошей і розпоряджається робочим і особистим часом співробітників, знаючи, що не може дати їм бажаний результат, то страждають співробітники. Якщо виконавець хоче не тільки грошей, але й результату, однак не може його надати в запропонованих йому умовах, то виграє якийсь інший виконавець, а саме найгучніший пустомеля на ринку. Такому виконавцю результат не важливий, але у нього найгнучкіші умови: робіть, що хочете і коли хочете за свої гроші на нашій навчальній платформі, призначеній для всіх без винятку, головне, не чіпайте нас. І знову страждають співробітники, за навчанням яких на платформі стежить навіть не викладач, а менеджер. Що логічно, бо хтось же має відстежувати платежі.
Серед корпоративних замовників саме айтівці, наприклад, дуже бояться потрапити в руки гучного пустомелі і ретельно перевіряють всіх учасників тендеру на рухливість суглобів рук. Але саме вони часто стають жертвами базік, бо втомлені від переговорів виконавці виходять з гри першими. Вони приходять на перемовини з надією, що круті айтівці визнають, що за межами їхнього світу теж є класні виконавці, але надія зникає від недовіри, яку вони отримують на свою адресу.
В таких обставинах шанси зустрітися у співробітників і тих викладачів, які хочуть все зробити правильно і не нашкодити, невеликі.
Ще одна велика проблема в комунікації замовника і виконавця — це те, що успіх підприємства зазвичай залежить від однієї людини, яка ухвалює рішення. Цією людиною може бути HR або асистент директора, які рідко коли запитують співробітників, що їм насправді потрібно.
Якщо зустріч HR замовника і менеджера з продажів виконавця буде успішною, то корпоративна англійська буде відповідати уявленням HR про те, якою вона повинна бути. Або уявленням його шефа. Від вибору підручника і персональних побажань до зовнішнього вигляду, статі, віку і характеру викладача («А можна нам подивитися на всіх ваших викладачів?»).
Ще одна проблема, навіть якщо HR і менеджер з продажів змогли сподобатися один одному, це невиразність ТЗ. Запити на корпоративну англійську, які прилітають до нас приблизно раз на місяць, мають такий вигляд:
1. Нам потрібно покращити англійську наших співробітників.
8 У нашій компанії є потреба у дистанційних колективних заняттях з англійської мови у форматі спілкування (не навчання) для підтримки і підвищення рівня. Для цього шукаємо носія мови, готового проводити такі зустрічі щотижня або раз на два тижні. Охочих навчатися наразі приблизно 30 людей.
Ці ТЗ невиразні, тому що вони містять установки «чогось хочу, а чого — не знаю», «зробіть мені красиво», «намалюйте мені червоне коло синім фломастером». Ми розуміємо, що це завдання виконавця — написати розширене ТЗ і побудувати освітній маршрут. Але не кожен замовник хоче втрачати час на те, щоб ознайомитися з технологією виконавця і почути, чому вона може не спрацювати або спрацювати трохи не так, як очікується.
А ось це чіткі ТЗ:
Ці ТЗ чіткіші, оскільки вони базуються на потребах корпорації та/або мотивації співробітників. Замовник показує, що готовий інвестувати в навчання, а завдання виконавця — показати, у чиє саме. На основі цих ТЗ виконавець вже знає, які запитання йому потрібно поставити, і уточнень у нього вже менше, а ті, які є, детальніші.
Підсумувавши свій та чужий досвід взаємодії з корпоративними замовниками, ми склали таблицю, яка може стати у пригоді HR-у або тому, хто формулює запит на навчання.
| Навіщо співробітникам потрібна англійська? | гроші | час* | результат | ми обираємо |
| писати ділові листи | не дуже дорого | менший за стандартний курс, якщо у вас середній рівень | простий і відчутний | |
| читати професійну літературу** | безкоштовно | увесь вільний час | усі питання до себе | |
| спілкуватися з колегами на професійні теми | дорого | кілька стандартних курсів | залежить від рівня мови та здатності до комунікації | |
| розмовляти із замовниками та виконавцями | дорого | кілька стандартних курсів | залежить від рівня мови та здатності до комунікації | |
| впевнено говорити на розмовному рівні | дорого | кілька стандартних курсів | з’явиться на рівні upper-intermediate | |
| виступати на конференціях | дорого | кілька стандартних курсів | з’явиться на рівні upper-intermediate | |
| зрозуміти, коли мітинг завершується і вчасно сказати ʼbyeʼ | недорого | швидко | доступний на будь-якому рівні | |
| щоб був, може, колись знадобиться | не платіть за це | вічність | не знадобиться | |
| щоб HR міг поставити галочку, що у фірмі є корпоративна англійська | задарма | для підписання договору | галочка |
* розраховується відповідно до стандартного курсу в 60 академічних годин (15 тижнів, по 1,5 години 2 рази на тиждень, не беручи до уваги домашні завдання)
** викладач не потрібен
| Чому співробітникам потрібна англійська? | гроші | час | результат | ми обираємо |
| їм пообіцяли підвищення зарплати за англійську | дорого (зважаючи на підвищення зарплати) | залежить від кроку підвищення зарплати | часто гарний, але ще частіше ніякий | |
| бо начальник так сказав | фірми | співробітників | нехай сам учить свою англійську | |
| бо весь світ говорить англійською | не платіть за це | курс закінчиться не розпочавшись | розмитий | |
| бо ми пообіцяли їм бонуси | недорого | курс закінчиться не розпочавшись | розмитий | |
| бо недостатнє володіння англійською суттєво обмежує їхній доступ до інформації | дорого | кілька стандартних курсів | з’явиться на рівні upper-intermediate | |
| бо в нас корпоративна мова — англійська | дорого | кілька стандартних курсів | з’явиться на рівні upper-intermediate |
| Як часто співробітники готові навчатися? | гроші | час | результат | ми обираємо |
| скільки їм скажуть, стільки і будуть | скільки виділять | поки все не набридне | погано прогнозований | |
| один раз на тиждень по годині | дорого | вічність | розмитий | |
| двічі на тиждень по півтори години | дорого | кілька стандартних курсів | простий і відчутний | |
| 15 хвилин на день | безкоштовно | 15 хвилин на день | нульовий | |
| а ми не знаємо, як піде | дивіться самі | скільки вийде | як піде | |
| а як часто треба? | за ринком | пару разів на тиждень | передбачуваний |
| Як довго співробітники готові навчатися? | гроші | час | результат | ми обираємо |
| нам би швидше | дорого | половина робочого часу та весь особистий час | буде, якщо справді терміново | |
| з нового року до відпустки | дорого | кілька стандартних курсів | передбачуваний | |
| поки є гроші на це | скільки є | на скільки вистачить грошей | такий, на який вистачить грошей і часу | |
| у нас є пів року | дорого | кілька стандартних курсів | передбачуваний |
| Як ви хочете навчатися? | гроші | час | результат | ми обираємо |
| просто спілкуватися | не платіть за це | вам його не шкода? | нульовий | |
| без нудної граматики | безкоштовно | не витрачайте свій і наш час | мовний розлад | |
| без письмових домашніх завдань | дуже дорого | дуже довго | дуже нескоро | |
| за підручником* | за ринком | вказано в програмі підручника | передбачуваний, вказаний у спеціальному розділі підручника | |
| щоб граматику пояснювали українською | за ринком | такий самий, як і для пояснення граматики англійською | англійською | |
| тільки не за підручником!* | дорожче, ніж за підручником | стандартний | залежить від кваліфікації викладача | |
| без дурних ігор | за ваші гроші не проблема | не скоротиться | передбачуваний, без дурних ігор | |
| тільки англійською | за ринком | стандартний | передбачуваний | |
| онлайн без камери | дуже дорого | стандартний | гарний у тих, хто раніше боявся говорити | |
| так, як мене раніше вчили, не дуже демократично, але результат був | батіг додано у вартість | минулий | за ним до того, хто вас учив раніше | |
| тільки не так, як мене навчали раніше | за ринком | теперішній | давайте спробуємо |
* Страх навчатися за підручниками означає — «я знаю, що мої побажання не будуть враховані». З адекватним викладачем все можна поєднати — і побажання, і підручник. І ні, якщо просто видати підручник комусь, хто говорить англійською, це не означає, що результат буде хорошим.
Третій висновок
Якщо в компанії немає штатних викладачів або найнятих фрілансерів, можна запропонувати цю таблицю ейчару. Вільний стовпчик — це поле для внесення власних даних. Можливо, від цього хтось виграє.
Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 31.05.2024
Джерело: Open4Business.com.ua
АТ “Укргазвидобування” спрямувало до зведеного бюджету країни 11,02 млрд грн рентних платежів за підсумками січня-червня 2024 року.
“Із цієї суми 5%, або 551,03 млн грн, надходять до бюджетів місцевого та обласного рівнів у регіонах, на території яких компанія здійснює видобуток вуглеводнів”, – повідомляється на сайті компанії в середу.
Зокрема, Харківська область отримає 284,66 млн грн, Полтавська – 220,36 млн грн, Львівська – 22,76 млн грн, Дніпропетровська – 10,76 млн грн, інші – 12,49 млн грн.
Як повідомлялося, “Укргазвидобування” 2022 року виробило 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж 2021-го. За підсумками 2023 року виробництво товарного газу становило 13,224 млрд куб. м, що на 0,679 млрд куб. м більше, ніж 2022-го.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Українська зернова асоціація (УЗА) знизила оцінку потенційного врожаю зернових і олійних у 2024 році на 2,8 млн тонн порівняно з попереднім прогнозом – до 71,8 млн тонн, повідомила пресслужба асоціації.
«Поточний прогноз ґрунтується на середніх погодних умовах за останні п’ять років, тому поліпшення або погіршення цих умов навесні та влітку вносять свої корективи. Чергове зниження прогнозу врожаю в новому сезоні спричинене спекотною та посушливою погодою в Україні в липні цього року, що негативно вплинула на потенційну врожайність пізніх зернових та олійних культур», – зазначається в повідомленні.
На думку експертів, за таких умов експорт у новому сезоні 2024/2025 становитиме 41 млн тонн, що на 2,5 млн тонн менше за попередній прогноз. Минулого сезону, що завершився 30 червня, за оцінкою УЗА, експорт зернових та олійних становив 57,5 млн тонн зернових та олійних. Отже, падіння експорту порівняно з минулим сезоном може скласти понад 16 млн тонн.
Урожай пшениці у 2024 році УЗА оцінює на рівні 19,8 млн тонн (у 2023 – 22 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2024/2025 МР може скласти близько 13 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали майже 1 млн тонн.
УЗА звернула увагу, що в Україні через війну та значний відтік населення за кордон знизилося споживання пшениці. За оцінкою Мінагрополітики України споживання пшениці знизилося з 8 млн тонн – до трохи більше ніж 6 млн тонн.
Урожай ячменю 2024 року, за оцінкою УЗА, може скласти 4,95 млн тонн, що на 350 тис. тонн більше за попередню оцінку (2023 року – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт у 2024/2025 МР очікується на рівні близько 2 млн тонн (торік експорт ячменю становив майже 2,5 млн тонн).
Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні погіршуються через тривалий посушливий період у низці регіонів. УЗА оцінює прогноз урожаю кукурудзи на рівні 23,4 млн тонн, що на 2,1 млн тонн нижче за попередню оцінку та на 6,2 млн тонн менше за торішній врожай, який становив 29,6 млн тонн. При цьому потенційний експорт може скласти близько 18,5 млн тонн (минулого сезону експорт становив 29,3 млн тонн, зокрема за рахунок перехідних запасів кукурудзи).
Урожай соняшнику 2024 року можна очікувати на рівні 12,8 млн тонн, що на 0,9 млн тонн нижче за попередню оцінку (2023 – 14,2 млн тонн). Потенційний експорт може скласти до 250 тис. тонн, тоді як переробка соняшнику на рослинну олію може досягти 12,5 млн тонн. Минулого сезону переробка склала 13,5 млн тонн.
УЗА у 2024 році очікує врожай ріпаку на рівні 4,3 млн тонн (у 2023 – 4,5 млн тонн), при цьому експорт 2024/2025 МР – 3,4 млн тонн (поточного сезону – 3,7 млн тонн).
Щодо сої, то незважаючи на те, що аграрії збільшили площі під нею, несприятливі погодні умови не дадуть змоги отримати більший урожай через більш низьку врожайність культури, впевнені експерти. За їхньою оцінкою, врожай сої можна очікувати 2024 року на рівні 4,8 млн тонн, що на 0,7 млн тонн менше за попередню оцінку (2023 року – 4,9 млн тонн). Потенційний експорт у 2024/2025 МР може становити 3,5 млн тонн (минулого сезону – майже 3 млн тонн).
Як повідомлялося, УЗА у 2023 році оцінювала зібраний урожай на рівні 82,8 млн тонн зернових та олійних.
Open4Business, провідний український інформаційний портал на тему економіки та бізнесу, тепер виходитиме п’ятьма мовами. Новою мовною версією сайту стала іспанська. Цей крок, на думку редакції порталу, значно поліпшення доступ іноземних компаній до українського ринку та пошуку ділових партнерів.
Open4Business, створена для задоволення потреб іноземних інвесторів, спеціалізується на наданні консалтингових послуг для компаній, які прагнуть вийти на український ринок. Компанія використовує індивідуальний підхід до кожного проекту, залучаючи внутрішніх та зовнішніх експертів з необхідних галузей.
Нова іспаномовна версія сайту спрямована на полегшення взаємодії з іспаномовними клієнтами та партнерами, а також на забезпечення більш глибокого розуміння унікальних можливостей, які пропонує український ринок. Ця ініціатива відображає розширення міжнародної присутності проекту Open4Business та його можливостей сприяти глобальній інтеграції та розвитку українського бізнес-середовища.
“Цей крок є важливою віхою у наших зусиллях забезпечити іноземним компаніям легкий доступ до українського ринку та зміцнення міжнародних ділових зв’язків, адже в 28 іспаномовних країнах зараз проживає понад 500 млн людей, там успішно розвиваються мільйони бізнес-проектів, багато з яких могли б стати інвесторами в українську економіку”, – зазначив керівник проекту Open4Business Максим Уракін.
Отже, запуск іспанської версії сайту Open4Business відкриває нові можливості для іспаномовних бізнесменів, зацікавлених у входженні на український ринок.
Відень, 31 липня 2024 року – ICMPD поповнився ще одним членом: Ірландія стала 21-ю державою-членом, яка долучилася до роботи ICMPD з пошуку інноваційних рішень регіональних міграційних викликів. Ірландія приєдналася до МЦРМП останньою після Німеччини (2020 рік), Греції (2021 рік) та Нідерландів (2023 рік), які приєдналися до організації в останні роки.
“Глобальна міграція стає все більш складною та багатогранною. Ірландія не може пройти через це наодинці; ефективна міграційна політика не може бути розроблена або реалізована в ізоляції. Вступ Ірландії до Міжнародного центру з розробки міграційної політики дуже вітається і приносить багатий досвід, який стане безцінним ресурсом для ірландських політиків», – заявила міністр юстиції Ірландії Хелен МакЕнті Т.Д.
Ірландія та МЦРМП співпрацюють протягом останніх 20 років, реалізуючи низку дослідницьких проектів у сфері управління міграцією. Серед них, зокрема, дослідження нелегальної міграції, тенденцій і результатів політики регуляризації, а також аналіз реалізації різних політик (MIrreM); оцінка структури і практики Загальноєвропейської системи притулку (CEASEVAL); підготовка доказів на підтримку політики ЄС щодо додаткових шляхів прийому дорослих біженців на основі технічних і професійних навичок (REF-VET) та багато інших.
Крім того, Ірландія відіграє активну роль у діалогах з питань міграції, що підтримуються МЦРМП, таких як Будапештський та Празький процеси, а також у розробці посібника з інтеграції нещодавно прибулих мігрантів у регіоні (SPRING); політичних дослідженнях, обміні інформацією та розбудові потенціалу в рамках ініціативи «Медична країна походження» (MedCOI); а також у розробці методів і стратегій допомоги жертвам торгівлі людьми, сексуального насильства та експлуатації дітей, особливо тих, що вчиняються з використанням онлайн каналів (HEROES).
“Ми раді вітати Ірландію як нашу нову державу-члена.
Держави-члени МЦРМП представляють групу країн, які мають велике значення та унікальну позицію у вирішенні питань, пов’язаних з міграцією; і Ірландія була активним учасником цих зусиль. Як держава-член, Ірландія і надалі зміцнюватиме стратегічний вимір нашої взаємодії з Європейським Союзом і за його межами», – заявив Генеральний директор МЦРМП Міхаель Шпінделеггер.
«Окрім того, що Ірландія є країною призначення для мігрантів, активна співпраця з МЦРМП та досвід країни у вирішенні різних міграційних питань посилить наші можливості для спільного та більш ефективного реагування на можливості та виклики, а також сприятиме вдосконаленню міграційних систем на регіональному рівні», – додав пан Шпінделеггер.
МЦРМП був заснований за ініціативою Австрії та Швейцарії у 1993 році, коли міграційна реальність в Європі була кардинально змінена політичними змінами у Східній Європі та балканськими конфліктами. Кількість країн-членів вперше зросла в 1990-х роках, коли до неї приєдналися Угорщина в 1995 році та Словенія в 1998 році. У 2001 році до них приєдналася Чехія, у 2003 році – Швеція, Польща та Болгарія, у 2004 році – Португалія та Хорватія, а у 2006 році – Словаччина.
Румунія і Сербія були наступними, хто приєднався в 2011 році, а потім Боснія і Герцеговина в 2012 році і Північна Македонія в 2015 році. Мальта і Туреччина приєдналися у 2018 році, Німеччина – у 2020 році, а Греція – у 2021 році.
