“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у 2024 фінансовому році (ФР, липень-червень) отримав $682 млн валового прибутку, що на 7% більше, ніж у 2023 ФР.
Згідно з річним звітом, оприлюдненим на сайті компанії, “Кернел” у минулому ФР отримав $3,581 млрд доходу, що на 4% більше, ніж у попередньому ФР.
“Це зростання було зумовлене збільшенням обсягів продажів за всіма ключовими продуктами – зерном, соняшниковою олією та соняшниковим шротом – завдяки повторному відкриттю експорту українських чорноморських портів у середині жовтня 2023 року. Це зростання було частково нівельовано нижчими реалізаційними цінами. Вантажні перевезення та інші послуги досягли рекордного рівня в $405 млн, що становить 11% загального доходу. Експортні продажі становили 94% від загального доходу”, – зазначається в звіті.
При цьому “Кернел” визнав збиток у розмірі $10 млн від зміни справедливої вартості біологічних активів та сільгосппродукції у 2024 ФР порівняно зі збитком у $115 млн.
Собівартість реалізованої продукції у 2024 ФР зросла на 7% у річному обчисленні і досягла $2,889 млрд. Це було зумовлене зростанням собівартості товарів для перепродажу та використаної сировини на 7% у річному обчисленні, а також зростанням витрат на доставку та обробку на 7%, пояснили в компанії.
Водночас у “Кернел” оцінили втрати від пошкодження майна та переривання ведення бізнесу через війну РФ проти України у $71 млн, що на 33% більше, ніж у попередньому році, і повідомили, що отримали одноразову страхову виплату у розмірі $34 млн.
Агрохолдинг у 2024 ФР отримав $9 млн прибутку від операцій з цінними паперами (включаючи торгівлю Avere), дохід від інвентаризації, прибуток від продажу іноземної валюти та дохід від розірвання контрактів.
Інші операційні витрати “Кернела ” у 2024 ФР склали $23 млн, що на 34% менше, ніж у попередньому році. Це включало $17 млн штрафів за відправку та інші штрафи (через тривалі часи очікування під час завантаження та розвантаження суден у портах) та збиток у розмірі $5 млн від операцій Групи з цінними паперами та деривативами.
Агрохолдинг збільшив витрати на заробітну плату та пов’язані з нею витрати на 24%, тобто $81 млн. Відтак загальні, адміністративні витрати у 2024 фінансовому році зросли на 4% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і досягли $213 млн, головним чином через підвищення зарплат і витрат, пов’язаних із її виплатою.
Крім того, “Кернел” визнав чисті збитки від знецінення фінансових активів у розмірі $11 млн, це відображає сформовані резерви під дебіторську заборгованість та позики, надані третім сторонам.
Агрохолдинг також зафіксував збиток у розмірі $229 млн у 2024 ФР через знецінення основних засобів та обладнання ($117 млн), знецінення гудвілу, пов’язаного з двома заводами з переробки олійних культур, придбаними раніше “Кернел” ($58 млн), а також знецінення нематеріальних активів, пов’язаних із портовим перевалочним бізнесом ($24 млн).
Крім того, в агрохолдингу згадали про знецінення передоплат постачальникам та інших оборотних активів ($6 млн), про списання активів, знищених російськими обстрілами ($14 млн) тощо.
Відтак операційний прибуток “Кернелу” у 2024 ФР знизився на 37% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 ФР – до $276 млн.
Фінансові витрати у 2024 фінансовому році зменшилися на 22% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склали $119 млн, що зумовлено суттєвим погашенням банківських кредитів групи у грудні 2023 року та зменшенням орендних платежів після продажу частини сільськогосподарського бізнесу у березні 2023 року.
Фінансовий дохід у 2024 ФР зріс на 62% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і склав $50 млн, головним чином за рахунок відсотків, нарахованих за фінансовими активами, що утримуються для управління готівкою, оскільки додаткові залишки ліквідності були розподілені на відсоткові інструменти. Це також включало негрошовий прибуток у розмірі $6 млн від погашення деяких кредитних ліній зі знижкою.
Як наслідок, чисті фінансові витрати зменшилися на 43% у порівнянні з аналогічним періодом минулого ФР і склали $69 млн.
Чистий прибуток від курсових різниць склав $33 млн, головним чином через девальвацію української гривні відносно долара США протягом звітного періоду та відповідну переоцінку внутрішньогрупових залишків.
Інші витрати, нетто, зросли у 2,5 раза у порівнянні з аналогічним періодом минулого ФР і досягли $29 млн. Серед них агрохолдинг згадав витрати на благодійні та соціальні проєкти в $25 млн, штрафи і пеню на $6 млн, а також $2 млн прибутку від продажу дочірніх компаній, оскільки Група завершила продаж трьох зерносховищ підлогового типу у 2024 ФР.
Група отримала операційний прибуток у розмірі $604 мллн до змін оборотного капіталу, що на 20% менше, ніж у попередньому році. Цей показник був на 59% вищим за показник EBITDA за звітний період, що відображає вплив суттєвих негрошових статей, визнаних протягом року.
Після врахування курсових різниць при перерахунку іноземних операцій загальний сукупний дохід, що належить акціонерам компанії, у 2024 ФР становив $63 млн, що на 7% більше, ніж у попередньому році.
Рада директорів рекомендувала загальним зборам акціонерів оголосити дивіденди на рівні нуля за рік, що закінчився 30 червня 2024 року.
Агрохолдинг “Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Українське спортивне медіа Tribuna.com, яке нараз має більше 12 млн щомісячних користувачів, оголосило про запуск глобальної футбольної платформи шістьма міжнародними мовами — англійською, іспанською, німецькою, французькою, італійською та арабською та має амбіцію збільшити число користувачів вчетверо.
“Наша амбіція — 50 мільйонів щомісячних користувачів у всьому світі”, — повідомив співзасновник Tribuna.com Максим Березінський агентству “Інтерфакс-Україна“.
За його словами, це довгострокова мета, яка потребує сильної команди.
“Зокрема, для роботи з міжнародною платформою ми активно залучаємо нативних спікерів, які розуміють не лише мову, а й локальний контекст. Наприклад, арабомовну версію Tribuna курує колишній редактор сайту “Манчестер Сіті” арабською”, – навів приклад Березінський.
Він наголосив, що паралельно підтримується розвиток уже наявної української команди, й завдання ресурсі в Україні незмінне — залишатися провідним спортивним медіа.
“Звісно, більшість користувачів міжнародних версій приходять до нас, щоб прочитати про улюблену команду або дізнатися рахунок екзотичного матчу. Але ми вважаємо своїм завданням і обов’язком також розповідати про український контекст і свідомо розвиваємо цей напрям на іншомовних версіях”, – зазначив Березінський.
Співзасновник Tribuna.com додав, що ресурс поширює інформацію про руйнування росією українських спортивних об’єктів, а також просуває відомих українських атлетів, таких як футболіст Олександр Зінченко, стрибунка у висоту Ярослава Магучіх, фехтувальниця Ольга Харлан або боксер Олександр Усик.
Окрім того він повідомив про плани поширення використання штучного інтелекту (AI) та реалізації конкретних AI-проєктів уже найближчим часом.
Tribuna.com заснована понад 10 років тому Дмитром Навошею та Максимом Березінським. Наразі компанія окрім міжнародного сайту також просуває застосунок Football Xtra, в якому намагається поєднати медіа, спільноти футбольних фанатів і сервіс спортивної статистики, який охоплює більше 600 турнірів у 160 країнах. Окрім того до продуктів видавництва також входять 12 мобільних застосунків для iOS та Android, створених для фанатів провідних футбольних клубів світу — від “Барселони” до “Ювентуса”.
Згідно з інформацією в YouControl, громадяни Білорусі Навоша та Березінський є власниками у пропорції 85% на 15% ТОВ “Спорт сєгодня”. Виручка очолюваної Березінським компанії у минулому році зросла до 15,44 млн грн з 9,92 млн грн у 2023 році, а чистий збиток склав 1,23 млн грн проти 5,22 млн грн чистого прибутку роком раніше.
Окрім того у Березінського, за даними YouControl, є історичний звя’зок з ТОВ “Трібуна діджитал”, де він був співвласником. Зараз цієї компанією, яка минулого року отримала 6,42 виручки за чистого збитку 3,16 млн грн, володіє її директор Олексій Сімченкою.
На сайті Tribuna.com вказані контакти кіпрської Tribuna Trading LTD, яка була зареєстрована 2016 року й одним з директорів якої є Навоша.
Керівник практики безпеки бізнесу в юридичній компанії Juscutum Олександр Горобець підтримав ухвалені поправки до КПК щодо НАБУ і САП.
“Замість політичних маніпуляцій – правова ясність. Законопроєкт №12414 уперше чітко встановлює межі повноважень і підвищує стандарти захисту прав людини«, – заявив він у переданому агентству »Інтерфакс-Україна” в середу коментарі.
На його думку, у межах розширення повноважень генерального прокурора закон повертає ситуацію в правове поле, оскільки розширення компетенції САП із 1 січня 2024 року, відповідно до закону №3509-IX, суперечило нормі Конституції, що повноваження генпрокурора не можуть бути передані іншому прокурору.
“Значним досягненням законопроєкту є ліквідація деструктивної практики проведення обшуків без судових ухвал. Проєкт чітко обмежує це право виключно випадками, коли існує нагальна потреба врятувати життя, здоров’я, статеву свободу, безпеку особи або зберегти докази цих злочинів. Такий підхід вартий найвищої похвали, адже він є прямим кроком до посилення гарантій захисту прав і свобод громадян України від необґрунтованого втручання у приватне життя”, – такої протилежної з АПУ думки дотримується керівник практики безпеки бізнесу Juscutum.
Від додав, що ухвалений закон також передбачає низку додаткових гарантій для учасників провадження, зокрема, клопотання про продовження досудового розслідування до 12 місяців тепер має погоджувати особисто генпрокурор, а його заступники не матимуть такого права.
Горобець вважає, що ухвалений закон залишає широкий спектр законних можливостей даному НАБУ для цивілізованої та продуктивної роботи, і нагадує, що розширення повноважень САП відбулося тільки з 1 січня 2024 року, а до того цей орган також ефективно працював.
Юрист також зауважив, що внесені зміни стосуються всіх правоохоронних органів і структур, а не лише антикорупційних, тому не варто говорити про вибіркове втручання.
“Законопроєкт №12414 є не загрозою, а важливим кроком на шляху до більш ефективної, конституційної та правозахисної системи правосуддя в Україні. Він покликаний усунути дисбаланси, посилити гарантії прав громадян і зробити роботу правоохоронних органів прозорішою та відповідальнішою”, – підсумував керівник практики безпеки бізнесу Juscutum.
Ухвалення закону з поправками до Кримінального процесуального кодексу (КПК) №4555-IX (у Раді йшов під №12414) значно послаблює незалежність антикорупційних органів, ставить під загрозу євроінтеграційні прагнення України, а також порушує принципи верховенства права та законності, зокрема, через порушення процедур, передбачених регламентом Верховної Ради, з такою публічною заявою виступила Асоціація правників України (АПУ) в середу.
Серед норм, які розкритикувала АПУ, скасування виключної підслідності НАБУ і САП щодо корупційних злочинів, позбавлення прокурорів САП повноважень на віднесення до компетенції НАБУ інших проваджень, прямо не передбачених КПК, і закріплення права генерального прокурора витребувати матеріали будь-якого провадження та можливість доручення аналізу таких матеріалів щодо дотримання вимог закону будь-якому іншому прокурору.
У заяві також наголошується на закріпленні виключної компетенції генпрокурора на повідомлення про підозру топпосадовцям і надання йому повноважень на закриття кримінального провадження щодо топпосадовців.
“Можливість призначення прокурора без проведення конкурсу – на підставі особистої заяви та за результатами спеціальної перевірки. Така норма нівелює стандарти добору, суперечить принципу незалежності прокуратури та створює ризики для легітимності кадрових рішень”, – прокоментували в АПУ ще одну з норм ухваленого закону.
На її думку, закріплення такої підстави для відсторонення слідчого/детектива як невиконання вказівок прокурора може використовуватися як інструмент впливу на процесуальну незалежність.
Асоціація також вказала на розширення приводів для проведення «невідкладного» обшуку без судового рішення за рахунок вилучення або збереження доказів, тоді як раніше це було можливим лише для забезпечення життя осіб, збереження майна або в разі переслідування осіб.
АПУ наголошує, що незалежність антикорупційних органів є ключовою вимогою міжнародних партнерів та умовою фінансової підтримки України. Її забезпечення було передбачено, зокрема, в рамках візової лібералізації з ЄС та програм з МВФ.
“Більше того, такий закон може створити перешкоди для приєднання України до ЄС, адже порушує принципи верховенства права, що є фундаментальною складовою євроінтеграційного процесу. З огляду на зазначене, Асоціація правників України закликає Верховну Раду ініціювати невідкладний перегляд положень закону, що підривають інституційну незалежність НАБУ та САП”, – йдеться в заяві.
Асоціація також закликає міжнародних партнерів продовжити моніторинг і сприяння дотриманню принципів незалежності антикорупційної системи України, а професійну правничу спільноту та громадськість – до напрацювання змін, які відповідатимуть міжнародним стандартам правової держави.
Переробка альтернативних олійних в новому сезоні може зрости у разі підписання законопроєкту, що містить “соєво-ріпакові правки”, проте несуттєво, переробка ріпаку становитеми 500-550 тис. тонн, сої – 2,7 млн тонн, соняшнику – 13,6-13,8 млн тонн, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Дійсно, дія експортного мита для сої та ріпаку може зробити внутрішні ціни на олійні більш привабливими для переробних підприємств, проте є ряд чинників, що можуть обмежити обсяги переробки, зокрема очікуваний нижчий урожай альтернативних олійних і більший – по соняшнику, а також наявні складнощі з реалізацією продуктів переробки”, – пояснили аналітики.
За інформацією експертів, потенціал урожаю ріпаку в Україні зменшується в міру просування збиральної кампанії, оскільки демонструє значно нижчі показники урожайності, ніж очікувалося. Наразі валовий збір даної культури “АПК-Інформ” оцінює на рівні близько 3 млн тонн (- 18% до 2024/25 МР).
При цьому конкуренція в цьому секторі між експортерами та переробниками залишиться високою навіть за умови дії експортного мита, оскільки ряд компаній вже має зобов’язання за зовнішньоекономічними контрактами, а пропозиція сировини від аграріїв залишається низькою, що підтримуватиме ціни на ріпак, тоді як ціни на ріпакову олію поки що перебувають під тиском через кон’юнктуру ринку нафти, а також збільшення виробництва олійної культури в ЄС.
“Наша оцінка переробки ріпаку в Україні в сезоні-2025/26 поки що не перевищує 500-550 тис. тонн (на рівні попереднього сезону). При цьому в разі покращення перспектив “маржі” у даному секторі не виключається перегляд оцінки в більший бік”, – прогнозують аналітики.
Перпективи сектору соєвих бобів, на їхню думку, теж має неоднозначний вигляд.
Площа сівби сої в 2025 року виявилася більшою, ніж прогнозувалося, але, за оцінкою “АПК-Інформ”, її урожай навряд чи перевищить показник попереднього року та за умови росту потенціалу урожайності очікується на рівні 6,3 млн тонн (-8%). Проте це може стати одним із найбільших показників для галузі, що може відповідним чином вплинути на ціни й зберегти високу привабливість для переробників.
У новому сезоні за умови дії експортного мита на сою її переробка може досягти 2,7 млн тонн (+3%) і стати новим рекордом для галузі.
Також важливим чинником виступатиме кількість зібраного урожаю соняшнику та “маржа” його переробки.
“Поки що очікується, що виробництво даної олійної може зрости на 8% – до близько 14 млн тонн, а переробка – до 13,6-13,8 млн тонн, що може трохи знизити інтерес крупних заводів до альтернативних олійних”, – резюмували в “АПК-Інформ”.
Президент України Володимир Зеленський призначив Ольгу Селіх надзвичайним і повноважним послом України в Султанаті Оман. Відповідний указ № 531/2025 опубліковано на сайті глави держави.
Ольга Селіх має багаторічний дипломатичний досвід роботи в системі Міністерства закордонних справ України. У різний час обіймала посади в центральному апараті МЗС та дипломатичних установах за кордоном. Донедавна працювала в одному з департаментів МЗС, що курують питання країн Близького Сходу та Північної Африки.
Султанат Оман офіційно встановив дипломатичні відносини з Україною в 1992 році. Посольство України в Маскаті розпочало роботу в 2018 році. Двостороннє співробітництво розвивається в сферах торгівлі, освіти, сільського господарства та енергетики. Оман залишається одним з ключових партнерів України в зоні Перської затоки.
Призначення нового посла в Маскат відображає прагнення України активізувати двосторонні зв’язки та розширити економічну і політичну присутність у регіоні.
