Американські біржові фонди (ETF), що інвестують у біткойн, з початку цього місяця зіткнулися з відтоком коштів інвесторів у розмірі $3,5 млрд, показують підрахунки Bloomberg. Рекордний відтік протягом одного місяця був встановлений в лютому цього року і склав $3,6 млрд. З урахуванням тижня, що залишився в листопаді, цей рекорд може бути побитий.
У тому числі інвестори вивели $2,2 млрд з найбільшого біткойн-ETF – IBIT, керованого BlackRock.
Курс біткойна в понеділок знижується на 2,6%, до $85,7 тис. З початку року криптовалюта подешевшала приблизно на 7%.
Аналітики Citi Research відзначають, що відтік коштів з ETF посилює негативну динаміку криптовалюти, а приплив коштів прискорює її зростання. За їхніми підрахунками, відтік $1 млрд з фондів, що інвестують в біткойн, призводить до зниження вартості самого біткойна на 3,4%, і навпаки.
Світове виробництво сталі в жовтні 2025 року скоротилося на 5,9% порівняно з жовтнем 2024 року – до 143,340 млн тонн, при цьому зниження зафіксовано в більшості країн першої десятки виробників, випливає з даних Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel).
Перша десятка країн за виплавкою сталі в жовтні 2025 року виглядає наступним чином:
Китай – 72 млн тонн (мінус 12,1% до жовтня 2024 року);
Індія – 13,563 млн тонн (плюс 5,9%);
США – 6,989 млн тонн (плюс 9,4%);
Японія – 6,853 млн тонн (мінус 1%);
РФ – 5,250 млн тонн (мінус 6,2%);
Південна Корея – 5,093 млн тонн (мінус 5,8%);
Іран – 3,316 млн тонн (плюс 12%);
Туреччина – 3,208 млн тонн (плюс 3,1%);
Німеччина – 3,127 млн тонн (мінус 3%);
Бразилія – 2,988 млн тонн (мінус 2,7%).
За січень-жовтень 2025 року світове виплавлення сталі зменшилося на 2,1% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 517,589 млн тонн. У першій десятці країн-виробників за десять місяців поточного року:
Китай – 817,870 млн тонн (мінус 3,9% до січня-жовтня 2024 року);
Індія – 135,987 млн тонн (плюс 10%);
США – 68,376 млн тонн (плюс 2,8%);
Японія – 67,327 млн тонн (мінус 4,1%);
РФ – 56,536 млн тонн (мінус 4,9%);
Південна Корея – 51,144 млн тонн (мінус 3,6%);
Туреччина – 31,277 млн тонн (плюс 1,2%);
Німеччина – 28,505 млн тонн (мінус 9,9%);
Бразилія – 27,988 млн тонн (мінус 1,8%);
Іран – 25,442 млн тонн (мінус 1%).
За підсумками 2024 року 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж у 2023 році. Лідерами були Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (мінус 1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (плюс 6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (мінус 3,4%), США – 79,452 млн тонн (мінус 2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (мінус 7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (мінус 4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (плюс 5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (плюс 9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (плюс 5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (плюс 0,8%).
У 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі (мінус 0,1% до 2022 року), а в 2022 році 64 країни – 1 млрд 831,467 млн тонн (мінус 4,3% до 2021 року), при незмінному домінуванні Китаю і зростанні виробництва в Індії на тлі зниження показників у більшості розвинених економік.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз про провідних виробників сталі в світі з 2001 по 2024 роки – https://youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE?si=c5yD04gmNtJoFblB
Металургійні підприємства України в жовтні 2025 року збільшили виробництво сталі на 7,3% в порівнянні з жовтнем 2024 року – до 648 тис. тонн з 604 тис. тонн, проте скоротили його на 5,9% відносно вересня 2025 року (689 тис. тонн), свідчать дані Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel).
Згідно з повідомленням асоціації, за підсумками жовтня Україна посіла 21-е місце серед 70 країн – виробників сталі.
За січень-жовтень 2025 року українські метпідприємства виплавили 6,172 млн тонн сталі, що на 4,9% менше, ніж за аналогічний період 2024 року (6,487 млн тонн). За цим показником Україна посідає 22-ге місце у світі.
Загалом за 2024 рік Україна виробила 7,575 млн тонн сталі, збільшивши виробництво на 21,6% порівняно з 2023 роком (6,228 млн тонн) і посідала 20-те місце серед 71 країни. У 2023 році виплавка сталі в країні скоротилася на 0,6% порівняно з 2022 роком – до 6,228 млн тонн, а Україна посідала 22-ге місце в глобальному рейтингу.
За підсумками 2022 року Україна виплавила 6,263 млн тонн сталі, що на 70,7% менше, ніж у 2021 році, і посідала 23-тє місце серед 64 країн, що враховуються Worldsteel.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз про провідних виробників сталі в світі з 2001 по 2024 роки – https://youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE?si=c5yD04gmNtJoFblB
ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (ІнГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, за підсумками діяльності в січні-вересні поточного року наростив чистий збиток у 14,8 раза – до 1 млрд 489,657 млн грн із 100,479 млн грн у аналогічному періоді минулого року.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, у третьому кварталі збиток склав 631,343 млн грн.
За дев’ять місяців цього року підприємство різко знизило дохід через простій – до 25,453 млн грн з 7 млрд 793,635 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня-2025 становив 12 млрд 200,491 млн грн.
Основні фактори впливу – обмеження попиту, в тому числі через втрату меткомбінатів на сході України, ускладнення логістики, зниження ціни реалізації та зупинка технологічного циклу виробництва концентрату у 2-му півріччі 2024 року за відсутністю організаційних і технічних умов для господарської діяльності підприємства в умовах воєнного часу.
За 9 місяців 2025 року виробництво товарного концентрату було відсутнє. У 2 кварталі 2025 року відбулось часткове відновленням технологічного процесу в рамках видобутку руди для відвантаження на ЦГЗК. У 3 кварталі 2025 року роботи подовжено.
Видобуток руди за 9 місяців 2025 року склав 86,745 тис. тонн.
ІнГЗК завершив 2024 рік із чистим збитком 1 млрд 317,997 млн грн, тоді як у 2023 році він складав 167,236 млн грн. Комбінат завершив 2022 рік із чистим збитком 851,259 млн грн, тоді як 2021 року отримав 20 млрд 446,101 млн грн чистого прибутку. ІнГЗК у 2020 році скоротив чистий прибуток на 75,3% порівняно з попереднім роком – до 1,5 млрд грн.
Підприємство спеціалізується на видобутку і переробці залізистих кварцитів Інгулецького родовища, розташованого в південній частині Криворізького залізорудного басейну. Виробляє залізорудний концентрат. Виробнича потужність підприємства – 14 млн тонн залізорудного концентрату на рік.
Компанії Metіnvest B.V. (Нідерланди) належить 100% акцій ПрАТ “ІнГЗК”.
Статутний капітал ПрАТ “ІнГЗК” – 689,906 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
ІнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк, 71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Майже всі компанії-члени Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) скаржаться на дефіцит кадрів: 74% вважають цю проблему значною, 21% повідомляють про часткову нестачу і лише 5% не відчули нестачі кадрів у 2025 році, йдеться в дослідженні ринку праці України від ЄБА.
«Найскладніше закрити вакансії робітників і технічних спеціальностей через відтік кадрів і низьку мотивацію працювати офлайн. Також гострий дефіцит спостерігається серед вузькопрофільних фахівців зі знанням англійської, які необхідні міжнародним компаніям», – йдеться в опублікованих прес-службою асоціації результатах дослідження
Підкреслюється, що, крім них, важко знайти менеджерів з продажу та керівників середньої ланки, оскільки їхня робота вимагає постійної присутності, а можливості бронювання обмежені.
Крім того, 46% компаній зазначили, що виїзд молодих фахівців у віці 18-22 років мав певний або значний вплив на діяльність. 42% не відчули впливу, 12% зазначили, що поки не мають достатньо даних для оцінки.
Крім дефіциту робочої сили, ключовими тенденціями на ринку праці є завищені очікування рівня заробітних плат з боку кандидатів, вплив мобілізації, труднощі з бронюванням працівників, плинність кадрів.
Серед опитаних компаній 46% зазначили, що всі працівники зараз працюють з території України, тоді як минулого року таких компаній було 35%. Водночас 47% мають до 10% співробітників, які працюють з-за кордону, лише 5% компаній мають понад 10% таких працівників. Решта (приблизно 2%) не мають точної інформації.
Більшість роботодавців (63%) не планують обов’язкового повернення співробітників в офіс найближчим часом, 37% розглядають таку можливість, проте 12% з них планують повернути не всі категорії працівників.
Що стосується планів компаній, то у більшості чітке бачення розвитку на 2026 рік.
“Головний акцент бізнес робить на збільшенні рівня заробітної плати – це планують 94% компаній. Зокрема, 28% компаній передбачають зростання в межах 11-15%, 23% – на 5-10%, 10% – на 16-20%, 6% компаній не мають наміру підвищувати зарплати в 2026 році”, – повідомляють в ЄБА.
Що стосується інших планів, то 36% мають намір збільшити кількість працівників в наступному році, 55% – не планують змін, 9% – планують скорочення. 17% компаній повідомили про перерозподіл функцій у бік мультифункціональності.
Протягом 2025 року більшість компаній (83%) активно наймали нових співробітників. Ще 3% відкривали вакансії виключно для внутрішніх кандидатів, і тільки 14% опитаних не змінювали чисельність штату.
Крім того, 25% закладають збільшення бюджетів на навчання та розвиток персоналу, 18% респондентів планують вихід на нові ринки та пошук партнерів, 6% можуть змінити керівництво або відкрити нові регіональні представництва, 5% скоротять витрати на навчання в 2026 році, 3% планують закрити представництва.
Дослідження проводилося з 2 жовтня по 1 листопада 2025 року, в ньому взяли участь 126 фахівців зі сфери управління персоналом (41% керівники департаменту, 33% менеджери середньої ланки, 22% топ-менеджмент, 4% молодший персонал). Серед респондентів 56% представляють великий бізнес, 32% – середній, а 12% – малий. 58% компаній є міжнародними, 42% – українськими.
ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravіs Productіon Ukraіne, Нікополь Дніпропетровської обл.), що входить до холдингу Centravіs Ltd., за підсумками роботи в січні-вересні поточного року скоротило чистий прибуток у 2,5 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 158,111 млн грн з 398,888 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, за дев’ять місяців цього року підприємство наростило чистий дохід на 1,4%, до 3 млрд 961,714 млн грн.
Непокритий збиток на кінець вересня-2025 становив 888,623 млн грн.
З метою забезпечення необхідного обсягу трубної заготовки компанія диверсифікує свої закупівлі, закуповуючи трубну заготовку в іноземних виробників. Близько 70% трубної заготовки закуповується за кордоном. Компанія продовжує співпрацю з українськими виробниками трубної заготовки, виробничі потужності яких розташовані в Дніпропетровській та Запорізькій областях.
За 9 міс-2025 компанія виробила 9,974 тис. тонн труб.
Компанія є експортоорієнтованою, частка експорту за 9 місяців 2025 році склала 96%. Найбільшими ринками збуту продукції є Німеччина, Італія та Америка. Окрім цього, трубна продукція також реалізується на ринках Близького Сходу, Азії, Австралії. За 9 міс-2025 було реалізовано 9,919 тис. тон труб, із яких експорт склав 9,9 тис. тонн.
Додатковим стимулом для експорту труб компанії є тимчасові заходи з лібералізації торгівлі та скасування митних тарифів і квот з боку європейських країн і США. Зокрема, у 2023 році ЄС і США продовжили до 1 червня 2024 року призупинення дії митних тарифів і квот на українські товари, що експортуються на європейські та американські ринки. У травні 2024 року це призупинення було продовжено до 5 червня 2025 року.
Компанія постійно контролює ліквідність та управління кредитним портфелем. Компанія сплачує всі поточні платежі за кредитами відповідно до термінів погашення, визначених у чинних угодах. 15 квітня 2025 року компанія підписала договір з основним кредитором “Укрексімбанк” щодо довгострокової реструктуризації кредитного портфелю, а саме пролонгація довгострокових ліній в 19 млн 369,180 тис. євро і $3 млн 740,450 тис. до 22 лютого 2031 року (до підписання був строк до 22 лютого 2026 року), а короткострокової лінії в 9 млн євро була пролонгована до 3 березня 2028 року (до підписання були проведені тільки короткострокові лонгації). Ця подія значною мірою позитивно впливає на ліквідність та платоспроможність компанії, дозволивши зменшити поточне боргове навантаження та забезпечити стабільність грошових потоків.
Також, для забезпечення операційних потреб компанії, 5 травня 2025 року була підписана генеральна кредитна угода з комерційним банком Південний на загальну суму короткострокового кредитування 50 млн грн під заставу декларації ПДВ, що дозволило компанії оптимізувати грошові потоки та покращити робочий капітал. В липні 2025 року компанія уклала додаткову угоду з банком щодо зниження відсоткової ставки за короткостроковим кредитом у національній валюті з 19% до 18% річних, що має позитивний вплив на показники ліквідності.
Станом на 30 вересня 2025 р. компанія подала на відшкодування ПДВ в розмірі 57,834 млн грн. ( на 31 грудня 2024р. – 83,925 млн грн), яке було отримано з державного бюджету після звітної дати. За результатами перевірок податкові органи не підтвердили відшкодування ПДВ на загальну суму 23,806 млн грн. Компанія оскаржує у судовому порядку результати перевірки ПДВ.
Підприємство 2024 року отримало чистий прибуток у розмірі 310,045 млн грн, тоді як завершило 2023 рік зі збитком 384,664 млн грн. Водночас воно наростило чистий дохід на 3,7%, до 5 млрд 226,606 млн грн. Компанія виробила 14,017 тис. тонн труб (у 2023 році – 12,412 тис. тонн), частка експорту у 2024 році склала 90,1%.
Щодо захисту довкілля радою директорів розглядалися питання зменшення рівня шкідливості виробництва, шляхом удосконалення технологій виробництва, зокрема перехід на безазотне травлення труб. Відповідно до вимоги директиви 2003/87/ЄC прийнято рішення щодо впровадження системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів та щоквартальне звітування CBAM.
Згідно зі звітом, прибуток у поточному та попередньому звітних періодах переважно спричинений за рахунок прощення боргу по нарахованим відсоткам по кредитному договору з пов’язаною особою нерезидентом – Centravіs Fіnance Ltd.
24 вересня 2025 року єдиний акціонер компанії – Centravіs SA (Швейцарія) – прийняв рішення збільшити статутний капітал шляхом додаткової емісії акцій на 4 млн 335,171 тис. грн без здійснення публічної пропозиції. Оцінку акцій провело ТОВ “Консталтингова компанія “Увекон”. Учасник розміщення акцій повинен у строк 3 28 лютого по 28 квітня 2026 року подати до уповноваженої особи заяву про придбання акцій.
“Сентравіс” заснований 2000 року, входить до десятки найбільших виробників безшовних неіржавних труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані в Нікополі (Дніпропетровська обл.). У 2023 році відкрилася філія компанії в Ужгороді.
Основною діяльністю компанії є виробництво та продаж безшовних нержавіючих труб. Станом на 30 вересня 2025 р. у компанії працювали 1428 особи (на 30 вересня 2024 р. – 1541 особи).
Холдинг Centravіs Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод неіржавних труб”, сервісних і торговельних компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени родини Атанасових. У власності Centravіs Ltd. перебуває 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
За даними НДУ на третій квартал 2025 року, у власності Centravіs SA (Centravіs AG) (Centravіs Ltd) (Швейцарія), знаходиться 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
Згідно з інформацією компанії, станом на 30 вересня 2025 року кінцевими бенефіціарними власниками компанії є Юрій Атанасов, якому належить 66,7% акцій, Костянтин Атанасов з 16,65% та Катерина Атанасова-Мілованова з 16,65%. Акції в статутному капіталі UVІS Group Lіmіted, в кількості 6668 шт., що належали Василю Атанасову, який помер 18 вересня 2023 р., успадковані Юрієм Атанасовим.
Статутний капітал наразі становить 202,560 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 1 грн.
