Торгово-промислова палата України (ТППУ) активізувала роботу на зовнішніх ринках, розширюючи мережу бізнес-контактів і фокусуючись на країнах Глобального Півдня. Про це заявив президент ТППУ Геннадій Чижиков в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Ми активно працюємо з Чехією, Францією, країнами Балтії, але в той же час відкриваємо нові ринки в Африці, Азії та Латинській Америці. Наприклад, Кенія та Єгипет — ключові покупці українського зерна. Ми допомагаємо компаніям вийти туди з агротехнологіями, обладнанням та переробленою продукцією», — розповів Чижиков.
Він додав, що палата продовжить організовувати міжнародні бізнес-місії та брати участь у глобальних форумах.
Детальніше в інтерв’ю – https://interfax.com.ua/news/interview/1069297.html
Прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч ініціював перевірку практики присвоєння почесних громадянств, підкресливши, що вони повинні видаватися виключно за конкретні заслуги перед країною — створення робочих місць, розвиток економіки та просування чорногорських інтересів. Він попередив, що якщо з’ясується, що паспорти роздавалися як «особисті послуги» або без чітких критеріїв, це дискредитує державні інститути і заохочує корупційні схеми.
Спаїч зробив цей крок на тлі процедури позбавлення громадянства косовського бізнесмена Насера Рамая. Цей випадок став показовим прикладом перегляду практики присвоєння почесного громадянства, особливо на тлі активного руху Чорногорії до членства в Європейському Союзі.
Рамай, який отримав чорногорський паспорт у жовтні 2023 року як інвестор масштабного проєкту Porto Budva вартістю €80 мільйонів, тепер фігурує в кримінальній справі про розкрадання €2,2 мільйона. Його звинувачують у систематичному ухиленні від сплати податків при реалізації цього житлового комплексу. Примітно, що громадянство було надано за попереднього уряду Дрітана Абазовича, що ставить під сумнів прозорість прийняття таких рішень у минулому.
Спаїч особливо підкреслює, що подібні випадки завдають шкоди міжнародному іміджу країни в критично важливий момент, коли Чорногорія прагне завершити переговори про вступ до ЄС до кінця 2025 року. Європейські партнери давно висловлювали занепокоєння щодо корупційних ризиків, пов’язаних з програмами економічного громадянства. Нинішні дії уряду спрямовані на демонстрацію рішучості привести всі процедури у відповідність до європейських стандартів.
Цей прецедент може стати поворотним моментом у політиці Чорногорії в питаннях громадянства. Влада не тільки переглядає конкретне рішення, але і проводить системну перевірку раніше виданих почесних громадянств, прагнучи відновити довіру як власних громадян, так і міжнародної спільноти. Успіх цієї ініціативи матиме ключове значення для подальшої євроінтеграції країни, запланованої на 2028 рік.
Джерело: https://t.me/relocationrs/930
У Сузацькому районі Джалал-Абадської області Киргизстану офіційно стартувало будівництво великих об’єктів залізниці Китай-Киргизстан-Узбекистан.
В рамках будівництва цієї залізниці планується побудувати 3 тунелі протяжністю понад 10 км, серед яких: Протяжність тунелю No 1 Нарин (Джаман-Даван) – 12,5 км; Протяжність тунелю Коштоба (Казарман) – 13,2 км; Протяжність Ферганського гірського тунелю – 12,2 км. Загальна протяжність цього залізничного проекту становить 532,53 км.
У 2025 році Торгово-промислова палата України (ТППУ) очікує збільшення обсягів експорту, насамперед у галузях, де Україна вже має стійкі конкурентні переваги. Про це заявив президент ТППУ Геннадій Чижиков в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Ми бачимо потенціал зростання в агропереробці, харчовій промисловості, IT, машинобудуванні, фармацевтиці та деревообробці. Ці галузі показали стійкість навіть в умовах війни», — зазначив Чижиков.
За його словами, ключовим драйвером залишиться продукція з високою доданою вартістю. Він підкреслив, що завдання палати — допомагати бізнесу інтегруватися в європейські ланцюжки створення вартості.
Лідер партії Християнсько-демократичний союз Німеччини (ХДС) Фрідріх Мерц зазнав поразки в першому турі голосування, отримавши 310 голосів замість необхідних 316, повторне голосування відбудеться протягом 14 днів, повідомляє у вівторок tagesschau.de.
«Лідер ХДС Фрідріх Мерц програв перший тур голосування на виборах канцлера Бундестагу. У таємному голосуванні він отримав 310 голосів «за», що на шість менше, ніж необхідна більшість у 316 голосів. Коаліційні партії ХДС/ХСС і СДПН разом мають 328 місць у парламенті», – йдеться в повідомленні.
Як пише видання, це “безпрецедентна подія” в історії Федеративної Республіки Німеччина. Ніколи раніше призначений канцлер не був обраний Бундестагом після федеральних виборів і успішних коаліційних переговорів.
Відзначається, що Конституція ФРН регулює такий випадок. Стаття 63, яка містить правила обрання канцлера, гласить: «Якщо кандидат не буде обраний, Бундестаг може обрати федерального канцлера більш ніж половиною голосів своїх членів протягом 14 днів після голосування».
Друге голосування може бути організовано протягом двох тижнів – можливо, з іншим кандидатом. Якщо канцлер все ще не отримає більшості голосів, може бути проведено третє голосування більшістю голосів присутніх депутатів.
У Хорезмській області Узбекистану планується реалізація масштабних інвестиційних проєктів у хімічній промисловості, які, як очікується, перетворять цю галузь на один із ключових драйверів економічного зростання регіону. Про це повідомив прес-секретар Президента Узбекистану під час наради в Ургенчському районі.
Цього року в Тупраккалінському районі стартує перший етап будівництва газохімічного комплексу вартістю $10 млрд, який використовуватиме технологію МТО (метанол-олефіни). Після завершення проєкту комплекс щорічно випускатиме 14 найменувань базових полімерних виробів з високою доданою вартістю загальною потужністю до 2 мільйонів тонн.
Проєкт уперше був оголошений ще в березні минулого року під час візиту Глави держави до регіону. Тоді Шавкат Мірзійоєв провів робочу нараду за участі керівництва Міністерства енергетики, «Узкимёсаноат» та великої іноземної інвестиційної компанії, назву якої не розголошували.
Очікувалося, що майбутні виробничі потужності зможуть випускати до 2,5 мільйона тонн продукції на рік та створити близько 3000 робочих місць. Реалізація проєкту передбачена на 2024–2028 роки.
Крім того, в Хазараспському районі буде створено хімічний технопарк площею 10 гектарів, де реалізовуватимуться проєкти на суму $100 млн з виробництва полімерної продукції.
Окрема увага була приділена будівельній галузі регіону. Торік 663 підприємства Хорезму виробили будматеріалів на суму близько $86,6 млн. Для подальшого розвитку цього сегменту у 2025 році заплановано реалізацію 40 нових проєктів загальною вартістю $100 млн, що дозволить збільшити обсяг виробництва до близько $118,1 млн.
