ПрАТ «Виробниче об’єднання «Стальканат» (Одеса) за підсумками роботи в січні-вересні поточного року збільшило чистий прибуток у 4,5 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 504,626 млн грн з 113,016 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є в розпорядженні агентства «Інтерфакс-Україна», у третьому кварталі прибуток склав 201,052 млн грн.
За дев’ять місяців цього року підприємство збільшило чистий дохід на 26,5%, до 4 млрд 33,007 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня-2025 склав 791,920 млн грн.
Як повідомлялося, підприємство в 2024 році скоротило чистий прибуток на 34% в порівнянні з попереднім роком – до 184,808 млн грн з 280,060 млн грн. Водночас воно збільшило чистий дохід на 33,3%, до 4 млрд 436,786 млн грн. Завод минулого року відвантажив 90,089 тис. тонн металопродукції. Частка експорту склала 48% у натуральному вираженні. Капіталовкладення минулого року склали 226,445 млн грн.
Середня чисельність працівників у 2024 році склала 1,056 тис. осіб, середній дохід одного працівника – 34,632 тис. грн.
«Стальканат» у 2023 році скоротив чистий прибуток на 13,8% порівняно з 2022 роком – до 280,060 млн грн з 325,073 млн грн, але збільшив чистий дохід на 3,1%, до 3 млрд 328,170 млн грн. Підприємство в 2023 році відвантажило 72,593 тис. тонн металопродукції, частка експорту – 53% в натуральному вираженні. Капіталовкладення в 2023 році склали 164,815 млн грн.
«Стальканат» – один з найбільших виробників сталевих канатів і арматурних прядей у Східній Європі, лідер виробництва металовиробів в Україні.
За даними НДУ на третій квартал 2025 року, у Давида Немировського знаходиться 50% акцій, Антона Михаленка (нерезидент) – 23,7%, Марії Кондратюк – 23,1%. Раніше компанія повідомляла, що фізична особа Віталій Дубович володіє 3,199998% її акцій.
Статутний капітал ПрАТ «Стальканат» наразі становить 17,736 млн грн, номінал акції — 0,17 грн.
Банки України за дев’ять місяців 2025 року отримали 119,4 млрд грн чистого прибутку, що на 1,9% більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року, повідомив Національний банк України (НБУ) у п’ятницю.
«У третьому кварталі активне кредитування залишалося ключовим фактором підтримки прибутковості банків», – зазначив регулятор на своєму сайті, за даними якого чистий прибуток за третій квартал був таким самим, як і в перші два: 39,9 млрд грн проти 40,0 млрд грн у другому кварталі та 39,5 млрд грн – у першому.
Як зазначив НБУ, чистий процентний дохід зріс за 9 місяців цього року на 15,0% – до 198,42 млрд грн, чистий комісійний – на 9,9%, до 45,94 млрд грн.
Водночас результат переоцінки ОВДП та від операцій купівлі-продажу валюти скоротився майже на 31% – до 21,37 млрд грн, а загальні адміністративні витрати зросли на 19,7% – до 93,64 млрд грн.
За дев’ять місяців минулого року банки збільшили відрахування до резервів на 1,81 млрд грн, тоді як за аналогічний період цього року вони зросли більш ніж утричі – до 5,87 млрд грн.
У загальній структурі доходів і витрат банків за три квартали цього року частка процентних доходів підвищилася до 71,1% з 68,7% роком раніше, тоді як частка процентних витрат знизилася до 33,5% з 33,7%.
Що стосується частки комісійних доходів, то вона також збільшилася за дев’ять місяців цього року до 21,5% з 21,3% роком раніше зі зменшенням частки комісійних витрат до 14,7% з 14,8%.
У той же час частка загальних адміністративних витрат підвищилася до 31,0% з 29,8%.
Податок на прибуток за звітний період склав 11,50 млрд грн проти 13,40 млрд грн роком раніше.
«Незважаючи на достатній рівень капіталу, банки можуть зіткнутися з додатковими ризиками через введення підвищеної ставки податку на прибуток у 2026 році», – зазначили в Нацбанку.
Як повідомлялося, Верховна Рада 21 жовтня 2025 року прийняла в першому читанні законопроект №14097 про повернення підвищеної ставки оподаткування прибутку банків на рівні 50% протягом 2026 року. За відповідне рішення проголосували 262 народних депутати.
OpenAI розпочала поетапний запуск системи перевірки віку користувачів ChatGPT, в рамках якої частина акаунтів отримує пропозицію підтвердити повноліття за допомогою паспорта або іншого державного посвідчення особи, випливає з довідкових матеріалів компанії та повідомлень користувачів.
Згідно з новою інструкцією OpenAI, ChatGPT використовує модель прогнозування віку, щоб оцінити, чи належить акаунт користувачеві молодше або старше 18 років. Якщо система вважає, що користувач не досяг 18 років, до облікового запису автоматично застосовуються додаткові обмеження на чутливий контент, а для повнолітніх, помилково віднесених до підлітків, передбачена можливість відновлення повного доступу через верифікацію віку за документом.
В опублікованій статті Age prediction in ChatGPT OpenAI уточнює, що в разі помилкового віднесення до групи до 18 років дорослий користувач може пройти перевірку, завантаживши через партнера Persona фото паспорта або іншого державного посвідчення особи та селфі: після підтвердження віку акаунт переводиться в стандартний «дорослий» режим. Компанія окремо зазначає, що функція «впроваджується поступово і може бути поки недоступною» в окремих країнах.
Окрема довідка Why am I being asked to verify my age? описує додаткову схему для юрисдикцій, де вимога перевірки віку закріплена законом: при вході в ChatGPT таким користувачам показується банер з проханням пройти верифікацію протягом 60 днів, в іншому випадку доступ блокується до завершення процедури. Для цих перевірок OpenAI використовує сторонній сервіс Yoti, який залежно від обраного способу може запросити селфі, завантаження документа або перевірку через мобільний додаток.
У компанії пояснюють, що розвиток системи age prediction і перевірок за документом пов’язаний з посиленням вимог до захисту підлітків при використанні ШІ-сервісів. У вересні OpenAI оголосила про створення «окремого досвіду» для користувачів молодше 18 років, де ChatGPT не повинен брати участь у фліртуючих розмовах і обговорювати теми, пов’язані із заподіянням шкоди, а у випадках явної загрози життю підлітка система може повідомляти батьків або владу.
В OpenAI не розкривають повний перелік країн і мов, де система вже активна, обмежившись формулюванням про «поступове впровадження». При цьому про запити ChatGPT надати посвідчення особи та селфі масово повідомляють користувачі англомовних форумів, де у частини з них доступ до повноцінного функціоналу сервісу виявився обмеженим до завершення перевірки або підтвердження повноліття.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія та Україна активізують співпрацю у сфері сільського господарства, торгівлі та обміну технологіями.
Сербська сторона підтвердила зацікавленість у розширенні імпорту української агропродукції, особливо кукурудзи, пшениці, олійних культур і напівфабрикатів для харчової промисловості. Одночасно обговорювалося збільшення поставок сербських товарів на український ринок, включаючи м’ясо, молочну продукцію, корми та посадковий матеріал.
За даними Міністерства сільського господарства Сербії, Київ і Белград розглядають можливість створення спільних логістичних коридорів, які дозволять обійти існуючі обмеження на транзит і прискорити рух товарів між країнами. Окрему увагу приділено темі захисту рослин, ветеринарних стандартів і спрощення процедур сертифікації для виробників обох країн.
Сторони також відзначили потенціал співпраці в розвитку цифрового сільського господарства та агротехнологій. Україна запропонувала сербським компаніям обмін практиками з використання дронів, систем дистанційного моніторингу та ШІ-аналітики для оптимізації агровиробництва. Сербська делегація, у свою чергу, висловила готовність ділитися досвідом у галузі органічного землеробства та переробки сільгоспсировини.
Під час зустрічі обговорювалися також перспективи участі сербських компаній у програмах відновлення сільськогосподарської інфраструктури України, включаючи модернізацію зберігання зерна, переробних потужностей та логістики.
Переговори проходять на тлі зростання товарообігу: за підсумками останніх років обсяг двосторонньої торгівлі агропродукцією показує стабільне збільшення, а Сербія стає одним з ключових балканських партнерів України в регіоні.
Очікується, що наступна зустріч профільних міністерств відбудеться на початку 2026 року, де сторони планують представити дорожню карту поглиблення співпраці в агросекторі.
У четвер в адміністрації президента в Бішкеку відбулася офіційна церемонія, в якій взяв участь глава держави Садир Жапаров. В ході заходу учасники символічно натиснули кнопку запуску емісії, після чого в обіг в мережі Tron було випущено 50 млн токенів USDKG, кожен з яких відповідає одному долару США і повністю забезпечений золотими резервами.
Згідно з повідомленням, USDKG розроблений як прозора, безпечна і стабільна цифрова валюта, що поєднує надійність золота і ефективність блокчейн-технологій. Запуск стейблкоіна повинен зміцнити позицію Киргизстану в глобальній фінансовій екосистемі і закласти основу для розвитку Web3-інфраструктури і децентралізованих сервісів, через які державні структури і бізнес зможуть взаємодіяти на базі блокчейн-рішень.
В адміністрації президента відзначають, що новий інструмент покликаний підвищити інвестиційну привабливість країни, створивши умови для припливу капіталу і технологічних партнерств. Влада розраховує, що наявність забезпеченого реальним активом стейблкоіну посилить довіру до фінансових інновацій і продемонструє можливість поєднання цифрових інструментів з матеріальним забезпеченням в інтересах сталого економічного розвитку.
Емітентом USDKG виступає ВАТ «Емітент віртуальних активів» зі 100% державною участю. На церемонії були присутні міністр фінансів Киргизстану Алмаз Бакетаєв і голова правління компанії Бійболот Мамитов, а також представники проекту Gold Dollar, які беруть участь у технічній і міжнародній частині реалізації стейблкоіну. В офіційних матеріалах проект позиціонується як перший у світі державний стейблкоін, забезпечений фізичним золотом і прив’язаний до долара США.
Фігуранти справи «Мідас» Тимур Міндіч і Олександр Цукерман, які підозрюються в скоєнні корупційних злочинів, оголошені в розшук. Відповідні дані 22 листопада з’явилися в базі Міністерства внутрішніх справ.
Профілі підозрюваних відображаються в розділі «Особа, яка переховується від органів досудового розслідування». Датою зникнення Міндіча вказано 10 листопада 2025 року, а Цукермана – 26 жовтня 2025 року.
