Мінсільгосп США у вересневому огляді знизив оцінку експорту рису з Індії наступного року до 17,5 млн тонн з 19 млн тонн за серпневим прогнозом. У поточному році експорт очікується в обсязі 20 млн тонн.
Світові ціни на рис злетіли до максимумів за 15 років на тлі експортних обмежень, запроваджених Індією, яка є найбільшим експортером рису у світі, зазначає Мінсільгосп США. У липні країна ввела заборону на експорт більшості сортів рису, потім – експортне мито на пропарений рис і мінімальну експортну ціну на басматі. Імпортери переключилися на інших великих постачальників – Таїланд і В’єтнам, унаслідок чого їхні експортні котирування зросли до найвищих рівнів з 2008 року.
При цьому і до введення Індією обмежень ціни на рис зростали на тлі високого попиту з боку імпортерів і зниження виробництва в низці країн.
У 2008 році Індія, на той момент другий за величиною експортер рису, також ввела експортні обмеження, що призвело до різкого зростання цін. Після зняття обмежень у 2011 році країна наростила поставки на світовий ринок і наступного року стала найбільшим експортером, відтоді утримуючи цю позицію. У 2022 році Індія експортувала трохи більше, ніж наступні за нею чотири постачальники разом узяті, що склало близько 40% від глобальних поставок. З 2020 року країна поставляла білий рис за найнижчими цінами, особливо в африканські країни на південь від Сахари. Очікується, що різке зростання цін помітно позначиться на цих країнах, які залежать від імпорту.
Незважаючи на значне підвищення експортних цін, вони так і не досягли рекордних рівнів 2008 року, оскільки цього разу обмеження на експорт менш суворі. Крім того, В’єтнам, який зупинив експорт у 2008 році, зараз продовжує поставки.
За прогнозом Мінсільгоспу США, світовий експорт рису поточного року становитиме 53,11 млн тонн (56,12 млн тонн минулого). Наступного року поставки можуть скоротитися до 52,1 млн тонн (прогноз було знижено з 53 млн тонн, згідно з серпневою оцінкою).
Європейська комісія може продовжити ще на два місяці ембарго на ввезення в Польщу, Угорщину, Румунію, Словаччину і Болгарію українських зернових, зокрема, пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику.
Про це агентству “Інтерфакс-Україна” в середу в Брюсселі повідомило джерело в Європейській комісії, близьке до переговорного процесу.
Як відомо, у середу в Брюсселі за участю зацікавлених країн відбувається засідання координаційної платформи.
“Пропонується продовжити на два місяці діючу на імпорт українських зернових заборону. Коли буде ухвалено офіційне рішення – ще не відомо”, – сказав він.
Водночас остаточний термін на заборону українського імпорту зернових спливає 15 вересня.
Як відомо, у травні 2022 року ЄС ухвалив рішення призупинити дію імпортних мит, квот і заходів торговельного захисту на український експорт до Європейського Союзу – відомих як автономні торговельні заходи – щоб допомогти полегшити труднощі, з якими зіткнулися українські виробники та експортери після вторгнення РФ. Водночас, після виникнення логістичних проблем у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині, спричинених імпортом пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику, які походять з України, 2 травня 2023 року набули чинності виключні та превентивні заходи щодо їхнього імпорту, які було продовжено 5 червня.
Про необхідність зберегти заборону на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини днем раніше, 12 вересня, у Європейському парламенті висловився єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський. За його словами, це рішення підтвердило свою ефективність і має бути продовжено після 15 вересня з одночасним розширенням “Доріг солідарності” для транзиту цієї української продукції. “Ми знайшли рішення, яке, по-перше, стабілізувало ринок у цих (п’яти) країнах, а, по-друге, дало змогу наростити транзит із 2,9 млн тонн до заборони з України до 3,2 млн тонн після введення заборони”, – сказав він.
За даними ЄК, автомобільними та залізними “Дорогами солідарності” цих країн уже було транспортовано 44 млн тонн агропродукції з України, а згідно з поточними прогнозами на цей маркетинговий 2023-2024 рік Україні необхідно експортувати 56 млн тонн зерна, або 4,7 млн тонн у середньому на місяць. “Чорне море заблоковане, і ніхто не знає, чи буде воно розблоковане Росією. Росія знає, що вона робить у цьому відношенні, яку злочинну діяльність вона веде, і вона використовує їжу як зброю. Але ми в змозі допомогти Україні експортувати ці 4,7 млн тонн суходолом через “Коридори солідарності”. Нам просто необхідно поліпшити і розширити ці коридори”, – підкреслив єврокомісар.
Як нові маршрути Войцеховський вказав порти країн Балтії: Литву, Клайпеду, Ригу і порти Адріатики, оскільки Румунія вже практично нездатна збільшити транзит.
Ціни на нафту еталонних марок залишаються в плюсі вдень у середу після виходу щомісячного звіту Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) напередодні публікації офіційних даних про нафтові запаси в США. Котирування листопадових ф’ючерсів на нафту сорту Brent на лондонській біржі ICE Futures о 14:47 кв торгуються на рівні $92,54 за барель, що на $0,48 (на 0,52%) вище, ніж на закриття попередньої сесії.
Ф’ючерси на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подорожчали до зазначеного часу на $0,48 (0,54%) – до $89,32 за барель.
Очікуване зростання світового попиту на нафту на 1,5 млн барелів на добу в другому півріччі 2023 року порівняно з першим півріччям перевершить пропозицію на 1,24 млн б/д, ідеться у звіті МЕА.
За оцінкою агентства, у третьому кварталі баланс світового ринку нафти переріс у дефіцит, оскільки більш активне скорочення пропозиції збіглося з рекордно високим попитом.
Так, МЕА оцінює дефіцит у липні в 1,5 млн б/д, у серпні – в 1,7 млн б/д, що є найвищим показником від 2021 року, коли було здійснено рекордне скорочення постачань ОПЕК+, щоб зменшити надлишок, що накопичився під час пандемії COVID-19.
У першому кварталі 2023 року МЕА підрахувало надлишок на ринку нафти в обсязі 1,5 млн б/д, у другому – у 80 тис. б/д.
Міненерго США о 17:30 середи опублікує щотижневу доповідь про комерційні запаси нафти, бензину і дистилятів у країні. Оприлюднені напередодні дані Американського інституту нафти (API) показали зростання нафтових резервів на 1,174 млн барелів за підсумками тижня, що завершився 8 вересня.
“ДТЕК Енерго” планує імпортувати близько 210 тис. тонн вугілля з Польщі для надійнішого проходження тепловою генерацією осінньо-зимового періоду, повідомляють у прес-релізі енергохолдингу в середу.
У рамках контракту на імпорт палива досягнуто домовленості про постачання енергетичного вугілля протягом усього опалювального сезону, починаючи з вересня 2023 року і до березня 2024 року.
Як зазначили в компанії, перші партії вугілля очікуються вже цього тижня.
“В умовах війни, непрогнозованих дій ворога та підвищеного навантаження, що їх несуть теплоелектростанції компанії останніми місяцями, додаткові обсяги імпортного палива дадуть змогу “підстрахувати” й надати додатковий запас міцності для стійкішого проходження тепловою генерацією найближчого опалювального сезону”, – заявив процитований у пресрелізі генеральний директор “ДТЕК Енерго” Ільдар Салєєв.
Як повідомлялося, ТЕС “ДТЕК Енерго” за останні чотири місяці наростили відпуск е/е на 28% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Зі свого боку, в серпні, коли через спеку споживання трималося на рекордних для літа позначках, енергетики згенерували в енергосистему на 35% більше е/е, ніж у серпні 2022 року.
Загалом за вісім місяців цього року теплоелектростанції “ДТЕК Енерго” відпустили майже 9,9 млрд кВт-год е/е, що еквівалентно середньому споживанню близько 3,3 млн сімей протягом року.
Українські діти отримали від благодійників із Узбекистану гуманітарну допомогу, повідомив посол України у Ташкенті Микола Дорошенко.
До пакету допомоги увійшли трикотажні вироби для чоловіків, жінок та дітей, а також 2000 тисяч наборів першокласників. Набір включає рюкзак, зошит, альбом для малювання, кольоровий папір, набір пластиліну, ручку, клей, олівець, кольорові олівці, акварельні фарби та пенал.
Гуманітарний вантаж отримав голова Міжнародного товариства українсько-узбецької дружби Любомир Башинський. У посольстві України «Газеті.uz» пояснили, що це друга партія гуманітарного вантажу, зібраного недержавними організаціями та бізнесом Узбекистану. Перша, що включає 10,5 тонни одягу, взуття та медичних виробів, прибула в країну 18 серпня. Відправники, як і минулого разу, залишилися анонімними.
Набори для першокласників було передано до Центру переміщених осіб до Закарпатської обласної адміністрації. Їх отримують діти-сироти та діти переміщених осіб із Харківської, Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей.
«Переконаний, що анонімна благодійність не скасовує подяку. Висловлюю щиру подяку ініціаторам такої акції. Вона підтверджує незмінність дружби між нашими народами», – написав посол України Микола Дорошенко.