Виробництво свинцю і цинку у світі перевищуватиме попит у 2025 році, прогнозує Міжнародна дослідницька група зі свинцю і цинку (ILZSG).
Випуск рафінованого свинцю цього року, як очікується, збільшиться на 1,9% – до 13,27 млн тонн. Переважно це буде зумовлено підвищенням виробництва в Китаї, Індії, Мексиці та США, водночас у Європі та Південній Кореї очікується скорочення випуску.
Глобальне споживання свинцю може підвищитися на 1,5% і досягти 13,19 млн тонн. Зростання прогнозується, зокрема, в Бразилії, Індії та Японії, зниження – в Південній Кореї.
У США торік попит на метал впав на 8,3%, але у 2025 році очікується підйом на 4,3%. У Європі через скорочення виробництва автомобілів у 2024 році споживання свинцю скоротилося на 4,4%, цього року прогнозується підвищення на 1,8%. Передбачається, що споживання в Китаї 2025 року зросте на 0,9% після зниження на 1,3% минулого року.
Таким чином, у 2025 році на глобальному ринку сформується надлишок свинцю в розмірі близько 82 тис. тонн, йдеться в повідомленні ILZSG.
Випуск рафінованого цинку у світі в поточному році, як очікується, збільшиться на 1,8% – до 13,73 млн тонн.
Виробництво в Китаї підвищиться на 3,8% (після падіння на 3,4% у 2024 році). Також очікується зростання випуску в Норвегії, де компанія Boliden нещодавно завершила розширення виробничих потужностей заводу Odda на 150 тис. тонн на рік. Тим часом прогнозується зменшення випуску цинку в Італії та Японії через закриття підприємств Glencore і Toho Zinc у цих країнах, а також у Південній Кореї.
Споживання металу цього року може зрости на 1% і досягти 13,64 млн тонн. Зокрема в КНР очікується підвищення попиту на 0,9% (після зниження на 1,9% минулого року). Також експерти припускають підйом споживання в Бразилії, Індії та Туреччині, а також скорочення в Південній Кореї.
“Будь-яке погіршення перспектив світової економіки через невизначеність, пов’язану з торговельною політикою, ймовірно, матиме негативний вплив на перспективи попиту на цинк”, – наголошується в звіті.
Глобальний профіцит цинку в 2025 році прогнозується на рівні 93 тис. тонн.
ILZSG, створена ООН 1959 року, надає інформацію про постачання і попит на цинк і свинець, проводить дослідження ситуації на світових ринках цих металів. Членами групи є Австралія, Бельгія, Бразилія, Болгарія, Китай, Фінляндія, Франція, Німеччина, Індія, Ірландія, Італія, Японія, Південна Корея, Мексика, Марокко, Намібія, Норвегія, Перу, Польща, Португалія, Росія, Сербія, Швеція, Туреччина і США, а також Європейський союз. На частку цих держав припадає понад 85% видобутку і споживання свинцю і цинку у світі.
Після завершення війни Україна стане одним з найбільших світових центрів реконструктивної хірургії та лікування мінно-вибухових травм, прогнозує пластичний хірург, засновник клініки Lita Plus Сергій Дербак.
“У 2014 році, коли ми почали оперувати поранених військових, це стало точкою відліку для сучасної реконструктивної хірургії в Україні. А після 2022 року, з початком повномасштабної війни, кількість реконструктивних операцій і нових центрів реконструктивної хірургії в Україні стала безпрецедентною. Я переконаний: після завершення війни Україна стане одним із найсильніших центрів у світі за досвідом роботи з військовими і мінно-вибуховими травмами”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
Дербак зазначив, що “сьогодні в Україні спостерігається справжній бум розвитку мікрохірургії та реконструктивної хірургії”.
“Хоча хотілося б, щоб ці обставини не виникали, для фахових хірургів це час надзвичайного професійного становлення. Адже мінно-вибухові травми непередбачувані, кожен випадок унікальний і потребує максимальної майстерності”, – сказав він.
Молочно-товарні ферми (МТФ) всіх категорій виробників у березні 2025 року виробили 556 тис. тонн молока-сировини, що на 117 тис. тонн або 27% більше проти лютого 2025 року, але на 20 тис. тонн або 4% менше відносно березня 2024 року, повідомили в Асоціації виробників молока (АВМ).
В галузевому об`єднанні зауважили, що обсяги надою в Україні в січні-березні 2025 року становили 1,44 млн тонн, що на 53 тис. тонн (-4%) менше відносно минулорічного періоду. В березні 2025 року частка підприємств у виробництві молока-сировини склала 49%, а господарств населення – 51%.
Згідно з повідомленням, підприємства в березні-2025 виробили 272 тис. тонн молока-сировини, що на 33 тис. тонн більше (+14%) порівняно з лютим 2025 року і на 16 тис. тонн більше (+6%) порівняно з березнем 2024 року. У січні-березні 2025 року МТФ виробили 771 тис. тонн молока-сировини, що на 37 тис. тонн (+5%) більше відносно минулорічного періоду.
В господарствах населення обсяги надою в березні 2025 року склали 284 тис. тонн молока, що на 84 тис. тонн більше (+42%) відносно лютого 2025 року, але на 37 тис. тонн менше (-11%) відносно березня 2024 року. В січні-березні 2025 року присадибний сектор виробив 676 тис. тонн молока-сировини, що на 90 тис. тонн (-12%) менше відносно минулорічного періоду.
Аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі акцентував, що в першому кварталі 2025 року зросла кількість областей, де МТФ наростили виробництво молока-сировини. Серед нових лідерів за обсягами виробництва – Хмельницька, Тернопільська та Житомирська області. Однак збільшення обсягів надою в промисловому секторі в умовах нестабільної ситуації на ринку готових молочних продуктів, на світовому молочному ринку та нестабільної динаміки закупівельних цін не зовсім вигідно для молочної галузі.
“Обсяги виробництва молочної продукції в Україні наразі випереджають обсяги її реалізації. На внутрішньому ринку спостерігається скорочення попиту на молочну продукцію в умовах активізації ракетно-бомбових ударів російських окупантів по містах-мільйонниках та відтоку їх мешканців за кордон. Водночас молокопереробні підприємства прагнуть сприяти відновленню попиту на молочну продукцію з боку населення за допомогою знижок та акційних пропозицій у торгівельних мережах”, – пояснили в бізнес-об`єднанні.
Загрозою для розвитку галузі є також подальше збільшення імпорту сиру при нинішніх темпах імпорту вже до кінця 2025р частка імпортного сиру на ринку України може скласти 80%, що змусить вітчизняні сирзаводи зупиняти свою роботу і ситуація з профіцитом молока може загостритись.
АВМ наголосила, що викликом для молочної галузі України є потенційна загроза поширення ящуру, спалахи якого зафіксовані в Угорщині та Словаччині.
“Поширення хвороби створює ризики збільшення вибраковки інфікованого поголів’я та введення карантинних обмежень на фермах, заборони експорту молочної продукції з України”, – резюмували в галузевій асоціації.
Виробництво рафінованої міді у світі в 2025 році збільшиться приблизно на 2,9% – до 28,9 млн тонн, прогнозує Міжнародна дослідницька група з міді (ICSG).
Це буде обумовлено розширенням виробничих потужностей у Китаї та запуском нових підприємств в інших країнах, насамперед в Індонезії, Індії та Демократичній Республіці Конго (ДРК).
У 2026 році, як очікується, випуск міді зросте на 1,5% і перевищить 30,8 млн тонн.
Попит на мідь у поточному році, за прогнозами, підвищиться на 2,4% – до 28 млн тонн. “Зважаючи на невизначеність навколо міжнародної торговельної політики, яка, ймовірно, послабить світові економічні перспективи та негативно вплине на попит на мідь, оцінка темпів зростання була переглянута у бік зниження порівняно з вересневим прогнозом групи, що припускав збільшення на 2,7%”, – наголошується в повідомленні.
У 2026 році споживання міді у світі може підвищитися на 1,8% і становити близько 28,5 млн тонн.
Водночас попит у Китаї, за прогнозами, зросте приблизно на 2% у 2025 році і на 0,8% наступного року, за оцінкою експертів.
За підсумками 2024 року у світі було зафіксовано профіцит міді в розмірі 138 тис. тонн. Цього року надлишок металу на світовому ринку очікується в обсязі близько 289 тис. тонн, у 2026 році – 209 тис. тонн.
Роблячи прогнози, ICSG розуміє, що ситуація на світовому ринку може змінюватися під впливом численних факторів, наголошується в повідомленні.
International Copper Study Group, створена 1992 року, є міжурядовою організацією, що слугує інструментом для проведення міжнародних дискусій і співробітництва з питань, пов’язаних із міддю. ICSG – це єдиний багатосторонній інститут, що опікується питаннями виробництва, споживання і торгівлі міддю. До групи входять 25 держав, включно з Європейським Союзом, а також Казахстаном і Росією.
Обсяги забою великої рогатої худоби (ВРХ) у березні в Україні виросли майже удвічі (+97%) порівняно з попереднім місяцем, до 20,1 тис. тонн з 10 тис. тонн, але були на 10% (на 2,3 тис. тонн) меншими показника березня 2024 року, повідомили в Асоціації виробників молока (АВМ).
У галузевому об`єднанні зазначили, що в січні-березні 2025 року обсяги забою в Україні становили 44 тис. тонн, що на 3 тис. тонн (-7%) менше відносно торішнього періоду. В березні 2025 року на підприємствах було вироблено 33% яловичини від загального обсягу забою, а в господарствах населення – 67%.
АВМ навела попередні дані Міністерства аграрної політики та продовольства, згідно яким у березні цьогоріч обсяги забою ВРХ на підприємствах сягнули 6,6 тис. тонн, що на 400 тонн більше (+6%), ніж у лютому 2025 року, втім, на 300 тонн менше (-4%), ніж у березні-2024. В першому кварталі 2025 року обсяги забою на сільгосппідприємствах становили 13,3 тис. тонн, що на 300 тонн (+2%) більше відносно аналогічного торішнього періоду.
У господарствах населення обсяги забою ВРХ в березні 2025 року склали 4 тис. тонн, що на 3 тис. тонн менше (-40%) відносно лютого 2025 року і на 1 тис. тонн менше (-13%) порівняно з березнем 2024 року. В січні-березні 2025 року обсяги забою в господарствах населення становили 19,9 тис. тонн, що відповідає показникам першого кварталу 2024 року.
При цьому загальні обсяги забою сільськогосподарських тварин, не тільки ВРХ, а й свиней, вівець, птахів у першому кварталі 2025 року становили 749,4 тис. тонн, що на 3% менше відносно січня-березня рік тому.
У бізнес-асоціації розповіли, що у березні 2025 року найбільш суттєво обсяги забою збільшилися на сільгосппідприємствах у Закарпатській (+214%), Запорізькій (+71%), Миколаївській (+41%), Харківській (+42%), Чернівецькій (+32%) областях проти березня торік.
Найбільше реалізовано на забій тварин на сільгосппідприємствах у Вінницькій (155,4 тис. тонн), Черкаській (102,6 тис. тонн), Дніпропетровській (87,9 тис. тонн), Львівській (44,8 тис. тонн) і Київській (31,4 тис. тонн) областях.
Саміт країн Центральної Азії та Ради співпраці арабських держав Персидської затоки (ССАГЗ) відбудеться 5 травня у Самарканді. Про це повідомив Міністр закордонних справ Узбекистану Бахтійор Саїдов за підсумками третьої зустрічі керівників зовнішньополітичних відомств у форматі стратегічного діалогу «Центральна Азія — ССАГЗ».
“З нетерпінням чекаємо Самаркандський саміт 5 травня — важливого етапу на шляху поглиблення зв’язків між нашими регіонами. Об’єднані спільними цінностями, стратегічним потенціалом та єдністю поглядів, ми будуємо нову главу в співпраці між Центральною Азією та країнами Затоки”, — написав у своєму телеграм-каналі голова МЗС Узбекистану.
