Державна регуляторна служба (ДРС) визнала наказ Міністерства освіти і науки України (МОН) щодо заборони вступу на контрактну денну форму навчання на аспірантуру незаконним. Про це йдеться в листі регулятора №2886/20-24 від 19 липня 2024 року, опублікованому на сайті Комерсант.
Спецнаказ міністра Оксена Лісового позбавляв аспірантів очної форми права навчатися на контракті. У відповідь на це звернення від ГО “Молодіжна правозахисна агенція” голова уряду Денис Шмигаль доручив розглянути регулятору. Також до ДРС звернулися представники “Об’єднання студентських самоврядувань” та “Спілки ректорів закладів вищої освіти”.
Вони наголошували, що дії керівництва міністерства порушують Конституцію та закони України, що може призвести до відтоку науковців та звільнення співробітників закладів вищої освіти.
На думку заявників, такі дії МОН спричинять відтік молодих науковців до іноземних університетів, значні втрати позабюджетного фінансування українських університетів і, як наслідок, вимушене звільнення частини науково-педагогічних працівників та погіршення перспектив розвитку вітчизняної науки.
ДРС зазначила, що накази МОН суперечать міжнародним договорам, ратифікованим Україною, порушують право на освіту, принцип недискримінації та пропорційності обмежень в умовах надзвичайного стану.
Державний регулятор дійшов висновку, що положення наказів МОН порушують міжнародні договори та угоди, ратифіковані Україною, щодо обмеження права на освіту, не забезпечують рівність та недискримінацію, а також не дотримуються принципів пропорційності та обґрунтованості обмежень в умовах воєнного стану. Найближчим часом Міністерство юстиції має розглянути та скасувати ці накази.
Центральний, Інгулецький і Північний гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) гірничо-металургійної групи “Метінвест”, трансформовані в Об’єднаний ГЗК, за підсумками січня-червня 2024 року сплатили 2,8 млрд грн податків.
Згідно з пресрелізом компанії в четвер, в аналогічному періоді 2023 року ПівнГЗК, ЦГЗК та ІнГЗК перерахували до державного та міського бюджетів 1,4 млрд грн.
“Попри тривалу війну, економічні складнощі та виклики часу криворізькі підприємства “Метінвесту” залишаються одними з найбільших платників податків і міцною опорою регіону та України”, – наголошує компанія.
Уточнюється, що в першому півріччі 2024 року серед основних джерел наповнення бюджету від ПівнГЗК, ЦГЗК та ІнГЗК став податок на користування надрами – 1,7 млрд грн. Також до скарбниці надійшов єдиний соціальний внесок – майже 357 млн грн – і податок на доходи фізичних осіб – 318 млн грн. Серед переліку найбільших внесків – плата за землю та екоподаток.
Як наголошується в пресрелізі, нині криворізькі підприємства залишаються найбільшим роботодавцем регіону. Крім того, ГЗК продовжують підтримувати Кривий Ріг і громади, реалізуючи спільні гуманітарні, освітні та інфраструктурні проєкти.
Нагадується, що група “Метінвест” у першому півріччі 2024 року в півтора раза збільшила сплату податків до бюджету України – до 10 млрд грн.
Як повідомлялося, “Метінвест” впроваджує нову модель роботи криворізьких видобувних підприємств, об’єднуючи під єдиним керівництвом гірничо-збагачувальні комбінати в Кривому Розі.
“В умовах нинішніх викликів, не маючи об’єктивної можливості вивести завантаженість ГЗК на оптимальний рівень, ми шукаємо ефект від об’єднання їхніх можливостей і бізнес-процесів. Для цього компанія розглядає ГЗК не як окремі потужності з окремими командами, а як один великий виробничий майданчик і одну велику команду і намагається використовувати переваги кожного ГЗК у єдиному технологічному ланцюжку. Створення єдиного адміністративно-управлінського центру, так би мовити, консолідованого ГЗК, значно спростить, прискорить і збільшить ефективність цих процесів, а також посприяє створенню нових синергічних зв’язків між підприємствами”, – пояснював раніше генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков.
Криворізькі підприємства “Метінвесту” в 2023 році перерахували до бюджетів усіх рівнів сумарно 4,6 млрд грн податків і зборів.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Його основними акціонерами є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Агрохолдинг «Астарта» у другому кварталі 2024 року реалізував 141,9 тис. тонн цукру, що на 106% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, за два квартали продажі цукру зросли на 77% – до 211,4 тис. тонн.
Як зазначено в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі, середня ціна на цукор у другому кварталі знизилася на 13% порівняно з аналогічним періодом минулого року і на 10% протягом шести місяців.
Обсяг продажів «Астартою» кукурудзи в другому кварталі збільшився на 109% – до 123 тис. тонн проти 58,8 тис. тонн роком раніше. У першому півріччі продажі кукурудзи зросли на 18% – до 337,9 тис. тонн.
Водночас продажі насіння соняшнику скоротилися на 98% – до 705 тис. тонн, а ціна його реалізації підвищилася на 20%. У першому півріччі продажі соняшнику скоротилися на 67% – до 20,066 тис. тонн, а ціни були на 20% нижчими за торішні.
Продажі соєвої олії в другому кварталі скоротилися на 24% – до 44,788 тис. тонн, ціни на товар також просіли на 10%. Продажі в першому півріччі 2024 року зросли на 21% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 27,142 тис. тонн, однак ціни на нього були на 15% нижчими.
Крім того, «Астарта» у другому кварталі скоротила продажі соєвого борошна на 24% – до 44,788 тис. тонн, ціни на нього були на 10% нижчими за торішні. У першому півріччі 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року були на 10% нижчими.
Реалізація агрохолдингом молока в другому кварталі зросла на 4% – до 29,42 тис. тонн, ціна на продукцію збільшилася на 20%. Продажі в першому півріччі 2024 року зросли на 5% – до 60,013 тис. тонн, ціни – на 21%.
Агропромхолдинг «Астарта», найбільший виробник цукру в Україні, у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
Сім’я CEO «Астарти» Віктора Іванчика наразі володіє 40,68% акцій. Великим акціонером також є Fairfax Financial Holdings – 29,91%, а ще 2,12% акцій належать самій компанії і були раніше викуплені в рамках buyback.
За даними Нацбанку України на 1 жовтня 2023 року, Креді Агріколь Банк посідав 11-те місце за загальними активами (100,36 млрд грн) серед 63 діючих банків країни, має 141 відділення. Банк повністю належить французькому Credit Agricole SA.
KMZ Industries (Карлівський машинобудівний завод, КМЗ, Полтавська обл.) виконав черговий експортний контракт на комплексне постачання обладнання для будівництва елеваторного комплексу в Румунії, повідомляють на сайті заводу.
«Своєчасно виготовили та відправили замовнику силоси, транспортне та самопливне обладнання», – зазначається в повідомленні.
У складі поставленого обладнання – два конусні силоси діаметром 5,5 м на вісім ярусів, місткістю 210 тонн зерна пшениці кожний, дві норії потужністю по 50 т/год, норійна башта, два ланцюгових конвеєра потужністю по 50 т/год, транспортерна галерея і комплект самопливного обладнання.
Пресслужба зазначає, що на об’єкті активно ведуться монтажні роботи і вже цього сезону силоси приймуть перше зерно, що зберігатиметься там перед відправленням на переробку.
«Особливість фермерів Румунії – бажання максимально уникати земляних робіт, тому приймання сільгосппродукції на їхніх елеваторних комплексах виконується за допомогою надземної завальної ями та норій без заглиблення. Зокрема, на прохання замовника, всі металоконструкції (норійна башта, галерея, опори) були також спроєктовані та виготовлені KMZ Industries», – цитується в повідомленні керівник експортного напрямку KMZ Industries Олександр Ткаченко.
За його словами, логістика відвантаження елеваторного обладнання з України до Румунії налагоджена, загалом з нею проблем не виникає.
«На терміни доставки поки що може впливати брак водіїв вантажівок, які мають право перетинати кордон, і черги на прикордонних переходах, через що перевезення займає більше тижня. Тому і румунські замовники, і українські виробники враховують ці фактори, щоб уникнути ризику збільшення термінів будівництва», – додав Ткаченко.
Як повідомлялося, вперше комплексне постачання комплексу елеваторного обладнання для фермерського господарства в Румунії KMZ Industries виконав 2020 року, в рамках укладеного контракту після перемоги в тендері.
KMZ Industries є найбільшим виробником елеваторного обладнання в Україні та виготовляє його повний спектр, включно із силосами, зерносушарками, транспортним обладнанням і сепараторами, а також надає послуги з автоматизації та монтажу. Компанія, за її даними, реалізувала понад 5000 об’єктів. У 2012 році компанія придбала активи Brice-Baker (Велика Британія), одного з провідних постачальників елеваторного обладнання в Європі, а у квітні 2021 року оголосила про об’єднання з елеваторним напрямком ТОВ «Варіант Агро Буд».
За даними проєкту Clarity Project, у 2023 році КМЗ скоротив чистий прибуток у 3,9 раза до 2022 року, до 15,8 млн грн за падіння виручки на 20% до 650,2 млн грн.
Перший квартал поточного року завод завершив із чистим прибутком 35,4 млн грн – у 3,9 раза більше, ніж за січень-березень 2023 року, а виручка зросла на 3,3% – до 71,7 млн грн.
Структура донорської допомоги Україні у 2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Державний ПриватБанк (Київ) у січні-червні 2024 року отримав 30,6 млрд грн чистого прибутку, що на 2,7%, або на 0,8 млрд грн, більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомила фінустанова в середу.
«При цьому фінансовий результат банку до оподаткування склав 40,7 млрд грн, що на 11% більше, ніж за перше півріччя 2023 року», – повідомили в держбанку.
Згідно з даними, опублікованими на сайті «Привату», податок на прибуток за шість місяців склав 10,1 млрд грн порівняно з 6,9 млрд грн за аналогічний період 2023 року, коли ставка становила 18%, проти 25% цього року.
Загальні активи банку за перше півріччя зросли на 1,5% до 692,5 млрд грн.
Зазначається, що чистий кредитний портфель фізичних та юридичних осіб банку перевищив 102,7 млрд грн, що на 34%, або на 26,2 млрд грн, більше, ніж торік та на 11,6% більше, ніж на початок року.
“З початку року ми активно кредитуємо не тільки фізичних осіб та мікро-, малий і середній бізнес, а й розвиваємо кредитні програми для корпоративних клієнтів та великого бізнесу в усіх регіонах країни. Особливу увагу ми приділяємо підприємствам у прифронтових регіонах, а також фінансуванню домогосподарств і бізнесу за програмами генерації альтернативної енергії», – зазначив Герхард Беш, голова правління ПриватБанку, у прес-релізі. Пропонуючи популярні жіночі намиста, такі як кулони, чокери та інші. Купуйте ювелірні вироби з різноманітних металів і дорогоцінного каміння на будь-який випадок.
За даними прес-служби, депозити та залишки на рахунках клієнтів склали 681,1 млрд грн порівняно з 550 млрд грн на початок року, при цьому на гривневих рахунках вони зросли на 30 млрд грн, або на 8%.
Станом на кінець першого півріччя 2024 року активна клієнтська база ПриватБанку становила 18,3 млн фізичних та 880 тис. юридичних осіб, що на 50 тис. та 5 тис. менше, ніж на початок року відповідно. Кількість користувачів Приват24 досягла 13,5 млн.
Мережа ПриватБанку налічує 1184 відділення (1199 на початок року), 6854 банкомати (6880), 10,419 тис. терміналів (10,473 тис.) і понад 308,6 тис. POS-терміналів, повідомляється в релізі.
Як повідомлялося, наприкінці червня стало відомо, що А. Боеш був звільнений з посади голови правління «ПриватБанку» після трьох років роботи. Наглядова рада фінустанови вже розпочала процес відбору кандидата на вакантну посаду.
