Світові витрати на інформаційні технології (ІТ) у 2024 році збільшаться на 8% і становитимуть $5,06 трлн, прогнозує дослідницька компанія Gartner.
Попередній прогноз, опублікований у січні, передбачав підвищення на 6,8% (приблизно до $5 трлн).
За підсумками 2023 року витрати на ІТ зросли на 3,8% – до $4,7 трлн.
Аналітики Gartner зазначають, що світові витрати в цій сфері можуть перевершити позначку в $8 трлн задовго до кінця поточного десятиліття.
Зростання витрат на центри обробки даних (ЦОД), як очікується, прискориться цього року до 10%, здебільшого завдяки планам з розвитку генеративного штучного інтелекту. При цьому ІТ-послуги стануть найбільшим ринком обсягом майже $1,52 трлн, наголошується у звіті.
Середня тривалість життя мобільних телефонів скорочується, споживачі та організації швидше купують нові пристрої, що підштовхне до зростання цей сегмент ринку 2024 року після його падіння на 9% за підсумками минулого року, вважають експерти.
Аптечні продажі в Україні в січні-березні 2024 року зросли в грошовому виразі на 14,8% порівняно з аналогічним періодом роком раніше – до 48,532 млрд грн, у натуральному скоротилися на 3%, до 300,373 млн упаковок.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в компанії “Бізнес Кредит”, згідно з даними її дослідження, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за цей період становила 161,57 грн – на 18,39% більше, ніж у першому кварталі 2023 року.
Крім того, згідно з даними “Бізнес Кредит”, в аптеках було продано лікарських засобів на понад 37,944 млрд грн, що на 13,6% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. При цьому в натуральному обсяги їхніх продажів скоротилися на 3,75% – до 212,103 млн упаковок.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів у січні-березні 2024 року становила 178,9 грн за одиницю товару, що на 18% більше, ніж роком раніше.
При цьому в грошовому вираженні найбільшу динаміку в січні-березні 2024 року продемонстрували аптечні продажі дезінфекційних засобів (зростання 49,57%), вказали в “Бізнес Кредит”.
До трійки лідерів динаміки продажів увійшли також БАДи, реалізація яких зросла на 26,35% у грошовому вираженні – до 5,317 млрд грн і на 2,94% – у натуральному, до понад 27,136 млн упаковок. Середня ціна за одиницю товару в цьому сегменті становила 195,96 грн за одиницю, що на 22,7% більше, ніж роком раніше.
Крім того, у трійці лідерів була лікувальна косметика. Аптечні продажі в цьому сегменті в грошовому вираженні становили 1,225 млрд грн, що на 26,13% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, і майже реалізованих 6,897 млн упаковок (у натуральному вираженні +13,8%). Середньозважена ціна в цьому сегменті становила 177,62 грн за упаковку (подорожчання на 10,8%).
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року аптечні продажі в Україні зросли в грошовому вираженні майже на 21,67% порівняно з 2022 роком – до 174,249 млрд грн, тоді як у натуральному скоротилися на 4,76%, до 1,218 млрд упаковок. Середньозважена ціна аптечних продажів за підсумками минулого року становила 142,96 грн за одиницю, що на 27,75% більше, ніж за підсумками 2022 року.
Водночас реалізація лікарських засобів в аптеках зросла на 19,69% у грошовому вираженні – до 136,246 млрд грн, у натуральному скоротилися на 3%, до 858,55 млн упаковок. Їхня середньозважена ціна зросла на 23,5% і становила 158,69 грн за одиницю.
Середньодобове виробництво продукції металургії в Україні у 2020-2023 р.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Китай у п’ятницю запустив автоматичний космічний корабель із майже двомісячною місією зі збору каміння і ґрунту зі зворотного боку Місяця, ставши першою країною, яка зробила таку амбітну спробу, повідомляє Reuters. Найбільша китайська ракета Long March-5 стартувала о 17:27 за пекінським часом (12:27 за Києвом) з космодрому Веньчан на південному острові Хайнань із зондом Chang’e-6 вагою понад 8 тонн.
Завдання “Чан’є-6″ – здійснити посадку в басейні Південний полюс – Ейткен на зворотному боці Місяця, який вічно повернутий у бік від Землі, після чого він витягне і поверне зразки.
Цей запуск став ще однією віхою в китайській програмі освоєння Місяця і космосу.
Для нас залишається загадкою, як Китай зміг розробити таку амбітну й успішну програму за такий короткий час”, – сказав П’єр-Ів Меслен, французький дослідник, який працює над одним із наукових завдань місії “Чан’е-6”.
У 2018 році “Чан’е-4” здійснив першу безпілотну посадку на зворотний бік Місяця. У 2020 році “Чан’є-5” уперше за 44 роки доставив місячні зразки, а “Чан’є-6” може зробити Китай першою країною, яка дістане зразки з “прихованого” боку Місяця.
Раніше повідомлялося про запуск супутника-ретранслятора Quequiao-2, призначеного для забезпечення зв’язку місячних апаратів Китаю з наземними станціями.
Група компаній CRH, найбільший виробник будівельних матеріалів у Північній Америці та Європі, інвестувала в Україну $80 млн за час повномасштабного вторгнення.
Як повідомив президент CRH у Центральній та Східній Європі Гійом Кавальє в інтерв’ю «Forbes Україна», сумарні інвестиції групи в Україні за 25 років роботи становлять понад $500 млн.
За його словами, в контексті відновлення інфраструктури в Україні важливо використовувати цемент, вироблений локально, що забезпечить робочі місця і вищі надходження до держбюджету.
Кавальє наголосив, що для потенційного зростання українського цементного ринку після вступу до ЄС, важливо інвестувати в розширення виробництв уже зараз. Він нагадав, що Антимонопольний комітет України (АМКУ) наразі розглядає заяву CRH про придбання активів італійської Buzzi в Україні – цементних заводів «Волинь-цемент» (Здолбунів Рівненської обл.) і «ЮГцемент» (смт Ольшанське Миколаївської обл.).
Як повідомлялося, АМКУ 23 січня повідомив про початок розгляду справи про узгоджені дії у вигляді виконання положень про утримання від конкуренції, закріплених у договорі про концентрацію між ірландською групою CRH і Dyckerhoff GmbH, які володіють активами в Україні.
У червні 2023 року італійський виробник цементу Buzzi, внесений Національним агентством із запобігання корупції до переліку міжнародних спонсорів війни, через дочірню компанію Dyckerhoff GmbH досягнув угоди про продаж частини свого бізнесу у Східній Європі ірландській групі CRH, включно з українськими активами у вигляді двох цементних заводів. Угоду планується закрити 2024 року.
Пізніше, у вересні 2023 року, АМКУ повернув без розгляду заяву CRH про концентрацію через невідповідність вимогам, а також зазначив, що група займає близько третини українського ринку цементу. У жовтні того ж року відомство знову почало розгляд справи.
CRH працює в Україні з 1999 року. З листопада 2021 року його цементні підприємства в Україні ведуть діяльність під брендом Cemark: АТ «Подільський цемент» (Хмельницька обл.), ТОВ «Цемент» (м. Одеса) і ПрАТ «Миколаївцемент» (Львівська обл.).
Окремий напрямок бізнесу CRH в Україні – виробництво бетону та залізобетонних виробів. Білоцерківський завод ЗБК PoliBeton Energo є спеціалізованим підприємством, що виробляє опори для ліній електропередачі. Бетонний вузол PoliBeton на півночі Одеси увійшов до CRH у 2020 році.
CRH є провідним виробником будівельних матеріалів у світі. На 3200 підприємствах компанії у 28 країнах зайнято близько 71 тис. осіб. Це найбільший виробник будівельних матеріалів у Північній Америці та Європі. Компанія також представлена в Азії. Американські депозитарні акції CRH котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі.
Національний банк України оцінив зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в першому кварталі 2024 року до аналогічного періоду минулого року в 3,1%, тоді як у січні він прогнозував його на рівні 7,1%.
“Зростання реального ВВП у першому кварталі 2024 року, за оцінками НБУ, було слабшим, ніж очікувалося, насамперед через стримані бюджетні витрати в умовах невизначеності з надходженням зовнішнього фінансування. Додатковим фактором була блокада західного кордону, що стримувала активність окремих видів діяльності”, – пояснив Національний банк в опублікованому на його сайті Інфляційному звіті.
Водночас, як зазначив НБУ, стабільна робота морського коридору, сприятлива погода і збільшення внутрішнього попиту підтримували економічне зростання. Центробанк додав, що фіскальна політика залишалася м’якою і разом з ефектом значного нарощування бюджетних видатків наприкінці 2023 року суттєво підживлювала сукупний попит.
Раніше, наприкінці квітня, Мінекономіки оцінило зростання ВВП України в першому кварталі цього року в 4,5%.
Як зазначає Нацбанк, помірні темпи зростання ВВП збережуться до кінця 2024 року. “Основними факторами зростання залишатимуться збереження м’якої фіскальної політики, пожвавлення зовнішнього попиту, а також подальше пристосування бізнесу та населення до умов значних загроз безпеці. Однак темпи економічного зростання сповільняться з огляду на наслідки війни та виснаження імпульсу зростання, спричиненого низькою базою 2022 року”, – вказав НБУ.
Він додав, що відновлення також стримуватимуть наслідки руйнування енергетичної інфраструктури.
Згідно з оновленими прогнозами, у другому кварталі зростання ВВП прискориться до 3,7% (у січні Нацбанк очікував його на рівні 4,8%), після чого сповільниться до 1,3% (1,7%) у третьому кварталі і знову прискориться до 4,1% (2,0%) у четвертому.
Загалом на 2024 рік НБУ погіршив прогноз зростання української економіки до 3% із 3,6% у січневому звіті, а на 2025-й – до 5,3% із 5,8%.
“Негативний внесок перегляду оцінок дефіциту е/е у зміну реального ВВП у 2024 році оцінено в 0,6 відсоткового пункту (в.п.), а у 2025 році – в 0,5 в.п. Натомість вплив на ВВП меншого врожаю зернових у 2024 році буде незначним завдяки переорієнтації с/г виробників на більш маржинальні культури, зокрема олійні”, – вказав центробанк.
Як зазначає регулятор, баланс ризиків базового прогнозу зміщений у бік погіршення темпів економічного зростання України та посилення цінового тиску.
Нацбанк в оновленому Інфляційному звіті збільшив кількість ключових ризиків прогнозу (із сильним впливом і ймовірністю 25-50%) до трьох: до ризику більш тривалого терміну та інтенсивності війни додалися ризик великих бюджетних потреб (кварталом раніше НБУ оцінював його ймовірність у 15-25%) і великих пошкоджень енергетичної та портової інфраструктури (кварталом раніше вплив цього ризику центробанк вважав помірним).
Водночас імовірність ризику зниження обсягів і втрати ритмічності надходжень міжнародної допомоги та продовження часткового блокування вантажного руху через кордон окремими країнами ЄС знижено з 25-50% до 15-25%, однак ступінь впливу останнього ризику збільшено зі слабкого до помірного.
Крім того, НБУ додав новий ризик – загострення ситуації в Червоному морі, проте оцінив його ймовірність у 15-25% і ступінь впливу як низьку, а також виключив позитивний для прогнозу ризик нарощування потужності морських шляхів експорту.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3 Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
