Україна у січні-жовтні 2025 року збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 14,8% — до $432,08 млн, тоді як експорт зріс на 21,4% — до $128,14 млн.
У жовтні імпорт алюмінію становив $42,85 млн, експорт — $15,71 млн.
Для порівняння, у 2024 році імпорт алюмінію зріс на 21,7% — до $446 млн, а у 2023 році — на 7,7%, до $366 млн.
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію – легкість, податливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук.
Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
Кабінет міністрів України включив до Реєстру індустріальних парків проект «Коростень-Подільський» загальною площею 78,0236 га в місті Коростень, ініціатором створення якого виступила міська рада, повідомило Мінекономіки. За концепцією, на території парку планується розміщення підприємств деревообробки, текстильного виробництва, виробництва готових металевих виробів і машинобудування, а також випуск іншої неметалевої мінеральної продукції, машин і обладнання, бетонних виробів, цегли, будівельних сумішей і розвиток діяльності в сфері інформації та електронних комунікацій.
Створення парку орієнтовно забезпечить 2 300–4 000 нових робочих місць у переробній промисловості. Для залучення інвестицій Коростенська міськрада прийняла Комплексну програму економічного розвитку громади на 2025–2027 роки. Програмою передбачено сприяння функціонуванню та розвитку індустріальних парків на 150 млн грн і розробка проектно-кошторисної документації для інженерно-транспортної інфраструктури парку на 2,5 млн грн.
Термін створення парку – 30 років. Рішення прийнято 13 листопада ввечері. З урахуванням цього рішення в Реєстрі налічується 109 індустріальних парків.
Кабінет міністрів України включив до Реєстру індустріальних парків проект «НЕКСУС Одеса» площею 21,61 га на території Нерубайської територіальної громади Одеського району, повідомив Мінекономіки. Ініціатор створення – ТОВ «Екостандарт Сервіс» бізнесмена Льва Парцхаладзе та Георгія Цагареїшвілі.
Парк орієнтований на випуск харчових продуктів і напоїв, машин і обладнання, будівельних металевих конструкцій і виробів, будматеріалів та на проекти в сфері альтернативної енергетики. Планується створення близько 1 000 робочих місць.
Проект передбачає залучення понад 747,7 млн грн з різних джерел − власні інвестиції, кошти керуючої компанії, державне стимулювання, приватне фінансування та внески майбутніх учасників. На стартовий етап 2025–2028 років ініціатор заклав близько 60 млн грн власних коштів.
ТОВ «Екостандарт Сервіс» зареєстровано в грудні 2014 року зі статутним капіталом 12,66 млн грн. Основна діяльність − збір безпечних відходів, їх обробка, видалення та відновлення. Кінцеві бенефіціари – Лев Парцхаладзе та Георгій Цагареїшвілі.
Термін створення парку – 30 років. Рішення прийнято 13 листопада. З урахуванням нових проектів у Реєстрі індустріальних парків налічується 109 об’єктів.
Профспілка працівників освіти і науки України вважає, що пропоноване збільшення педагогічного навантаження загрожує звільненням понад 70 тис. вчителів.
«Комітет з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради вирішив внести зміни законом про державний бюджет України до законів »Про освіту«, »Про повну загальну середню освіту«, »Про фахову передвищу освіту«, »Про професійну освіту”. Збільшено норму педагогічного навантаження вчителя з 18 до 22 навчальних годин на тиждень, що загрожує скороченням на 22,2% ставок вчителів і, як наслідок, – звільненням понад 70 тисяч учителів”, – ідеться в заяві профспілки.
Зазначається, що також запропоновано зміни, які призведуть до зменшення надбавок за вислугу років тим педагогічним працівникам, у яких стаж педагогічної роботи становить від 10 до 20 років, а також позбавлять права на надбавку за вислугу років педагогічних працівників зі стажем від 5 до 6 років.
Крім того, пропонується скасувати підвищення ставок заробітної плати за педагогічні звання «вчитель-методист», «старший вчитель», «старший вихователь», «вихователь-методист» та інші педагогічні звання, що присвоюються педагогічним працівникам, які забезпечують освітній процес на високому професійному рівні.
Серед іншого у профспілці звертають увагу, що Комітет вважає за необхідне запровадження 36-годинного робочого часу для вчителів, керівників гуртків, як і для всіх інших педагогічних працівників закладу загальної середньої освіти.
«Зазначене рішення Комітету з питань освіти і науки Верховної Ради не відповідає статті 22 Конституції України, згідно з якою при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод», – йдеться в заяві.
У зв’язку з вищезазначеним Профспілка працівників освіти і науки України закликає голову Освітнього комітету, народних депутатів відкликати з Комітету з питань бюджету зазначені пропозиції, які стосуються звуження трудових прав педагогічних працівників.
«Висловлюємо категоричний протест запропонованим у висновку Комітету пропозиціям щодо змін до проєкту закону »Про державний бюджет України на 2026 рік« на друге читання та закликаємо народних депутатів України, голову Верховної Ради України, голів і членів Комітетів з питань бюджету, фінансів, податкової та митної політики під час ухвалення закону в другому читанні не допустити ухвалення цих протизаконних змін, що призведуть до порушення трудових прав педагогічних працівників закладів освіти», – ідеться в заяві.
Як повідомлялося, освітня омбудсменка Надія Ліщик вважає за необхідне розпочати діалог між освітянами та владою в Україні про те, чи збільшувати педагогічне навантаження вчителя за умови збільшення заробітної плати.
Імпорт електричних акумуляторів і сепараторів в Україну в січні-жовтні 2025 року зріс на 53,4% рік до року — до $1,060 млрд, повідомили в Державній митній службі.
Найбільші постачальники — Китай з обсягом $740,6 млн (70,2%), В’єтнам — $96,2 млн (9%) і Тайвань — $53,8 млн (5%). У 2024 році лідирували Китай (82%), Болгарія (3,1%) і Чехія (3%).
У жовтні 2025 року імпорт акумуляторів склав $144,9 млн, що на 13,2% вище жовтня 2024 року. Експорт за десять місяців — $43,9 млн, основні напрямки Польща (33%), Німеччина (12,9%) і Франція (11,9%). У 2024 році експорт становив $34,1 млн, з них майже 30% — до Польщі, 14,7% — до Франції і 11% — до Німеччини.
Контекст. З кінця липня 2024 року імпорт акумуляторів звільнений від мита і ПДВ. За підсумками 2024 року ввезення цієї продукції більш ніж подвоїлося — до $950,6 млн.
Джерело: https://expertsclub.eu/ukrayina-zbilshyla-import-akumulyatoriv-na-53-za-desyat-misyacziv/
Імпорт в Україну електрогенераторних установок і обертових електричних перетворювачів у січні-жовтні 2025 року зріс у 3,6 раза рік до року і досяг $1,397 млрд, випливає зі статистики Державної митної служби.
Серед постачальників лідирують Румунія — $272,1 млн або 19,5% загального обсягу, Чехія — $254,6 млн (18,2%) і Польща — $175,3 млн (12,6%). Роком раніше основними джерелами були Китай ($88,3 млн), Туреччина ($80,6 млн) і Чехія ($54,6 млн).
У жовтні 2025 року імпорт генераторного обладнання склав $187,8 млн, що на 89,3% вище жовтня 2024 року і на 2% нижче показника вересня 2024 року. Експорт за десять місяців — $3,6 млн, основні напрямки Чехія, Латвія, Болгарія.
Контекст. З кінця липня 2024 року діє звільнення від ввізного мита та ПДВ на електрогенераторне обладнання та акумулятори. За даними Держмитниці, за 2024 рік імпорт генераторів і перетворювачів збільшився на 3,7% до 2023 року — до $732,5 млн.
