Компанія Schneider Electric реалізувала масштабний інфраструктурний проєкт: 26 міст України отримали сучасне обладнання для підвищення енергоефективності та надійності роботи систем теплопостачання.
Реалізація проєкту до початку опалювального сезону 2025/2026 років дозволила теплопостачальним підприємствам краще підготуватись до пікових навантажень. Завдяки наданому обладнанню міста змогли більш стабільно пройти опалювальний сезон, знизивши ризики позапланових зупинок та підвищивши загальну ефективність роботи систем.
У межах проєкту Schneider Electric поставила шафи керування насосами та дуттьовими механізмами, оснащені сучасними частотними перетворювачами, до 26 міст України у Чернігівській, Черкаській, Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Рівненській, Вінницькій, Хмельницькій, Житомирській, Одеській, Кіровоградській, Херсонській, Сумській, Полтавській, Київській областях.
Ключовим елементом проєкту стало впровадження частотних перетворювачів для регулювання роботи насосного обладнання теплопостачальних підприємств, що дозволило суттєво підвищити енергоефективність систем, зменшити споживання електроенергії, оптимізувати експлуатаційні витрати та подовжити термін служби обладнання.
Рішення, що реалізовані на базі технологій Schneider Electric, включають укомплектовані шафи керування насосним обладнанням. Шафи мають захист від вологи і пилу, що дозволяє їх встановлення безпосередньо у машинних залах, тим самим зменшуючи витрати та спрощуючи монтаж.
Підприємства отримали інструменти для більш гнучкого управління обладнанням, зниження навантаження на енергосистему та підвищення якості послуг теплопостачання для споживачів.
«Йдеться не просто про поставку обладнання, а про довгострокову інвестицію в енергоефективність і стабільність теплопостачання в Україні. Вже сьогодні ми бачимо, як впроваджені рішення допомагають підприємствам оптимізувати споживання енергії, підвищувати надійність роботи систем і формувати основу для подальшої модернізації галузі», – зазначив генеральний директор Schneider Electric Україна Михайло Бубнов.
Реалізований проєкт став одним із прикладів співпраці, спрямованої на впровадження сучасних енергоефективних технологій та підвищення операційної ефективності комунальних підприємств України.
Schneider Electric – глобальний лідер у сфері енергетичних технологій, який підвищує ефективність і сприяє сталому розвитку через електрифікацію, автоматизацію та цифровізацію промисловості, бізнесу та житлових просторів. Технології компанії дозволяють будівлям, дата-центрам, фабрикам, інфраструктурі та енергомережам функціонувати як відкриті, взаємопов’язані екосистеми, підвищуючи продуктивність, стійкість та екологічність. Портфель компанії включає інтелектуальні пристрої, архітектури, визначені програмним забезпеченням, системи на базі штучного інтелекту, цифрові сервіси та професійні консультаційні послуги. Маючи 160 000 співробітників і 1 мільйон партнерів у понад 100 країнах, Schneider Electric стабільно входить до числа найбільш сталих компаній світу.
Schneider Electric, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, МОДЕРНІЗАЦІЯ, ОБЛАДНАННЯ, теплопостачання
АТ “Черкаський автобус” поставить на адресу Закарпатської обласної державної адміністрації (ОДА) 23 шкільні автобуси за 98,265 млн грн (з ПДВ) або 81,89 млн грн (без ПДВ), за очікуваної суми закупівлі 82,46 млн грн (без ПДВ).
Згідно з інформацією в Прозорро, відповідний договір сторони підписали 14 липня.
Завод став єдиним учасником торгів, запропонувавши 19 автобусів з двома місцями для школярів з обмеженою здатністю до пересування за ціною майже 3,613 млн грн за один та чотири звичайні автобуси по ціні майже 3,313 млн грн за один (без ПДВ).
Автобуси виготовлені поточного року, відповідають екологічному класу Євро5. Звичайні автобуси мають 28 місць для сидіння школярів, спеціалізовані – 19. Ступінь локалізації відповідно 68,4% та 70,66%.
Як повідомлялось, Закарпатська ОДА спочатку оголосила тендер закупівлю такої ж кількості автобусів на суму 97,202 млн грн (з ПДВ), однак 6 липня було автоматично скасовано.
Повторну закупівлю Закарпаття оголосило вже на суму 82,46 млн грн (без ПДВ).
“Черкаській автобус” нещодавно підписав договір по поставку 27 шкільних автобусів Івано-Франківській ОДА на 113,45 млн грн (з ПДВ) , зокрема, 17 од. з двома місцями для школярів з обмеженою здатністю для пересування за майже 73,7 млн грн.
Як повідомлялось, джерелами фінансування закупівлі автобусів Закарпаттям вказана субвенція з державного бюджету до місцевого бюджету в розмірі 88,097 млн грн (уся сума на поточний рік) та співфінансування з місцевого бюджету в розмірі 10,858 млн грн, тоді як у попередньому тендері ці суми становили відповідно 84,95 млн грн та 12,25 млн грн.
Програма “Шкільний автобус” з 2024 року реалізується завдяки фінансовій співпраці між ЄС та Україною в рамках реалізації інструменту Ukraine Facility.
На реалізацію програми субвенція з держбюджету на поточний рік становить 2 млрд грн, планується закупівля понад 540 автобусів через електронний каталог Prozorro Market.
На ринку шкільних автобусів в Україні працюють “Черкаський автобус”, Чернігівський автозавод корпорації “Еталон”, Запорізький автозавод, а також ТОВ “Бас Мотор” (автобуси “Богдан”). Вони виробляють автобуси малого класу на імпортних агрегатах, місткістю від 21 сидячого місця (автобус “Атаман” із двома місцями для школярів з обмеженими можливостями пересування) до 40.
Водночас Міністерство освіти та науки в рамках адаптації системи шкільних перевезень до умов війни та реальних потреб громад вивчає можливість закупівлі громадами автобусів малої місткості (категорії М2), обладнаних для безпечного перевезення дітей.
На Prozorro Market вже є пропозиція автобуса такого класу від компанії “Автоснаб”, яка розробила та розпочала виробництво шкільного автобуса на базі комерційного фургона Peugeot Boxer на 17 сидячих місць.
Prozorro, Закарпаття, закупівля, Черкаський автобус, шкільний автобус
Трійку лідерів за доходами від телекомунікаційних послуг за січень -березень 2026 року в Україні зі значним відривом сформували оператори мобільного зв’язку: ПрАТ “Київстар – 12,08 млрд грн, ПрАТ “ВФ Україна” (ТМ “Vodafone-Україна”) – 6,69 млрд грн, ТОВ “лайфселл” (ТМ lifecell) з групи DVL – 4,18 млрд грн.
Згідно з даними Національної комісії з регулювання у сферах електронних комунікацій та поштового зв’язку (НКЕК) на її сайті, порівняно з показниками 2025 року, доходи “Київстару” зросли на 15,1%, “Vodafone-Україна” – на 10%, lifecell – на 13,9%.
Як повідомлялося, загалом за 2025 рік ці показники становили відповідно 20,3%, 13,1% та 19,1%.
До п’ятірки лідерів за доходами у першому кварталі 2026 року також увійшов оператор фіксованого зв’язку ПрАТ “Укртелеком”, який порівняно з аналогічним періодом 2025 року скоротив показник на 6,3% – до 1,10 млрд грн.
“Сестринська” компанія “Київстару” ТОВ “Юкрейн Тауер Компані” (ЮТК) замкнула першу п’ятірку лідерів за доходами у першому кварталі 2026 році, збільшивши показник на 20, 7% – до 0,86 млрд грн.
Згідно зі звітом, у другій п’ятірці за доходами від телекомунікаційних послуг попереду оператор фіксованого зв’язку ПрАТ “Датагруп” з групи DVL, який порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшив показник на 37,9% – до 0,58 млрд грн, таким чином перейшовши із 7-го на 6-те місце.
Слідом йде оператор фіксованого зв’язку ПрАТ “Фарлеп-Інвест”, підконтрольний “ВФ Україна”, який наростив доходи на 52,8% – до 0,27 млрд грн та перейшов із 9-го місця у 2025 році на 7-ме у 2026-му.
ТОВ “Юкрейніан Нетворк Солюшнс”, баштова компанія “Vodafone Україна”, у першому кварталі 2026 року збільшила телекомунікаційні доходи у 2,5 рази – до 0,27 млрд грн, зайнявши 8-ме місце.
Закрило другу п’ятірку ТОВ “Науково-промислова компанія “Хоум-Нет”, якому вдалося збільшити доходи на 24,1% – до 0,21 млрд грн, перейшовши з 10-го місця на 9-те.
У свою чергу Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення за перший квартал 2026-го року збільшив доходи порівняно з аналогічним періодом 2025 року на 7,2% – до 0,17 млрд грн, зайнявши 10-те місце.
Згідно з даними регулятора, за обсягами капітальних інвестицій у сферу телекомунікацій у першому кварталі 2026 року лідерами також є трійка мобільних операторів: “Київстар” збільшив їх порівняно з 2025 роком на 49,7% – до 3,17 млрд грн, “Vodafone-Україна ” – на 6,3% до 1,33 млрд грн, lifecell – на 23,3% до 1,27 млрд грн.
Водночас ТОВ “Юкрейн Тауер Компані” за перший квартал 2026 року зменшило капітальні інвестиції порівняно з першим кварталом 2025 року на 18,3% – до 0,29 млрд грн, у той час як ПрАТ “Фарлеп-Інвест”наростило цей показник на 18,3% – до 0,28 млрд грн.
“Укртелеком” за перший квартал 2026 року також скоротив обсяг інвестицій на 28,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 61,9 млн грн, а “Датагруп” – на 17,2% -до 47,9 млн грн, що таким чином забезпечило їм 7-ме та 8-ме місця.
У свою чергу ТОВ “Юкрейніан Нетворк Солюшнс”, посівши у першому кварталі 6-те місце за обсягами інвестицій, також скоротило показник порівняно з аналогічним періодом минулого року на 50,9% – до 94,9 млн грн.
Поставки смартфонів у світі у другому кварталі 2026 року зменшилися на 6,7% порівняно з тим самим періодом минулого року – до 277,5 млн од., за попередніми розрахунками International Data Corporation (IDC). Таким чином, зниження тривало другий квартал поспіль.
Скорочення поставок зумовлене дефіцитом чипів пам’яті та рекордно високими цінами на них.
“Вартість чипів пам’яті зросла майже на 300% за рік, тепер вона становить понад 65% від собівартості продукції в нижньому ціновому сегменті, що робить виживання виробників з недорогими лінійками дедалі складнішим, – заявила старший директор з досліджень IDC Набіла Попал. – Криза пам’яті сприяє преміальним гравцям і грає проти постачальників, що працюють у нижньому ціновому сегменті”.
Другий квартал поспіль Apple Inc. і Samsung демонструють стабільність, залишаючись єдиними постачальниками з рейтингової п’ятірки, які показали зростання продажів, зазначила вона. Apple досягла рекордних показників у другому кварталі завдяки успіху iPhone 17 та побоюванням щодо майбутнього підвищення цін.
“Ця криза розділила ринок смартфонів на дві частини, – зазначає віцепрезидент з глобальних клієнтських пристроїв IDC Франциско Джеронімо. – На вершині – Apple і Samsung”.
Вони відриваються від решти компаній, зокрема тому, що продають пристрої, у яких чипи пам’яті становлять меншу частку у вартості. “У нижній частині ж страждають виробники, орієнтовані на дешеві пристрої масового виробництва, і їхні клієнти теж”, – вважає експерт.
В Україні протягом першого кварталу 2026 року державне пробірне клеймо отримали 1,1 млн ювелірних виробів із дорогоцінних металів, повідомив «Опендатабот» 17 липня з посиланням на дані Міністерства фінансів України.
Середньомісячна кількість заклеймованих прикрас виявилася на 18% меншою, ніж у 2025 році. Торік державний пробірний контроль пройшли 5,4 млн виробів, що на 26% менше порівняно з 2024 роком.
Найбільше у 2025 році скоротилося клеймування срібних виробів – на 32%. Кількість золотих прикрас, які пройшли контроль, зменшилася на 20%.
Після початку повномасштабної війни ринок різко скоротився, однак у 2023-2024 роках відновився вище довоєнного рівня. У 2023 році державне клеймо отримали 6,4 млн прикрас, а у 2024 році було встановлено рекорд – 7,3 млн виробів.
Державне пробірне клеймо підтверджує відповідність ювелірного виробу заявленій пробі дорогоцінного металу. Українське законодавство забороняє продаж прикрас без такого клейма.
Золоті прикраси вперше випередили срібні за кількістю клеймувань в Україні
Золоті ювелірні вироби у 2025 році вперше випередили срібні за кількістю проходження державного пробірного контролю, свідчать дані Міністерства фінансів України, оприлюднені «Опендатаботом» 17 липня.
У першому кварталі 2026 року частка золотих виробів серед усіх заклеймованих прикрас збільшилася до 57%, тоді як на срібні припало 43%. Для порівняння, у 2020 році срібні вироби становили 72% ринку, а золоті – лише 28%.
Загалом із 2020 року державне клеймування пройшли 20,8 млн срібних і 15 млн золотих виробів. Таким чином, у сукупній шестирічній статистиці срібло поки зберігає перше місце з часткою 58%.
Зміна структури ринку частково пов’язана з подорожчанням срібла та зростанням промислового попиту на цей метал. Срібло активно використовується у виробництві сонячних панелей, електромобілів, електроніки та напівпровідників, через що ювелірні компанії дедалі сильніше конкурують за сировину з промисловістю.
Уряд Угорщини розпочав перевірку контактів колишнього міністра закордонних справ Петера Сійярто з російською владою, повідомив прем’єр-міністр Петер Мадяр 16 липня.
За його словами, матеріали справи містять секретні документи МЗС та інших відомств. При цьому поки що невідомо, яке відомство проводить перевірку, чи порушено кримінальну справу та чи має Сійярто статус підозрюваного.
Приводом стали публікації про те, що колишній міністр міг інформувати главу МЗС Росії Сергія Лаврова про хід переговорів усередині ЄС. Сійярто відкидав звинувачення і заявляв, що не передавав Москві секретну інформацію.
Перевірка збіглася з його відходом із політики. 15 липня Сійярто оголосив про складання депутатського мандата та перехід на керівну посаду в китайській компанії BYD. Прем’єр назвав це конфліктом інтересів, оскільки під час роботи на посаді міністра Сійярто брав участь у наданні компанії державної підтримки.
