У січні–вересні 2026 року Україна експортувала ізольованих проводів та кабелів, включаючи волоконно-оптичну продукцію, на $1,065 млрд, практично зберігши обсяг поставок на рівні аналогічного періоду минулого року.
Згідно з даними Державної митної служби, найбільшим ринком для української кабельної продукції залишається Німеччина. За дев’ять місяців поставки до цієї країни склали $348,7 млн, знизившись на 2,8% порівняно з січнем-вереснем 2025 року.
Частка Німеччини в загальному українському експорті проводів і кабелів скоротилася приблизно на 1 процентний пункт — до 32,7%, проте країна, як і раніше, забезпечує майже третину всіх експортних надходжень галузі.
Друге місце посідає Польща, куди Україна поставила продукції на $177,1 млн проти $168,1 млн роком раніше. Таким чином, експорт до Польщі збільшився приблизно на 5,4%.
Угорщина зберегла третю позицію з обсягом закупівель близько $172 млн, практично не змінивши показник минулого року — $172,3 млн.
На три найбільші європейські ринки — Німеччину, Польщу та Угорщину — у січні-вересні припало загалом майже 698 млн доларів, або близько 65,5% усього українського експорту проводів і кабелів.
У вересні експорт цієї продукції становив 122,7 млн доларів. Порівняно з вереснем минулого року він скоротився на 6,6%, проте порівняно з серпнем 2026 року зріс одразу на 26%.
Кабельна галузь залишається одним із помітних експортно-орієнтованих сегментів українського машинобудування та виробництва комплектуючих. Значна частина продукції постачається підприємствам європейських автомобільної, електротехнічної та промислової галузей.
За підсумками всього 2025 року Україна збільшила експорт ізольованих проводів і кабелів на 10,6% — до $1,41 млрд. Якщо темпи поставок у четвертому кварталі залишаться близькими до торішніх, річний обсяг експорту в 2026 році також може зберегтися на рівні близько $1,4 млрд.
Ще 30 українських дітей прибули до Азербайджану для відпочинку, оздоровлення та психологічного відновлення, повідомило Посольство України в Азербайджанській Республіці.
До нової групи увійшли діти з Дніпропетровської області та міста Боярка Київської області.
Програма відбудеться в Габалі, одному з найбільших туристичних і курортних центрів Азербайджану. Для дітей передбачено відпочинок, оздоровчі заходи та психологічну підтримку.
З початку повномасштабної війни можливість відпочити та пройти реабілітацію в Азербайджані отримали вже 722 українських дітей.
Посол України в Азербайджані Юрій Гусєв подякував керівництву країни та азербайджанському суспільству за підтримку українських дітей.
«Щиро вдячні керівництву Азербайджанської Республіки та азербайджанському народу за солідарність, турботу, гостинність і підтримку українських дітей. Це — черговий прояв справжньої дружби між нашими народами та українсько-азербайджанського стратегічного партнерства», — зазначив посол.
Програми відпочинку та реабілітації українських дітей в Азербайджані реалізуються з початку повномасштабної війни і стали одним із напрямків гуманітарного співробітництва між двома країнами.
АЗЕРБАЙДЖАН, ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА, дитина, РЕАБІЛІТАЦІЯ, УКРАЇНА
Як повідомляє Experts Club, Франція зберігає один із найвищих рівнів позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 72,8% респондентів, тоді як негативно — лише 3,7%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо скоротилася, однак одночасно зменшилася й частка негативних відповідей, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Франції ставляться 28% українців, здебільшого позитивно — 44,8%. Нейтральну позицію займають 22,5% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 3,5%, повністю негативно — лише 0,2%, ще 1% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 69,1 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Франції майже у 20 разів переважає негативне. За балансом оцінок країна залишається серед лідерів загального рейтингу торговельних партнерів України.
Порівняно з попередньою хвилею дослідження зміни є відносно невеликими. У березні 2026 року повністю позитивно до Франції ставилися 30,3% опитаних, здебільшого позитивно — 44,3%, тобто загальний позитивний показник становив 74,6%. Нейтральну позицію тоді займали 20,3%, а негативне ставлення висловлювали 4,7% респондентів.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок зменшилася на 1,8 в.п. — з 74,6% до 72,8%, але негативних також стало менше — з 4,7% до 3,7%. Водночас частка нейтральних відповідей збільшилася на 2,2 в.п. — до 22,5%. Баланс позитивного і негативного ставлення змінився лише незначно — з плюс 69,9 до плюс 69,1 в.п.
Показовою є й внутрішня структура позитивних відповідей. Частка тих, хто ставиться до Франції повністю позитивно, скоротилася з 30,3% до 28%, тоді як частка здебільшого позитивних відповідей практично не змінилася — 44,3% у березні та 44,8% у серпні. Це свідчить про збереження стійкого позитивного ядра громадської думки щодо Франції.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній раніше пов’язував високі показники Франції з її сформованим образом серед української аудиторії.
«Для багатьох українців Франція — це символ підтримки у складні часи, а також культурний і політичний орієнтир у Європі. Такі показники демонструють високу довіру та повагу, що значною мірою пояснюється активною роллю Парижа у європейській політиці щодо України», — зазначав Позній.
За його словами, при аналізі таких результатів важливо враховувати не лише поточні емоційні оцінки: ставлення до інших держав формується під впливом досвіду взаємодії, інформаційного контексту та очікувань українців щодо майбутньої ролі країни-партнера.
Нова хвиля дослідження показує, що ставлення до Франції залишається стабільно позитивним: невелике зниження загальної частки прихильних оцінок супроводжується скороченням негативного сегмента та збільшенням частки нейтральних відповідей. Тобто помітного переходу від позитивного до негативного сприйняття не відбулося.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. У попередній березневій хвилі також було опитано 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, Європейський союз, міжнародні відносини, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ФРАНЦІЯ
Обидва напрямки транскордонної торгівлі електроенергією у період 5-11 жовтня зросли: імпорт збільшився на 6% порівняно з минулим тижнем – до 13,1 тис. МВт*год, експорт – на 20%, до 176,4 тис. МВт*год.
“Попри локальні обмеження Україна залишалась нетто-експортером впродовж тижня”, – повідомив аналітичний центр DIXI Group із посиланням на дані Energy Map у вівторок.
Як повідомлялося, з 6 жовтня внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру у частині регіонів України застосовуються графіки обмеження потужності (ГОП) для промисловості й бізнесу та графіки погодинних відключень (ГПВ) для населення.
Однак навіть в умовах локальних обмежень Україна залишалась нетто-експортером впродовж минулого тижня при наявності профіциту потужності в інших регіонах. Причиною такої ситуації стала неможливість передачі енергії в окремі регіони та міста через ураження ворогом магістральних мереж, підстанцій та ліній системи розподілу, зокрема, біля великих міст.
За даними Energy Map, найбільшу частку у структурі експорту того тижня забезпечила Угорщина – 84,9 тис. МВт*год, або 48,1%. На Молдову припадало 56,6 тис. МВт*год (32,1%), Румунію – 33,1 тис. МВт*год (18,7%) та Польщу – 1,8 тис. МВт*год (1,0%).
Експорт зріс до Угорщини, Румунії та Молдови на 15%-26% та до Польщі – у вісім разів при незначних обсягах. Продаж електроенергії в Словаччину не здійснювався. Середньодобовий обсяг експорту протягом тижня становив 25,2 тис. МВт*год.
Основним напрямком імпорту також залишалася Угорщина, звідки поставлено 8,7 тис. МВт*год (66,6%). На Румунію припадало 3,6 тис. МВт*год (27,6%), Польщу – 0,7 тис. МВт*год (5,5%) та Молдову – 0,05 тис. МВт*год (0,4%).
Імпорт з Румунії та Молдови зріс на 70% та 124% відповідно, тоді як з Угорщини та Польщі знизився на 3% та 39%. Поставки зі Словаччини не здійснювались протягом п’яти тижнів поспіль. Середньодобовий обсяг імпорту склав 1,9 тис. МВт*год.
Як повідомлялося, на позаминулому тижні у період з 28 вересня по 4 жовтня експорт електроенергії зріс на 75,6% порівняно з попереднім тижнем – до 147,0 тис. МВт*год, що стало найвищим тижневим обсягом експорту з вересня 2025 року.
Як повідомляє у своєму матеріалі сербський портал Parametar, за два тижні до позачергових парламентських виборів 25 жовтня в Сербії опубліковані соціологічні дослідження продовжують показувати різко відмінну картину підтримки двох найбільших сил — списку «Александар Вучич — Об’єднана Сербія» та «Студенти перемагають».
Найсвіжіше опитування Faktor Plus, проведене 16–20 вересня на вибірці 986 осіб, дає списку Вучича 48,6%, а студентському списку — 37,1%. Розрив становить 11,5 відсоткового пункта. У тому самому дослідженні соціалісти Івиці Дачича отримують 4,9%, а «Європейська Сербія» — 3,6%.
Однак опубліковане 30 вересня опитування NSPM показує практично протилежну ситуацію: «Студенти перемагають» — 44,4%, «Об’єднана Сербія» — 41,7%. Причому в попередньому вимірюванні цієї самої структури показники становили 39,6% і 37,5% відповідно.
Тобто різниця між двома останніми публічними дослідженнями принципова: одне дає владі перевагу більш ніж в 11 пунктів, інше — перевагу студентам майже в 3 пункти.
При цьому динаміка всередині самих опитувань також цікава. Faktor Plus на початку вересня оцінював список Вучича у 47,2%, а студентів — у 31,5%. Уже через кілька тижнів показник студентів зріс до 37,1%, тобто на 5,6 в. п., тоді як список Вучича додав лише 1,4 в. п.
Окреме червневе опитування CRTA та Stanford Democracy Action Lab також показувало високий ступінь політичної поляризації. Воно фіксувало значні відмінності в поглядах прихильників студентського списку та SNS і підтверджувало, що сербське суспільство дедалі сильніше ділиться на два великі політичні табори.
Показово, що самі соціологи зараз обережно ставляться до спроб назвати точний розклад. Представник Faktor Plus Владимир Паїч 1 жовтня заявив, що єдине, що можна вважати достатньо ймовірним за даними досліджень, — висока явка.
Саме явка може стати одним із ключових чинників 25 жовтня. У вересневому дослідженні Faktor Plus 64% респондентів заявили, що точно підуть голосувати, ще 11% не визначилися. Серед тих, хто має намір брати участь у виборах, 69% уже точно знали, за кого проголосують.
На цьому тлі кампанія стає дедалі більше схожою на референдум між двома найбільшими блоками. Навіть дослідник NSPM Джордже Вукадинович прямо говорив про наближення «референдумної атмосфери», коли простір для третіх сил помітно звужується.
У виборчому бюлетені 25 жовтня буде 18 партій, але фактична боротьба за основну частину голосів дедалі помітніше концентрується навколо двох найбільших політичних проєктів.
Джерело: Parametar, NSPM, CRTA.
Як повідомляє Experts Club, ставлення українців до Румунії залишається переважно позитивним або нейтральним, однак у серпні 2026 року частка позитивних оцінок дещо знизилася порівняно з попередньою хвилею дослідження. Позитивно до країни ставляться 45,2% опитаних, негативно — 9,8%, тоді як 42,3% займають нейтральну позицію, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Румунії ставляться 13,3% українців, здебільшого позитивно — 31,9%. Нейтральне ставлення висловили 42,3% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 8,4%, повністю негативно — 1,4%, ще 2,7% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 35,4 відсоткового пункту. Таким чином, позитивні відповіді більш ніж у чотири рази переважають негативні, хоча найбільшою окремою групою залишаються респонденти з нейтральним ставленням.
Порівняно з березнем 2026 року суспільне сприйняття Румунії дещо погіршилося. У попередній хвилі повністю позитивно країну оцінювали 14,9% респондентів, здебільшого позитивно — 33,8%, тобто загальна частка позитивних відповідей становила 48,7%. Негативно до Румунії ставилися 7% опитаних, нейтрально — 42,2%.
Отже, за п’ять місяців позитивне ставлення скоротилося на 3,5 в.п. — з 48,7% до 45,2%, тоді як негативне зросло на 2,8 в.п. — до 9,8%. Частка нейтральних відповідей практично не змінилася: 42,2% у березні та 42,3% у серпні. Баланс позитивних і негативних оцінок відповідно зменшився з плюс 41,7 до плюс 35,4 в.п., або на 6,3 відсоткового пункту.
Такі результати свідчать радше про помірне послаблення позитивного сприйняття, ніж про принципову зміну ставлення. Нейтральна група залишається стабільною, а негативні оцінки, попри їх зростання, все ще значно поступаються позитивним.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін, коментуючи необхідність зіставляти суспільні оцінки з реальною економічною роллю міжнародних партнерів, наголосив на погіршенні загального зовнішньоторговельного балансу України.
«Румунія для України – це не абстрактний зовнішньополітичний партнер, а сусідня країна, з якою щодня пов’язані логістика, торгівля, переміщення людей, транзит української продукції та гуманітарні контакти. Тому суспільне сприйняття тут формується не лише через політичні заяви, а й через конкретний досвід взаємодії. Нинішнє зниження позитивних оцінок я б поки не трактував як принципову зміну ставлення – позитивний баланс залишається дуже значним», – зазначив Уракін.
У випадку Румунії нова хвиля показує, що країна зберігає позитивний баланс суспільного ставлення, але його запас порівняно з березнем скоротився. Водночас практично незмінна частка нейтральних відповідей свідчить, що основні зміни відбулися безпосередньо між позитивним та негативним сегментами.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня хвиля також охоплювала 800 респондентів, вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, міжнародні відносини, РУМУНІЯ, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ЦЕНТРАЛЬНА ТА СХІДНА ЄВРОПА
© 2016-2026, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.