Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Дослідження – понад 72% українців позитивно ставляться до Великої Британії

Як повідомляє Experts Club, Велика Британія зберігає один із найвищих рівнів позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 72,6% респондентів, тоді як негативно — 7,1%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо скоротилася, однак загальна структура ставлення залишається стабільно сприятливою, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Великої Британії ставляться 35,6% українців, здебільшого позитивно — 37%. Нейтральну позицію займають 18,6% опитаних. Здебільшого негативно країну оцінюють 5,1%, повністю негативно — 2%, ще 1,8% не змогли визначитися.

За округленими показниками таблиці баланс позитивних і негативних оцінок становить близько плюс 65,5 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення більш ніж у десять разів переважає негативне, а Велика Британія залишається серед країн із найвищим рівнем суспільної прихильності українців.

У березні 2026 року загальна частка позитивних оцінок Великої Британії становила 74,6%. Тоді 40,3% респондентів характеризували своє ставлення як повністю позитивне, ще 34,3% — як здебільшого позитивне. Нейтральну відповідь обрали 18,2% опитаних, а негативні оцінки становили близько 5,8%.

Отже, за п’ять місяців частка позитивних відповідей скоротилася приблизно на 2 в.п. — з 74,6% до 72,6%, тоді як негативних стало приблизно на 1,3 в.п. більше. Частка нейтральних практично не змінилася — 18,2% у березні проти 18,6% у серпні.

Водночас помітною є зміна структури позитивного сегмента. Частка повністю позитивних оцінок знизилася з 40,3% до 35,6%, тоді як здебільшого позитивних зросла з 34,3% до 37%. Це свідчить радше про певне пом’якшення інтенсивності позитивного ставлення, а не про його принципову зміну.

Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній раніше пов’язував високі оцінки Великої Британії з характером її взаємодії з Україною.

«Підтримка з боку Лондона під час війни — як політична, так і оборонна — була високо оцінена українським суспільством. Велика Британія сприймається як надійний союзник», — зазначав Позній.

Водночас, коментуючи динаміку наступних хвиль дослідження, він наголошував, що показники окремих країн дещо погіршилися порівняно з попереднім дослідженням.

Поточні результати підтверджують збереження високого рівня позитивного ставлення до Великої Британії, хоча порівняно з березнем він дещо послабився. При цьому країна залишається у першій групі держав за балансом позитивних і негативних оцінок українців.

Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. У попередній березневій хвилі також було опитано 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.

https://www.experts.news/posts/ponad-72-ukrayintsiv-pozytyvno-stavlyatsya-do-velykoyi-brytaniyi-doslidzhennya

 

 

, , , , , , ,

Україна зібрала 13,9 млн тонн олійних культур, урожай соняшнику перевищує торішній показник

Станом на 13 жовтня 2026 року українські аграрії зібрали близько 13,9 млн тонн олійних культур, що на 2,1% більше, ніж на аналогічну дату минулого року.

Основний внесок забезпечили соняшник і ріпак, тоді як урожай сої поки що залишається нижчим за торішній рівень.

Соняшнику зібрано 7,44 млн тонн з 3,44 млн га, або 66% прогнозованих площ. Незважаючи на скорочення зібраної площі на 12,1%, валовий збір виявився на 3,4% вищим за торішній завдяки зростанню врожайності до 21,6 ц/га проти 18,4 ц/га.

Рапсу намолочено 3,88 млн тонн з 1,33 млн га. Це на 17,1% більше, ніж минулого року. Середня врожайність становить 29,2 ц/га проти 26 ц/га.

Сої зібрано 2,56 млн тонн з 1,17 млн га, або 73% прогнозованої площі. У порівнянні з минулим роком валовий збір нижчий на 16,9%, а врожайність знизилася до 21,9 ц/га проти 22,9 ц/га.

Серед пізніх культур різко прискорилося збирання кукурудзи. За тиждень її валовий збір зріс з 1,6 млн до 3,49 млн тонн. Обмолочено 589,4 тис. га, або 13% прогнозованих площ, при середній врожайності 59,1 ц/га.

Незважаючи на те, що станом на середину жовтня кукурудзи зібрано менше, ніж рік тому, її врожайність уже на 7,8% вища за торішню.

Окремо відстає збирання цукрових буряків. Зібрано 1,58 млн тонн з 31,6 тис. га, або 19% прогнозованої площі. Роком раніше на аналогічну дату було зібрано 4,72 млн тонн з 90 тис. га.

Завершується збирання гречки та проса. Гречку обмолочено на 91% площ, зібрано 55,6 тис. тонн. Просо зібрано на 88% площ, валовий збір становить 81,3 тис. тонн.

Джерело: Міністерство аграрної політики та продовольства України, дані станом на 13 жовтня 2026 року.

Мінагрополітики

, , , , ,

«Газмережі» у 2026 році приєднали 140 об’єктів розподіленої газової генерації

ТОВ “Газорозподільні мережі України” у 2026 році приєднали 140 об’єктів розподіленої генерації, ще 86 об’єктів планується приєднати до кінця року, повідомила голова правління компанії Людмила Кіндер.

“Розподілена газова генерація сьогодні один із напрямів, де попит на приєднання зростає особливо швидко. Цього року вже реалізовано 140 таких об’єктів, ще 86 планується завершити. За кожним із них – оцінка можливостей мережі, проєктування, будівництво, підключення та пуск газу”, – написала вона у Facebook у вівторок.

При цьому Кіндер зазначила, що приєднання до мереж для бізнесу має бути “зрозумілим процесом”, над чим зараз і працюють “Газмережі”.

“Якщо компанія має кілька об’єктів у різних регіонах, вона не повинна щоразу окремо вибудовувати взаємодію з кожною філією. Ми маємо бачити весь портфель проєктів, заздалегідь узгоджувати технічні вимоги, порядок роботи та черговість реалізації”, – розповіла Кіндер про бачення побудови ефективної співпраці з бізнесом.

Як повідомлялося, за інформацією першого віце-прем’єра-міністра енергетики Дениса Шмигаля, в Україні вже діє 1,8 ГВт розподіленої газової генерації.

, , , ,

«Укрнафта» у 2026 році спрямує 2,9 млрд грн на захист і безпеку об’єктів

У 2026 році росія суттєво посилила атаки на об’єкти «Укрнафти». Під ударами — виробнича інфраструктура та мережа АЗК.

Компанія реагує на це системно та, попри все, продовжує розвиватися. Про це на полях Newfolk Conference розказав голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура.

«Близько 2,9 млрд грн цього року спрямовуємо на захист і безпеку: деякі потужності переносимо під землю, будуємо захисні конструкції, формуємо резерв обладнання, посилюємо автономність і альтернативні схеми енергозабезпечення, – зазначив Богдан Кукура. – Продовжуємо буріння. У 2026 році плануємо пробурити і ввести в експлуатацію 15 нових свердловин. Окремий напрям — співпраця з «Укргазвидобуванням»: цього року разом реалізували три нові свердловини».

Паралельно триває масштабування технології, які підвищують надійність роботи фонду. За вісім місяців у свердловини спущено 63 установки електровідцентрових насосів, активний фонд уже становить 226 установок. Міжремонтний період роботи свердловин із сучасними УЕВН зріс із 214 діб у 2024 році до 410 діб у 2026-му, а для нових систем сягає 786 діб.

Компанія розвиває дистанційний моніторинг та керування свердловинами. Станом на вересень до таких систем підключено 420 свердловин. Це дає змогу бачити параметри роботи онлайн, швидше реагувати та оперативно змінювати режими роботи.

Основне завдання — зберегти керованість, модернізувати виробництво та продовжувати розвиток компанії.

АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом налічує близько 650 АЗК.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.

Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.

У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

, , , ,

26 жовтня у Києві відбудеться 12-й КМЕФ

26 жовтня у Києві пройде 12-й Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ). Очікується понад 500 учасників – власників і керівників українських та міжнародних компаній, представників уряду, інвесторів, дипломатів та експертів. Головна тема цьогорічного форуму – «Люди. Бізнес. Економіка. Що далі?». У центрі дискусій – як бізнесу й економіці вистояти в нових умовах, адаптуватися та повернутися до зростання.

На п’ятому році повномасштабної війни тиск на українську економіку посилюється. Під ударами – виробництва, енергетика, порти, залізниця, логістичні центри та інша критична для бізнесу інфраструктура. За оцінкою Мінекономіки, прямі збитки від руйнувань щорічно можуть сягати близько $10 млрд, а разом із блокадою морських портів вони вже коштували Україні у 2026 році близько 1,5 відсоткового пункту ВВП. За жовтневим прогнозом Світового банку, зростання економіки України сповільниться до 1,2% у 2026 році та становитиме 1,5% у 2027-му, якщо активні бойові дії триватимуть. У попередніх прогнозах для 2027 року банк прогнозував 4% за умови їх завершення до кінця 2026-го.

«Якщо раніше в центрі дискусії було питання відновлення України, сьогодні фокус змістився на те, як забезпечити стійкість економіки вже зараз. Бізнесу потрібні рішення, які допоможуть захищати активи, зберігати виробництво та продовжувати інвестувати навіть в умовах війни», – зазначає Василь Хмельницький, ініціатор КМЕФ, засновник холдингу UFuture.

Реєстрація учасників

У програмі КМЕФ 2026 – 12 панельних дискусій. У центрі обговорення – фізичний захист бізнесу, робота під час повітряних тривог, децентралізована логістика й енергопостачання, стійкість зв’язку, страхування воєнних ризиків, відшкодування збитків за втрачені активи, доступ до фінансування та збереження макростабільності. Серед ключових тем також – адаптація державної стратегії промислового розвитку та енергетичної політики до нових умов, економічні пріоритети держави, міжнародна співпраця та євроінтеграція в умовах нових викликів. Окрема увага – досвіду прифронтових міст і рішенням, які там уже працюють.

Серед спікерів форуму:

  • Олександр Комаров, СЕО та президент групи Київстар;
  • Руслан Шостак, Президент Корпорації TERWIN, засновник EVA і VARUS;
  • Франсіс Маліж, Керуючий директор ЄБРР у секторі фінансових установ;
  • Юлія Свириденко, Президентка бізнес-школи KSE;
  • Вячеслав Климов, Співвласник групи компаній NOVA;
  • Домінікас Тучкус, Інвестиційний директор Amber Infrastructure Fund;
  • Ігор Ніконов, Засновник девелоперської компанії KAN Development;
  • Томаш Фіала, Засновник Dragon Capital;
  • Інга Андреєва, Генеральна директорка Mastercard в Україні та Молдові;
  • Девід Годфрі, Член правління British-Ukrainian Economic Future, ексгендиректор UK Export Finance.

Українська економіка вже має досвід швидкої адаптації під час кризи. У 2022 році після знищення Кременчуцького НПЗ і дефіциту пального країна перебудувала паливну логістику, а тисячі підприємств релокувалися з прифронтових регіонів вглиб країни. Після блокади традиційних морських маршрутів у 2023 році запрацював український морський коридор, а після масштабних атак на енергосистему минулого року бізнес і держава почали активно розвивати розподілену генерацію.

Акредитація медіа

«Сьогодні розмова про майбутнє має починатися з пошуку практичних рішень, які бізнес, держава й міжнародні партнери можуть ухвалювати вже зараз, щоб зберегти стійкість і повернути економіку до зростання. Саме про це КМЕФ цього року», – говорить CEO КМЕФ Юрій Пивоваров.

Титульні партнери форуму: UFuture, Mastercard, AEQUO, ПриватБанк, Kyivstar

Партнери форуму: Sense Bank, NEQSOL Holding, ПУМБ, ДТЕК, Ajax Systems, Uklon, TERWIN, Eclectic Talents Group, BALEX, CEO Club Ukraine.

Інтерфакс-Україна та Open4Business – інформаційний партнер форуму.

, , , ,

Експорт залізорудної сировини з України за дев’ять місяців скоротився майже на 30%

Гірничорудні підприємства України у січні-вересні цього року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному виразі на 29,8% порівняно з торішнім аналогічним періодом – до 16 млн 948,958 тис. тонн із 24 млн 145,038 тис. тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у вересні було експортовано 1 млн 174,008 тис. тонн ЗРС, у серпні – 1 млн 865,697 тис. тонн ЗРС, у липні – 1 млн 875,428 тис. тонн, у червні – 2 млн 21,299 тис. тонн, у травні – 2 млн 239,167 тис. тонн ЗРС, у квітні – 2 млн 163,837 тис. тонн, у березні – 2 млн 300,467 тис. тонн, у лютому – 1 млн 254,516 тис. тонн, у січні – 2 млн 54,539 тис. тонн.

За дев’ять місяців 2026 року валютний виторг від експорту ЗРС зменшився на 29% – до $1 млрд 286,304 млн.

Крім того, Україна за січень-вересень 2026 року імпортувала 246 тонн ЗРС на суму $74 тис., тимчасом як у січні-вересні-2025 ввезла з-за кордону 107 тис. тонн на $80 тис.

Як повідомлялося, гірничорудні підприємства України 2025 року знизили експорт ЗРС у натуральному вимірі на 8% порівняно з попереднім роком – до 30 млн 995,363 тис. тонн з 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зменшився на 16,6% – до $2 млрд 337,765 млн з $2 млрд 803,223 млн. Експорт здійснювався здебільшого до Китаю (44,98% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (17,15%) та Польщі (16,09%).

Крім того, Україна за 2025 рік імпортувала ЗРС на $95 тис. обсягом 130 тонн з Нідерландів (46,32%), Італії (36,84%) та Норвегії (13,68%), тоді як попереднього року ввезла 2,042 тис. тонн на $414 тис.

, , , ,