Україна у січні-червні-2026 знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 74,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1,027 млн.
Згідно з митною статистикою, у червні імпорт свинцю та виробів із нього становив $68 тис.
Експорт свинцю та виробів із нього за січень-червень поточного року зріс на 9,2% – до $4,872 млн, у червні – $1,054 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році наростила ввезення свинцю та виробів із нього у 3,3 раза порівняно з 2024 роком – до $7,801 млн. Експорт свинцю та виробів із нього за 2025 рік знизився на 17,8% – до $9,377 млн.
Основне застосування свинець наразі знаходить у виробництві свинцево-кислотних акумуляторних батарей для автомобільної промисловості. Крім того, свинець застосовується для виготовлення куль і деяких сплавів.
Близько 99% золотих ювелірних виробів, які проходять державне клеймування в Україні, виготовлені українськими підприємствами. Частка імпортної продукції у цьому сегменті становить лише близько 1%.
Водночас ринок срібних прикрас значно більше залежить від закордонних постачальників. Майже кожен третій срібний виріб, що проходить пробірний контроль в Україні, виготовлений за кордоном.
Загалом у першому кварталі 2026 року імпортними були 14% усіх прикрас, які отримали державне пробірне клеймо. Середній показник за 2020-2026 роки становить 16%.
Практично всі імпортні ювелірні вироби перед продажем в Україні повинні пройти державний пробірний контроль. Клеймо підтверджує, що фактичний вміст дорогоцінного металу відповідає заявленій виробником пробі.
Зміна реального ВВП у фактичних цінах відносно попереднього періоду в 2014-2024 рр.
Україна у січні-червні поточного року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вимірі на 47,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 7,198 тис. тонн з 13,606 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за січень-червень-2026 імпорт бокситів у грошовому вимірі зменшився до $1,402 млн з $1,569 млн.
Імпорт здійснювався з Китаю (65,62% поставок у грошовому вимірі) та Туреччини (34,38%).
Крім того, Україна у травні поставила в Польщу 45 тонн бокситів на $10 тис, тоді як реекспорт бокситів у 2025-му році Україна не здійснювала.
Як повідомлялось, Україна у 2025 році збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату у натуральному вимірі на 23,7% порівняно з попереднім роком – до 43,5 тис. тонн, у грошовому вимірі – на 15,8%, до $4,754 млн. Він здійснювався переважно з Туреччини (81,84% поставок у грошовому вимірі), Китаю (15,97%) та Гаяни (2,19%).
Реекспорт бокситів у 2025-му, як і в 2024-му та 2023 роках, Україна не здійснювала.
Україна у 2024 році збільшила імпорт бокситів у натуральному вимірі на 77,4% порівняно з 2023 роком – до 35,173 тис. тонн, у грошовому вимірі – 74%, до $4,107 млн. Імпорт здійснювався переважно з Туреччини (78,48% поставок у грошовому вимірі), Китаю (19,48%) та Іспанії (1,9%).
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує, зокрема, Миколаївський глиноземний завод (МГЗ), який наразі простоює.
АТ «Укрзалізниця» («УЗ») та національний залізничний оператор Іспанії Renfe домовилися про стратегічне співробітництво, яке передбачає розвиток вантажних та пасажирських перевезень, йдеться в повідомленні компанії, опублікованому в п’ятницю.
«Укрзалізниця» та Renfe — національний залізничний оператор Іспанії, що має понад 80 років досвіду пасажирських перевезень і понад 30 років експлуатації високошвидкісних поїздів — домовилися про стратегічну співпрацю», — написала «УЗ» у Telegram-каналі.
Передбачається, що в рамках угоди йтиметься про впровадження технологій автоматичної зміни ширини колії, організацію стикувальних пунктів між різними системами та планування розвитку європейської колії.
Крім іншого, компанії вивчатимуть можливості підготовки та організації пасажирських маршрутів по колії 1435 мм в Україні як на вже побудованих лініях, так і на ділянках, що будуються або плануються до будівництва.
Крім того, меморандум передбачає співпрацю у сфері вантажних перевезень та інтермодальної логістики між Україною та країнами Європейського Союзу.
«Укрзалізниця» зі свого боку ділитиметься унікальним досвідом забезпечення безперервності перевезень, оперативного відновлення інфраструктури та стійкості залізничної системи в умовах повномасштабної війни», – йдеться в повідомленні.
У рамках спільної роботи технічні команди обмінюватимуться досвідом у сфері сучасних систем управління рухом та безпеки, підвищення пропускної спроможності, якості послуг для пасажирів і вантажовідправників.
Також сторони працюватимуть над подальшим розвитком безбар’єрності інфраструктури та рухомого складу для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
В «Укрзалізниці» уточнили, що співпраця закріплена меморандумом із дочірньою компанією Renfe – Renfe Proyectos Internacionales Sociedad Mercantil Estatal (RPI).
Як повідомляє Сербський Економіст, пасажирське сполучення по швидкісній залізниці між Белградом і Будапештом планується відкрити протягом найближчих одного-двох місяців, заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр на прес-конференції 16 липня. Таким чином, за умови дотримання нових термінів перші поїзди можуть почати курсувати в серпні або вересні. Однак точну дату запуску угорська влада поки що не називає.
У найближчі дні міністр транспорту та інвестицій Угорщини Давид Вітезі має відвідати Сербію. Під час переговорів із представниками сербського уряду планується узгодити роботу сигнальних систем та обладнання, що забезпечує безпеку руху на транскордонній ділянці.
Запуск пасажирських поїздів уже неодноразово відкладався. Основною проблемою стала сертифікація встановленої на угорській частині лінії європейської системи управління рухом ETCS. Навесні перевірки виявили несправності, які могли вплинути на безпеку поїздів при швидкості до 160 км/год.
Реконструкція залізничної лінії вже завершена, а 27 лютого 2026 року на угорській ділянці розпочався вантажний рух. Перший транскордонний вантажний поїзд проїхав із Будапешта через Келебію та Суботицю в бік Нові-Сада. Пасажирські перевезення відкладено до завершення перевірки та сертифікації систем сигналізації.
Швидкісна магістраль Белград — Будапешт є одним із найбільших спільних інфраструктурних проєктів Сербії, Угорщини та Китаю. Після повноцінного запуску вона має суттєво скоротити час у дорозі між двома столицями та посилити транспортні зв’язки Сербії з Центральною Європою.
https://t.me/relocationrs/3252
