Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у травні цього року зріс на 0,8% порівняно з травнем 2025 року, що стало третім поспіль місяцем зростання після 0,9% у квітні та березні, таку оцінку опублікувало Міністерство економіки та навколишнього середовища.
«У травні 2026 року, третій місяць поспіль, після найскладнішої зими за весь час повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну, економіка продовжувала відновлювальне зростання (…), що дозволило компенсувати накопичене з початку року відставання та за підсумками п’яти місяців 2026 року вийти на нульову позначку порівняно з відповідним періодом 2025 року», – йдеться в матеріалах міністерства.
Згідно з цими даними, у січні–травні 2026 року порівняно з січнем–травнем 2025 року зростання спостерігалося в більшості секторів, зокрема у внутрішній торгівлі – завдяки високій гнучкості та адаптивності сектору до змін і зростання зарплат; видобувній промисловості – за рахунок видобутку нафти та газу на тлі ефекту низької статистичної бази 2025 року через пошкодження виробничої інфраструктури; у сільському господарстві – зокрема, у сфері продукції тваринництва (птахівництва); у переробній промисловості – завдяки стабільному зростанню виробництва продукції оборонного призначення та продукції, необхідної для відновлення енергетики, а також продуктів харчування.
Водночас Мінекономіки зазначило, що електропостачання та транспорт залишаються найбільш постраждалими та вразливими внаслідок військових ризиків.
Як повідомлялося, Кабмін знизив прогноз зростання ВВП на 2026 рік до 1,6% з 2,4%, на яких базувався держбюджет-2026 під час його затвердження наприкінці минулого року. За оптимістичним сценарієм, який передбачає завершення війни до 2027 року, зростання ВВП наступного року становитиме 4,5%, тоді як за менш оптимістичним — 1,3%.
Нацбанк у квітні знизив прогноз зростання ВВП цього року до 1,3% з 1,8%, але залишив його на наступний рік на рівні 2,8%.
Обсяг імпорту тракторів в Україну у січні-червні 2026 року становив $434,7 млн, що на 3,2% більше показника аналогічного періоду 2025 року ($421 млн), свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими статданими, зокрема, у червні ввіз тракторів зріс на 14,4% порівняно з червнем минулого року, і на 11% порівняно з травнем поточного – до $72,7 млн.
У січні-червні 2026 року трактори ввозили переважно з Німеччини (19,4%, або $84,3 млн), Китаю (19,16%, або $83,3 млн) та США (майже 18,4%, або $79,9 млн), тоді як торік лідером були США ($79,7,1 млн), другим – Китай ($73,8 млн), а третє місце посідала Німеччина ($73,1 млн).
Згідно зі статистикою Держмитслужби, за перше півріччя на експорт було поставлено тракторів на $4,93 млн, здебільшого до Бельгії (25,3%), а торік експорт становив $2,93 млн, переважно постачання були до Румунії (38%).
Як повідомлялося, обсяг імпорту тракторів в Україну в 2025 році склав $845,7 млн, на 7,9% перевищивши показник 2024 року, основними постачальниками були США ($179,7 млн), Німеччина ($145 млн) та Китай ($142,8 млн).
Експорт становив $6,6 млн проти $5,4 млн 2024 року, здебільшого він здійснювався до Румунії, Бельгії та Німеччини.
Прогноз динаміки зміни ВВП у % на 2022-2025 рік відносно попереднього періоду
Україна у січні-червні поточного року наростила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі у натуральному вимірі на 35,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 766,603 тис. тонн з 564,683 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у червні було експортовано 163,183 тис. тонн напівфабрикатів, у травні – 165,050 тис. тонн, у квітні – 116,550 тис. тонн, у березні – 138,203 тис. тонн у лютому – 61,629 тис. тонн, у січні – 121,988 тис. тонн.
У грошовому вимірі експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі за цей період зріс на 39,6% – до $388,650 млн. Основний експорт здійснювався до Болгарії (36,59% постачань у грошовому вимірі), Туреччини (13,44%) та Польщі (12,90%).
У перші шість місяців 2026 року Україна ввезла 40,805 тис. тонн напівфабрикатів на суму $26,990 млн з Оману (80,71%), Чехії (13,03%) та Німеччини (4,93%), тоді як у січні-червні-2025 імпортувала 3,303 тис. тонн на $2,687 млн.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році скоротила експорт сталевих напівфабрикатів у натуральному вимірі на 26,4% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 388,183 тис. тонн, виторг впав на 28,9% – до $659,625 млн. Основний експорт здійснювався здебільшого до Болгарії (32,73% постачань у грошовому вимірі), Польщі (22,13%) та Туреччини (14,88%).
Торік Україна імпортувала 88,923 тис. тонн напівфабрикатів на $65,989 млн, в основному з Оману (37,42%), Німеччини (22,21%) та Чехії (16,71%), тоді як у 2024 році ввезла 306 тонн напівфабрикатів на $278 тис.
Україна у січні-червні-2026 збільшила імпорт олова та виробів з нього у 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $4,061 млн – повідомляє Fixygen.
Згідно з митною статистикою, у червні імпорт олова та виробів з нього становив $769 тис.
Експорт олова та виробів у січні-червні-2026 склав $692 тис., у червні – $98 тис., порівняно з $86 тис. у січні-червні-2025.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році збільшила імпорт олова та виробів на 36,5% порівняно з 2024 роком – до $4,352 млн. Експорт олова та виробів становив $241 тис. проти $389 тис. за 12 міс.-2024.
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
Новою тимчасовою повіреною США у справах України стала Сандра Аудкірк, яка має понад 30 років досвіду роботи на дипломатичній службі.
Про це повідомляється на сайті посольства США в Україні.
Сандра Аудкірк — кар’єрна дипломатка, представниця вищого корпусу дипломатичної служби США (Senior Foreign Service), яка понад 30 років представляє інтереси Сполучених Штатів у різних країнах світу, обіймаючи посади з постійно ширшим колом повноважень і відповідальності.
З 2024 року вона працювала в Міністерстві оборони США, де спочатку обіймала посаду заступниці директора Європейського центру досліджень безпеки імені Джорджа К. Маршалла, а згодом стала цивільною заступницею та радницею з питань зовнішньої політики Європейського командування Збройних сил США. У 2021–2024 роках Сандра Аудкірк очолювала Американський інститут на Тайвані.
Працюючи у Вашингтоні, Аудкірк обіймала посади у відділі у справах Східної Азії та Тихоокеанського регіону, відділі енергетичних ресурсів, а також у відділі економічних і ділових питань. Вона займалася питаннями стратегічної конкуренції між провідними державами, енергетичної безпеки, протидії фінансуванню загроз і запровадження економічних санкцій. Раніше також працювала старшою черговою офіцеркою Оперативного центру Державного департаменту США.
За кордоном проходила службу в Тайбеї, Дубліні, Анкарі, Кінгстоні, Стамбулі та Пекіні.
Сандра Аудкірк народилася і виросла в місті Тампа, штат Флорида. Закінчила Школу дипломатичної служби Джорджтаунського університету. Одружена з дипломатом Скоттом Аудкірком, має трьох дорослих дітей. Володіє китайською (мандаринською) та турецькою мовами.
Як повідомлялося, з травня 2025 року Джулі Девіс була тимчасовою повіреною у справах США в Україні.
Попередниця Девіс, колишня посол США Бріджит Брінк, залишила посаду посла у квітні 2025 року. Згодом вона відкрито заявила, що вирішила піти з посади через зовнішню політику адміністрації президента Дональда Трампа.
