Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Страхова компанія «ББС Іншуранс» відкриє філію у Львові

Наглядова рада СК “ББС Іншуранс” (раніше СК “Брокбізнес”, Київ) 14 жовтня прийняла рішення про створення Львівської регіональної філії, повідомила компанія в системі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР).

Також зазначається, що філія не є юридичною особою, діятиме від імені компанії та розпочне діяльність після внесення відомостей до ЄДР і виконання інших вимог законодавства.

СК “ББС Іншуранс” працює на українському ринку страхування понад 30 років та представлена у всіх регіонах країни. Має ліцензію на здійснення діяльності із страхування за 18 класами.

 

Кожен третій цивільний українець страждає на ПТСР — дослідження

Національне опитування мешканців України показало, що 31,2% респондентів відповідали критеріям посттравматичного стресового розладу (ПТСР) або комплексного ПТСР (КПТСР), свідчать результати дослідження, опублікованого британським академічним видавництвом Taylor & Francis Group у Європейському журналі психотравматології.

«Було зафіксовано високий рівень як травм, пережитих протягом життя, так і пов’язаних із війною. Національна поширеність ПТСР за МКХ-11 становила 25,2%, при цьому 6% респондентів відповідали додатковим критеріям для КПТСР за МКХ-11, що дало сукупну поширеність на рівні 31,2%», — йдеться в публікації.

Зібрані дані відображають стан психічного здоров’я на момент опитування, але не динаміку змін симптомів із плином часу. Матеріал статті було отримано виданням ще у 2025 році.

До факторів, пов’язаних із вищою ймовірністю розвитку ПТСР або КПТСР, належали жіноча стать, похилий вік, нижчий рівень освіти, попередня військова служба, вимушене переміщення внаслідок війни, а також більша кількість травматичних подій та пов’язаних із війною стресових факторів, пережитих протягом життя.

Самотність була єдиним фактором, який специфічно пов’язаний із КПТСР, а не з ПТСР.

Співавторка дослідження, клінічна психологиня Емма Фейзер-Ірвін зазначила, що той факт, що ПТСР зустрічався набагато частіше, ніж КПТСР, може свідчити про те, що психологічні реакції на триваючу війну не завжди чітко вписуються в моделі, розроблені в постконфліктних умовах. «Коли загроза залишається актуальною й непередбачуваною, способи переживання травматичного стресу та адаптації до нього можуть відрізнятися, і це є важливою сферою для майбутніх досліджень», — зазначила вона.

Головна авторка дослідження, викладачка та дослідниця у сфері судово-психіатричної допомоги в Королівському коледжі Лондона (KCL) Дейрдре Макманус зазначила, що переважна більшість опитаних пережила численні травматичні події протягом життя, а багато хто також безпосередньо постраждав від тривалої війни через вимушене переселення, втрату близьких, руйнування своїх громад або занепокоєння за рідних, і багато українців у повсякденному житті продовжують стикатися зі стресогенними факторами. «Незважаючи на це, багато українців продовжують жити й адаптуватися в надзвичайно складних умовах», — зазначила вона.

Співавтор дослідження, професор кафедри соціальних наук Київської школи економіки Володимир Кулик зазначив, що ПТСР і КПТСР стосуються не лише ветеранів або людей, які перебували поблизу зони бойових дій. «Ці розлади також поширені серед інших категорій населення, які сильно постраждали від війни, – зокрема, серед внутрішньо переміщених осіб, людей, які зазнали ракетно-дронних атак на свої міста та селища далеко від лінії фронту, а також тих, хто доглядає за пораненими чи травмованими людьми», – підкреслив він.

За словами Кулика, подальші дослідження будуть необхідні для розуміння того, як психологічний вплив війни розвивається серед населення загалом, змінюючись у міру продовження конфлікту.

Окрім фахівців із KCL та Київської школи економіки, до групи дослідників увійшли вчені з Університету Джорджа Вашингтона, Манчестерського університету, Центру досліджень Східної Європи та міжнародних відносин (ZOiS), а також організації Combat Stress – провідної британської благодійної організації, що займається питаннями психічного здоров’я ветеранів. Дослідження було ініційовано дослідницькою мережею «Конфлікт і співпраця у Східній Європі» (KonKoop) під керівництвом професора Гвендолін Сассе (ZOiS) та профінансовано Федеральним міністерством досліджень, технологій і космосу Німеччини.

Дослідження проводилося методом телефонного опитування за випадковою вибіркою серед 2 тис. 504 респондентів на підконтрольних уряду України територіях.

Взаємозв’язки між типом і кількістю випадків пережитої травми протягом життя та військової травми, а також ПТСР/ХПТСР досліджувалися за допомогою низки логістичних регресійних моделей з поправкою на вік і стать. Вибірка є репрезентативною за віком, статтю, сімейним станом, рівнем освіти, макрорегіоном, мовою та національністю.

Перед початком польових робіт анкети були попередньо протестовані на приблизно репрезентативній підвибірці (n = 20) цільової групи (дорослих, які проживають у міських та сільських населених пунктах Києва та дев’яти областей України). Під час збору даних інтерв’юери мали можливість ставити запитання психологу та консультуватися з ним щодо складних випадків. Середня тривалість інтерв’ю становила 27 хвилин.

Джерело: https://www.tandfonline.com/doi/10.1080/20008066.2026.2697563

, , , ,

Імпорт товарів в Україну за дев’ять місяців зріс на 25% – до $75,1 млрд

Імпорт товарів до України у січні-вересні 2026 року в грошовому еквіваленті збільшився на 25% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – з $60,1 млрд до $75,1 млрд, тоді як за весь 2025 рік він склав $84,8 млрд, свідчать дані з телеграм-каналу Державної митної служби (ДМС) України.

Водночас експорт залишається на рівні аналогічного періоду 2025 року – $29,6 млрд за 9 міс.-2026 проти $29,5 млрд минулого року ($40,3 млрд за весь 2025 рік).

“Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-вересні 2026 року склало $0,62/кг”, – додають у відомстві.

Найбільше імпортували товарів до України, як і у 2025 році, Китай – $22,6 млрд, Польща – понад $7,1 млрд, Німеччина – понад $4,9 млрд.

Експортували з України, також без змін порівняно з 2025 роком, найбільше до Польщі – на $3,7 млрд, Туреччини – на понад $2,2 млрд, Німеччини – на $2,1 млрд.

У загальних обсягах ввезених у січні-вересні 2026 року товарів понад 73% серед категорій склали машини, устаткування та транспорт – майже $34,4 млрд (при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено майже 191,5 млрд грн, або 29% надходжень митних платежів), паливно-енергетичні – понад $10,8 млрд (сплачено понад 224,9 млрд грн, або 34% митних платежів), а також продукція хімпромисловості – понад $10 млрд (при оформленні сплачено 83 млрд грн, або 13% надходжень митних платежів).

Щодо ТОП-3 найбільш експортованих з України товарів – порівняно з 2025 роком категорії також без змін: продтовари – $17 млрд, метали та вироби з них – $2,9 млрд, машини, устаткування та транспорт – $2,7 млрд.

У ДПС додали, що при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, у січні-вересні 2026 року до бюджету сплачено майже 1,5 млрд грн.

, , , ,

Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 31.05.2026

Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 31.05.2026

Баланс ставлення українців до Бельгії зріс до 58,4 в.п. – Experts Club

Ставлення українців до Бельгії у серпні 2026 року дещо покращилося порівняно з попередньою хвилею дослідження: позитивно країну оцінюють 59,8% респондентів, тоді як негативно — лише 1,4%. Водночас понад третина опитаних — 36% — зберігає нейтральну позицію, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Бельгії ставляться 21,1% українців, здебільшого позитивно — 38,7%. Нейтральне ставлення висловили 36% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють лише 0,8%, повністю негативно — 0,6%, ще 2,7% не змогли визначитися.

Баланс позитивних та негативних оцінок за даними таблиці становить плюс 58,4 відсоткового пункту. Таким чином, Бельгія залишається серед західноєвропейських держав із виразно позитивним сприйняттям, причому негативне ставлення до неї фактично є маргінальним.

У березні 2026 року позитивно до Бельгії ставилися 58,7% респондентів: 19,3% — повністю позитивно та 39,4% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 37,1% опитаних, негативну — 2,3%, ще 1,9% не змогли визначитися.

Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок зросла на 1,1 в.п. — з 58,7% до 59,8%, тоді як негативних скоротилася на 0,9 в.п. — з 2,3% до 1,4%. Нейтральний сегмент також зменшився на 1,1 в.п. Баланс позитивного і негативного ставлення зріс приблизно з плюс 56,4 до плюс 58,4 в.п.

Водночас внутрішня структура позитивних відповідей дещо змінилася. Частка повністю позитивних оцінок збільшилася з 19,3% до 21,1%, тоді як здебільшого позитивних знизилася з 39,4% до 38,7%. Це означає, що загальне покращення було невеликим, але частина респондентів стала оцінювати Бельгію більш однозначно позитивно.

Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній раніше звертав увагу на те, що значна частка нейтральних відповідей щодо Бельгії пов’язана не з негативним сприйняттям, а з особливостями сформованого образу країни.

«Бельгія сприймається українцями як важливий член Європейського Союзу і НАТО, країна, яка стабільно підтримує Україну на міжнародній арені. Водночас відносна віддаленість та відсутність глибоких історичних контактів зумовлюють високу частку нейтральних оцінок», — пояснював Позній.

Нова хвиля дослідження загалом підтверджує цю характеристику. Позитивний сегмент поступово розширюється, негативні оцінки залишаються на мінімальному рівні, проте більше третини українців все ще займають нейтральну позицію. Це вказує на значний потенціал для подальшого формування більш визначеного образу Бельгії через економічні, гуманітарні, освітні та міжсуспільні контакти.

Попередня хвиля дослідження проводилася у березні 2026 року серед 800 громадян України віком від 18 років методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.

, , , , , , , , ,

Sense Bank став першим банком в Україні, який запустив пакетні підписки у своєму мобільному додатку

Sense Bank першим на українському банківському ринку запустив сервіс пакетних підписок, який дозволяє клієнтам об’єднувати кілька цифрових сервісів в один пакет і сплачувати за них за єдиною ціною.

Про результати запуску нового напрямку розповіла член правління, директор блоків IT, роздрібного та платіжного бізнесу й цифровізації Sense Bank Інна Тютюн під час конференції FinRetail у Києві.

За її словами, модель передплати змінює роль банку: замість звичайного платіжного посередника він стає частиною екосистеми, що об’єднує клієнтів і партнерські сервіси. Для банку це означає можливість отримувати регулярний повторюваний дохід, для ритейлерів — знижувати вартість залучення клієнтів і подовжувати термін взаємодії з ними, для користувачів — економити на сервісах, якими вони користуються постійно.

«Сучасний споживач прагне зручності та прогнозованої цінності. Підписка — це інструмент, який руйнує психологічний бар’єр перед повторними покупками та дозволяє інвестувати у взаємини з клієнтом один раз, залишаючись корисним для нього роками», — зазначила Тютюн.

У Sense Bank вважають, що така модель формує замкнуту екосистему лояльності: банк залучає клієнтський трафік, партнери пропонують спеціальні умови, а користувач отримує довгострокову вигоду в межах одного цифрового простору.

Сервіс реалізовано в додатку Sense SuperApp. Банк запропонував три рівні пакетів — Small, Medium і Full. Клієнти можуть самостійно формувати набір послуг і обирати лише ті сервіси, якими реально користуються.

У пакетах можуть поєднуватися транспортні, стрімінгові, розважальні та інші цифрові сервіси, а також рішення у сфері безпеки.

Головна перевага моделі — вартість набору. За даними банку, єдиний пакет обходиться клієнту дешевше, ніж купівля кожної підписки окремо.

Надалі Sense Bank планує розширювати мережу партнерів, посилювати персоналізацію пропозицій та масштабувати модель підписного банкінгу.

У банку розраховують, що такий формат буде особливо затребуваний в умовах зростання вартості цифрових сервісів та прагнення користувачів краще контролювати регулярні витрати.

Sense Bank є державним банком України з липня 2023 року. 100% його акцій належать державі Україна в особі Кабінету міністрів. Банк входить до переліку системно важливих банків НБУ. Раніше банк працював під назвою «Альфа-Банк Україна».

Детальніше про пакети підписок Sense Bank.

 

, , , , ,