Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Позитивне ставлення українців до Молдови знизилося до 55,4%, але залишається високим — Experts Club

Як повідомляє Experts Club, Молдова зберігає переважно позитивне сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 55,4% респондентів, тоді як негативно — 7,3%. Водночас понад третина опитаних — 35,6% — займають нейтральну позицію. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо скоротилася, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.

За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Молдови ставляться 20,4% українців, здебільшого позитивно — 35%. Нейтральне ставлення висловили 35,6% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 6,1%, повністю негативно — 1,2%, ще 1,8% не змогли визначитися.

За округленими даними таблиці баланс позитивних і негативних оцінок становить близько плюс 48,1 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Молдови більш ніж у сім разів переважає негативне. Серед країн Центральної та Східної Європи вона поступається за балансом оцінок лише Чехії.

У березні 2026 року позитивно до Молдови ставилися 60,1% респондентів: 22,8% — повністю позитивно та 37,3% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 32,9% опитаних, негативно країну оцінювали 5,4%, ще 1,6% не змогли визначитися.

Отже, за п’ять місяців частка позитивних відповідей скоротилася на 4,7 в.п. — з 60,1% до 55,4%. Негативних оцінок стало на 1,9 в.п. більше, а нейтральний сегмент збільшився на 2,7 в.п. Баланс позитивного та негативного ставлення відповідно знизився приблизно з плюс 54,7 до плюс 48,1 в.п.

При цьому Молдова має для України важливе значення не лише як сусідня держава, а й як ринок збуту. У першому півріччі 2026 року позитивне сальдо України в торгівлі з Молдовою становило близько $467 млн, що поставило її на третє місце серед партнерів із найбільшим торговельним профіцитом після Іспанії та Єгипту.

Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін наголошує, що для України важливо не лише зберігати присутність на таких ринках, а й перетворювати позитивний торговельний баланс на довгостроковий економічний результат.

«Для закріплення на цих ринках недостатньо лише виробити конкурентний товар. Потрібні довгострокові контракти, доступне страхування воєнних і комерційних ризиків, експортне кредитування, системна торговельна дипломатія, узгодження ветеринарних і фітосанітарних процедур, а також інвестиції у порти, залізницю, прикордонну інфраструктуру та закордонні логістичні центри. Позитивне сальдо має перетворюватися не просто на статистичну різницю між експортом та імпортом, а на стійкий потік валютної виручки, податків, інвестицій і робочих місць в Україні», — зазначив Уракін.

Він також відносить Молдову до напрямів, де Україна вже має сприятливі стартові позиції: «Найбільш прикладні “точки зростання” для України — це комбінація ринків із уже позитивним сальдо — Єгипет, Молдова, частково торгові хаби ЄС — та інструментів, що зменшують бар’єри: угоди, стандартизація та логістика», — підкреслював Уракін.

Таким чином, нова хвиля опитування фіксує певне послаблення позитивного ставлення до Молдови, але не зміну загальної картини: більше половини українців оцінюють країну позитивно, негативний сегмент залишається невеликим, а економічні відносини характеризуються значним позитивним для України торговельним сальдо.

https://www.experts.news/posts/pozytyvne-stavlennya-ukrayintsiv-do-moldovy-znyzylosya-do-554-ale-zalyshayetsya-vysokym-experts-club

 

, , , , , , , ,

УКРНАФТА оголошує відбір підрядних організацій для виконання робіт із захисту АЗК

UKRNAFTA проводить відкритий моніторинг ринку та запрошує кваліфікованих підрядників надати комерційні пропозиції щодо виконання робіт із захисту автозаправних станцій компанії.

Йдеться про 72 об’єкти у Київській, Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Кіровоградській, Чернігівській, Полтавській, Житомирській та Харківській областях.

Моніторинг проводиться на майданчику SmartTender

Пропозиції приймаємо до 15:00 19 жовтня 2026 року.

Технічна документація та детальні умови участі опубліковані на майданчику SmartTender.

Детальніше — за посиланням.

Чекаємо на ваші пропозиції!

АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом налічує близько 650 АЗК.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.

Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.

У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

 

,

Київ, Будапешт і Подгориця очолили рейтинг найдешевшої електроенергії в Європі

Київ посів перше місце серед 33 європейських столиць за найнижчою вартістю електроенергії для домогосподарств у вересні 2026 року, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club. Вартість одного кіловат-години з урахуванням податків у столиці України становила 8,4 євроцента, свідчать дані міжнародного дослідження Household Energy Price Index (HEPI), які 14 жовтня опублікувало видання Euronews Business.

Друге місце посів Будапешт із показником 10,3 євроцента за кВт·год, третє – Подгориця, де електроенергія коштувала 11,3 євроцента. До п’ятірки найдешевших столиць також увійшли Белград (11,6 євроцента) та Валлетта (12,3 євроцента).

Середня вартість електроенергії у столицях країн Європейського Союзу становила 27,2 євроцента за кВт·год. Таким чином, електроенергія в Києві була приблизно на 69,1% дешевшою за середній показник ЄС, у Будапешті – на 62,1%, у Подгориці – на 58,5%, а в Белграді – на 57,4%.
Найдорожчу електроенергію для населення зафіксовано у Брюсселі, де ціна досягла 41,3 євроцента за кВт·год. Далі розташувалися Берлін (39,6), Дублін (38,7), Берн (38,6) і Лондон (38,3).

Серед інших європейських столиць високі тарифи зафіксовано у Римі (36,6 євроцента), Відні (34,4) та Празі (34,3). У Мадриді електроенергія коштувала 28,3 євроцента за кВт·год, у Парижі – 28,1 євроцента.

Різниця між найдорожчою та найдешевшою столицями становила майже п’ять разів: 41,3 євроцента у Брюсселі проти 8,4 євроцента у Києві.
За даними HEPI, із початку лютого до початку вересня 2026 року середня вартість електроенергії для домогосподарств у столицях ЄС збільшилася на 4,2%. Водночас ціни на природний газ за цей період зросли на 12%.

Відмінності між європейськими столицями пояснюються структурою енергетичного балансу, залежністю від імпортованих енергоносіїв, тарифною політикою, податками та державними механізмами підтримки населення.

Водночас дослідники наголошують, що порівняння номінальних тарифів не повністю відображає доступність електроенергії для населення. При врахуванні купівельної спроможності рейтинг суттєво змінюється, оскільки доходи домогосподарств та загальний рівень цін у європейських країнах значно відрізняються.

Дослідження Household Energy Price Index проводиться щомісяця з 2009 року за участю австрійського енергетичного регулятора Energie-Control, угорського регулятора MEKH та міжнародної консалтингової компанії VaasaETT. Воно охоплює 33 європейські столиці та враховує тарифи постачальників, мережеві платежі, податки й державні субсидії.

Джерело: Household Energy Price Index, вересень 2026 року.

, , , ,

Greenpeace провів акцію протесту проти птахофабрики української компанії МХП у Хорватії

Активісти міжнародної екологічної організації Greenpeace 13 жовтня 2026 року провели акцію протесту проти птахівничого комплексу українського агрохолдингу МХП у районі Велікі-Пажут на північному сході Хорватії, вимагаючи зупинити реалізацію проєкту через можливі екологічні наслідки для прилеглих природоохоронних територій.

Як повідомила Greenpeace Croatia, 12 активістів піднялися на дахи трьох корпусів птахофабрики та розмістили напис «Stop This Shit» загальною площею близько 500 кв. м. Одночасно представники хорватських екологічних організацій Zelena akcija та Prijatelji životinja провели акцію біля підприємства.

Протест пов’язаний із розташуванням виробничого комплексу в межах біосферного заповідника, визнаного ЮНЕСКО, поблизу кордону Хорватії та Угорщини. Екологічні організації побоюються, що інтенсивне птахівництво може призвести до забруднення ґрунту, повітря та водних об’єктів відходами тваринництва.

Згідно з інформацією Greenpeace, після отримання дозволу на експлуатацію підприємство зможе вирощувати близько 1,8 млн бройлерів щорічно. Екологічні активісти оцінюють потенційний обсяг відходів, що утворюються, приблизно в 1 млн літрів на рік.

Особливе занепокоєння викликає близькість орнітологічного заповідника, розташованого приблизно за 320 метрів від комплексу. Представники екологічних організацій вважають, що інтенсивне утримання птиці може створювати додаткові ризики для навколишнього середовища та поширення інфекційних захворювань.

Голова хорватської організації Zelena akcija Дора Сівка заявила, що рух проти будівництва великих птахівничих комплексів об’єднує десять місцевих ініціатив і користується підтримкою близько 160 європейських неурядових організацій.
Учасники протестів вимагають припинити пробну експлуатацію підприємства та не видавати остаточний дозвіл на його використання до врегулювання екологічних питань.

Конфлікт навколо птахівничого проєкту став частиною ширшої кампанії проти розширення промислового птахівництва в Хорватії.
У квітні 2026 року МХП офіційно відмовилася від запланованих проєктів у Сісаксько-Мославінській жупанії після тривалих громадських протестів. Разом із тим в інших регіонах Хорватії триває реалізація інвестиційних проєктів у птахівничій галузі.

Екологічні організації пов’язують зростання кількості таких проєктів із розширенням європейського ринку м’яса птиці. Вони виступають за більш суворі вимоги до екологічної експертизи, поводження з відходами та розміщення великих тваринницьких підприємств поблизу природоохоронних територій.

При цьому заяви Greenpeace про можливе забруднення навколишнього середовища є оцінкою екологічної організації. Наведені матеріали не підтверджують, що забруднення території вже відбулося.

МХП — один із найбільших виробників м’яса птиці в Європі, міжнародна агропромислова група з операційними активами в Україні та країнах Південно-Східної Європи. Засновником і основним акціонером групи є український підприємець Юрій Косюк. Компанія займається вирощуванням сільськогосподарських культур, виробництвом комбікормів, розведенням птиці, переробкою м’яса та випуском продуктів харчування. Міжнародний бізнес групи розвивається, зокрема, через компанію Perutnina Ptuj, що працює на ринках країн Балканського регіону.

Джерело: Greenpeace Croatia

, , , ,

«Астерс» очолив рейтинг юридичних компаній України за доходом у першому півріччі 2026 року – Experts Club

Як підрахував аналітичний центр Experts Club на підставі даних від Опендатабот, сумарний дохід десяти найбільших компаній за перше півріччя 2026 року склав близько 1,83 млрд грн. Роком раніше їхній сукупний дохід становив близько 1,28 млрд грн. Таким чином, виручка топ-10 зросла приблизно на 43%.

 Місце Компанія Дохід 2026, млн грн Зміна за рік
1 Астерс 476,8 +18,7%
2 Екво 234,9 +132,5%
3 Авеллум Партнерс 192,4 +113,9%
4 Саєнко Харенко 176,4 +18,6%
5 Сіемес Камерон Маккенна Елелсі 172,5 +56,6%
6 Саєнко Харенко Україна 134,4 +105,9%
7 Адер Хабер 125,6 +32,9%
8 Василь Кісіль і партнери 112,5 +15,3%
9 Кінстеллар Україна 101,6 -1,3%
10 Інтегрітес 100,1 +56,1%

При цьому дев’ять із десяти найбільших юридичних компаній збільшили дохід. Єдиним винятком стала «Кінстеллар Україна», виручка якої скоротилася на 1,3% – зі 102,9 млн грн до 101,6 млн грн.

Найвищі темпи зростання серед учасників топ-10 продемонструвала «Екво» – +132,5%. «Авеллум Партнерс» збільшила дохід на 113,9%, а «Саєнко Харенко Україна» – на 105,9%.

Ще дві компанії наростили виручку більш ніж наполовину: «Сіемес Камерон Маккенна Елелсі» – на 56,6%, «Інтегрітес» – на 56,1%.

За оцінкою Experts Club, така динаміка свідчить про відновлення попиту на професійні юридичні послуги та посилення позицій найбільших гравців ринку. Зростання доходів може бути пов’язане з активізацією корпоративних угод, реструктуризацією бізнесу, міжнародними проєктами, санкційним і комплаєнс-супроводом, судовими спорами та підготовкою компаній до майбутньої відбудови України.

Водночас структура ринку залишається досить концентрованою. Один лише «Астерс» отримав приблизно чверть сукупного доходу десяти найбільших юридичних компаній.

Загалом станом на початок жовтня 2026 року в Україні було зареєстровано 21 388 компаній та 23 363 фізичних осіб-підприємців із КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права». Загальна кількість юридичних бізнесів і підприємців у цьому сегменті досягла 44 751.

Джерело: Опендатабот

, , , ,

Україна посіла друге місце за швидкістю мобільного інтернету серед країн зі співставним ВВП

Україна посіла друге місце за середньою швидкістю завантаження даних у мобільних мережах серед країн із ВВП на душу населення від $3,8 тис. до $6,5 тис., свідчать дані міжнародної платформи вимірювання якості інтернет-з’єднання nPerf за липень-вересень 2026 року.
Середня швидкість мобільного завантаження в Україні за цей період становила 80,17 Мбіт/с. Для порівняння, у Марокко показник склав 63,83 Мбіт/с, а в Алжирі – 47,55 Мбіт/с.
Таким чином, Україна випередила Марокко за швидкістю завантаження на 16,34 Мбіт/с, або приблизно на 26%, а Алжир – на 32,62 Мбіт/с, або майже на 69%.
За розрахунками nPerf, за швидкості близько 80 Мбіт/с завантаження HD-фільму обсягом 5 ГБ займає менш ніж дев’ять хвилин. У Марокко за середньої швидкості 63,83 Мбіт/с аналогічне завантаження потребує понад 11 хвилин.
Порівняння проводилося між країнами з близьким рівнем економічного розвитку. Такий підхід дозволяє оцінити ефективність телекомунікаційної інфраструктури не лише в абсолютних показниках, а й відносно економічних можливостей держав.
Діапазон, використаний nPerf, відповідає актуальним макроекономічним даним. За даними Світового банку, ВВП на душу населення України у 2025 році становив близько $5,87 тис., Алжиру – $6,05 тис., Марокко – $4,67 тис.
nPerf – французька незалежна платформа для вимірювання продуктивності фіксованих і мобільних мереж. Її статистика формується на основі тестів, які користувачі виконують через застосунки nPerf та партнерські сервіси. Перед формуванням рейтингів результати проходять автоматизовану перевірку та фільтрацію

https://www.nperf.com/

 

 

 

,