UKRNAFTA проводить відкритий моніторинг ринку та запрошує кваліфікованих підрядників надати комерційні пропозиції щодо виконання робіт із захисту автозаправних станцій компанії.
Йдеться про 72 об’єкти у Київській, Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Кіровоградській, Чернігівській, Полтавській, Житомирській та Харківській областях.
Моніторинг проводиться на майданчику SmartTender
Пропозиції приймаємо до 15:00 19 жовтня 2026 року.
Технічна документація та детальні умови участі опубліковані на майданчику SmartTender.
Детальніше — за посиланням.
Чекаємо на ваші пропозиції!
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом налічує близько 650 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Активісти міжнародної екологічної організації Greenpeace 13 жовтня 2026 року провели акцію протесту проти птахівничого комплексу українського агрохолдингу МХП у районі Велікі-Пажут на північному сході Хорватії, вимагаючи зупинити реалізацію проєкту через можливі екологічні наслідки для прилеглих природоохоронних територій.
Як повідомила Greenpeace Croatia, 12 активістів піднялися на дахи трьох корпусів птахофабрики та розмістили напис «Stop This Shit» загальною площею близько 500 кв. м. Одночасно представники хорватських екологічних організацій Zelena akcija та Prijatelji životinja провели акцію біля підприємства.
Протест пов’язаний із розташуванням виробничого комплексу в межах біосферного заповідника, визнаного ЮНЕСКО, поблизу кордону Хорватії та Угорщини. Екологічні організації побоюються, що інтенсивне птахівництво може призвести до забруднення ґрунту, повітря та водних об’єктів відходами тваринництва.
Згідно з інформацією Greenpeace, після отримання дозволу на експлуатацію підприємство зможе вирощувати близько 1,8 млн бройлерів щорічно. Екологічні активісти оцінюють потенційний обсяг відходів, що утворюються, приблизно в 1 млн літрів на рік.
Особливе занепокоєння викликає близькість орнітологічного заповідника, розташованого приблизно за 320 метрів від комплексу. Представники екологічних організацій вважають, що інтенсивне утримання птиці може створювати додаткові ризики для навколишнього середовища та поширення інфекційних захворювань.
Голова хорватської організації Zelena akcija Дора Сівка заявила, що рух проти будівництва великих птахівничих комплексів об’єднує десять місцевих ініціатив і користується підтримкою близько 160 європейських неурядових організацій.
Учасники протестів вимагають припинити пробну експлуатацію підприємства та не видавати остаточний дозвіл на його використання до врегулювання екологічних питань.
Конфлікт навколо птахівничого проєкту став частиною ширшої кампанії проти розширення промислового птахівництва в Хорватії.
У квітні 2026 року МХП офіційно відмовилася від запланованих проєктів у Сісаксько-Мославінській жупанії після тривалих громадських протестів. Разом із тим в інших регіонах Хорватії триває реалізація інвестиційних проєктів у птахівничій галузі.
Екологічні організації пов’язують зростання кількості таких проєктів із розширенням європейського ринку м’яса птиці. Вони виступають за більш суворі вимоги до екологічної експертизи, поводження з відходами та розміщення великих тваринницьких підприємств поблизу природоохоронних територій.
При цьому заяви Greenpeace про можливе забруднення навколишнього середовища є оцінкою екологічної організації. Наведені матеріали не підтверджують, що забруднення території вже відбулося.
МХП — один із найбільших виробників м’яса птиці в Європі, міжнародна агропромислова група з операційними активами в Україні та країнах Південно-Східної Європи. Засновником і основним акціонером групи є український підприємець Юрій Косюк. Компанія займається вирощуванням сільськогосподарських культур, виробництвом комбікормів, розведенням птиці, переробкою м’яса та випуском продуктів харчування. Міжнародний бізнес групи розвивається, зокрема, через компанію Perutnina Ptuj, що працює на ринках країн Балканського регіону.
Джерело: Greenpeace Croatia
Як підрахував аналітичний центр Experts Club на підставі даних від Опендатабот, сумарний дохід десяти найбільших компаній за перше півріччя 2026 року склав близько 1,83 млрд грн. Роком раніше їхній сукупний дохід становив близько 1,28 млрд грн. Таким чином, виручка топ-10 зросла приблизно на 43%.
| Місце | Компанія | Дохід 2026, млн грн | Зміна за рік |
| 1 | Астерс | 476,8 | +18,7% |
| 2 | Екво | 234,9 | +132,5% |
| 3 | Авеллум Партнерс | 192,4 | +113,9% |
| 4 | Саєнко Харенко | 176,4 | +18,6% |
| 5 | Сіемес Камерон Маккенна Елелсі | 172,5 | +56,6% |
| 6 | Саєнко Харенко Україна | 134,4 | +105,9% |
| 7 | Адер Хабер | 125,6 | +32,9% |
| 8 | Василь Кісіль і партнери | 112,5 | +15,3% |
| 9 | Кінстеллар Україна | 101,6 | -1,3% |
| 10 | Інтегрітес | 100,1 | +56,1% |
При цьому дев’ять із десяти найбільших юридичних компаній збільшили дохід. Єдиним винятком стала «Кінстеллар Україна», виручка якої скоротилася на 1,3% – зі 102,9 млн грн до 101,6 млн грн.
Найвищі темпи зростання серед учасників топ-10 продемонструвала «Екво» – +132,5%. «Авеллум Партнерс» збільшила дохід на 113,9%, а «Саєнко Харенко Україна» – на 105,9%.
Ще дві компанії наростили виручку більш ніж наполовину: «Сіемес Камерон Маккенна Елелсі» – на 56,6%, «Інтегрітес» – на 56,1%.
За оцінкою Experts Club, така динаміка свідчить про відновлення попиту на професійні юридичні послуги та посилення позицій найбільших гравців ринку. Зростання доходів може бути пов’язане з активізацією корпоративних угод, реструктуризацією бізнесу, міжнародними проєктами, санкційним і комплаєнс-супроводом, судовими спорами та підготовкою компаній до майбутньої відбудови України.
Водночас структура ринку залишається досить концентрованою. Один лише «Астерс» отримав приблизно чверть сукупного доходу десяти найбільших юридичних компаній.
Загалом станом на початок жовтня 2026 року в Україні було зареєстровано 21 388 компаній та 23 363 фізичних осіб-підприємців із КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права». Загальна кількість юридичних бізнесів і підприємців у цьому сегменті досягла 44 751.
Джерело: Опендатабот
Україна посіла друге місце за середньою швидкістю завантаження даних у мобільних мережах серед країн із ВВП на душу населення від $3,8 тис. до $6,5 тис., свідчать дані міжнародної платформи вимірювання якості інтернет-з’єднання nPerf за липень-вересень 2026 року.
Середня швидкість мобільного завантаження в Україні за цей період становила 80,17 Мбіт/с. Для порівняння, у Марокко показник склав 63,83 Мбіт/с, а в Алжирі – 47,55 Мбіт/с.
Таким чином, Україна випередила Марокко за швидкістю завантаження на 16,34 Мбіт/с, або приблизно на 26%, а Алжир – на 32,62 Мбіт/с, або майже на 69%.
За розрахунками nPerf, за швидкості близько 80 Мбіт/с завантаження HD-фільму обсягом 5 ГБ займає менш ніж дев’ять хвилин. У Марокко за середньої швидкості 63,83 Мбіт/с аналогічне завантаження потребує понад 11 хвилин.
Порівняння проводилося між країнами з близьким рівнем економічного розвитку. Такий підхід дозволяє оцінити ефективність телекомунікаційної інфраструктури не лише в абсолютних показниках, а й відносно економічних можливостей держав.
Діапазон, використаний nPerf, відповідає актуальним макроекономічним даним. За даними Світового банку, ВВП на душу населення України у 2025 році становив близько $5,87 тис., Алжиру – $6,05 тис., Марокко – $4,67 тис.
nPerf – французька незалежна платформа для вимірювання продуктивності фіксованих і мобільних мереж. Її статистика формується на основі тестів, які користувачі виконують через застосунки nPerf та партнерські сервіси. Перед формуванням рейтингів результати проходять автоматизовану перевірку та фільтрацію