Державний ПриватБанк та одна з найбільших у світі насіннєвих компаній “Лімагрейн” запустили дві партнерські програми фінансування для агровиробників напередодні осінньої посівної кампанії, повідомила пресслужба банку.
“Ми розширюємо можливості фінансування і пропонуємо аграріям нові інструменти, які є більш ефективними та зручними з огляду на специфіку роботи сільгоспвиробників”, – цитує пресслужба керівника департаменту документарних операцій і торгового фінансування ПриватБанку Михайла Ковальова.
Згідно з повідомленням, аграрії можуть скористатися програмою фінансування обігових коштів для закупівлі насіння і вексельною програмою, що дає змогу гнучко планувати розрахунки та оптимізувати фінансове навантаження на господарство.
У банку зазначили, що обидві програми передбачають пільгові умови фінансування, а також спрощений процес оформлення.
Докладніше про умови кредитування можна дізнатись у менеджерів “Лімагрейн Україна” або у найближчому відділенні ПриватБанку.
“Лімагрейн” – насіннєва компанія, заснована фермерами у Франції понад 50 років тому, посідає четверте місце у світовому рейтингу. В Україні компанія представлена з 2008 року. Основні культури її селекції: кукурудза, соняшник, ріпак, пшениця яра та озима, ячмінь ярий та озимий (фуражний/пивоварний). Всесвітня мережа філій компанії охоплює 56 країн. Щорічно компанія інвестує у дослідження близько 14% свого обороту.
ПриватБанк – найбільший банк України. Загальні активи фінустанови, за даними Нацбанку, на 1 червня 2026 року становили 965,11 млрд грн (22,7% загального обсягу).
Державний банк зауважив, що згідно з регулярними дослідженнями Brand Health Tracking за перший квартал 2026 року, рівень довіри до нього є вищим ніж у інших фінустанов на ринку й становить 49%. У банку це пояснюють наявністю доступних, персоналізованих та діджиталізованих продуктів для клієнтів.
Страхова компанія “Універсальна” (Київ) у січні-червні 2026 року зібрала 2,04 млрд грн страхових премій, що на 27% більше, ніж за аналогічній період 2025 року, повідомляється на сайті страховика.
За його даними, з них на страхування КАСКО припало 678,9 млн грн (+25%), на медичне страхування – 616,8 млн грн (+36%), на ОСЦПВ – 172,9 млн грн (+45%), на страхування від нещасних випадків – 157,3 млн грн (+14%), на авіаційне страхування – 129,9 млн грн (+24%), на страхування майна – 92,2 млн грн (+11%), на страхування мандрівників – 42 млн грн, на інші види страхування – 152 млн грн.
Основним акціонером СК “Універсальна” є Fairfax Financial Holdings Limited (Канада) – холдингова компанія, яка через свої дочірні компанії займається переважно страхуванням від нещасних випадків, страхуванням майна та управлінням інвестиціями.
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, станом на 30 червня 2026 року знизив борг до $1,027 млрд з $2,242 млрд на кінець 2021 року.
Згідно з річним звітом Metinvest B.V., оприлюдненим у понеділок, протягом звітного періоду “Метінвест” досяг значного прогресу у зниженні рівня боргового навантаження. У результаті загальний борг станом на 31 грудня 2025 року становив $1,441 млрд, що на 15% менше порівняно з попереднім роком. Водночас співвідношення чистого боргу до EBITDA зросло до 1,4x, збільшившись на 0,4x порівняно з попереднім роком.
При цьому уточнюється, що облігації, що котируються на фондовій біржі Euronext Dublin, продовжували становити основну частину структури капіталу групи – це 88% боргового портфеля порівняно з 85% станом на 31 грудня 2024 року.
“Метінвест” продовжував активно управляти своїми зобов’язаннями. У першому півріччі 2025 року було повністю погашено випущені облігації (Senior Notes) на EUR300 млн після настання терміну їх погашення. Завдяки цьому загальна сума боргу, погашеного від початку 2022 року, сягнула $801 млн.
Крім того, констатується, що загальне скорочення боргу протягом цього періоду було зумовлене повним і своєчасним погашенням пріоритетних облігацій (двох серій); заходами з управління зобов’язаннями, зокрема, пропозиціями викупу за грошові кошти та приватним викупом; плановим погашенням банківських кредитів; зниженням залежності від короткострокового торговельного фінансування; а також оптимізацією лізингових активів. Цих результатів було досягнуто попри воєнні умови та втрату операційного контролю над деякими українськими активами.
Паралельно із заходами зі зниження боргового навантаження “Метінвест” продовжував залучати цільове фінансування для підтримки операційної діяльності та інвестиційних пріоритетів. Зокрема, у липні 2025 року було залучено кредит покупця терміном на 11,5 роки на суму EUR23,6 млн для Північного ГЗК з метою фінансування закупівлі обладнання для проєкту зі згущення відходів збагачення. Ця кредитна лінія, забезпечена гарантією фінського експортно-кредитного агентства Finnvera, стала першим випадком залучення “Метінвестом” довгострокового фінансування капітальних витрат в Україні після початку повномасштабного вторгнення.
Крім того, у квітні 2026 року група успішно завершила погашення облігацій із терміном обігу до 2026 року, що стало ще однією важливою віхою в умовах тривалої війни. На сьогодні “Метінвест” повністю розрахувався за трьома окремими серіями облігацій, а сукупні виплати за цими інструментами перевищили $1 млрд. Таких результатів було досягнуто попри виклики повномасштабної війни, втрату контролю над деякими українськими активами та постійні операційні труднощі. При цьому від початку війни жодних запозичень не було реструктуризовано. Згідно з проформа-показниками, враховуючи погашення облігацій 2026 року, співвідношення чистого боргу групи до EBITDA становило менше ніж 1x, зазначається у звіті.
Як повідомлялось, “Метінвест” у 2025 році скоротив EBITDA на 24,2% порівняно з 2024 роком – до $$765 млн з $1,009 млрд. Рік було завершено з чистим збитком $191 млн, тоді як у 2024 році він був $1,152 млрд. Виручка зменшилась на 6% – до $7,242 млрд. При цьому виручка сегмента гірничодобувної промисловості зменшилась на 25% у річному обчисленні – до $2,135 млрд через відсутність продажів концентрату коксівного вугілля та зниження продажів залізорудної продукції (на 11%). Внесок сегмента у загальну виручку становив 29% (зниження на 8 в.п. у річному вимірі).
У 2025 році виручка металургійного сегмента зросла на 6% у річному вимірі – до $5,107 млрд, головним чином завдяки зростанню продажів готової продукції, напівфабрикатів (на 4% та 7% відповідно) та інших продуктів і послуг (на 40%). Тим часом продажі коксу знизилися на 20% у річному вимірі. На цей сегмент припадало 71% від загального обсягу виручки у звітному періоді (на 8 в.п. більше, ніж у річному вимірі).
За рік група отримала операційний прибуток $319 млн, тоді як у 2024 році був операційний збиток $858 млн.
Тоді генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков у своєму коментарі зазначав, що повномасштабна війна продовжує випробовувати як націю, та як групу, яка залишається непохитною.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Чисельність населення на підконтрольних територіях України наразі становить 29 мільйонів осіб, зазначає директор Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи Національної академії наук України Елла Лібанова.
У випуску спецпроєкту Open Reality вона повідомила, що така спільна оцінка Державної служби статистики (Держстат) та Інституту демографії, зроблена без перепису, ґрунтується на даних мобільних операторів та державних реєстрів. «На сьогодні це спільна оцінка Держстату та нашого Інституту — 29 мільйонів. Я завжди кажу, що плюс-мінус десь 300 тисяч», – зазначила Лібанова.
Оскільки перепису населення в Україні не проводилося з 2001 року, за основу дослідники взяли дані трьох мобільних операторів, доповнивши їх іншими джерелами.
«Ми брали за основу цю базу даних, а до неї додавали для перевірки та уточнень різні наявні джерела інформації: це ринок праці; дані Пенсійного фонду, агреговані з даними податкових органів, де вказані не лише пенсіонери; дані Міграційної служби та Мін’юсту з демографічного реєстру; використовували також «шкільний реєстр» та EHealth», – розповіла експертка.
Лібанова визнала, що такий метод не є ідеальним, однак на даний момент альтернативи йому немає.
Вона також зазначила, що, за даними Євростату, у країнах Європейського Союзу наразі проживають близько 4,3 млн українців.
При цьому достовірних даних про кількість українців, які виїхали до РФ після початку повномасштабної війни, за словами Лібанової, немає. При цьому вона зазначила, що на тимчасово окупованих територіях РФ проводиться політика демографічного заміщення: українське населення витісняють, а замість нього заселяють людей з інших регіонів РФ, що, на її думку, є продовженням практики асиміляції населення.
«Кернел», один із найбільших українських агрохолдингів, у четвертому кварталі 2026 фінансового року (ФР, квітень–червень 2026 року) скоротив переробку олійних культур на 32% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 645 тис. тонн, повідомила компанія в операційному звіті в понеділок.
«Загальний обсяг переробки олійних культур за 2026 ФР склав 3,185 млн тонн, що на 8% менше, ніж за 2025 ФР, через обмежену доступність насіння соняшнику на внутрішньому ринку внаслідок одного з найгірших врожаїв соняшнику в Україні за останнє десятиліття», – йдеться в документі.
Водночас «Кернел» зазначив, що це зниження було частково компенсоване переробкою альтернативних олійних культур, зокрема сої та ріпаку.
Згідно зі звітом, реалізація харчової олії в четвертому кварталі скоротилася на 12% – до 338 тис. тонн, що відображає зниження обсягів переробки олійних культур протягом кварталу.
«Проте продажі залишалися відносно високими завдяки реалізації запасів рослинної олії, накопичених у попередніх кварталах. Загальний обсяг продажів харчової олії за 2026 фінансовий рік досяг 1,407 млн тонн, що на 2% більше, ніж за 2025 фінансовий рік», — йдеться у звіті.
З квартального обсягу на бутильовану соняшникову олію припало 14 тис. тонн порівняно з 19 тис. тонн у попередньому кварталі.
Водночас обсяг заготовленого зерна на елеваторах (силосах) у квітні–червні цього року становив 320 тис. тонн проти лише 34 тис. тонн за той самий період минулого року. Завдяки цьому загальний обсяг прийому за 2026 ФГ досяг рекордного рівня — 4,341 млн тонн, що на 60% більше, ніж за 2025 ФР.
«Річне зростання було зумовлене насамперед більшою часткою кукурудзи у структурі врожаю Групи за 2025 рік, що призвело до збільшення обсягів переробки зерна, а також до зростання обсягів прийому зерна від сторонніх постачальників», — йдеться в документі.
Обсяг експорту зерна компанією «Кернел» з України в останньому кварталі 2026 фінансового року склав 2,011 млн тонн, що на 33% більше, ніж у попередньому кварталі, і більш ніж удвічі перевищує показник за відповідний період попереднього року. «Це було зумовлено збільшенням пропозиції зерна на внутрішньому ринку, оскільки фермери прискорили продаж зерна наприкінці сезону. Загальний обсяг експорту зерна з України за 2026 фінансовий рік досяг 6,265 млн тонн, що на 15% більше, ніж за 2025 фінансовий рік», – зазначається у звіті.
Перевалка через експортні термінали у четвертому кварталі 2026 фінансового року склала 2,699 млн тонн, що на 3% більше, ніж у попередньому кварталі, і на 49% перевищила показник четвертого кварталу 2025 фінансового року. З цього обсягу на зерно припадало 80%, на харчові олії – 12%, а решту становив рослинний шрот.
«За підсумками року термінали компанії «Кернел» перевантажили рекордні 9,587 млн тонн сільськогосподарської продукції, що на 5% більше, ніж у попередньому році, завдяки значним обсягам експорту зерна у другій половині фінансового року», – зазначається в документі.
Агрохолдинг «Кернел» – найбільший у світі виробник і експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових і олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
За підсумками дев’яти місяців 2026 фінансового року «Кернел» скоротив чистий прибуток на 5% — до $208 млн, тоді як його виручка збільшилася на 0,4% — до $3 млрд 92 млн, а EBITDA — на 1%, до $403 млн.
Найбільшими постачальниками пива до Китаю у першому півріччі 2026 року були Німеччина (на 53,2 млн доларів), Нідерланди (на $45,8 млн), Іспанія (на $41,5 млн), як повідомляється в матеріалах Державного митного управління (ДМУ) КНР.
У січні-червні Китай закуповував пиво у 54 країнах, при цьому експортував своє пиво до понад 100 країн світу.
