Міністерство освіти і науки України завершило державну атестацію вищих навчальних закладів та наукових установ у напрямах агроветеринарних і суспільних наук за новою методикою оцінки наукової ефективності, повідомив експерт інформаційно-аналітичного центру Experts Club, вчений секретар Інституту економіки та прогнозування НАН України Володимир Хаустов у блозі, розміщеному в інформаційному агентстві Інтерфакс-Україна.
За його словами, вперше оцінювалися не тільки установи в цілому, а й окремі наукові підрозділи — крок, який повинен «дійсно підтримати найсильніші колективи і стимулювати реальну конкуренцію в українській науці».
«Без фінансування науки немає майбутнього. Ми багаті не тому, що у нас є гроші, а тому, що ми фінансуємо науку», — нагадав Хаустов, цитуючи слова Рональда Рейгана.
Він зазначив, що нова методика атестації «не ідеальна, але необхідна». Серед позитивних змін експерт назвав поділ за напрямками наук і спробу ввести кількісні показники. Однак, за його словами, укрупнення наукових груп (наприклад, об’єднання всіх суспільних наук — економіки, історії, соціології — в одну категорію) створює методологічні перекоси.
«Формула повинна враховувати специфіку дисциплін, а вагові коефіцієнти — бути диференційованими. Зараз же багато що зведено до арифметики, яка не відображає реального внеску вчених», — підкреслив експерт.
Серед проблем Хаустов виділив надмірну бюрократію при заповненні звітів і відсутність автоматизації даних:
«Всі показники вводяться вручну, хоча публікації і патенти вже є в базах ДНТБ і УкрНОІВІ. Ми пропонували створити автоматизовану систему «Наука України», яка б сама збирала дані, але поки все працює вручну».
Він також звернув увагу на дисбаланс між оцінкою вітчизняних і зарубіжних публікацій, а також на недооцінку національних грантів і наукових досягнень.
«Три гривні українського фінансування прирівнюються до однієї гривні іноземної. А сім з одинадцяти показників стосуються публікацій за кордоном. Це спотворює реальну картину і знецінює національні досягнення», — сказав він.
На думку експерта, методику необхідно доопрацювати з урахуванням специфіки галузевої науки і реальних умов роботи українських дослідників.
«Наука — це не формула і не таблиця. Це люди, ідеї і майбутнє країни», — підсумував Володимир Хаустов.
Повна версія відео експерта — на каналі Experts Club:
«Experts Club» — незалежна платформа аналітичних відео та досліджень. Центр регулярно публікує експертні огляди з економіки, науки та бізнесу, об’єднуючи думки провідних аналітиків, вчених і представників бізнесу.
Закарпатська школа представлена в добірці роботами Йосипа Бокшая, Адальберта Ерделі, Федора Манайла, Андрія Коцки, Адальберта Борецького та Ференца Семана, які поєднують європейську освіту з національною традицією. Львів репрезентований роботами Олега Мінько, Михайла Ліщинера, Одеса – творами Юрія Єгорова, Костянтина Ломикіна, Валентина Хруща, Крим – натюрмортом Валентини Цвєткової, київська школа – роботами Федора Коновалюка, Володимира Сингаївського, Сергія Шишко.
Покоління «шістдесятників» звучить у творах Віктора Зарецького, Алли Горської, Ігоря Григор’єва, Анатолія Лимарєва, Віктора Григорова, Вудона Баклицького – художників, що поєднали академічну майстерність із пошуками нової образності. Блок класичного українського мистецтва займають пейзажі Григорія Світлицького, Степана Колеснікова та Петра Левченко, Сергія Шишка, Павла Горобця. Особливе місце займають роботи Абрама Маневича, Давида Бурлюка, Василя Хмелюка, Любослава Гуцалюка, Григорія Крука, Олексія Грищенко, чиї твори інтегрують українську культуру у світовий мистецький контекст, а також Марії Примаченко та Івана Марчука, що продовжують бити аукціонні рекорди та репрезентувати українську культуру у світі.
Топ-лотами поточного аукціону стали рідкісні твори: «Українська ніч» (1917) Григорія Світлицького, «Фруктовий сад» (1910-х) Абрама Маневича, «Квітуча магнолія» (1930-х) Адальберта Ерделі, «У кафе» (1964) Ігоря Григор`єва, «Квітковий танок» (1960-х) Алли Горської, «Материнство» (1984-1985) Анатолія Лимарєва, «Гуцулка з півнем» (1967) та «Біля вікна» (1969) Миколи Глущенко, «Очі осені» (1985) Віктора Зарецького, «Місячна ніч» (1980) Івана Марчука, скульптура «Футбол» (1983) Олега Косткевича, «Дівчина з м’ячем» (1998) Юрія Єгорова.
Ювілейний аукціон № 70 «Українське колекційне мистецтво» демонструє широку добірку унікальних творів українського мистецтва ХХ століття. Експозиція буде відкрита для відвідування з 02 по 09 жовтня в залі аукціонного дому Goldens, а також – до ознайомлення – онлайн на сайті www.gs-art.com. З питань реєстрації та участі в аукціоні звертайтесь за тел.: +38 050 462 95 32 або зареєструйтесь на сайті щоб мати можливість робити онлайн ставки самостійно.
Графік роботи виставки та онлайн-аукціону:
02 – 09 жовтня 2025
12:00 – 19:00
Без вихідних.
Вхід на виставку безкоштовний.
Фінал торгів розпочнеться почерговим закриттям лотів – 09 жовтня (четвер) о 19:00 онлайн на сайті www.gs-art.com.
Адреса: Київ, вул. Леоніда Первомайського, 4
Аукціонний дім GOLDENS
+38 050 462 95 32
contact@gs-art.com
Україна та Польща обійшли Нідерланди і стали найбільшими постачальниками яєць до Великої Британії у 2025 році, що викликало критику на адресу імпорту «клітинних» яєць, заборонених у Сполученому Королівстві з 2012 року. Про це повідомила газета The Guardian.
За інформацією Агентства з рослин і тварин (Animal and Plant Health Agency) Великої Британії, з початку року Україна експортувала в країну 8 млн кг яєць, Польща — майже 7 млн кг, а Іспанія — близько 5 млн кг.
Незважаючи на загальне зниження тоннажу поставок, кількість відправлень зросла — замість великих партій почали експортуватися безліч дрібних партій з країн, де ферми з клітковим утриманням птахів все ще поширені.
Голова Британської ради з яєць (British Egg Industry Council) Марк Вільямс заявив, що британські виробники опиняються в нерівних умовах, оскільки їм доводиться інвестувати в більш суворі стандарти утримання птахів. У той же час імпортні яйця з України та Польщі привозять із систем, заборонених у Великій Британії. Він назвав це «морально неправильним» і закликав уряд вжити заходів для захисту внутрішнього ринку.
Імпорт яєць найчастіше спрямований у сегменти громадського харчування та харчової промисловості, а не в супермаркети (де домінують британські яйця з маркуванням «British Lion»). За оцінками, Велика Британія виробляє близько 88% власних яєць, імпортуючи решту 12%.
Британський уряд заявив, що бере участь у роботі над новими регулюваннями, щоб вирівняти умови для вітчизняних виробників. При цьому тарифне звільнення для України було продовжено на багато товарів після початку війни, але категорія «яйця і птиця» отримала лише короткострокову відстрочку.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення обмежити доступ до публічних даних про підприємства оборонно-промислового комплексу (ОПК) у державних реєстрах на час дії воєнного стану.
Як повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко, відповідне рішення ухвалено на запит українських виробників озброєнь з метою підвищення рівня їхньої безпеки та захисту від російських атак і диверсій.
За її словами, обмеження діятиме виключно для підприємств оборонної галузі та лише на період воєнного стану.
Уряд підкреслює, що нова норма не вплине на звітність підприємств перед державними органами та партнерами у межах чинних контрактів.
Глобальна комунікаційна група SEC Newgate відкрила в Україні офіс, який спеціалізуватиметься на кризовому та репутаційному менеджменті, корпоративних комунікаціях, адвокації та GR.
«Відкриття офісу глобальної корпорації, що посідає 19-те місце у світових рейтингах, було заплановано ще рік тому, і весь цей час тривала підготовка до інвестицій, визначення підходів та основних напрямків», – написав член правління SEC Newgate Ukraine Артем Біденко.
Він додав, що значний прогрес у роботі групи в Україні та візиті на її відкриття в ці дні до Києва керівника і засновника групи SEC Newgate Фіоренцо Тальябуе (Fiorenzo Tagliabue) був досягнутий на конференції з відновлення України в Римі URC2025.
Відзначається, що директором української компанії став Андрій Руденко, радником – Сергій Біденко, який є засновником Reputation Antistress (Bayka.agency).
SEC Newgate має офіси в 32 країнах. Український офіс надаватиме підтримку місцевим компаніям у виході на міжнародні ринки, здійснюватиме консалтинг іноземних клієнтів щодо інвестицій в Україну та залучатиметься до процесів відновлення країни.
Експерти попереджають: автоматичні сушарки для рук, незважаючи на зручність, можуть бути джерелом поширення бактерій і мікробів. Дослідження показують, що гаряче повітря, яке подається сушарками, може втягувати мікроби з повітря туалетних кімнат і розпорошувати їх навколо — на руки, поверхні і в саме приміщення.
В одному з експериментів, наведеному Гарвардським медичним порталом, Petri-блюдця, розміщені під робочою сушаркою протягом 30 секунд, показали зростання до 254 колоній бактерій, в той час як контрольні блюдця, що зазнали лише впливу повітря туалету без сушарки, дали всього одну колонію.
Коли дослідники поставили HEPA-фільтри на сушарки, кількість бактерій знизилася на 75 %, що свідчить про те, що значна частина контаминації надходить з повітря приміщення, а не з внутрішніх частин пристрою.
В іншому дослідженні, опублікованому в журналі Aerosols and Bacteria From Hand Washing and Drying in Indoor Air, порівнювали сушарки з паперовими рушниками. Результати: концентрації аерозолів і бактерій після висушування рук в приміщенні підвищуються незалежно від методу — сушарки або рушника.
Ще одне дослідження Assessment of the bacterial contamination of hand air dryer показало, що сушарки виробляють більше «балістичних крапель», які розносяться далі по приміщенню і можуть містити мікроби шкіри. Автори відзначають, що в окремих випадках сушарки можуть осаджувати патогенні бактерії на руки та одяг користувачів, особливо якщо пристрій розташований близько до раковини або при високій вологості повітря.
Крім того, в американській публікації «Automatic Hand Dryers Can Be a Source of Microbial Contamination» йдеться про те, що внутрішні частини сушарок — корпус, сопла — можуть містити стафілококи і кишкові бактерії (coliforms). При включенні пристрою ці мікроби можуть переноситися на руки користувача. За оцінками дослідників, у чоловічих і жіночих туалетах внутрішні поверхні сушарок в середньому містять по 300 мікроорганізмів на 5 см² у нижній частині корпусу.
