Фінансова корпорація розвитку США (DFC) на рівні підради схвалила кредит у розмірі до $40 млн для агропромислового холдингу «Астарта», найбільшого українського виробника цукру.
«(Кредит) допоможе в будівництві та експлуатації заводу з переробки соєвого білка з проектною річною потужністю близько 100 000 тонн і допоможе «Астарті» здійснити інші інвестиції», – ідеться в повідомленні DFC на її сайті.
Водночас Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з Групи Світового банку наприкінці листопада 2024 року повідомила, що розглядає можливість надання «Астарті» кредиту $40 млн і паралельного кредиту $40 млн на будівництво заводу з виробництва концентрату соєвого білка в Полтавській області. Одержувачем коштів виступає ТОВ «Астарта Агро Протеїн», дочірньої компанії Astarta Holding рlс.
Зазначалося, що IFC для взаємодії з потенційними інвесторами вже надала агрохолдингу допомогу в проведенні маркетингового дослідження, підготовці бізнес-плану проєкту та оцінці його комерційної привабливості.
Спочатку рада директорів IFC планувала розглянути цей проєкт 20 грудня, проте потім перенесла його на 28 лютого 2025 року.
Як повідомлялося, «Астарта» 2024 року почала інвестувати в будівництво заводу з переробки соєвого шроту на соєвий протеїновий концентрат продуктивністю 500 тонн/добу (близько 100 тис. тонн на рік) у Глобинському промисловому комплексі (Полтавська обл.). Агрохолдинг інвестує понад EUR76 млн у придбання обладнання та технологій і створить 110 нових робочих місць.
«Астарта» та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема, звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, від імпортного ПДВ на нове обладнання та від оподаткування податком на прибуток терміном до 5 років.
IFC нагадала, що «Астарта» в грудні 2013 року ввела в експлуатацію завод із переробки сої в Глобиному. У 2023 році він переробив 232 тис. тонн соєвих бобів, 73% яких виростив агрохолдинг, виробив 172 тис. тонн соєвого шроту. У першій половині 2024 року частка власної сировини для заводу зросла до 90%.
Соєвий концентрат отримують у результаті переробки соєвого шроту з більш високою доданою вартістю. Він служить сировиною для виробництва кормів для тварин.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за умови зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
Міністри закордонних справ України та Албанії Андрій Сибіга та Іглі Хасані урочисто відкрили посольство Албанії в Україні, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга на платформі X у п’ятницю ввечері.
Як повідомлялося, 20 жовтня внаслідок ворожих обстрілів у Києві було пошкоджено посольства Албанії, Аргентини, Палестини, Північної Македонії, Португалії та Чорногорії.
У лютому 2024 року тодішній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба за результатами переговорів з албанським колегою Іглі Хасані повідомив, що Албанія планує найближчим часом відкрити своє посольство в Києві.
Республіка Албанія визнала незалежність України 4 січня 1992 року. Дипломатичні відносини між двома країнами встановлено 13 січня 1993 року.
Копальня “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, за підсумками 2024 року виробив 917 тис. тонн товарної руди, що на 1,5% менше, ніж у 2023 році (931 тис. тонн).
Як повідомив заступник генерального директора – головний інженер рудника Ігор Пільтек в інтерв’ю корпоративній газеті DCH Steel у четвер, видобуток сирої руди у 2024 році становив мільйон тонн, обсяг гірничої маси – близько 7688 куб. м, нарізних робіт – 4,986 тис. м, буріння свердловин – 92,937 тис. м.
Плани на 2025 рік передбачають видобуток 930 тис. тонн сирої руди, 850 тис. тонн товарної руди, виїмку 8000 куб. м гірничої маси, виконати 5200 м нарізних робіт, 91,773 тис. м пробурити свердловин.
Головний інженер констатував, що 2024 року підприємство спрямувало на відновлення обладнання 43 млн грн.
За його словами, на руднику впроваджуються енергоефективні проєкти. При цьому наприкінці минулого року на шахті ім. Фрунзе розпочато будівництво сонячної електростанції потужністю 2 МВт, яку планується ввести в роботу в другому кварталі 2025 року.
Як повідомлялося, рудник “Суха Балка” за підсумками 2023 року виробив майже 931 тис. тонн товарної руди, тоді як у 2022 році – 1,469 млн тонн (зниження на 36,5%).
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату і виробів з них. Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
Мережа “Алло” за підсумками 2024 року відкрила дев’ять нових магазинів, а також відновила роботу і оновила 54 торгові точки в 19 містах, повідомила її пресслужба.
“Протягом 2024 року «Алло» продовжувала інвестувати в розвиток магазинів. Ми також прискорюємо нашу логістику і розвиваємо роботу точок видачі. У 2025 році продовжимо ретельний аналіз ефективності торговельної площі та працюватимемо над її подальшою оптимізацією”, – зазначив директор із розвитку та форматів “Алло” Микола Астапов, слова якого наводено у пресрелізі.
Згідно з повідомленням, нові магазини було відкрито в Києві, Львові, Тернополі, Вінниці та Бахмачі. Загалом на початок 2025 року мережа налічує 292 магазини «Алло», «Алло Max», точок видачі «Алло Express», а також магазини під брендом Mi Store у 100 містах України.
ТОВ “Алло” створено в 1998 році. За даними ресурсу Opendatabot, учасниками ТОВ є ПП “Дніпроінвест 2016” (95,19%), Дмитро Деревицький (3,6%), Максим Раскін (1,21%). Кінцевим бенефіціаром вказано Деревицького.
ТОВ “Блумі” (Одеса), виробник паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення під ТМ “Сніжна Панда”, у 2024 році випустило продукцію на 406,13 млн грн, що на 10,6% більше, ніж за 2023 рік.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна“, таким чином компанія за підсумками року прискорила темп приросту цього показника – за підсумками 11 місяців він становив 3,7% до аналогічного періоду 2023 року.
У натуральних показниках, зокрема, виробництво туалетного паперу збільшилося на 5,7% – майже до 48 млн рулонів.
Як повідомлялося, загалом за минулий рік основні українські виробники санітарно-гігієнічної паперової продукції випустили 640,43 млн рулонів туалетного паперу – на 4,5% більше, ніж роком раніше.
Зареєстрована 2014 року компанія “Блумі” випускає санітарно-гігієнічну продукцію (туалетний папір, серветки, рушники) на основі целюлози із привізного паперу-основи. Продукція виробляється на потужностях ПП “Омега Брокерс” – одного із провідних українських виробників мийних, дезінфекційних та санітарно-гігієнічних засобів.
У 2023 році, за даними “УкрПапір”, компанія наростила обсяг виробництва майже вдвічі до 2022 року – до 367,3 млн грн.
Співвласниками компанії в рівних частках (по 25%) виступають четверо одеських підприємців.
Група “ДТЕК” за результатами 2024 року інвестувала 11 млрд грн власних коштів у відновлення теплових електростанцій (ТЕС) і видобуток вугілля.
“3 млрд грн – на відновлення ТЕС. Це дало змогу повернути в роботу понад половину зруйнованих потужностей до початку опалювального сезону”, – повідомив енергохолдинг у телеграм-каналі в п’ятницю.
У роботу шахт вкладено 7,5 млрд грн: капітальні ремонти; оновлення обладнання; модернізацію транспорту. Це забезпечило запаси вугілля для стабільної роботи станцій.
Як нагадали в компанії, торік РФ здійснила 13 масованих атак на українську енергосистему, 10 з яких були спрямовані саме на теплоелектростанції “ДТЕК”. У найкритичніший момент року було зруйновано 90% потужностей.
Як повідомлялося, DTEK Energy BV – холдингова компанія “ДТЕК Енерго” – завершила 2023 рік із чистим прибутком 13,675 млрд грн проти 5,798 млрд грн чистого збитку 2022 року.
“ДТЕК Енерго” у 2023 р. інвестувала у ремонтну кампанію на теплоелектростанціях та український вуглевидобуток також приблизно 11 млрд грн, що майже вдвічі більше, ніж 2022 року, коли інвестиції становили близько 6 млрд грн.
© 2016-2025, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.