Долар США стабільний до основних валют світу у п’ятницю вранці напередодні публікації даних щодо ринку праці США.
Індекс, що розраховується ICE, що показує динаміку долара США щодо шести валют (євро, швейцарський франк, ієна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), за даними на 8:20 кск знизився на 0,05%, ширший WSJ Dollar -на 0 04%.
Пара євро/долар торгується на рівні $0,9799 порівняно з $0,9793 на закриття сесії у четвер, євро додає близько 0,06%.
Курс американської валюти до японської становить 145 єн порівняно з 145,14 єни напередодні. Так званий офшорний юань (торги яким проводяться в Гонконгу) опустився до долара до 7,1022 юаня за $1 з 7,0853/$1 напередодні.
Фунт піднявся на 0,02% і становить $1,1164 порівняно з $1,1162 на закриття попередньої сесії.
Ринок чекає на публікацію даних з безробіття в США за вересень, які можуть вказати на “здоров’я” ринку праці країни та визначити очікування трейдерів щодо подальшої траєкторії монетарної політики.
Експерти вважають, що рівень безробіття в країні у вересні залишився на серпневій позначці 3,7%, а кількість нових робочих місць збільшилася на 250 тис., пише Trading Economics. Доповідь міністерства праці буде опублікована о 15:30 кск.
Азіатські ринки акцій знижуються в п’ятницю в очікуванні виходу свіжої статистики щодо ринку праці США, яка може вплинути на подальші дії Федеральної резервної системи, пише MarketWatch.
Крім того, американські фондові індекси продемонстрували негативну динаміку на торгах на день раніше.
У Китаї продовжується святковий “золотий тиждень”, у зв’язку з чим біржі материкової частини країни не працюють.
Значення японського індексу Nikkei 225 до 8:20 кск зменшилося на 0,7% за акціями технологічних компаній. Проте він може показати приріст за підсумками першого тижня з останніх чотирьох, зазначає Trading Economics.
Лідерами падіння котирувань виступають папери виробника електроніки Sharp Corp. (-3,8%) та рітейлера Seven & I Holdings Co. (-3,1%). Крім того, знижується вартість Tokyo Electron (-1%), Keyence (-0,6%), Recruit Holdings (-2,2%) та Advantest (-1,6%).
Тим часом, дорожчають акції залізничних операторів Central Japan Railway Co. (+2,4%), East Japan Railway Co. (+1,9%), West Japan Railway Co. (+1,9%), Keisei Electric Railway Co. (+1,6%), Tobu Railway Co. (+1,5%).
Підвищується ціна паперів інвестиційно-технологічної SoftBank Group (+0,7%), виробника консолей та відеоігор Nintendo (+0,2%).
Гонконгський Hang Seng о 8:25 кск опустився на 1,3%. Індекс знижується другі торги поспіль, проте з початку поточного тижня він додав понад 3%.
Найбільше на Гонконзькій фондовій біржі падають котирування акцій девелоперів Country Garden Holdings Co. (-11,6%) та Longfor Group Holdings Ltd (-9%), автовиробників BYD (-5,1%) та Geely (-3,8%), інтернет-рітейлера JD.com (-3,7%) та випускає споживчу електроніку Xiaomi (-3,6%).
У цьому дорожчають папери оператора казино Sands China Ltd. (+2,8%), виробника чіпів Semiconductor Manufacturing International Corp. (+1,1%), страховика AIA Group (+1%).
Південнокорейський індекс Kospi до 8:20 кск зменшився на 0,3%.
Вартість акцій автовиробника Hyundai Motor впала на 2%.
Тим часом котирування паперів одного з найбільших у світі виробників чіпів та електроніки Samsung Electronics Co. зростають на 0,2%, незважаючи на те, що компанія спрогнозувала падіння прибутку у третьому кварталі на 31,7% на тлі ослаблення попиту з боку споживачів.
Австралійський індекс S&P/ASX 200 знизився на 0,8% за акціями банків і технологічних компаній.
Ціна паперів Xero Ltd впала на 3,5%, Wisetech Global – на 3,3%, Commonwealth Bank of Australia – на 0,5%, Westpac Banking – на 0,3%, Australia & New Zealand Banking та National Australia Bank – на 0,4%.
Капіталізація найбільших гірничодобувних компаній світу BHP та Rio Tinto опустилася на 1,7% та 1,4% відповідно.
Ціни на нафту слабо змінюються у п’ятницю вранці після зростання протягом чотирьох сесій поспіль на рішенні ОПЕК+ скоротити видобуток на 2 млн б/д.
Вартість грудневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:10 кск у п’ятницю становить $94,22 за барель, що на $0,2 (0,21%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у четвер ці контракти подорожчали на $1,05 (1,1%), до $94,42 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на листопад на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) опустилася на цей час на $0,19 (0,21%), до $88,24 за барель. До закриття ринку у четвер вартість цих контрактів збільшилася на $0,69 (0,8%), до $88,45 за барель.
Brent напередодні оновила максимум за місяць, WTI – доросла до максимуму з 14 вересня, згідно з даними Dow Jones Market Data. Обидва сорти можуть завершити тиждень підйомом на 11%.
Нафтові котирування зростають з понеділка спочатку на очікуваннях рішення ОПЕК+, а потім на самому рішенні.
Міністри країн ОПЕК+ у середу схвалили скорочення квоти на видобуток нафти у листопаді на 2 млн б/д щодо вересня. Це максимальне зниження від початку пандемії коронавірусу.
Проте реальне скорочення видобутку виявиться меншим за заявлене – на 1-1,1 млн б/д, заявив міністр нафти Саудівської Аравії, пояснивши, що в деяких країнах альянсу реальний видобуток за фактом нижчим за квоту.
У той же час, подальше скорочення видобутку може прискорити прийняття стелі цін для російської нафти західними країнами, вважають аналітики.
В Ізмаїлі (Одеська область) готується до відкриття ТЦ Suvorovsky, (робоча назва, зараз обговорюється нова) повідомили агенцію “Інтерфакс-Україна” в Українській торговій гільдії UTG, яка є ексклюзивним брокером проекту.
За словами директора UTG Євгенії Локтіонової, цей ТЦ є прикладом найбільш перспективного для розвитку в Україні формату торгової нерухомості у вигляді невеликого торговельного центру, розташованого в обласному чи районному центрі.
“До війни в Ізмаїлі проживало близько 80 тис. населення, але вже зараз кількість жителів складає близько 250 тис. осіб. У місті працює порт, і ця агломерація має гарні перспективи для розвитку. Тому місто вимагає нових торгових центрів, які б змогли задовольнити всі потреби населення”, – повідомила Локтіонова.
Як повідомляється, ТЦ Suvorovsky розташований в історичному центрі Ізмаїлу, площа двоповерхової будівлі 2,5 тис. кв. м. Будівництво ТЦ повністю завершено, на об’єкті тривають внутрішні роботи.
Серед якірних орендарів ТЦ – продовольчий супермаркет площею понад 600 кв. м, магазини одягу та взуття, кафе, аптека та магазини товарів імпульсного попиту.
ТЦ Suvorovsky – перший об’єкт, який відкриє девелопер компанія “Таврія” у місті Ізмаїл. Як зазначається на сайті UTG, на стадії будівництва ще один проект цього девелопера в Ізмаїлі, площею 5,3 тис. кв. м.
Компанія UTG створена у 2001 році. Розробила понад 1300 концепцій об’єктів нерухомості. За роки роботи за участю компанії здано в оренду 4,7 млн. кв. м. комерційних площ в Україні.
У післявоєнний період Україні варто очікувати зростання кількості онкологічних діагнозів, що буде спричинено недостатньою діагностикою під час війни.
Таку думку висловили учасники круглого столу, що відбувся в середу в агентстві “Інтерфакс-Україна” та присвячений проблемі онкології воєнного часу.
“На сьогодні вплив стресу на виникнення онкологічного захворювання не доведено, проте під час війни однозначно загострюються всі хронічні захворювання, зокрема онкологічні. Тому можна очікувати прискорення розвитку онкозахворювань. Переривання в лікуванні та діагностиці призводить до погіршення ситуації. Статистика онкозахворювань після нашої перемоги, гадаю, для багатьох буде великим “сюрпризом” у негативному плані”, – сказав заступник медичного директора медичної мережі “Добробут” Костянтин Копчак.
За прогнозами заступника директора зі стаціонарної роботи Київського міського клінічного онкоцентру Тамари Грушинської, сумна статистика щодо захворюваності на онкологію проглядатиметься вже через 1,5 року.
“Деякі пацієнти не мали можливості під час активних бойових дій отримати необхідну медичну допомогу, наприклад, коли на все місто був лише один сімейний лікар або люди не мали змоги дістатися клініки. Гадаю, сумна статистика проявиться вже через рік-півтора. Ми побачимо, що кількість онкозахворювань набагато збільшиться, на жаль”, – сказала вона.
Як зазначила Грушинська, кількість пацієнтів у Київському онкоцентрі не зменшилась, люди їхали з різних областей та отримували допомогу.
Зі свого боку керівник онкологічного відділення МГК ADONIS Іван Климнюк сказав, що практично вся країна протягом щонайменше півроку випала із системи ранньої діагностики.
“Люди були заточені на виживання та безпеку, вони не думали про скринінг та діагностику. Відлуння війни у сфері онкології ми побачимо трохи пізніше, буде багато запущених форм. Якщо раніше пацієнта могли діагностувати на 1-2 стадії, що дає можливість зупинити процес, то тепер ми зіткнемося з тим, що рак виявлятимуть на 3-4 стадії”, – сказав він.
Водночас Климнюк наголосив, що наразі усі представники онкологічної служби України консолідувалися та надають допомогу пацієнтам.
Зростання занедбаних форм онкологічних патологій також очікує і голова підкомітету профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями парламентського комітету здоров’я нації, медичної допомоги та медстрахування Валерій Зуб.
“Це логічно, тому що були перерви в лікуванні, несвоєчасна діагностика та неможливість звернутися до медзакладу. Ми прогнозуємо і, на жаль, уже бачимо: кількість запущених форм раку вже навіть за останні місяці в більшості онкологічних центрів зростає”, – констатує він.
Зуб вважає необхідним переналаштовувати роботу онкологічної служби, оскільки доведеться здійснювати складніші оперативні втручання, застосовувати складніші схеми хіміотерапії.
За його словами, створена у МОЗ робоча група розробить пропозиції щодо коригування розвитку онкологічної служби з урахуванням наявної ситуації.
“Завдання не в тому, щоб повернути онкологічну службу до того виду, в якому вона була раніше, а в тому, щоб зробити її кращою, зокрема зробити обласні онкоцентри кращими”, – сказав він.
Водночас заступник директора з лікувально-координаційної роботи Національного інституту раку (НІР) Олександр Яцина повідомив, що цього року інститут через війну прийняв на 51% менше пацієнтів, ніж раніше.
“Порівняно з торішнім результатом у 29 тис. госпіталізацій наразі маємо 14,9 тис. Кількість операцій – 4,2 тис. порівняно з 7,1 тис. у 2021-му. Минулого року було проведено 21 тис. сеансів хіміотерапії, цього – 9,6 тис.”, – сказав він.
Яцина наголосив, що скорочення кількості пацієнтів спричинене, зокрема, проблемами з логістикою на початку війни та масовою міграцією населення за кордон.
Водночас, за його словами, незважаючи на воєнні дії, НІР не зупиняє програму розвитку.
“Нам пощастило найбільше, тому що в рамках державного проєкту з розвитку НІР ми отримали багато обладнання. Незважаючи на те, що триває війна, ми вже запустили роботу найновішого лінійного прискорювача, закуплено нові пересувні рентгени та апарати УЗД. Хіміо- та променева терапія працювала з першого дня війни без зупинок, незважаючи на колапс у всій країні. Кількість медичного персоналу у нас залишається приблизно на тому самому рівні, що й до війни”, – сказав Яцина.
АДОНИС, Грушинська, Климнюк, Копчак, МЕДИЦИНА, онкология, рак
Українські та міжнародні експерти дійшли висновку, що митниця – це той локомотив, який рухає за собою Україну в ЄС. Про це повідомляє офіційний сайт Держмитслужби https://customs.gov.ua/news/ncts-26/post/u-kiievi-vidbulasia-mitna-platforma-ukrayina-ies-2022-prisviachena-zapusku-mitnogo-bezvizu-ievrointegratsiyi-ta-bezpetsi-v-umovakh-rosiiskoyi-zbroinoyi-agresiyi-965
5 жовтня у Києві відбулася перша «Митна платформа: Україна-ЄС 2022». Її стартова тема, «Початок дії в Україні процедури спільного транзиту (NCTS), євроінтеграція та безпека в умовах російської збройної агресії у центрі Європи», була присвячена запуску “митного безвізу” – початку дії Конвенції про процедуру спільного транзиту (NCTS).
Представники парламенту, Міністерства фінансів України, Державної митної служби України, міжнародних організацій та бізнесу презентували перші результати приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту, яка надає нові можливості для роботи бізнесу.
Під час першої дискусійної панелі Міністр фінансів України Сергій Марченко та Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, інформували про український досвід трансформації митниці та приєднання до міжнародних конвенцій в умовах дії воєнного стану.
«Виклики війни, яка зараз відбувається у центрі Європи, об’єднали Європейську Комісію та дружні країни для підтримки євроінтеграційних процесів України, зокрема, у митній сфері. У цій ситуації застосування Україною NCTS розширює обмін митною інформацією, посилює систему аналізу ризиків, забезпечує визнання наших форм митного контролю митними органами інших країн», – зазначив Сергій Марченко.
За словами комісара Євросоюзу з економіки Паоло Джентілоні «ніколи зв’язки між Україною та ЄС не були настільки тісними, як сьогодні». «Хочу привітати Україну з приєднанням до Конвенції про спільний транзит. Я впевнений, що це не тільки сприятиме, а й фактично прискорить торгівлю між ЄС та Україною. Ми будемо тісно співпрацювати з українською владою, щоб ця можливість принесла максимальну користь у найближчі місяці та роки», – наголосив комісар ЄС.
Учасники обговорили також питання приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту в контексті перспективи вступу України до ЄС.
Владислав Суворов, заступник Голови Державної митної служби України, відзначив, що саме запит бізнесу був показовим для європейців під час оцінювання готовності України до приєднання до Конвенції, адже це суттєві спрощення, які прямо впливають на економію ресурсів при переміщенні товарів. Передбачається, що це позитивно вплине на внутрішній ринок та змінить підходи до вирішення логістичних проблем.
«1 жовтня о 9:32 перший автомобіль перетнув кордон Україна-ЄС за процедурою спільного транзиту. Це значний крок вперед не лише для торговельної інтеграції, а й для функціонування наших «Доріг Солідарності». Я хотів би привітати всю українську владу, яка у воєнний час уможливила це важливе досягнення», – сказав під час свого виступу заступник голови Представництва Європейського Союзу в Україні Ремі Дюфло.
Представник Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM) інформував про основні тенденції сучасного митного законодавства ЄС, до яких слід бути готовим українському бізнесу з огляду на активний темп гармонізації митних систем України та ЄС. «Митне законодавство ЄС відображає нову економічну реальність, а також нову роль і місію митної служби. Воно трансформувало роль митних органів, надаючи їм роль у ланцюгу поставок, моніторингу і перетворюючи їх на каталізатор для конкурентоспроможності країн та компаній. Сприяння законній торгівлі вимагає простих, швидких і стандартних митних процедур і процесів. Метою нового Митного кодексу ЄС було спростити митне законодавство, дозволити використання сучасних інструментів та технологій. Процедура спільного транзиту та використання NCTS є прикладом впровадження цієї нової ролі митниці», – зазначив Вітяніс Алішаускас, міжнародний експерт EU4PFM.
