Національний банк України (НБУ) 9 вересня 2022 року тимчасово зупинив ліцензії на провадження діяльності кредитних спілок “Ажіо”, “Заставний дім” та “Едельвейс”.
Згідно з повідомленням на сайті НБУ, причиною такого рішення стало ненадання інформації та копій документів на вимогу Нацбанку, що перешкоджає регулятору здійснювати належний нагляд за діяльністю кредитних спілок щодо оцінки їх фінансового стану, дотримання вимог платоспроможності та нормативів достатності капіталу, ліквідності, прибутковості, якості активів. та ризиковості операцій та інших показників та вимог, що обмежують ризики щодо операцій з фінансовими активами.
Вказані кредитні спілки зобов’язані усунути порушення до 16 вересня 2022 року.
Книжки передавали на склади корпоративних підприємств АТ «ДАК «Укрвидавполіграфія». Звідти видання відправляються по містах України та Європи.
За цей час вже передали майже 320 тисяч примірників книжок волонтерським центрам в українських містах та країнах Європи, де зараз проживають біженці. Доставка літератури здійснюється вантажним транспортом волонтерів і волонтерських організацій.
Найбільше книжок передали у Львівську область — більше 25 тисяч. Також понад 125 тисяч книжок надійшли до Кропивницького, Тернополя, Дрогобича, Чернівців, Кам’янець-Подільського, Івано-Франківська, Ужгорода, Хмельницького.
Крім того, понад 190 тисяч примірників літератури відправили за кордон, а саме: 45 тисяч книжок до Польщі, майже 28 тисяч – в Австрію, більше 1 тисячі – в Румунію, 76 тисяч – у Словаччину, 4 тисячі – у Чехію, більше 1 тисячі – в Угорщину, 2 тисячі – в Албанію, біля 2 тисяч – у Хорватію, понад 2 тисяч – у Швейцарію, 2 тисячі – в Нідерланди, майже 5 тисяч – у Німеччину, майже 8 тисяч – у Велику Британію.
Ще 18 тисяч примірників книжок зараз прямують до Словаччини та Австрії.
Акцію започаткували 15 березня Державний комітет телебачення і радіомовлення України спільно з Офісом Президента України та Міністерством культури та інформаційної політики.
Мета акції — безкоштовно забезпечити дітей, які були змушені переселитися рятуючись від російської збройної агресії, підручниками, навчальними посібниками, художньою літературою.
Нагадаємо, що раніше у межах цієї акції передали 100 тисяч примірників літератури у різні країни Європи.
Як відомо, у межах проєкту «Книжки без кордонів» для дітей з України, які вимушено виїхали до інших країн, передали книжки до Польщі, Литви, Великої Британії та інших країн.
Технічно для відновлення роботи аеропортів в Україні необхідно до двох тижнів, проте практично це можна зробити лише за гарантованої безпеки, заявив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.
“Першим аеропортом ми розглядаємо Львівський аеропорт. Я сподіваюся, що як це було з Чорноморською зерновою ініціативою, коли ми отримаємо гарантовану безпеку, гарантії насамперед від міжнародних партнерів, від ООН, ми почнемо, я сподіваюся”, – сказав він на 17-й щорічний зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES), проведеної Фондом Віктора Пінчука наприкінці цього тижня у Києві.
Відповідаючи на запитання, Кубраков наголосив, що основна перешкода для відновлення польотів цивільних судів – безпека, а не технічні питання.
Як повідомлялося, українське небо закрите для польотів цивільних літаків із першого дня повномасштабної військової агресії РФ – з 24 лютого цього року.
Наприкінці липня Закарпатська облрада вирішила виділити 26 млн грн Ужгородському аеропорту, а голова облради Володимир Чубірко висловив упевненість, що його вдасться запустити “через місяць-другий”. За його словами, перевагою ужгородського аеропорту є те, що поріг злітно-посадкової смуги розташований за кількасот метрів від українсько-словацького кордону і для здійснення посадок приладами на цьому аеродромі використовується повітряний простір Словаччини.
Проте за кілька днів Глава Закарпатської обласної державної адміністрації Віктор Микита спростував заяви Закарпатської облради щодо планів швидкого відновлення роботи аеропорту “Ужгород”. “… зараз заяви про відновлення роботи аеропорту – це не більше, ніж бажання та наміри”, – наголосив Микита.
Феросплавні підприємства України у січні-липні поточного року сумарно знизили випуск продукції на 27,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 360,17 тис. тонн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Українській асоціації виробників феросплавів (УкрФА), за січень-липень випуск силікомарганцю скоротився на 17,5% – до 319,66 тис. тонн, феромарганцю – на 67,6% – до 19,98 тис. Тонн.
Крім того, виробництво феросиліцію (у перерахунку на 45%) скоротилося на 60,5% – до 18,11 тис. тонн, металевого марганцю на 55,6% – до 1,81 тис. тонн.
Також було вироблено 0,61 тис. тонн інших феросплавів.
Покровський (раніше – Орджонікідзевський) та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати (ПГЗК і МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що добувають і збагачують марганцеву руду, за 7 міс-2022 сумарно виробили 777,52 тис. тонн марганцевого концентрату, що на 8% нижче, порівняно з 7 міс-2021. При цьому МГЗК виробив 294,68 тис. тонн концентрату (зниження на 5,6%), ПГЗК – 482,84 тис. тонн (менше на 26,5%).
Покровський ГЗК за 7 міс. також виробив 29,55 тис. тонн залізорудного агломерату (менше на 82,7% порівняно з січнем-липнем-2021), поставивши його на ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel бізнесмена Олександра Ярославського. У березні-липні ПГЗК залізорудний агломерат не виробляв, оскільки ДМЗ призупинив виробництво металопродукції.
Водночас ПГЗК відновив з 1 вересня поточного року роботу Богданівської збагачувально-агломераційної фабрики.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році наростила випуск феросплавів на 15% порівняно з 2020 роком – до 858,7 тис. тонн, але знизила марганцевий концентрат на 6,6%, до 1 млн 763,43 тис. тонн.
ПриватБанк (Київ) до націоналізації організовував бізнес СЗФ (перебуває на НКТ) та ЗЗФ, МГЗК та ПГЗК (ОГОК).
Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
Нікопольський завод феросплавів (НЗФ, Дніпропетровська обл.) у січні-липні поточного року знизив випуск продукції на 19,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 307,67 тис. тонн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Українській асоціації виробників феросплавів (УкрФА), за 7 місяців НЗФ скоротив випуск силікомарганцю на 13,3% – до 302,19 тис. тонн, феромарганцю та інших феросплавів – на 82,7%, 5,48 тис. тонн (зокрема феромарганця вироблено 4,87 тис. тонн).
У липні виготовлено 39,7 тис. тонн феросплавів.
Як повідомлялося, НЗФ у 2021 році збільшив випуск продукції на 26% порівняно з попереднім роком – до 646,68 тис. тонн. При цьому завод наростив випуск силікомарганцю на 28% – до 600,64 тис. тонн, феромарганцю – на 4,9%, до 46,04 тис. тонн.
Середній місячний випуск феросплавів за стабільної роботи підприємства – близько 55-60 тис. тонн.
НЗФ – найбільше в Україні підприємство з виробництва силіко- та феромарганцю. Використовує імпортну та вітчизняну сировину для виробництва феросплавів.
НЗФ контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також “Приват” (обидві – Дніпро).
Приватне акціонерне товариство «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА), яке на 100% належить державі, відтепер стає повноцінним гравцем фінансового ринку України особливого типу.
Діяльність ЕКА регулюватиметься Національним банком України. Це визначено у новій редакції Статуту ЕКА, яка була затверджена на позачерговому засіданні Кабінету Міністрів України 10 вересня за ініціативи Міністерства економіки України.
«Стимулювання та нарощування експорту українських товарів – одна з найважливіших складових відновлення української економіки, а відтак – пріоритетний напрямок нашої роботи. Ми перезавантажуємо роботу «Експортно-кредитного агентства», щоб перетворити його на потужний інструмент нарощування експорту українських товарів та послуг і сприяти підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції. ЕКА включено до реєстру фінансових установ, оновлено законодавство та нормативно-правову базу Товариства. Тепер страхування з боку ЕКА є основним видом забезпечення кредиту, а кожен кредитний договір на суму до 20 млн грн автоматично підтверджується Агентством. Тож банкам, які виступають агентами, не потрібно формувати додаткові резерви або вимагати застави від клієнтів. Впевнена, що рестарт роботи ЕКА відкриває для українських експортерів широкі можливості, що сприятиме збільшенню надходження в Україну валютної виручки», – наголосила Перший віцепрем’єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свириденко.
Зміни в Статуті ЕКА, затверджені постановою Уряду, ґрунтуються на положеннях Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення ефективного функціонування Експортно-кредитного агентства» від 24 березня 2022 року № 2154-IX.
Вони, зокрема, передбачають спеціальний статус «Експортно-кредитного агентства» як страховика-резидента. ЕКА є юридичною особою приватного права, яка проводить діяльність на комерційній основі. На нього не поширюються вимоги Закону України «Про управління об’єктами державної власності». Діяльність Агентства регулюється Національним банком України.
В оновленому Статуті встановлено, що мінімальна частка корпоративних прав держави має складати не менше 50% статутного капіталу плюс одна акція. Також розширено види діяльності зі страхування та перестрахування.
Крім того, внесено зміни до Положення про наглядову раду ЕКА. Зокрема, визначено, що її кількісний склад не може бути меншим, ніж три особи, а кількість незалежних членів наглядової ради має становити більшість у загальному складі.
Раніше повідомлялося, що завдяки змінам до законодавства щодо діяльності ЕКА Національний банк України доповнив перелік прийнятного забезпечення, визначений Положенням №351, гарантіями та договорами страхування ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”. Це дозволило ЕКА спільно з банками запустити спеціальну Програму доступного фінансування експортерів на час дії воєнного стану. З початку її запуску загальна сума потенційно підтриманого експорту склала понад 270 мільйона гривень.
Нагадаємо, що під час дії воєнного стану «Експортно-кредитне агентство» почало страхувати кредити на виконання експортного контракту за спрощеними вимогами до застави та покриваючи в тому числі військові ризики. Це демонструє ефективність ЕКА як страховика ризиків експортерів під час війни в рамках державної політики підтримки експорту.
Також Уряд максимально спростив взаємодію держави та експортера, забезпечивши видачу страхового покриття в автоматичному режимі після схвалення банком кредитної угоди.
