ВВП України в 2022 році знизиться на 30%, проте розблокування морських портів дозволило б скоротити падіння економіки до 22-25%, вважає головний економіст Dragon Capital Олена Белан.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у першому кварталі 2022 року впав на 15,1% порівняно з першим кварталом 2021 року після зростання на 6,1% у четвертому кварталі минулого року, таку попередню оцінку опублікувала Державна служба статистики у четвер.
Економіка України поступово відновлюється від рівня найбільшого падіння у березні завдяки регіонам, де немає активних бойових дій, внаслідок спаду у травні цього року (до аналогічного місяця минулого року) сповільнився до 35-40%, повідомив заступник голови Нацбанку України Сергій Ніколайчук.
Національний банк очікує падіння ВВП України у 2022 році щонайменше на третину, повідомив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук під час презентації звіту про фінастабільність.
Національний банк України (НБУ) оцінює втрати України від зруйнованого житла, бізнесу та інфраструктури через російську агресію у 50% ВВП 2021 року, або $100 млрд, зазначено у звіті про фінансову стабільність, оприлюдненому на сайті центробанку у вівторок.
Реальний ВВП України у 2022 році скоротиться більш ніж на третину, інфляція за підсумками півріччя прискорилася до 20%, вважають банкіри, опитані Інтерфакс-Україна.
Проект плану відновлення України передбачає щорічне зростання ВВП на 7% упродовж 10 років та інвестиції в економіку у розмірі $750 млрд, свідчить документ, поданий на конференції у швейцарському Лугано.
ВВП України у 2022 році впаде не менше ніж на 35%, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Україні необхідно продовжити масштабні структурні реформи, спрямовані на усунення корупції, скорочення державної присутності та постійного впливу олігархів, зміцнення прав приватної власності та підвищення гнучкості ринку праці для покращення функціонування її ринкової економіки, зазначає Єврокомісія.
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами у січні-квітні 2022 року зменшилося майже в 42 рази порівняно з аналогічним періодом 2021 року — до $29,6 млн із $1236,7 млн, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у вівторок.
Сукупний державний борг України у квітні зріс на 0,84% у доларах США – до $97,62 млрд, у гривні – на 0,84%, до 2,855 трлн грн, свідчать дані на сайті Міністерства фінансів.
Дефіцит зведеного платіжного балансу України у травні 2022 року становив $1,9 млрд, що у 6,8 разу більше дефіциту у травні 2021-го (280 млн грн), повідомив Національний банк України (НБУ) на своєму сайті у четвер.
Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
Міжнародні дослідження, що проводилися в Університеті Південної Флориди, показали, що кофеїн впливає на те, що ми купуємо та скільки витрачаємо на шопінг.
Міжнародна команда дослідників провела три експерименти у торгових центрах.
Кофеїн є потужним стимулятором для розуму та тіла людини, випускаючи дофамін у мозок. Він може викликати сплеск рівня енергії, підвищуючи збудливість організму та знижуючи самоконтроль. І як результат, зазнаючи надмірної імпульсивності, людина здійснює необдумані покупки і витрачає більше грошей, ніж планувалося, пояснює провідний автор дослідження Діпаян Бісвас, професор Університету Південної Флориди.
У рамках дослідження одну кавоварку розмістили біля входу в магазин товарів для дому, другу біля мережного рітейлера у Франції, третю ж було встановлено в Іспанії у великому торговому центрі. Понад 300 учасників експерименту отримали свій напій та вирушили за покупками.
Після того, як випробувані зробили покупки, вони мали віддати всі чеки дослідникам. Згідно з отриманими даними, виявилося, що ті, хто випив кофеїновмісний напій, витратив і купав більше товарів.
Вчені також виявили, що кофеїн впливає те, що саме купують люди. Ті, хто випив каву, найчастіше витрачали гроші на товари не найпершої необхідності, наприклад, ароматичні свічки чи парфумерія.
Ще один експеримент вчені провели вже в лабораторії, лише цього разу учасники мали робити покупки в інтернеті. 200 студентів бізнес-школи було поділено на дві групи. Одна вживала каву з кофеїном, інша без. Всім учасникам необхідно було вибрати товари із запропонованого списку, що складається із 66 найменувань. Ті, хто випив напої з кофеїном набагато частіше робили імпульсивні покупки, наприклад, апарат для масажу шиї, тоді як інші вибирали практичніші речі, такі як ноутбук чи пральну машину.
«Кофеїн справді може сприятливо позначатися на самопочутті людини, проте він може стати причиною невтішних наслідків після шопінгу. Той, хто хоче контролювати свої витрати, має обмежити вживання кави перед походом у магазин», – вважає Бісвас.
Катарський фонд Qatar Fund For Development у рамках ініціативи UNITED24 передав Міністерству охорони здоров’я України допомогу у розмірі $5 млн, повідомляє прес-служба МОЗ.
“Вперше за два місяці роботи UNITED24 на медичну допомогу було внесено вклад від великого фонду. Такі пожертвування від фондів є критично важливими для нас, адже ми розуміємо, що одним платежем можемо закрити велику потребу. Ми дякуємо Qatar Fund For Development за істотний внесок у порятунок життів . Запрошуємо інші організації до взаємодії, щоб кошти, зібрані на допомогу українцям, були використані ефективно та цілеспрямовано”, – наголосив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.
Наголошується, що кошти будуть спрямовані на закупівлю машин швидкої медичної допомоги та наркозно-дихальних апаратів для проведення інгаляційної анестезії під час хірургічних втручань у медзакладах.
Обсяг економіки Німеччини у другому кварталі не змінився порівняно з попередніми трьома місяцями, свідчать попередні дані Федеральної статистичної агенції ФРН (Destatis).
У річному вираженні зростання ВВП з поправкою на кількість робочих днів становило 1,4%.
Аналітики в середньому очікували на підвищення першого показника на 0,1% і другого на 1,7%, повідомляє Trading Economics.
У першому кварталі ВВП зріс на 0,2% у поквартальному вираженні та підвищився на 3,8% за рік.
Обсяг німецької економіки все ще на 0,2% нижче, ніж у четвертому кварталі 2019 року – тобто в останньому кварталі до пандемії коронавірусу, йдеться в повідомленні Destatis.
Destatis опублікує остаточні дані про динаміку економіки країни у другому кварталі 25 серпня.
При цьому в повідомленні статистичного відомства зазначається, що через кризу COVID-19 і російське вторгнення в Україну дані схильні до більшої невизначеності, ніж зазвичай. Це свідчить про можливість сильнішого перегляду показників проти спочатку оголошеними.
Потік на в’їзд в Україну через західний її кордон за тиждень з 23 по 29 липня становив близько 281 тис., тоді як на виїзд – близько 262 тис., повідомляє Держприкордонслужба у Facebook.
Згідно з її даними, порівняно з попереднім тижнем кількість тих, хто в’їхав в Україну, трохи зросла, тоді як кількість тих, хто її залишив, трохи скоротилася, внаслідок чого чиста притока в країну збільшилася приблизно до 19 тис. з близько 5 тис. тиждень тому.
Число легкових авто, що проходять через кордон, залишилося на рівні 119 тис. на тиждень, а оформлених транспортних засобів з гуманітарними вантажами скоротилося до 431 проти 560 тижнем раніше.
Такі дані підтверджує прикордонна служба Польщі. За її даними, з 23 по 29 липня з України до Польщі в’їхало 162 тис. (тижнем раніше – 163 тис.), тоді як із Польщі до України – 173 тис. (167 тис.).
Загалом з початку війни до Польщі з України прибуло 5,130 млн., тоді як у зворотному напрямку – 3,218 млн. грн.
За даними Держприкордонслужби, останні чотири тижні намітилася тенденція, коли у неділю-вівторок помітно більше людей в’їжджає в Україну, а у середу-п’ятницю – трохи більше виїжджає.
Як повідомлялося, з 10 травня потік на в’їзд в Україну через її західний кордон місяць стійко перевищував потік на виїзд. Чистий приплив за цей час становив 188 тис. У наступні тижні такої однозначної тенденції вже не було, і чистий приплив за цей період знизився до 60 тис.
За даними УВКБ ООН на 26 липня, всього з України з початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 9,927 млн осіб, з них до Польщі 4,944 млн, Росію – 1,857 млн, Угорщину – 1,042 млн, Румунію – 890,2 тис. осіб ., Словаччину – 627,6 тис., Молдову – 549,3 тис., Білорусь – 16,7 тис.
У той же час в Україну, за даними ООН, з 28 лютого до 26 липня в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ та Білорусі) 3,996 млн осіб.
Міністерство освіти і науки України опублікувало рекомендації щодо організації освітньої діяльності в закладах позашкільної освіти у 2022/23 навчальному році.
«У новому 2022/23 навчальному році освітню діяльність у закладах позашкільної освіти МОН рекомендує розпочати 1 вересня 2022 року. Форма організації освітнього процесу (очна, дистанційна, змішана) визначається залежно від ситуації із безпекою у кожному населеному пункті», – йдеться у повідомленні прес-служби міністерства.
У відомстві зазначають, що керівники навчальних закладів несуть персональну відповідальність за організацію безпечних умов для претендентів на освіту та всіх працівників установи у разі проведення освітнього процесу в очному форматі.
«Освітній процес у очному режимі здійснюється у приміщеннях чи будинках у межах розрахункової ємності споруд цивільного захисту, які можуть бути використані для укриття у разі сигналу «Повітряна тривога» або інших відповідних сигналів», – йдеться у повідомленні.
Проведення дистанційного освітнього процесу на території ведення бойових дій та тимчасово окупованих територіях запроваджується наказом (розпорядженням) засновника навчального закладу за погодженням з керівником адміністрації (без обов’язкового укладання трудового договору про дистанційну роботу у письмовій формі; головною умовою є своєчасне виконання завдань).
«Установи позашкільної освіти на підконтрольній Україні території виконують не лише освітню, а й виховну та соціальну функції, забезпечують психологічну підтримку та змістовне дозвілля для дітей із числа внутрішньо переміщених осіб. Ці заклади ефективно займаються патріотичним вихованням дітей та молоді, організовуючи військово-патріотичні заходи, благодійні та волонтерські акції», – заявляють у Міносвіти.
Згідно з повідомленням, за даними державної статистики, станом на 1 січня 2022 року в системі освіти працювало 1263 заклади позашкільної освіти, які відвідували понад 1 млн 14 тис. дітей.
Станом на 25 липня 2022 року зруйновано 12 закладів позашкільної освіти та 60 пошкоджено. Найбільше постраждали установи Донецької, Харківської, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Київської, Сумської та Чернігівської областей.
