Глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила виділення Україні в 2023 році 18 млрд. євро.
“Учора ввечері ми змогли дійти згоди щодо 18 млрд євро на рік, 1,5 млрд щомісяця – це постійний потік коштів до бюджету”, – сказала вона у вівторок, виступаючи на конференції “Солідарні з українським народом”, що відбувається у вівторок у Парижі під головуванням президента Франції Емманюеля Макрона.
Компанії, пов’язані з менеджерами агропромислової групи “Кернел”, 12 грудня придбали єврооблігації холдингу загальною номінальною вартістю $12,4 млн за ціною 45-46% від номіналу, йдеться в повідомленні “Кернела” на Варшавській фондовій біржі в понеділок увечері.
Згідно з ним, було здійснено чотири угоди з єврооблігаціями з погашенням у 2024 році і купоном 6,5% річних: номіналом $2,4 млн за ціною 45,75% від номіналу, номіналом $2,5 млн (за ціною 46%), номіналом $5 млн (за ціною 45%), номіналом $2,5 млн (за ціною 45,55%).
У повідомленні уточнюється, що угоди були здійснені на позабіржовому ринку.
Як повідомлялося, в середині листопада пов’язані з менеджментом “Кернел” компанії придбали єврооблігації холдингу загальною номінальною вартістю $29,43 млн за ціною 45-48% від номіналу.
Згідно з річним звітом “Кернела”, на середину цього року на ринку оберталися єврооблігації компанії з погашенням у 2024 році номіналом $297,314 млн і з погашенням у 2027 році номіналом $297,724 млн.
“Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) і її експорту (приблизно 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 39,3%.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
Косово офіційно передасть заявку на вступ до Євросоюзу в четвер, 15 грудня, передають у понеділок європейські та місцеві ЗМІ з посиланням на косовську владу.
Згідно з інформацією телеканала RTK (“Радіо і телебачення Косово”), у якого опинився в розпорядженні текст заявки, у ній ідеться про те, що “вступ до ЄС залишається стратегічною метою Косова” і що в Косові прихильні до проведення необхідних для цього реформ.
Зі свого боку агентство ЕФЕ повідомляє, що косовський віцепрем’єр Беснік Біслімі нині перебуває у Брюсселі і займається підготовкою цього процесу. Як саме буде подано заявку, поки що невідомо, оскільки п’ять членів ЄС – Іспанія, Кіпр, Греція, Словаччина та Румунія – не визнають незалежності Косова і, відповідно, в принципі не можуть розглядати можливість його приєднання до Євросоюзу.
Тим часом міністр закордонних справ Сербії Івіца Дачич заявив, що Сербія спробує перешкодити планам Пріштіни.
“Ми працюємо над тим, щоб просити держави-члени ЄС, які не визнали (незалежність) Косова, оскаржити це питання з погляду статусу”, – сказав Дачич, зазначивши, що “не існує умов для того, щоб це стало предметом обговорення”.
Україна запросила французького оператора комунальних послуг Suez приєднатися до проектів відновлення інфраструктури країни.
Згідно з повідомленням Міністерства економіки, перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко під час зустрічі з керівництвом французької компанії обговорила можливості участі Suez у проєктах із відновлення та будівництва об’єктів водопостачання й очисних споруд, будівництва підприємств із переробки відходів, а також відновлення екологічного стану земель, водних ресурсів, захисту екосфери.
За даними пресслужби Мінекономіки, французька компанія виявила зацікавленість у співпраці, зокрема в рамках механізму державно-приватного партнерства.
“Російська агресія призвела до значних руйнувань цивільної інфраструктури України. Є великі проблеми з водопостачанням на звільнених територіях, у регіонах, де велися активні бойові дії. Це особливо актуально для півдня та сходу України. Обсяг робіт надзвичайно великий, але ми все відновимо і сподіваємося на участь Suez у цій роботі”, – зазначила Свириденко.
За її словами, Україні також цікавий досвід і можливості компанії у сфері поводження з відходами.
“Україна розвиватиме зелену економіку на ключових принципах ЄС. І ми прагнемо до того, щоб найсучасніші передові технології, які існують у світі, були реалізовані в нашій країні”, – додала вона.
Наглядова рада Страхової компанії “Альфа Страхування” 8 грудня припинила повноваження першого заступника голови правління Ольги Левченко та члена правління, заступника голови правління з продажу Віктора Грека у зв’язку з достроковим розірванням трудового договору, повідомляється в інформації страховика, розміщеної в базі НКЦПФР.
Також уточнюється, що Ольга Левченко обіймала цю посаду з травня 2019 року, Віктор Грек – з грудня 2017 року.
При цьому наголошується, що наглядова рада призначила на посаду члена правління Дмитра Панібратенка.
Як повідомлялося, Національний банк України 5 грудня 2022 року застосував до ПрАТ СК “Альфа Страхування” захід впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на надання фінансових послуг, у зв’язку з невідповідністю компанії вимогам Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умов здійснення ними діяльності (…), а саме вимогам до ділової репутації надавачів фінансових послуг.
Пізніше Моторне (транспортне) страхове бюро України на своєму сайті повідомило, що у зв’язку з тимчасовим зупиненням СК “Альфа Страхування” ліцензії на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), вона втратила право укладати нові договори.
Як повідомлялося, СК “Альфа Страхування” заснована 2000 року. Пропонує універсальний портфель послуг, що включає комплексні програми захисту інтересів бізнесу і широкий спектр страхових продуктів для приватних осіб.