Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Консорціум Ощадбанку та Укрексімбанку придбав право власності на київський «Гулівер»

Консорціум державних Ощадбанку (80%) та Укрексімбанку (20%) після багатьох років боротьби придбав право власності на торгово-офісний комплекс «Гулівер» (ТОК Gulliver) у Києві – один з найбільших і найдорожчих ТОК в Україні, йдеться в повідомленні координатора консорціуму Ощадбанку в суботу.

«Після років боротьби державні Ощадбанк і наш Укрексімбанк отримали право власності на ТРЦ Гуллівер у Києві – як стягнення за борги його бенефіціара. Робота команд обох банків, держави та юридичних радників», – написав член наглядової ради Укрексімбанку Олександр Бевз у Фейсбуці.

У повідомленні банку наголошується, що ТОК Gulliver служив забезпеченням виконання зобов’язань за кредитом, а процедура стягнення була розпочата у зв’язку з невиконанням ТОВ «Три О» – боржником, який був власником ТОК Gulliver – своїх зобов’язань за кредитним договором.

Член наглядової ради Ощадбанку Роза Тапанова зазначила, що приватизація цього активу неможлива.

«Управління і продаж», – описала вона можливі варіанти під постом Бевза.

У свою чергу, згідно з повідомленням Ощадбанку, консорціум пропонує всім орендарям ТОК Gulliver звернутися до юридичного радника Ощадбанку Sayenko Kharenko для переоформлення договірних відносин і повідомляють про відсутність юридичних підстав для здійснення орендних платежів на користь попереднього власника.

ТОК Gulliver у Печерському районі столиці відкритий у 2013 році. Його площа – 151,8 тис. кв. м. Будівництво Gulliver найбільше фінансував Ощадбанк, який надав ТОВ «Три О» $460 млн кредиту. Процедура реструктуризації боргу за кредитним договором з іпотекою ТОК Gulliver на суму 18 млрд 176,9 млн грн була завершена в 2020 році.

ТОК Gulliver був переданий в управління Нацагентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА) рішенням Шевченківського райсуду Києва від 3 червня 2024 року та Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року за клопотанням Офісу генерального прокурора в рамках кримінального розслідування Бюро економічної безпеки (БЕБ) про можливе ухилення від сплати керівництвом ТОК майже 146 млн грн податків. Відповідну підозру директору Gulliver БЕБ висунуло в травні 2023 року.

АРМА двічі оголошувало конкурс на управління ТОК Gulliver, але відхиляло заявки претендентів через невідповідність тендерній пропозиції.

Як зазначала голова АРМА Олена Дума, ринкова вартість об’єкта – 7,6 млрд грн згідно з оцінкою, проведеною незалежним оцінювачем, обраним на конкурсній основі, а мінімальна сума очікуваних доходів становила понад 17 млн грн на місяць.

 

, ,

“Енергоатом” зберіг повноваження з ядерної безпеки після реорганізації

25 липня в офісі Державної інспекції ядерного регулювання України (Держатомрегулювання, ДІЯРУ) відбулася офіційна передача АТ “НАЕК “Енергоатом” дозвільних документів на здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов’язаних із забезпеченням ядерної і радіаційної безпеки українських АЕС, а також Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).

“Цей етап є частиною реорганізації компанії – зміни форми правління з державного підприємства до акціонерного товариства”, – повідомили в компанії у п’ятницю.

Ліцензії очільнику “Енергоатома” Петру Котіну вручив голова Держатомрегулювання – головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки – Олег Коріков.

Він зазначив, що команда ДІЯРУ провела інспекційні обстеження всіх ядерних установок, майданчиків АЕС та надала позитивні висновки щодо спроможності “Енергоатома” виконувати вимоги, норми й правила з безпеки, а також умови ліцензій.

“Отримання ліцензій на провадження діяльності у новому статусі засвідчує, що “Енергоатом” зберігає повний обсяг повноважень і забезпечує безперервну роботу атомних енергоблоків”, – наголосив своєю чергою очільник “Енергоатома”.

Зміни до ліцензій були внесені відповідно до положень закону “Про акціонерне товариство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” та постанови Кабінету міністрів від 29 грудня 2023 року № 1420 “Про утворення акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”.

Наразі “Енергоатом” експлуатує дев’ять енергоблоків Південноукраїнської, Рівненської та Хмельницької АЕС загальною потужністю 7880 МВт. Всі вони розташовані на підконтрольній Україні території.

Запорізька АЕС з шістьома енергоблоками ВВЕР-1000 загальною потужністю 6000 МВт після її окупації 3-4 березня 2022 року не виробляє електроенергію з 11 вересня того ж року.

 

, ,

Україна та Словенія домовилися про нові проекти з відновлення регіонів

Віцепрем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба домовився з міністром фінансів Республіки Словенія Клеменом Боштянчичем про низку нових проектів з відновлення прифронтових регіонів.

«Домовилися про нові проекти в сферах водопостачання, енергоефективності та комунальної інфраструктури для прифронтових регіонів», – написав Кулеба в телеграм-каналі в суботу.

Віцепрем’єр зазначив, що вони також говорили про розвиток співпраці у відновленні та підтримці громад, залученні словенського бізнесу до українських проєктів та посиленні технічної взаємодії між інститутами обох держав.

 

, ,

“Астарта” скоротила реалізацію ключової продукції на 11%, виручку — на 14,6%

Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, в січні-червні 2025 року зменшив виручку від реалізації ключової продукції на 14,6% до аналогічного періоду 2024 року: ріст продажів молока не перекрив скорочення продажів по всім іншим товарним групам.

Згідно з оприлюдненими холдингом на Варшавській фондовій біржі даними, сумарно компанія реалізувала в січні-червні 2025 року основної продукції на 9,11 млрд грн проти 10,67 млрд грн у першому півріччі 2024 року.

Зокрема, реалізація цукру скоротилась у першому півріччі 2025 року в натуральному виразі на 29% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 149,425тис. тонн, тоді як середня ціна його продажу знизилася на 5% – до 23,503 тис. грн (тут і далі за тонну).

Обсяг продажу “Астартою” пшениці в першому півріччі скоротився на 92% – до 80,33 тис. тонн, а середня ціна зросла на 4% – до 8,822 тис. грн.

“Астарта” в січні-червні 2025 року не вела реалізацію ріпаку, хоча минулого року за аналогічний період його було продано 20,32 тис. тонн по ціні 18,52 тис. грн.

Реалізація кукурудзи в першому півріччі скоротилася на 55% – до 151,48 тис. тонн при збільшенні ціни на 20% – до 9,722 тис. грн.

Крім того, “Астарта” знизила продаж насіння соняшнику в січні-березні на 20% – до 15,965 тис. тонн, тоді як ціна їх реалізації підвищилася на 117% – до 28,697 тис. грн.

Продажі соєвої олії в першому півріччі скоротилися на 13% – до 23,72 тис. тонн, ціна на товар також зросла на 46% – до 44,7 тис. грн. Продажі соєвого шроту залишилися аналогічними попередньому року – 87,76 тис. тонн, натомість ціни на нього за рік “просіли” на 14% – до 15,65 тис. грн.

Реалізація агрохолдингом молока в січні-червні 2025 зросла на 2% – до 60,95 тис. тонн, ціна на продукцію збільшилася на 19% до 19,28 тис. грн.

Загалом “Астарта” в січні-червні скоротила реалізацію основної продукції на 11%: падіння обсягів продажів пшениці, кукурудзи, соняшнику, соєвої олії частково було перекрито ростом цін на них. Перманентну позитивну динаміку демонструє сегмент молока, в якому ростуть і обсяги продажів, і ціни на продукцію.

Урсула фон дер Ляйен зустрінеться в неділю з президентом США

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен зустрінеться в неділю з президентом США Дональдом Трампом, щоб обговорити перспективи торговельної угоди між ЄС і США. Про це фон дер Ляйен повідомила на платформі X у п’ятницю ввечері.
«Після плідної розмови з президентом США ми домовилися зустрітися в Шотландії в неділю, щоб обговорити трансатлантичні торговельні відносини і те, як ми можемо підтримувати їх міцність», – написала фон дер Ляйен на X.

 

,

Concorde Capital оцінює потребу України у зовнішній допомозі в 2025-26 роках у $90 млрд щорічно

Реальний дефіцит України для покриття всіх військових і бюджетних витрат, який необхідно покривати за рахунок зовнішньої допомоги, в 2025-2026 роках приблизно дорівнює показнику 2024 року і становить близько $90 млрд щорічно, вважає керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращий.

«Загальна потреба України у зовнішній допомозі – і фінансовій, і військовій – становить в середньому за 24, 25, 26 рік приблизно $90 млрд», – сказав він під час дискусії «Що чекає економіку в 2025 році і далі», організованої Центром економічної стратегії в п’ятницю.

Паращий зазначив, що в 2024 році витрати на оборону і безпеку склали приблизно $95 млрд, цього року, швидше за все, зростуть до $100-105 млрд, а в 2026 році, за словами нового міністра оборони Дениса Шмигаля, потреба може досягти $120 млрд.

Він нагадав, що інші потреби державного бюджету становлять приблизно $42 млрд, тоді як податками, зборами, дивідендами, фінансуванням за рахунок прибутку НБУ Україна цього року зможе зібрати близько $55 млрд.
«Тобто діра у нас приблизно 142-55 – це набагато більше, ніж цифра по фінансовому дефіциту», – пояснив свої розрахунки аналітик Concorde Capital.

За його словами, в основному за рахунок програми ЕРА (через заморожені російські активи) і програми Ukraine Facility від ЄС, а також залишку раніше затвердженої військової допомоги від Сполучених Штатів, цього року ця потреба буде закрита.

“Будемо сподіватися, що нова адміністрація (США) все-таки надаватиме допомогу за новими програмами. Але найбільше питання зараз, на жаль, це фінансування війни в 26-му році, тому що наша загальна потреба – і фінансової, і військової допомоги – в наступному році може досягати до 100 мільярдів доларів. І як перекрити цю потребу, на жаль, поки залишається дуже великим питанням”, – підсумував Паращий.

Як повідомлялося, цього тижня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україні необхідно закрити дефіцит $65 млрд на рік, з яких $40 млрд – потреби бюджету і $25 млрд – вітчизняного оборонного виробництва.