Де в Україні найдорожчі ялинки
Понад 1 млн. хвойних дерев виростили на спеціальних плантаціях у 2024 році за даними Держлісагентства. Кожне друге — сосна. Середня вартість одного дерева зросла у 1,5 рази з 2021 року. Водночас купляти стали менше дерев, аніж до повномасштабної. На Вінничині виростили найбільше дерев цьогоріч, а найдорожче дерева коштують на Закарпатті.
1,07 млн хвойних дерев виростили лісгоспи на спеціальних плантаціях цьогоріч. Це удвічі менше, ніж у 2021 році — 2,05 млн дерев. З них 52% — сосни, ще 44% — ялинки. Решта 4,5% – інші породи хвойних.
Найбільше дерев для продажу виростили у лісах Вінниччини та Житомирщини – 20% та 16% відповідно.
Від початку повномасштабної війни продажі новорічних дерев впали вдвічі.Так, у 2021 році реалізували 445 тис. дерев, а вже у 2022 році — лише 206 тис. Торік обсяги продажу зросли на 20% – до 247,5 тис.
Цьогоріч лісгоспи планують реалізувати близько 200 тисяч новорічних дерев до кінця року. 44,5 тис. дерев легальних ялинок вже продано станом на початок грудня. Водночас 402 випадки незаконної вирубки новорічних дерев зафіксовано до 9 грудня цьогоріч. Це вдвічі більше, ніж за весь новорічний сезон торік. Проте лідером за незаконними вирубками став 2021 рік – 1932 випадки. Варто зауважити, що може йтись як про одиничні спиляні дерева, так й про масові вирубки.
Середня закупівельна ціна ялинки нині становить 154 грн. Це на 15% більше порівняно з минулим роком та у 1,5 рази до 2021. Найдорожчі дерева цьогоріч були продані в Закарпатській області — середня вартість склала 918 грн, найдешевші — у Харківській: 92 грн. Торік найдорожчі ялинки були на Київщині — 414 грн, а найдешевші — на Житомирщині: 95 грн.
Купуючи ялинку, варто перевіряти документи продавця, особливо, якщо дерево не походить з лісгоспів Держлісагентства. Кожне дерево має мати маркування етикеткою або биркою-стяжкою з індивідуальним номером і штрих-кодом.
Їх можна перевірити на сайті Системи електронного обліку деревини. Якщо інформація за номером в системі відсутня, ялинка може бути нелегальною.
Купуючи легальні новорічні дерева, можна убезпечити себе від “хвойних” вирубаних на території ЧАЕС. Також це запобігає нелегальній вирубці дерев в Україні.
https://opendatabot.ua/analytics/legal-christmas-trees-2024
Національний банк України (НБУ) після підвищення офіційного курсу гривні 31 грудня на 1 коп. зміцнив його 1 січня ще на 5 коп. – до 41,9725 грн/$1, свідчать дані на сайті регулятора.
НБУ встановив довідковий курс на 12:00 середи на рівні 41,9787 грн/$1 проти 42,0247 грн/$1 днем раніше.
На готівковому ринку долар США в перший день нового року подорожчав на 1 коп. при купівлі – до 42,40 грн/$1, а при продажу зберігся на рівні 42,50 грн/$1.
Офіційний курс гривні до долара США протягом 2024 року послабився на 10,6%, або на 4,02 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 14,9%, або на 5,46 грн.
Чистий продаж валюти НБУ на міжбанківському ринку минулого тижня зріс до рекордної позначки з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну – до $1 млрд 625,9 млн, а за грудень – до $5,28 млрд, що також стало рекордно високим показником.
Як повідомлялося, 2023 року офіційний курс гривні девальвував на 4,5% – до 37,9824 грн/$1, тоді як уряд закладав у бюджет-2023 середньорічний показник 42,2 грн/$1, а на кінець року – 45,8 грн/$1. У держбюджеті-2024 Кабмін заклав середньорічний показник 40,7 грн/$1, а на кінець року – 42,1 грн/$1, тоді як у бюджеті на поточний рік закладено середньорічний курс 45 грн/$1.
Газотранспортна система України з 1 січня 2025 року працює в режимі відсутності російського газу, міжнародні партнери проінформовані про це в установленому порядку, повідомив «Оператор ГТС України» в середу вранці.
За його даними, дія транзитної угоди з російським «Газпромом» завершилася о 7:00 за київським часом першого дня 2025 року, відповідно, припинено транспортування природного газу з точки входу «Суджа» на східному кордоні України до точок виходу на західному та південному кордонах країни.
«ОГТСУ завчасно підготував інфраструктуру до функціонування в режимі нульового транзиту та надійного газопостачання українських споживачів. Колектив компанії готовий до роботи в нових умовах», – зазначив генеральний директор компанії Дмитро Ліппа.
Зокрема, готуючись до роботи в нових умовах, ОГТСУ домовився про збільшення гарантованих потужностей для забезпечення можливості постачання газу в Україну, та через Україну європейським споживачам. Також проведено оптимізацію значної кількості активів, не задіяних у роботі газотранспортної системи.
«Усі необхідні роботи з підготовки системи були здійснені «Оператором ГТС України», тому ми абсолютно готові до функціонування нашої системи без транзиту російського газу», – зазначив міністр енергетики України Герман Галущенко в ефірі національного марафону “Єдині новини”.
Як повідомлялося, договір між НАК «Нафтогаз України» і «Газпромом» на організацію транспортування, транспортну угоду між НАК і ОГТСУ, а також міжоператорську угоду між ОГТСУ і «Газпромом» було підписано 30 грудня 2019 року. Контракт за принципом «качай або плати» передбачає транзит 2020 року – 65 млрд куб. м газу, 2021-2024 – по 40 млрд куб. м газу на рік.
Представники української влади 2024 року неодноразово заявляли, що Україна не має наміру підписувати з РФ дію транзитного контракту після його завершення. Водночас було заявлено про переговори щодо постачання азербайджанського газу в Європу через Росію та Україну, хоча Баку не має у своєму розпорядженні значного вільного ресурсу.
Остаточну крапку в питанні продовження транзиту 2025 року поставив президент України Володимир Зеленський 19 грудня на полях Саміту ЄС у Брюсселі: «ми не займатимемося продовженням транзиту російського газу, ми не даватимемо можливості заробляти додаткові мільярди на нашій крові».
Результати проведених за сприяння USAID стрес-тестів показали, що ГТС і ПСГ України готові працювати в умовах нульового транзиту.
У Європейській комісії заявляють про готовність ЄС до зупинки транзиту російського газу територією України, і наявність альтернативних маршрутів постачання неросійського газу.
Первинні реєстрації нових легкових автомобілів в Україні у 2024 році зросли на 14% до 2023 року – до 69,6 тис. од., повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Бестселером року став компактний кросовер Renault Duster – 6,826 тис. автомобілів цієї моделі поповнили вітчизняний автопарк.
Лідером продажу минулого року стала Toyota – 10,731 тис. од., друге місце у Renault – 7,266 тис. од., третьою стала Skoda – 5,033 тис. од., четвертим Volkswagen – 4,899 тис. од., п’ятим BMW – 4,833 тис. од.
До першої десятки зареєстрованих за рік нових легковиків увійшли також Nissan – 2,777 тис. од., Hyundai – 2,618 тис. од., Peugeot – 2,474 тис. од., Suzuki – 2,301 тис. од. і Mazda – 2,256 тис. од.
Згідно з повідомленням, зокрема в грудні українці придбали понад 5,5 тис. нових легкових автомобілів – на 6% менше, ніж у грудні-2023, але на 5,7% більше, ніж у листопаді-2024.
Лідерство на ринку в грудні втримала японська Toyota – 810 од., друге місце у Skoda – 628 од., третє у Renault – 526 од. Також до п’ятірки лідерів увійшли VW (435 од.) і Peugeot (380 од.).
Водночас, за даними інформаційно-аналітичної групи Auto-Consulting, торік в Україні продано 71,3 тис. нових легкових авто – на 9,8% більше, ніж 2023 року і майже дорівнює результату 2018 року.
“У грудні трохи недобрали, хоча ринок починав дуже бадьоро і йшов на кращий результат, але втрата реєстрів трохи зіпсувала фінальний акорд”, – написав у фейсбуці директор групи Олег Омельницький.
Як повідомлялося, 2023 року первинні реєстрації нових легкових автомобілів в Україні, за даними “Укравтопрому”, зросли на 60,6% порівняно з 2022 роком – майже до 61 тис. од., AUTO-Consulting зафіксував зростання продажу на 62,4%, більш ніж до 65 тис. од.
Румунія і Болгарія вступили до Шенгенської зони в середу, з 1 січня 2025 року на сухопутних кордонах цих країн з країнами Шенгенської угоди і між ними скасовано прикордонний контроль.
«Румунія і Болгарія, ласкаво просимо до Шенгену», – написала голова Європейського парламенту Роберта Мецола в соцмережі Х у ніч на 1 січня.
«Відсьогодні більше не буде перевірок під час перетину сухопутних кордонів між Болгарією або Румунією та будь-якою країною-учасницею Шенгенської угоди», – повідомляється в соцмережі Х Європарламенту.
У Європарламенті нагадали, що прикордонні перевірки для повітряних і морських подорожей було скасовано ще в березні 2024 року.
У Головному управлінні з міграції та внутрішніх справ Європейської комісії назвали 2025 рік історичним для Румунії, Болгарії та її народу. «Повний вступ до Шенгенської зони відповідає європейським обіцянкам і законним очікуванням. Це знаменує важливу віху в нашій історії», – йдеться в повідомленні.
Як повідомлялося в соцмережі Х головування Угорщини в Раді ЄС 12 грудня, міністри внутрішніх справ «щойно ухвалили рішення про скасування контролю внутрішніх сухопутних кордонів із Болгарією та Румунією і між ними з 1 січня 2025 року». Раніше Австрія виступала проти цього через високий рівень нелегальної міграції в Болгарії та Румунії, але згодом зняла вето.
Шенгенська зона – європейський простір, де скасовано прикордонний контроль на внутрішньому кордоні. Вступ країн сприятиме розвитку подорожей, торгівлі та туризму.
Джерело: http://relocation.com.ua/rumuniia-ta-bolhariia-ofitsijno-vstupyly-do-shenhenskoi-zony/
Польща з 1 січня вдруге перебирає на себе обов’язки голови Ради Європейського союзу, через 20 років після вступу країни до ЄС.
Польська влада заявила, що головною метою головування країни в Раді ЄС є реалізація пріоритетів, пов’язаних зі зміцненням безпеки. Варшава мотивує такий вибір, зокрема, загрозою для Євросоюзу, яку вона вбачає з боку Росії.
«Польське головування підтримає діяльність зі зміцнення європейської безпеки в усіх її вимірах: зовнішньому, внутрішньому, інформаційному, економічному, енергетичному, продовольчому та медичному», – йдеться в програмі держави-голови Ради ЄС.
Польське головування обіцяє докласти зусиль для дотримання та просування принципів і цінностей ЄС, підкреслюючи при цьому особливу роль громадянського суспільства.
Пояснюючи свої пріоритети, польське головування вказує на «зростання геополітичної напруженості, ерозію міжнародного порядку, заснованого на правилах, і гібридні атаки, спрямовані проти європейської демократії та безпеки». Усе це, на думку Варшави, «зобов’язує захищати цінності, на яких ґрунтується спільнота, такі як демократія, свобода і верховенство права».
«Для Європи це час випробувань і рішень. ЄС повинен захищати себе і своїх громадян і піклуватися про своїх найближчих сусідів. Він повинен дати європейцям відчуття безпеки і перспективи розвитку… Щоб зробити Європу безпечнішою, нам необхідна єдність Європейського Союзу і його готовність працювати разом із партнерами, які поділяють наші цінності, включно з тими, хто прагне членства в ЄС. Ми підтримаємо розширення ЄС на основі заслуг – прийом нових членів є геополітичним імперативом і можливістю поширити стабільність та економічне зростання на всьому континенті», – наголошується в програмі.
Польське головування заявляє про плани «постійної підтримки України та її відновлення», а також намір «посилювати тиск на Росію та її союзників».
Визначаючи завдання в галузі оборони, Польща наполягає на «узгоджених і амбітних діях, що доповнюють зусилля НАТО». «Необхідно підвищити готовність до оборони на основі збільшення військових витрат, зміцнення оборонної промисловості та усунення прогалин в оборонному потенціалі. Польське головування підтримуватиме ці заходи і домагатиметься поглибленого обговорення фінансування оборони в ЄС. Водночас держави-члени повинні збільшити витрати на оборону і підтримувати їх на рівні, що відповідає загрозам», – заявляють у Варшаві.
Польське головування приходить на зміну угорському і за правилами ротації голів Ради ЄС забезпечуватиме цю функцію протягом шести місяців. З липня 2025 року головуючі повноваження перейдуть до Данії.
