Український оборонний стартап Swarmer, який у березні цього року вийшов на IPO на Nasdaq (тікер SWMR), у другому кварталі 2026 року збільшив чистий збиток порівняно з аналогічним періодом 2025 року з $1,6 млн до $7,3 млн, тоді як виручка зросла з $138,2 тис. до $216 тис., йдеться у фінансовому звіті компанії.
“Другий квартал 2026 року став для нас першим повним кварталом у статусі публічної компанії та періодом значного прогресу в усіх напрямах діяльності. Ми успішно залучили нових клієнтів і просунулися в реалізації проєктів із впровадження наших рішень на різноманітних безпілотних платформах, водночас продовжуючи інвестувати в команду й технології, необхідні для забезпечення майбутнього зростання”, – цитуються у релізі слова співзасновника компанії Алекса Фінка.
Згідно зі звітом, валовий прибуток компанії за другий квартал 2026 року становив $183,6 тис. порівняно з $82 тис. у квітні-червні-2025. Відповідне зростання було зумовлене насамперед доходами від ліцензування, визнаними в межах програми SkyKnight.
Зазначається, що операційні витрати Swarmer у цей звітний період становили $7,5 млн порівняно з $854,8 тис. рік тому.
“Це зростання зумовлене насамперед інвестиціями в персонал, інженерні розробки, створення продуктів і можливості інтеграції платформи, а також збільшенням витрат на консалтингові, юридичні та професійні послуги, пов’язані з діяльністю компанії як публічної структури”, – зауважили у компанії.
Операційні витрати за другий квартал 2026 року охопили серед іншого також близько $1,2 млн негрошових витрат на виплати у формі акцій та певні разові витрати на придбання обладнання, які, як очікується, не повторюватимуться на регулярній основі.
У звіті додали, що протягом другого кварталу цього року компанія виставила рахунки на суму $1,5 млн виробнику дронів SkyKnight. Зокрема, $0,2 млн визнано як дохід, $0,1 млн відображено як відстрочений дохід, а решту суми – як аванс у балансі.
У компанії зауважили, що станом на кінець червня 2026 року обсяг грошових коштів та їх еквівалентів збільшився до $25,3 млн з $9,3 млн на 31 грудня 2025 року.
У Swarmer пояснюють, що таке зростання зумовлено надходженням близько $16 млн від первинного публічного розміщення акцій, залученням $8,8 млн в межах лінії фінансування під випуск акцій та отриманням $3,5 млн від продажу конвертованих привілейованих акцій серії A-1.
У квітні-червні цього року Swarmer також підписав меморандум про взаєморозуміння (MOU) з технологічною компанією Autonomous Power Corporation (Powerus) для дослідження можливої інтеграції перевіреного у бою програмного забезпечення Swarmer з автономними авіаційними та морськими платформами Powerus.
Основні сфери діяльності компанії включають автономну координацію рою, інтеграцію багатодоменних безпілотних систем, спільну автономію на базі ШІ, програмне забезпечення для командування та управління розподіленими роботизованими операціями, йдеться у релізі. Крім того, клієнтами компанії є виробники дронів, які ліцензують програмне забезпечення Swarmer для інтеграції зі своїми апаратними платформами.
Як повідомлялось, Swarmer за січень-березень 2026 року отримав $4,5 млн чистого збитку порівняно із $0,7 млн за аналогічний період 2025 року. Тоді виручка скоротилася до $20,3 тис. з $110,7 тис., а операційні витрати зросли до $4,5 млн з $0,8 млн.
Компанію заснували Сергій Купрієнко та Алекс Фінк у травні 2023-го. Заявлена штаб-квартира та офіс маркетингу та продажів – Остін (Техас, США), тоді як інженерні підрозділи розподілені між офісами у Києві (Україна) та Варшаві (Польща). В холдинговій структурі компанії “дочірні” підприємства в Україні, Польщі та Естонії.
До IPO Купрієнку належало 27,4%, Фінку – 15,1%, тоді як серед інших власників Theseus Capital Partners, де управляючим партнером є член ради директорів Філіп Вагенхайм, – 22%, D3 Fund Евелін Бучацькі – 10,1%, RG.AI Technologies Чарльза Еберлі фон Сексі – 14%, Green Flag Fund I – 5,3%, Radius Fund I – 6,9%
Виручка Swarmer у 2025 році скоротилася до $0,31 млн з $0,33 млн роком раніше, а чистий збиток збільшився до $8,53 млн з $2,07 млн.
Українські компанії, що експортують упаковані товари до країн Євросоюзу, з 12 серпня 2026 року повинні враховувати нові єдині європейські вимоги до упаковки, передбачені Регламентом ЄС 2025/40 про упаковку та відходи упаковки — Packaging and Packaging Waste Regulation (PPWR).
Нові правила стосуються не лише виробників із країн ЄС. Єврокомісія прямо зазначає, що регламент поширюється на всю упаковку, що розміщується на ринку Євросоюзу, незалежно від матеріалу та походження. Таким чином, вимоги стосуються також товарів з України, Сербії, Туреччини, Китаю та інших третіх країн.
Регламент набрав чинності ще 11 лютого 2025 року, проте його основні положення почали застосовуватися саме з 12 серпня 2026 року. Він замінив європейську директиву про упаковку та відходи упаковки, яка діяла понад 30 років.
Для українського бізнесу це насамперед стосується виробників харчових продуктів та напоїв, косметики, побутової хімії, споживчих та промислових товарів, а також компаній електронної торгівлі, які відправляють упаковану продукцію покупцям у ЄС.
Нові норми встановлюють вимоги до складу та безпеки пакувальних матеріалів, скорочення надмірної упаковки, можливості повторного використання та переробки. Виробники повинні проводити оцінку відповідності упаковки встановленим вимогам та оформляти EU Declaration of Conformity — декларацію відповідності ЄС.
При поставках з України безпосередню юридичну відповідальність за виведення імпортованого товару на європейський ринок у багатьох випадках несе імпортер, зареєстрований у ЄС. Згідно з регламентом, імпортером є компанія або особа, що перебуває в Євросоюзі та розміщує на ринку ЄС упаковку або упакований товар із третьої країни. Щодо імпортованої продукції на нього поширюються обов’язки щодо перевірки відповідності встановленим вимогам.
Однак це не означає, що українському виробнику нічого змінювати не доведеться. На практиці європейському імпортеру потрібно буде отримати від постачальника дані про склад упаковки, підтвердження її відповідності вимогам та технічну документацію. Якщо українська компанія не зможе надати ці документи або упаковка не відповідає PPWR, європейський партнер не зможе нормально виводити такий товар на ринок ЄС.
Одна з вимог, яка вже має безпосереднє значення з 12 серпня 2026 року, стосується упаковки, що контактує з харчовими продуктами. Вона не повинна містити PFAS — так звані «вічні хімікати» — у концентраціях, що перевищують встановлені Регламентом граничні значення.
При цьому частина широко обговорюваних вимог PPWR запроваджується поетапно.
Наприклад, зобов’язання забезпечити переробність усієї упаковки розраховане на 2030 рік, а нові уніфіковані правила маркування також вводяться пізніше. Тому стверджувати, що з 12 серпня 2026 року компанії вже зобов’язані виконувати абсолютно всі майбутні норми PPWR, було б неправильно.
Для українських експортерів практичне значення реформи полягає в тому, що відповідність упаковки поступово стає таким самим елементом доступу на ринок ЄС, як вимоги до безпеки та якості самого товару. Особливо уважно перевірити упаковку варто компаніям харчової, легкої, хімічної та FMCG промисловості, а також виробникам, що працюють під private label європейських торговельних мереж.
Європейська комісія 3 серпня 2026 року додатково опублікувала оновлені роз’яснення для бізнесу щодо застосування PPWR, тоді як загальна дата набрання чинності основних положень регламенту була встановлена на 12 серпня.
Першоджерело — Регламент ЄС 2025/40 та роз’яснення Європейської комісії щодо Packaging and Packaging Waste Regulation.
Державна служба статистики України у 2025 році відновила застосування адміністративних штрафів за порушення під час подання статистичної звітності після того, як у 2023 та 2024 роках не було винесено жодної відповідної постанови.
За даними Opendatabot, у 2025 році Держстат виніс 30 постанов на загальну суму 5,1 тис. грн. Для порівняння: у 2022 році їх було 21, а в 2023–2024 роках — жодної.
Повернення штрафів пов’язане з відновленням обов’язкової статистичної та фінансової звітності. Держстат офіційно повідомив, що з 5 липня 2025 року подання звітності знову стало обов’язковим для підприємств, установ, організацій та підприємців, які включені до державних статистичних спостережень.
Компанії, які користувалися військовими пільгами та не подавали необхідні відомості у 2022–2025 роках, мали закрити накопичену звітність протягом трьох місяців — до 5 жовтня 2025 року. Одночасно було відновлено звичайні граничні терміни подання поточних звітів.
При цьому практика накладення штрафів у 2025 році виявилася вкрай нерівномірною. Усі 30 постанов припали лише на п’ять регіонів: по вісім отримали респонденти у Вінницькій, Закарпатській та Івано-Франківській областях, п’ять — у Миколаївській та одну — у Луганській.
За ненадання статистичних даних, порушення термінів, подання недостовірної або неповної інформації передбачена адміністративна відповідальність. За даними Opendatabot, штраф для посадових осіб та ФОП становить 170–255 грн, а при повторному порушенні може бути вищим.
У 2026 році обов’язок щодо подання звітності продовжує діяти. Держстат опублікував окремий календар звітності на 2026 рік і надає компаніям можливість перевірити необхідні форми через сервіс «Моя звітність».
Джерело: Opendatabot, публікація від 14 серпня 2026 року; Державна служба статистики України.
ПрАТ “Чернівецький олійно-жировий комбінат” (ЧОЖК) з групи Vioil у січні-червні 2026 року скоротило чистий збиток на 47,9% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 48,8 млн грн.
Як повідомила компанія у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її чистий дохід від реалізації продукції за перше півріччя збільшився на 33,9% – до 319,6 млн грн.
Згідно зі звітністю, у січні-червні цього року підприємство отримало валовий прибуток 0,5 млн грн проти валового збитку 40,9 млн грн за торішній аналогічний період, тоді як операційний збиток скоротився на 46,8% – до 49,1 млн грн.
У документі зазначається, що у другому кварталі ЧОЖК провів тендер на вибiр органiзацiї для виконання проєктних робiт iз будiвництва на терииторії комбінату олiйно-екстракцiйного комплексу зi збiльшенням продуктивностi до 1800 тонн/добу за насiнням соняшнику, тоді як поточна складає 500 тонн на добу. Вже були виконані роботи з розробки технiко-економiчного обгрунтування з вiзуалiзацiєю щодо такого будiвництва.
Окрім того було розроблено проєкт модернiзацiї котла ДКВР-20-13 з метою зменшення спалювання лушпиння та отримано обладнання для впровадження схеми грануляцiї макухи перед екстракцiєю з метою збiльшення продуктивностi ОЕЗ та зниження витрат за рахунок зменшення олiйностi шроту.
Як зазначається у звіті, за пiдсумками другого кварталу 2026 року було перероблено 12,29 тис. тонн насiння соняшнику; 5,93 тис. тонн сої, обсяги виробництва соняшникової нерафiнованої олiї становили 5,47 тис. тонн; соєвої нерафiнованої олiї – 1,38 тис. тонн, соняшникового шроту – 4,82 тис. тонн, соєвого шроту 4,49 тис. тонн. Олiї соняшникової рафiнованої дезодорованої було вироблено 0,05 тис.тонн.
Зазначається, що показник використання потужностi олiйно-екстракцiйного заводу за другий квартал 2026 року склав 52,15%, цеху очищення олiї – 0,92%, а лушпиння соняшникового гранульованого було вироблено 0,86 тис. тонн. Частину лушпиння спалюють у котельнi комбiнату, отримана пара використовується для забезпечення технологiчних процесiв на виробництвах комбiнату та для опалення примiщень. Теплової енергiї в звiтному перiодi виробили 6,01 тис. Гкал.
Станом на 30 червня 2026 року на рахунках комбінату було 1,2 млн грн проти 8,3 млн грн на початку року. Водночас підприємство не мало банківських кредитів – ні довгострокових, ні короткострокових.
До складу ЧОЖК входять- олiйно-екстракцiйний цех потужністю 500 тонн насіння соняшнику на добу (переробляється фактично 470-490т на добу), склади насiння на 7,5 тис. тонн та металевi силоси на 2,4 тис. тонн, елеватор шроту на 2 тис. тонн; дiльниця гранулювання лушпиння потужнiстю до 45 тонн на добу та резервуари для зберiгання олiї об’ємом до 5000 куб. м.
Середня кількість працівників комбінату у І півріччі 2026 року становила 313 осіб.
Підприємство входить в промислову групу “Vioil” – одного з провідних виробників соняшникової олії в Україні.
У 2025 році ЧОЖК отримав 768,4 млн грн виторгу, що на 51,2% менше, ніж 2024 року, та 144,1 млн грн чистого збитку проти 14,3 млн грн чистого прибутку рік тому.
Міністерство сільського господарства США (USDA) підвищило прогноз експорту американської кукурудзи у сезоні 2026/27 на тлі обмежень поставок з України, що зберігаються.
У серпневому звіті World Agricultural Supply and Demand Estimates (WASDE), затвердженому 12 серпня, прогноз експорту кукурудзи зі США підвищено на 75 млн бушелів — до 3,3 млрд бушелів, або приблизно 83,8 млн тонн. Порівняно з липневою оцінкою збільшення становить близько 1,9 млн тонн, або 2,3%.
USDA прямо пояснює підвищення американського експортного прогнозу зростанням світового попиту та обмеженими можливостями експорту з України.
Водночас відомство знизило прогноз експорту української кукурудзи у 2026/27 МР на 1 млн тонн — з 23 млн до 22 млн тонн. При цьому оцінка самого врожаю в Україні, навпаки, збільшена на 1,8 млн тонн — з 30 млн до 31,8 млн тонн.
Таким чином, Україна може зібрати більше кукурудзи, ніж USDA очікувало ще місяць тому, однак менша частина врожаю зможе потрапити на зовнішні ринки.
У результаті прогноз перехідних запасів кукурудзи в Україні збільшено одразу з 2,06 млн до 4,86 млн тонн, тобто більш ніж у 2,3 рази. Внутрішнє споживання USDA при цьому залишило практично без змін.
На світовому ринку ситуація складається інакше. USDA підвищило прогноз глобальної торгівлі кукурудзою в сезоні 2026/27 на 0,6 млн тонн — з 209,88 млн до 210,48 млн тонн.
Головним джерелом додаткової пропозиції стають США. Водночас USDA знизило прогноз експорту не лише для України, а й для Європейського Союзу.
Американське відомство також підвищило прогноз імпорту кукурудзи для ЄС, тоді як оцінки закупівель Китаю та Туреччини були знижені.
Зростання американського експорту відбувається на тлі практично незмінного прогнозу виробництва кукурудзи в США. Урожай очікується на рівні близько 16 млрд бушелів і може стати другим за величиною в історії країни. Однак збільшення експортного попиту призведе до скорочення американських перехідних запасів на 137 млн бушелів — до 1,7 млрд бушелів.
USDA також підвищило прогноз середньої ціни на кукурудзу для американських фермерів на $0,10 — до $4,50 за бушель.
Таким чином, складнощі з експортом української кукурудзи вже починають перерозподіляти світовий ринок на користь конкуруючих постачальників. США отримують можливість збільшити відвантаження майже на 2 млн тонн порівняно з попереднім прогнозом, тоді як Україна ризикує накопичити всередині країни значні додаткові запаси.
Українські підприємства у січні-липні поточного року збільшили споживання металопрокату на 0,27% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,309 млн тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, за цей період імпортовано 1,063 млн тонн, або 46,06% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-липні 2026 року українські метпідприємства виробили 3,322 млн тонн металопрокату (91,7% відносно аналогічного періоду 2025 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано порядку 2,076 млн тонн, або 62,5%. В січні-липні 2025 року частка експорту становила 60,2% (2,182 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 3,622 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-липні 2026 року становить 42,58%, що значно вище показника семи місяців 2025 року (32,58%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках в січні-липні 2026 дещо нижче січня-липня 2025 року (43,74% та 44,55% відповідно). Частка ж сортового помітно нижча за показник січня-липня 2025 року (13,68% у 2026 року проти 22,87% у 2025 року).
Структура імпорту в січні-липні 2026 року характеризується помітним домінуванням плоского прокату над сортовим (66,59% та 26,94% відповідно), проте в січні-липні 2025 року, домінування плоского прокату над сортовим було значно більшим (відповідно, 74,77% та 20,19%).
“У січні-липні 2026 року ємність внутрішнього ринку становила 2,309 млн тонн металопрокату, з яких 1,063 млн тонн, або 46,06% припадає на імпорт. В січні-липні 2025 року ємність внутрішнього ринку була 2 млн 302,7 тис. тонн, з яких 862,7 тис. тонн, або 37,46% імпортовано. Таким чином, в січні-липні 2026 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-липня 2025 року на 0,27%, з одночасним зростанням частки імпортної складової на 8,58%”, – констатується у пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату у січні-липні поточного року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (81,9%), іншої Європи (9,6%) та СНД (6,5%).
Серед металургійних імпортерів за сім місяців 2026 року перше місце обіймають інші країни Європи (49,8%), на другому країни Азії (25,5% ), на третьому – країни ЄС-27 (16,0%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2025 році збільшився на 21,73% порівняно з 2024 роком – до 4 млн 1,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 603,6 тис. тонн, або 40,07% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
Ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023-му збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
