Ліван готує запуск програми «золотого дозволу на проживання» для іноземних інвесторів з мінімальним порогом інвестицій у $500 тис. Ініціатива має допомогти країні залучити капітал, створити робочі місця та підтримати відновлення економіки після багаторічної фінансової кризи.
Проект схвалив парламентський комітет Лівану з фінансів та бюджету. Тепер документ має пройти подальший розгляд і отримати схвалення парламенту.
Згідно з ініціативою, іноземні інвестори зможуть отримати дозвіл на проживання в Лівані за умови вкладення не менше $500 тис. у затверджені сектори економіки. Йдеться саме про резидентську програму, а не про прямий продаж громадянства чи паспорта.
Ліван намагається долучитися до глобальної конкуренції за заможних інвесторів, де вже активно працюють країни Близького Сходу, Європи та Карибського басейну. Подібні програми зазвичай пропонують іноземцям право на проживання в обмін на інвестиції в нерухомість, бізнес, фонди, державні інструменти або стратегічні галузі.
Для Лівану запуск такої програми має особливе значення. Країна з 2019 року переживає одну з найважчих фінансово-економічних криз у своїй історії: банківська система обмежила доступ вкладників до коштів, національна валюта різко знецінилася, а державні фінанси залишаються під тиском.
У цих умовах «золота віза» розглядається як інструмент залучення зовнішнього капіталу без негайного збільшення боргового навантаження. Потенційний ефект може проявитися в інвестиціях у нерухомість, туризм, послуги, інфраструктуру, приватну охорону здоров’я, освіту та технологічні проєкти.
Однак така модель несе й ризики. Для ефективності програми Лівану потрібні прозорі правила відбору інвесторів, перевірка походження коштів, зрозумілий перелік дозволених секторів, захист від спекулятивних вкладень та контроль за тим, щоб інвестиції дійсно працювали в економіці, а не лише надавали формальне право на проживання.
Міжнародна практика показує, що «золоті візи» можуть швидко залучати капітал, але за умов слабкого регулювання стають джерелом репутаційних, податкових та фінансових ризиків. Тому для Лівану ключовим питанням буде не сам запуск програми, а якість її адміністрування.
Якщо програму буде реалізовано прозоро, вона може стати одним із додаткових каналів відновлення довіри до ліванської економіки. Але замінити повноцінні структурні реформи, стабілізацію банківської системи та політичну передбачуваність вона не зможе.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) на URC 2026 планує підписати угоду про надання довгострокового кредиту в розмірі до 50 млн євро компаніям ТОВ «Волинь Вест Вінд-2» та ТОВ «Волинь Вест Вінд-3» (Волинська обл.) для розробки та будівництва ВЕС потужністю 189 МВт в Україні.
«Загальний обсяг боргового фінансування становить 191,3 млн євро, які надає консорціум із п’яти міжнародних фінансових установ розвитку: IFC, ЄБРР (до 50 млн євро), BSTDB, BI Ukraine Limited та Swedfund International AB», — йдеться в описі проєкту в орієнтовному плані дій ЄБРР на URC 2026 на четвер.
Зазначається, що проєкт отримає гарантію та кошти на технічну допомогу в рамках програми Ukraine Investment Framework Hi-Bar Європейського Союзу.
Сам кредит буде спрямований на фінансування закупівлі вітрових турбін, будівництва інфраструктури електростанції, цивільних та електротехнічних робіт, а також супутньої інфраструктури.
Зазначається, що позичальники перебувають під контролем VI.AN Holding, що входить до складу OKKO Group AG.
Як повідомлялося, кількома днями раніше ЄБРР ухвалив рішення про надання до 50 млн євро довгострокового кредиту компаніям ТОВ «Волинь Вест Вінд-2» та ТОВ «Волинь Вест Вінд-3» на ВЕС потужністю 189 МВт, а IFC — про надання кредиту в розмірі 42 млн євро цим компаніям.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхування, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн «Галнафтогаз», який керує однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом «ОККО», що налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Засновником і кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Одна з провідних небанківських фінансових компаній України CreditKasa (ТОВ «Укр Кредит Фінанс»), спільно з організатором розміщення – інвестиційною фірмою «УНІВЕР Капітал», оголошують про початок первинного розміщення дебютного випуску корпоративних облігацій серії А. Загальний обсяг емісії становить 100 мільйонів гривень. Вихід топ-компанії фінтех-ринку на публічний ринок капіталу відкриває для роздрібних інвесторів надійну та високоліквідну альтернативу традиційним інструментам заощадження.
CreditKasa працює на ринку з 2017 року і, за даними НБУ щодо основних показників діяльності фінансових компаній за 2024-2025 роки, посідає 1-е місце за обсягом доходу серед небанківських фінансових компаній України. Послугами сервісу вже скористалися понад 2 мільйони громадян.
Стійкість бізнес-моделі підтверджують рекордні фінансові результати: чистий дохід компанії за 2025 рік склав 3,84 млрд грн, а прибуток сягнув 350,3 млн грн. Станом на 19 червня 2026 року кредитний портфель CreditKasa становить понад 12 млрд грн. Головним драйвером зростання є повна автоматизація процесів 24/7 завдяки штучному інтелекту та сучасним системам скорингу, що забезпечує жорсткий контроль ризиків.
Залучені інвестиції дозволять CreditKasa прискорити реалізацію стратегії технологічного розвитку компанії. «Кошти будуть спрямовані на масштабування кредитного портфеля, запуск нових фінансових продуктів та розвиток власних рішень на базі штучного інтелекту, які забезпечують високу швидкість обслуговування клієнтів і ефективне управління ризиками», – зазначає Євген Резуєв, генеральний директор CreditKasa.
Купівля облігацій відбуватиметься за сучасною європейською моделлю «поставка проти оплати» (DvP), яка гарантує стовідсоткову безпеку розрахунків. Завдяки повній цифровізації процесів, роздрібні інвестори можуть подати заявку на придбання паперів усього в кілька кліків через мобільний застосунок UNIVER або Кабінет Інвестора. Прийом попередніх замовлень на аукціон відкрито вже зараз.
Після завершення первинного розміщення та прискореної реєстрації звіту в НКЦПФР, облігації CreditKasa оперативно вийдуть на вторинний ринок. «УНІВЕР Капітал» традиційно виступить маркетмейкером випуску, підтримуючи двосторонні котирування (купівля/продаж) безпосередньо в застосунку UNIVER, що забезпечить інвесторам миттєву ліквідність у режимі реального часу.
Про емітента: ТОВ «Укр Кредит Фінанс»
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (ТМ CreditKasa) – один із беззаперечних лідерів українського ринку онлайн-кредитування, що працює з 2017 року. За даними НБУ, компанія посідає перше місце за обсягом доходу серед небанківських фінансових установ України, обслуговуючи понад 2 мільйони клієнтів за допомогою повністю автоматизованих фінтех-рішень.
Про організатора розміщення: ТОВ «УНІВЕР Капітал»
Українська інвестиційна група «УНІВЕР» – провідна група компаній, що з 2005 року надає брокерські, дилерські, депозитарні послуги, здійснює андеррайтинг та управляє активами інституційних інвесторів. Компанія спеціалізується на залученні капіталу для українського бізнесу та раніше успішно виступила організатором випусків облігацій для таких лідерів ринку, як «Нова Пошта», «NovaPay», «Novus», «Activitis», «ШвидкоГроші» та «VikingPark».
УНІВЕР пропонує широкий спектр можливостей для інвестування як фізичним, так і юридичним особам. Власний мобільний застосунок UNIVER забезпечує клієнтам надійний і зручний доступ до фінансових інструментів.
*емітент облігацій — ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
Мережа супермаркетів Novus отримала від Антимонопольного комітету України (АМКУ) дозвіл на оренду активів групи “Євротек”, яка нещодавно повідомила про закриття своїх мереж супермаркетів, та планує відкрити на їх місці свої перші магазини у Львові та Івано-Франківську, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі продуктового ритейлера.
Уточнюється, що АМКУ на засіданні у четвер надав дозвіл ТОВ “Новус Україна” на набуття в оренду трьох активів АТ “ЗНВКІФ “Євротек Інвест”, який закрив свої продуктові мережі.
Для Novus це перший вихід на ринок Львова та Івано-Франківська, а також новий етап розвитку мережі в західних областях України. У Львові Novus планує відкриття у серпні (вул. Зелена, 147 та просп. Червоної Калини, 60), в Івано-Франківську – у вересні (вул. Миколайчука, 2).
“Західний регіон, зокрема Львів та Івано-Франківськ, є для нас стратегічно важливими напрямами. Львів сьогодні – один із ключових споживчих центрів та найбільш конкурентних ринків країни, а Івано-Франківськ демонструє стрімкий розвиток і високий попит на якісний рітейл. Ми хочемо, щоб жителі обох міст познайомилися з Novus не просто як із новим супермаркетом, а як з місцем комфортних покупок, де поєднуються європейський сервіс, широкий асортимент та сучасний клієнтський досвід”, – зазначають у компанії.
Для максимального комфорту та швидкості обслуговування у нових магазинах оптимізували касові зони відповідно до масштабу об’єктів. Так, у супермаркеті на вул. Зеленій, 147 (загальна площа – понад 3 тис кв.м, торгова – 1761 кв. м) працюватимуть шість лінійних кас, вісім кас самообслуговування (КСО) та одна інфо-каса з двома робочими місцями. Швидкий розрахунок у магазині на просп. Червоної Калини, 60 (загальна площа – 2 376 кв. м, торгова – 1,5 тис. кв. м) забезпечать п’ять лінійних кас, вісім КСО та одна інфо-каса, яка теж поєднує в собі дві каси.
У Івано-Франківську на вул. Миколайчука, 2 (загальна площа – 3106 кв.м, торгова – 1 971 кв. м) швидкість сервісу гарантуватимуть вісім інійних кас, одна інфо-каса (на два робочі місця), а також вісім кас самообслуговування, які для зручності розділили за типом оплати: дві для готівкового розрахунку, шість – для безготівкового.
Як повідомлялось, група компаній “Євротек” закрила свої продуктові мережі “Фреш”, “Арсен”, “Союз” і “Квартал”. Зокрема, мережа “Арсен” була представлена у Львові, Івано-Франківській та Рівненській областях, в цілому вісім супермаркетів. У травні АМКУ дозволив ТОВ “Сільпо-Фуд”, що розвиває мережу “Сільпо” та входить до групи компаній Fozzy Group, придбати п’ять з них, про дати відкриття ще не повідомлялося.
Novus – мережа супермаркетів зі 100% литовським капіталом, що працює з 2008 року та розвивається компанією BT Invest (Литва). Станом на кінець червня 2026 компанія налічує 173 об’єкти і представлена у Києві, Київській області та низці інших регіонів України. Засновником та бенефіціаром групи є литовський підприємець Раймондас Туменас. Компанія розвиває мережу супермаркетів, а також магазини формату “біля дому” Мі Маркет.
За підсумками 2025 року мережа входить до числа найбільших продовольчих ритейлерів України. Її виторг за підсумками року становив 34,69 млрд грн, що на 19,55% більше, ніж 2024 році.
У Київському університеті права НАН України напередодні виборів ректора розгорілася дискусія щодо можливої зміни моделі управління університетом та створення нової посади президента університету, повідомляє Антикорупційний підприємницький фронт (АПФ).
За даними громадської організації «Антикорупційний підприємницький фронт» та українських ЗМІ, вибори ректора КУП НАН України мають відбутися 2 липня 2026 року. Нинішній ректор Юрій Бошицький очолює університет понад два десятиліття, а після завершення другого терміну його повноваження були продовжені рішенням Президії НАН України на період дії воєнного стану.
Автори матеріалу зазначають, що напередодні виборів у проєкті нової редакції статуту КУП НАН України з’явилася посада президента університету. Саме це, на їхню думку, викликає питання: чи не формується в університеті додатковий центр впливу поряд із майбутнім ректором.
Згідно з публікацією, проект статуту передбачає, що президент університету може брати участь у формуванні стратегії розвитку закладу, координувати діяльність відокремлених структурних підрозділів, брати участь у питаннях управління майном, представляти університет у сфері міжнародного співробітництва та входити до складу вченої ради за посадою.
ЗМІ з посиланням на АПФ зазначають, що сама по собі посада президента університету не є забороненою і в різних закладах може мати представницький або консультативний характер. Однак ризики виникають у разі, якщо така посада отримує реальні управлінські повноваження і може впливати на стратегію, майно, міжнародні зв’язки та внутрішню політику навчального закладу.
У матеріалах також зазначається, що нову редакцію статуту підтримали на загальних зборах трудового колективу одночасно з висуненням кандидатури проректора з навчально-методичної роботи Сергія Матвєєва на посаду ректора. Автори публікації наголошують, що сама участь кандидата у виборах не є порушенням, однак у поєднанні зі створенням посади президента університету це ставить під сумнів конкурентність виборів та реальне оновлення управління.
Окремий блок публікації присвячений Рівненському інституту КУП НАН України. У матеріалі йдеться про необхідність перевірки використання приміщень відокремленого підрозділу державного університету, зокрема підстав для можливого використання окремих площ не лише для освітнього процесу. АПФ підкреслює, що ці факти потребують перевірки, і не стверджує, що вони є доведеними.
У публікаціях громадських діячів також згадується кримінальне провадження, зареєстроване у 2024 році за ознаками зловживання владою або службовим становищем. За даними АПФ, у відкритих джерелах немає інформації про повідомлення кому-небудь про підозру або про завершення розслідування.
Автори матеріалу вважають, що ситуація в Київському університеті права НАН України має значення не лише для одного навчального закладу, оскільки зачіпає ширше питання зміни керівництва в державних університетах, прозорості управління майном, ролі засновника та меж університетської автономії.
Для системи вищої освіти ця історія може стати показовим прикладом: чи може статут державного університету передбачати створення управлінської посади, яка фактично впливає на ключові рішення, але не проходить процедуру обрання ректора і не підпадає під ті самі обмеження щодо строків перебування на керівній посаді.
Київський університет права Національної академії наук України створено у 1995 році на базі Інституту держави та права ім. В.М. Корецького НАН України. Університет є державною установою вищої освіти, підпорядкованою Національній академії наук України, і спеціалізується на підготовці фахівців у сфері права та міжнародного права.
Джерело:
https://apf.org.ua/yak-u-kyivskomu-universyteti-prava-mozhe-narodytysia-novyi-tsentr-vlady/
https://lenta.ua/yak-u-kiyivskomu-universiteti-prava-mozhe-naroditisya-noviy-tsentr-vladi-194784/
Бошицький, КУП, КУП НАН України, ректор, статут, УНІВЕРСИТЕТ, управління
Загальний рівень торгівлі нелегальною тютюновою продукцією в Україні у квітні 2026 року зріс до 19,8% з 17,6% на початку року, свідчать результати другої хвилі проєкту “Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні”, який проводить компанія Kantar Ukraine на замовлення провідних виробників галузі.
Згідно з оприлюдненими на її сайті даними, майже кожна п’ята пачка сигарет на українському ринку є нелегальною. Аналітики підрахували, що за такого рівня тіньового ринку річні втрати державного бюджету через несплату податків становлять 33,3 млрд грн.
“Основним фактором зростання стало збільшення обсягів контрафактної продукції, зокрема сигарет із підробленими акцизними марками. Водночас рівень продукції, маркованої Duty Free або призначеної для експорту та нелегально реалізованої в Україні, залишається стабільним від початку року, хоча й перевищує показники 2025 року”, – зазначається у дослідженні.
Згідно з його результатами, 38% від загального обсягу контрафакту становлять сигарети локальних виробників із підробленими акцизними марками. Основним виробником такої продукції, відповідно до маркування на упаковці, залишається Marshall Finest Tobacco (United Tobacco)/VK Tobacco FZE.
У сегменті продукції, маркованої Duty Free або призначеної для експорту та нелегально реалізованої в Україні, 55% сигарет вироблені Винниківською тютюновою фабрикою, ще 44% – Marshall Finest Tobacco.
Географічно 68% усього обсягу нелегальної тютюнової продукції зосереджено у семи регіонах України: Дніпропетровській (18%), Одеській (11%), Харківській (10%), Кіровоградській (8%), Львівській (8%), Хмельницькій (7%) областях та Києві з Київською областю (6%).
“Тютюнова тінь знову зросла(((. До уваги оновленого БЕБ”, – прокоментував ці результати глава комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За даними дослідження, попри певне скорочення продажів нелегальних сигарет через кіоски, саме кіоски та магазини залишаються основними каналами збуту, через які реалізується близько двох третин нелегальної тютюнової продукції.
Проєкт “Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні” компанія Kantar Ukraine реалізує на постійній основі. Дослідження базується на зборі та аналізі порожніх пачок сигарет, а також інтерв’ю з курцями для визначення каналів надходження та походження нелегального товару на внутрішньому ринку.
