Політика – Сторінка 19 – Ukraine open for business

Законопроект про об’єднання Румунії та Молдови пройшов нижню палату без голосування

Законопроект про об’єднання Румунії та Молдови автоматично пройшов Палату депутатів румунського парламенту після закінчення терміну розгляду без дебатів і остаточного голосування, однак ініціатива отримала негативні висновки уряду та профільних комітетів і тепер має розглядатися Сенатом.
Документ був внесений депутатами ультраправої партії S.O.S. România. Згідно з процедурою, якщо нижня палата не розглядає ініціативу у встановлений термін, вона вважається прийнятою мовчазно і передається до наступної палати парламенту. У даному випадку остаточне рішення має ухвалити Сенат Румунії.
Сам факт проходження законопроекту через Палату депутатів не означає, що об’єднання Румунії та Молдови отримало політичну підтримку більшості. Навпаки, ініціатива вже зіткнулася з негативною оцінкою з боку уряду Румунії, юридичного комітету та комітету з прав людини Палати депутатів.
Законопроект має насамперед політико-символічний характер. Тема об’єднання Румунії та Молдови регулярно виникає в публічній дискусії, проте офіційна лінія Кишинева сьогодні орієнтована не на негайне об’єднання, а на вступ Молдови до Європейського Союзу. Президент Молдови Майя Санду раніше заявляла, що особисто підтримала б об’єднання на референдумі, але при цьому визнавала, що більшість громадян Молдови зараз не підтримує такий сценарій, а європейська інтеграція залишається більш реалістичною метою.
Для Румунії тема об’єднання також є чутливою. З одного боку, Бухарест залишається головним європейським партнером Кишинева, підтримує Молдову політично, економічно та інфраструктурно, а значна частина громадян Молдови вже має румунське громадянство. З іншого боку, формальне об’єднання торкнулося б питань кордонів, безпеки, бюджету, статусу Придністров’я, відносин з ЄС, НАТО та Росією.
Потенціал такого об’єднання для регіону в теорії був би значним. Воно могло б прискорити інституційну інтеграцію Молдови в європейський простір, розширити спільний ринок праці, посилити транспортні та енергетичні зв’язки між Чорним морем, Дунаєм і Східною Європою, а також зміцнити безпеку на східному фланзі ЄС і НАТО.
В економічному плані об’єднання могло б надати Молдові швидший доступ до інфраструктури, фінансових інструментів та адміністративної системи країни — члена ЄС. Для Румунії це означало б розширення внутрішнього ринку, поглиблення впливу в регіоні та посилення ролі Бухареста як ключового партнера Кишинева.
Однак практична реалізація такого сценарію залишається вкрай складною. Головні обмеження — відсутність стійкої більшості в Молдові на користь об’єднання, ризики внутрішньої поляризації, невирішене питання Придністров’я, можлива реакція Росії та необхідність узгодження такого процесу з європейськими та євроатлантичними партнерами.
Тому на даному етапі законопроект варто розглядати скоріше як політичний сигнал і елемент внутрішньопарламентської боротьби в Румунії, а не як початок реального процесу об’єднання. Більш імовірним сценарієм для регіону залишається поступове зближення Румунії та Молдови через інфраструктурні проєкти, енергетичну інтеграцію, торгівлю, громадянство, освіту та підтримку євроінтеграції Молдови.

MOLDOVA, законопроєкт, РУМУНІЯ

“Укрзалізниця” очікує 22 млрд грн чистого збитку у 2026 році

АТ “Укрзалізниця” за підсумками 2026 року очікує отримати чистий збиток у розмірі 21,9 млрд грн та дефіцит ліквідності 26,3 млрд грн за умови відсутності індексації тарифів, повідомив голова правління компанії Олександр Перцовський під час пресконференції у вівторок, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.

За його словами, серед основних причин погіршення фінансових показників є зростання вартості електроенергії у 2,4 раза, що призвело до додаткових витрат у розмірі 15,4 млрд грн, необхідність проведення індексації заробітної плати – 13,4 млрд грн, скорочення доходів від вантажних перевезень – 7 млрд грн внаслідок бойових дій та окупації частини територій, ріст курсових втрат від переоцінки зобов’язань у розмірі 3,8 млрд грн, а також зростання цін на дизельне пальне на 28%, що додатково коштувало компанії 2,1 млрд грн.

За оцінками компанії, через стримування індексації тарифів недоотриманий обсяг грошових надходжень за період з 2023 року – 3 місяці 2026 року становить 99,5 млрд грн.

Для покриття фінансового розриву “Укрзалізниця” реалізує додаткові кроки з оптимізації на 2026 рік, що дозволить залучити 1 млрд грн від продажу непрофільних та надлишкових активів та 2,3 млрд грн кредитних коштів від міжнародних фінансових організацій за умови проведення індексації тарифів.

До інших заходів належить оптимізація CAPEX, за рахунок якої планується акумулювати 6,9 млрд грн через недофінансування критичної потреби в капітальних інвестиціях. Водночас власні кошти на фінансування CAPEX у 2026 році становитимуть близько 16,1 млрд грн.

Також необхідне рішення уряду щодо відновлення з 1 липня 2026 року продажу електроенергії для “Укрзалізниці” через спеціалізовані аукціони із запровадженням відповідної знижки від середньозваженої ринкової ціни електроенергії.

До інших чинників входить план з підвищення тарифів у приміському сполученні на 100%, водночас необхідне погодження з обласними військовими адміністраціями.

Серед запропонованих заходів для стабілізації фінансового стану “Укрзалізниця” також пропонує підвищити вантажні тарифи на 30% з 1 серпня 2026 року. Перший етап передбачає безпосереднє підвищення тарифів та уніфікацію тарифікації порожніх вагонів.

Перцовський наголосив, що червень є критичним періодом для ухвалення рішення щодо перегляду тарифів, оскільки регуляторна процедура займає близько двох місяців.

“Це останній шанс прийняти рішення до серпня, а в серпні ми вже просто заїжджаємо таким темпом в абсолютний мінус. В нас ще в серпні сплата гарантованого боргу”, – додав голова правління.

За словами Перцовського, другим етапом може стати подальший перегляд тарифів, до 15% із січня 2027 року, водночас відповідне рішення поки не прийнято.

Як повідомлялось у проєкті наказу, необхідність перегляду тарифів пов’язана з погіршенням фінансового стану АТ “Укрзалізниця”, доходи якого не забезпечують покриття поточних витрат. У відомстві зазначили, що останній перегляд тарифів відбувся майже чотири роки тому, тоді як за період із липня 2022 року до квітня 2026 року індекс цін виробників промислової продукції зріс на 252,1%.

За даними Мінрозвитку, у 2025 році обсяги вантажних перевезень скоротилися на 12,5% порівняно з попереднім роком, а чистий збиток “Укрзалізниці” становив 7,6 млрд грн. За перші чотири місяці 2026 року збиток сягнув 9,3 млрд грн.

Тоді у міністерстві зауважили, що без індексації тарифів прогнозований чистий збиток компанії за підсумками 2026 року перевищить 13 млрд грн, а дефіцит коштів сягне понад 26 млрд грн.

Серед іншого, у січні цього року “Укрзалізниця” відмовилася здійснювати $45 млн купонних виплат за єврооблігаціями 2026 року зі ставкою 8,25% на суму $703,2 млн та єврооблігаціями-2028 зі ставкою 7,875% на суму $351,9 млн та заявила про намір розпочати комплексну реструктуризацію зобов’язань за облігаціями за участю фінансових та юридичних консультантів.

Основними передумовами припинення обслуговування боргу за єврооблігаціями компанія назвала триваюче скорочення доходів від перевезення вантажів на фоні зменшення їх обсягу, а також посилення атак на залізницю, загальна кількість яких в 2025 році (1195) перевищила сукупний показник за 2023-2024 роки.

ВАНТАЖОПЕРЕВЕЗЕННЯ, ЗБИТОК, ліквідність, ТАРИФ, УКРЗАЛІЗНИЦЯ

На URC-2026 Україна планує залучити понад 10 млрд євро інвестицій через 160 угод

Прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявляє, що на Конференції з питань відновлення України (URC 2026) у Гданську Україна розраховує підписати 160 угод на суму понад 10 млрд євро.
«Ми очікуємо 160 угод на суму понад 10 млрд євро, які забезпечать ресурси за п’ятьма напрямками: інтеграція в Європу, людський капітал, бізнес, регіональний та місцевий розвиток, а також, вперше, напрямок оборони», – сказала Свириденко на відкритті Конференції з питань відновлення України (URC 2026) у Гданську в четвер.
Також вона подякувала партнерам за транш на суму 3,2 млрд євро, який буде виплачено у четвер, що дозволить Україні зміцнити оборону, забезпечити макроекономічну стабільність та підготуватися до нового опалювального сезону.
Пізніше Свириденко повідомила у Telegram-каналі, що очікується участь понад 80 українських компаній у найбільшій за всю історію URC бізнес-ярмарці разом із 2 тис. представників бізнесу з усього світу.
Також буде започатковано новий формат «Енергетичної платформи», яка стане постійним інструментом мобілізації міжнародної підтримки нашої енергетики.
«Відкриваючи захід, я зазначила, що наші головні пріоритети — безпека, енергетична стійкість, розвиток приватного сектору та залучення інвестицій. Адже відновлення України — це не лише відбудова зруйнованого. Це інвестиція в сильну Європу. Саме тому пріоритетом є зміцнення української оборонної промисловості. Наш ОПК сьогодні створює сучасні військові технології, які довели свою ефективність на полі бою і вже працюють на зміцнення європейської безпеки», – написала вона.
Як повідомлялося, перший транш на суму 3,2 млрд євро з 90 млрд євро Ukraine Support Loan (USL) Європейського Союзу буде виплачено у четвер, 25 червня, у день відкриття Конференції з відновлення України (URC 2026) у польському Гданську, повідомила єврокомісар з питань розширення Марта Кос.
Міністерство розвитку громад і територій планує підписати на Конференції з відновлення України угоди на суму понад 1,5 млрд євро, які охоплюватимуть напрямки відновлення у сфері житлової політики, інфраструктури, а також відновлення країни через регіональний аспект.

відновлення України, КОНФЕРЕНЦІЯ, Юлія Свириденко

Норвегія посилить правила отримання громадянства

Влада Норвегії запропонувала посилити умови отримання громадянства, змінивши вимоги щодо терміну проживання в країні та знання норвезької мови для окремих категорій заявників.

Згідно з ініціативою уряду, для отримання норвезького паспорта заявник повинен буде безперервно прожити в країні вісім років. Наразі для більшості претендентів діє правило проживання в Норвегії загалом вісім років протягом останніх 11 років за умови наявності постійного дозволу на проживання. Нова модель має спростити порядок розрахунку терміну проживання та скоротити кількість різних вимог для окремих груп заявників.

Міністр праці та соціальної інтеграції Норвегії К’єрсті Стенсенг заявила, що отримання громадянства має розглядатися як привілей, а діючі правила є надто складними, особливо в частині вимог до термінів проживання.

Окремо уряд пропонує збільшити термін проживання для осіб без громадянства з трьох до семи років. Для заявників цієї категорії, які народилися в Норвегії або прибули до країни до 18 років, планується встановити вимогу проживання протягом п’яти років.

Зміни також торкнуться іноземців, які перебувають у шлюбі, партнерстві або фактичному співжитті з громадянином Норвегії. Для них термін, необхідний для отримання громадянства, пропонується збільшити з не менше п’яти років проживання та шлюбу до шести років безперервного проживання в країні.

Крім того, влада хоче підвищити вимоги до володіння норвезькою мовою для осіб без громадянства віком від 18 до 67 років — з рівня A2 до B1. Проживання на архіпелазі Шпіцберген більше не розглядатиметься як підстава для подання заяви на отримання громадянства Норвегії.

Уряд пояснює зміни необхідністю зробити правила більш єдиними та зрозумілими, а також пришвидшити опрацювання заяв. При цьому посилення вимог фактично робить шлях до норвезького паспорта довшим для низки категорій іноземців.

Загалом на початок 2026 року в Норвегії налічувалося 987,120 тис. іммігрантів, що становило 17,5 % населення країни. Ще 238 507 тис. осіб народилися в Норвегії в сім’ях іммігрантів, що становило 4,2 % населення. У сукупності люди з іммігрантським походженням становлять понад п’яту частину населення країни.

Найбільшою групою іммігрантів у Норвегії залишаються вихідці з Польщі — 111 740 тис. осіб. Далі йдуть Україна — 85 461 тис., Литва — 43 065 тис., Сирія — 42 040 тис., Швеція — 37 732 тис., Німеччина — 28 145 тис., Сомалі — 27 769 тис., Еритрея — 25 819 тис., Філіппіни — 25 673 тис. та Пакистан — 24 821 тис. осіб.

Структура імміграції в Норвегії демонструє поєднання кількох хвиль: трудової міграції з країн ЄС та Східної Європи, міграції біженців із Сирії, Сомалі, Еритреї та України, а також давніших діаспор із Пакистану, Іраку, Туреччини та інших країн. Українська міграція відрізняється швидким зростанням за короткий період та високою часткою жінок і дітей серед тих, хто прибув після 2022 року.

Норвегія залишається однією з країн із найпотужнішими паспортами світу. За даними Henley Passport Index, норвезький паспорт входить до числа найпрестижніших і дає можливість безвізового або спрощеного в’їзду до понад 180 країн. З 2020 року Норвегія дозволяє подвійне громадянство.

ГРОМАДЯНСТВО, НОРВЕГІЯ

Кабмін України дозволив збільшити заготівлю деревини за рахунок санітарних рубок на час воєнного стану

Кабінет міністрів України дозволив на період воєнного стану та протягом 12 місяців після його закінчення не враховувати деревину, заготовлену під час санітарних рубок, у ліміти заготівлі деревини від рубок головного користування у зрілих та перестійних насадженнях у всіх лісах, крім гірських лісів Карпатського регіону, повідомила прес-служба Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства у четвер.

«Прийнята постанова дозволить ефективніше використовувати лісові ресурси в умовах воєнного стану, забезпечити додаткові обсяги деревини для потреб економіки, громад та оборонного сектору. Документ посилює вимоги до ведення лісового господарства, збереження біорізноманіття та відновлення лісів. Ми створюємо зрозумілі правила для лісокористувачів і водночас забезпечуємо баланс між економічними потребами держави та екологічною відповідальністю», – цитує прес-служба заступника міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Тараса Висоцького.

Згідно з повідомленням, це рішення дозволить лісокористувачам додатково забезпечити потреби економіки, населення та Збройних Сил України в деревині, а державним лісогосподарським підприємствам – збільшити постачання ліквідної деревини на ринок.

Водночас, якщо застосування нового механізму призведе до скорочення фонду вирубок головного користування у зрілих та перестійних насадженнях на 30% і більше, передбачено обов’язковий перерахунок лімітів із відповідним їх зменшенням. Після проведення вирубок ліси підлягатимуть обов’язковому відновленню відповідно до вимог законодавства.

Крім того, постанова уточнює вимоги до проведення санітарних заходів та ліквідації наслідків бойових дій у лісах, визначає особливості проведення окремих видів вирубок та запроваджує механізм виправлення технічних помилок у лісорубних квитках, оформлених в електронній формі.

деревина, КАБМИН, ЛІС, санітарна вирубка

“Укрнафта” вивчає досвід ORLEN у сфері декарбонізації

Команда «Укрнафти» відвідала штаб-квартиру ORLEN у Варшаві, щоб ознайомитися з практичним досвідом у сфері сталого розвитку, декарбонізації та енергетичного переходу однієї найбільших енергетичних компаній Центральної Європи.

Візит відбувся в межах розробки Корпоративного плану дій у сфері клімату та сталого розвитку «Укрнафти» за підтримки проєкту технічного співробітництва Європейського банку реконструкції та розвитку у межах Фонду корпоративного кліматичного управління (CCGF).

Протягом візиту представники «Укрнафти», Групи Нафтогаз, ORLEN, EY та ЄБРР обговорили практичні механізми інтеграції ESG-принципів у діяльність енергетичних компаній, впровадження європейських стандартів звітності, побудову системи управління кліматичними ризиками, реалізацію проєктів енергетичного переходу та виявлення нових бізнес-можливостей у сфері енергетичної трансформації.

Особливу увагу учасники приділили питанням корпоративного управління, декарбонізації виробничих процесів, залучення фінансування, роботи з ланцюгами постачання та підготовки до вимог європейського регулювання.

«Сьогодні енергетичні компанії змінюються значно швидше, ніж будь-коли раніше. Для «Укрнафти» важливо не лише впроваджувати окремі ESG-ініціативи, а будувати сучасну систему управління, яка враховує питання сталого розвитку на всіх рівнях — від інвестиційних рішень до операційної діяльності. Попри виклики воєнного часу, ми інтегруємо найкращі міжнародні практики у щоденну роботу компанії та формуємо фундамент для залучення фінансування, необхідного для відновлення та розвитку енергетичної інфраструктури. Досвід ORLEN показує, як ці принципи можуть працювати на практиці та створювати додаткову цінність для бізнесу», — зазначив член правління «Укрнафти» (напрям ESG та енергетичної генерації) Маріс Куніскіс.

«Укрнафта» продовжує впроваджувати найкращі міжнародні практики у сфері корпоративного управління та сталого розвитку, послідовно готуючи компанію до реалізації майбутніх інвестиційних проєктів і поглиблення співпраці з міжнародними партнерами.

АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.

Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.

У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

ORLEN, UKRNAFTA

Business news from Ukraine