Поставки Україні 500 нових ракет-перехоплювачів PAC-3 MSE для зенітних ракетних комплексів Patriot, продаж яких на суму 2,1 млрд доларів схвалив Державний департамент США, можуть розпочатися лише після 2030 року. Таким чином, узгоджена закупівля не дозволить вирішити проблему дефіциту протиракетних засобів в Україні в найближчі кілька років, повідомив 30 жовтня 2026 року вашингтонський кореспондент «Радіо Свобода» Алекс Рауфоглу з посиланням на поінформовані джерела.
За його інформацією, схвалена Вашингтоном угода передбачає виробництво нових ракет, а не передачу готових перехоплювачів з існуючих американських арсеналів. Саме необхідність виготовлення озброєння зумовлює такі тривалі терміни поставок.
Офіційне повідомлення Держдепартаменту США не містить конкретного графіку передачі ракет. Тому термін після 2030 року поки що є інформацією з журналістських джерел, а не офіційно затвердженою датою постачання.
Рішення про можливий продаж 500 ракет Patriot Advanced Capability-3 Missile Segment Enhancement (PAC-3 MSE) та супутнього обладнання Державний департамент США оголосив 30 жовтня.
Орієнтовна вартість пакету становить 2,1 млрд доларів. Фінансування забезпечать міжнародні партнери України, зокрема Канада, Німеччина та Норвегія, у рамках програми JUMPSTART, а також кошти України, надані за фінансової підтримки Євросоюзу. Залучення бюджетних коштів США для цієї закупівлі не передбачається.
Основним підрядником визначено американську оборонну корпорацію Lockheed Martin. При цьому схвалення Держдепартаменту є етапом процедури потенційного продажу, а не підтвердженням завершення закупівлі та початку поставок. Угода також підлягає передбаченому американським законодавством розгляду в Конгресі.
Президент України Володимир Зеленський привітав дозвіл на придбання 500 перехоплювачів, однак підкреслив, що їхні поставки можуть розпочатися лише через кілька років, тоді як ракети необхідні українській протиповітряній обороні вже взимку 2026–2027 років.
За його словами, Україна зверталася до США з проханням забезпечити постачання з розрахунку 100 перехоплювачів PAC-3 щомісяця.
Раніше Зеленський повідомляв, що у 2026 році Україна отримувала в середньому близько 12 ракет-перехоплювачів для Patriot щомісяця, що значно менше за поточні потреби протиповітряної оборони.
Таким чином, попри схвалення великої угоди, питання забезпечення української ППО додатковими ракетами в короткостроковій перспективі залишається відкритим. Можливість прискорення поставок залежатиме від окремих рішень Вашингтона та союзників щодо передачі озброєння з діючих запасів.
PAC-3 MSE є однією з найсучасніших модифікацій ракет-перехоплювачів американського комплексу Patriot. Вона призначена насамперед для ураження балістичних ракет та інших повітряних цілей. Обмежені виробничі потужності та високий міжнародний попит на такі ракети збільшують терміни виконання нових замовлень.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) завершив січень-вересень поточного року із чистим збитком 49 млрд 442,253 млн грн, наростивши його у 8,6 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року, коли він становив 5 млрд 768,250 млн грн.
Згідно з проміжним звітом підприємства, копія якого є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, дохід АМКР від звичайної діяльності за цей період становив 45 млрд 651,999 млн грн проти 52 млрд 278,473 млн грн у січні-вересні-2025.
Непокритий збиток на кінець вересня 2026 року становив 82 млрд 282,596 млн грн.
Як повідомлялося, АМКР завершив січень-березень 2026 року з чистим збитком 4 млрд 599,057 млн грн, наростивши його на 54,8% порівно з аналогічним періодом 2025 року, коли він становив 2 млрд 970,387 млн грн. Дохід від звичайної діяльності у цей період становив 13 млрд 244,044 млн грн проти 15 млрд 63,014 млн грн у січні-березні-2025.
АМКР завершив січень-червень цього року із чистим збитком 6 млрд 641,858 млн грн, наростивши його на 57,4% порівняно з першим півріччям минулого року, коли він становив 4 млрд 219,136 млн грн. Дохід від звичайної діяльності за цей період становив 32 млрд 839,717 млн грн проти 33 млрд 818,076 млн грн у січні-червні-2025.
АМКР завершив 2025 рік з чистим збитком у розмірі 8 млрд 896,797 млн грн, тоді як 2024 року він становив 8 млрд 848,963 млн грн. Дохід від звичайної діяльності за 2025 рік сягнув 70 млрд 634,443 млн грн, у 2024 році – 64 млрд 591,407 млн грн.
Разом з тим АМКР завершив 2025 рік з консолідованим чистим збитком у 8 млрд 887,789 млн грн порівняно з 8 млрд 841,794 млн грн у 2024 році. При цьому консолідований дохід від звичайної діяльності тоді становив 70 млрд 627,356 млн грн, у 2024 році – 64 млрд 599,685 млн грн. Консолідований непокритий збиток на кінець минулого року становив 32 млрд 927,580 млн грн.
У 2024 році комбінат зменшив консолідований чистий збиток на 25,5% проти 2023 року – до 8 млрд 841,812 млн грн з 11 млрд 875,984 млн грн. При цьому чистий дохід зменшився на 54,3% – до 64 млрд 599,685 млн грн з 41 млрд 873,521 млн грн.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
За даними підприємства, у власності Arcelor Mittal Duisburg GmbH (ФРН) перебуває 95,128% його акцій.
Статутний капітал меткомбінату становить 3 млрд 859,533 млн грн.
ARCELORMITTAL КРИВИЙ РІГ, ЗБИТОК, Кривий Ріг, Металургія, СТАЛЬ
Обсяг перевезення вантажів у січні-вересні 2026 року зріс на 1% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 242 млн тонн, тоді як пасажирів скоротився на 5,7% – до 1 млрд 540 млн осіб, йдеться у повідомленні Державної служби статистики.
Згідно з її даними, залізничним транспортом за звітний період було перевезено 106,4 млн тонн вантажів, що на 11,8% менше ніж за дев’ять місяців минулого року, тоді як вантажообіг скоротився на 18,6% – до 61,51 млрд тонна*км.
Перевезення автомобільним транспортом за січень-вересень цього року зросли на 24,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 113,7 млн тонн, а вантажообіг на 13,9% – до 33,22 млрд тонна*км.
Найбільшу кількість пасажирів за звітний період було перевезено автомобільним транспортом – 700,6 млн осіб, що на 1,2% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Скорочення на 1,3% фіксується у метрополітені – 243,5 млн осіб.
Серед іншого, кількість пасажирів, перевезених залізничним транспортом за 9 місяців цього року скоротилась на 18,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 39,45 млн, трамваями – на 16,6% до 195,15 млн, тролейбусами – на 12,2% до 360,84 млн.
Зазначається, що обсяг перевезення вантажів у січні-серпні 2026 року зріс на 2,9% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 218,1 млн тонн, тоді як пасажирів скоротився на 4,8% – до 1 млрд 374,1 млн осіб.
У Польщі 30 жовтня різко загострилося протистояння між урядом прем’єр-міністра Дональда Туска, президентом Каролем Навроцьким та опозиційною партією «Право і справедливість» (PiS). Причиною стало відсторонення керівництва Конституційного трибуналу, що спричинило протести, втручання поліції та термінове повернення президента із закордонної поїздки, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За інформацією польських і міжнародних ЗМІ, поліція посилила охорону будівлі Конституційного трибуналу у Варшаві після оголошення про відсторонення його голови Богдана Свенчковського та заступника Бартоша Соханського. Біля установи зібралися прихильники опозиції. Частина протестувальників намагалася прорватися через огорожу, у правоохоронців кидали предмети. Поліція повідомила про затримання трьох осіб.
Рішення про відсторонення керівництва суду оголосила суддя Анна Корвін-Пьотровська. Вона звинуватила керівників трибуналу в перешкоджанні роботі суддів, призначених за рішенням чинної парламентської більшості. Водночас прихильники Свенчковського заперечили законність відсторонення, заявивши про незаконне втручання в діяльність конституційного органу.
Прем’єр-міністр Дональд Туск підтримав необхідність рішучих заходів для відновлення верховенства права. На його думку, судова система потребує реформування після років правління PiS, коли європейські інституції неодноразово критикували Польщу через проблеми з незалежністю судів.
Міністр юстиції та генеральний прокурор Вальдемар Журек повідомив про подання клопотань щодо зняття суддівського імунітету зі Свенчковського та його заступника. Опозиція, зі свого боку, розцінила дії влади як спробу політичного підпорядкування Конституційного трибуналу.
Президент Кароль Навроцький, який прямував із візитом до Сенегалу, наказав розвернути літак і повернутися до Польщі. Він пояснив рішення необхідністю особисто перебувати в країні під час загострення інституційного конфлікту.
Нинішня криза має тривалу передісторію. У 2015–2023 роках уряд PiS здійснив судові реформи, які викликали суперечки з Європейським Союзом. Після зміни влади у 2023 році коаліція Туска розпочала перегляд частини цих рішень, однак зіткнулася з опором консервативної опозиції та президента.
У 2026 році протистояння посилилося через призначення нових суддів Конституційного трибуналу. Президент відмовився прийняти присягу частини обраних парламентом кандидатів, а керівництво суду перешкоджало допуску новопризначених суддів до роботи.
Як зазначається в аналізі Experts Club, конфлікт уже вийшов за межі кадрових суперечок і перетворився на боротьбу за контроль над одним із ключових конституційних інститутів Польщі.
Подальший розвиток подій залежатиме від здатності політичних сил досягти юридично обґрунтованого компромісу. Серед можливих сценаріїв — узгодження складу суду та його керівництва, тривале інституційне протистояння або нова хвиля протестів і політичної мобілізації напередодні наступних парламентських виборів.
Головним ризиком для Польщі залишається подальше зниження довіри до судової системи, що може ускладнити проведення реформ і відносини між основними державними інститутами.
29–30 жовтня у Києві відбувся Retail Expo 2026 — десятий щорічний конгрес українського ритейлу. Подія об’єднала понад 500 учасників: представників торговельних мереж, виробників, девелоперів, технологічних компаній та експертів галузі. Понад 55 спікерів, два дні професійних дискусій, практичних кейсів і зустрічей.
Головна тема цьогорічного конгресу — «Більше ніж стійкість / Beyond Resilience». Адже сьогодні українському ритейлу доводиться не лише адаптуватися до постійних викликів, а й знаходити можливості для розвитку. Зберігати команди, забезпечувати стабільність постачань, підтримувати продажі та якість сервісу. І все це в умовах війни, кадрового дефіциту та постійної невизначеності.
Як змінюється український покупець? Де шукати резерви ефективності? Як утримувати людей і клієнтів, коли ресурси обмежені? Ці питання стали основою програми Retail Expo 2026.
Учасники обговорили споживчі тренди, автоматизацію та цифрову трансформацію ритейлу, управління персоналом, продажі, клієнтський досвід, розвиток торговельної нерухомості та партнерство між ритейлерами й постачальниками.
Своїм досвідом і практичними рішеннями поділилися представники Mars Україна, Kantar, METRO Україна, Checkbox, Сільпо, COMFY, Аврора, JYSK, VARUS, Брокард-Україна, INTERTOP Ukraine, PUMA Ukraine, Roshen, ЦУМ Київ, Respublika Park та багатьох інших компаній.
Окрему увагу приділили технологіям, які вже сьогодні допомагають бізнесу працювати ефективніше, а також новим підходам до сервісу та комунікації з покупцями. Важливою частиною програми стали відверті дискусії про кадровий дефіцит, виснаження команд, роботу торговельних центрів і збереження бізнесу в умовах війни.
Retail Expo — це не лише виступи зі сцени. Протягом двох днів учасники знайомилися з рішеннями в Expo Zone, проводили переговори, обмінювалися досвідом і знаходили нові можливості для співпраці.
Цьогоріч конгрес проходив безпосередньо в укритті, що дозволило забезпечити безперервну роботу ділової програми навіть під час повітряних тривог.
«Цьогоріч ми проводили Retail Expo в надзвичайно складних умовах. Київ зазнає постійних обстрілів, руйнуються торговельні об’єкти, склади, логістична інфраструктура. Але саме зараз ринку особливо важливо збиратися разом, ділитися досвідом і спільно шукати рішення. Бо тільки підтримуючи одне одного, ми зможемо вистояти, зберегти бізнес і продовжувати розвиватися», — зазначила Тетяна Семенова, головна продюсерка Retail Expo 2026.
Десятий Retail Expo ще раз показав: навіть у найскладніші часи український ритейл не зупиняється. Бізнес продовжує працювати, шукати рішення, підтримувати одне одного та рухатися вперед.
Open4business — офіційний інформаційний партнер заходу.
