Міністерство закордонних справ Естонії оголосило про виділення EUR340 тис., щоб допомогти українцям, які проживають поблизу лінії фронту, впоратися з пошкодженнями енергетичної інфраструктури, спричиненими постійними атаками Росії.
Як наголосили у МЗС, допомога Естонії допоможе сім’ям обігріти свої домівки та підготувати худобу до зими, покращити теплоізоляцію центрів розміщення для внутрішньо переміщених осіб, а також придбати мобільні центри екстреної допомоги для українських рятувальників. Допомога буде надана давніми гуманітарними партнерами Міністерства закордонних справ: неурядовою організацією Mondo, Estonian Refugee Council та Estonian Rescue Association.
“Путін все ще сподівається, що атаки, холод і темрява зламають опір українців. Ми не допустимо цього. Внаслідок триваючої агресії Росії українці стикаються з черговою важкою воєнною зимою. З настанням холодів людям по всій країні доведеться боротися з перебоями з електроенергією та опаленням і турбуватися про те, як зігріти свої домівки”, – наголосив міністр закордонних справ Маргус Цахкна.
“Ситуація особливо складна поблизу лінії фронту, де потреба в допомозі найбільша через бойові дії. Як естонці, ми дуже добре знаємо, що означає холодна зима. Саме тому ми спрямовуємо нашу допомогу насамперед туди, де вона найбільше потрібна – сім’ям, які намагаються справлятися у власних домівках, людям, змушеним покинути свої домівки через війну, та рятувальникам, які приходять на допомогу навіть у найскладніших обставинах”, – додав Цахкна.
Естонія надає неурядовій організації Mondo EUR160 тис., щоб допомогти центрам розміщення для внутрішньо переміщених осіб поблизу лінії фронту в Сумській, Дніпропетровській та Харківській областях підготуватися до зими. Тринадцять центрів будуть забезпечені опалювальним обладнанням та матеріалами, а два з них також пройдуть ремонт та покращення теплоізоляції. Завдяки підтримці Естонії приблизно 860 внутрішньо переміщених осіб – переважно люди похилого віку, люди з інвалідністю, жінки та діти – матимуть тепле житло цієї зими.
Estonian Refugee Council отримає EUR160 тис. на підтримку сімей, які проживають поблизу лінії фронту в Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. Фінансування допоможе сім’ям обігріти свої домівки та покрити витрати на утримання худоби протягом зими, оскільки тваринництво є важливим джерелом засобів до існування для багатьох. Проєкт співфінансується Генеральним директоратом Європейського комітету з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги (DG ECHO).
Estonian Rescue Association отримає EUR20 тис. на закупівлю обладнання для двох мобільних пунктів екстреної допомоги для рятувальників від Державної служби з надзвичайних ситуацій України (ДСНС). Мобільні пункти екстреної допомоги забезпечать людей у кризових зонах місцем, де вони можуть зігрітися, отримати доступ до електроенергії та, за необхідності, отримати психологічну підтримку.
Онлайн-сервіс виклику таксі Uklon із 5 серпня запускається у п’яти нових містах — Фергані, Маргілані, Коканді, Намангані та Андижані, повідомили «Газеті» у пресслужбі компанії.
Запуск відбуватиметься поетапно: першим етапом стане підключення водіїв, після чого сервіс стане доступним для замовлення поїздок та послуг доставки, уточнили в компанії.
«Вихід у Ферганську долину — важливий етап нашого регіонального розвитку в Узбекистані. Тут одразу кілька великих міст розташовані близько одне до одного, між ними існує постійна мобільність», — зазначив генеральний менеджер Uklon Uzbekistan Едуард Ковтун.
Водії зможуть самостійно підключитися до платформи через застосунок Uklon Driver. До кінця року для них діятиме знижена комісія.
Користувачам будуть доступні класи «Лайт» і «Комфорт» у Коканді та Намангані, а в Андижані, Фергані та Маргілані — «Лайт», «Комфорт» і «Швидкий пошук». Вони також зможуть звертатися до цілодобової служби підтримки Uklon.
Довідково: Uklon — українська продуктова сервісна IT-компанія. З квітня 2025 року 97% корпоративних прав компанії належить Kyivstar — найбільшому оператору електронних комунікацій в Україні. Uklon працює в Узбекистані з червня 2023 року. За даними компанії, у 2025 році користувачі сервісу в Ташкенті здійснили понад 15 мільйонів поїздок.
Як повідомляє Еxperts.news, Міністерство сільського господарства США різко підвищило прогноз перехідних запасів пшениці та фуражного зерна в Україні на кінець сезону 2026/27 — загалом майже до 12 млн тонн.
У липневому прогнозі USDA перехідні запаси цих двох груп оцінювалися приблизно в 6,26 млн тонн, тоді як у серпневому звіті WASDE показник зріс до 11,93 млн тонн. Таким чином, лише за місяць оцінка збільшилася на 5,67 млн тонн, або приблизно на 91%.
Найбільш суттєво переглянуто ситуацію з кукурудзою.
USDA підвищило прогноз її перехідних запасів з 2,06 млн до 4,86 млн тонн, тобто більш ніж у 2,3 рази. Це збільшення на 2,8 млн тонн.
Причина практично повністю пояснюється зміною двох показників: прогноз врожаю кукурудзи збільшено на 1,8 млн тонн — до 31,8 млн тонн, а експорт одночасно знижено на 1 млн тонн — до 22 млн тонн. Внутрішнє споживання кукурудзи USDA залишило без змін на рівні 7,2 млн тонн.
Щодо пшениці, перехідні запаси збільшено ще більше у відсотковому вираженні — з 2,53 млн до 4,8 млн тонн, або приблизно на 90%.
Для всієї групи фуражного зерна прогноз запасів підвищено з 3,73 млн до 7,13 млн тонн.
USDA пов’язує погіршення експортних перспектив із логістичними перебоями внаслідок загострення конфлікту в Азовському та Чорному морях.
Ще жорсткіший сценарій раніше представило київське представництво Foreign Agricultural Service USDA. Воно очікує, що за умови збереження проблем із морською логістикою перехідні запаси всіх зернових культур в Україні можуть наблизитися до 25 млн тонн.
За даними FAS/Kyiv, загальна місткість сховищ зернових та олійних в Україні перевищує 74 млн тонн, проте сертифіковані зернові склади забезпечують близько 23 млн тонн потужностей. Українська влада також допускала необхідність додаткових 10–12 млн тонн тимчасових потужностей для зберігання у разі тривалої дестабілізації експорту через Чорне море.
Проблема має пряме економічне значення для аграріїв. За умови великого врожаю та обмеженого експорту пропозиція всередині країни зростає, що може чинити тиск на внутрішні закупівельні ціни й водночас збільшувати витрати на зберігання та альтернативну логістику.
Станом на 13 серпня ситуація з портами залишається складною: російські атаки продовжують зачіпати українську портову інфраструктуру, зокрема на Дунайському напрямку.
Таким чином, головним ризиком для українського зернового ринку в сезоні 2026/27 стає вже не лише розмір врожаю. За умови збереження обмежень морського експорту Україна може зіткнутися з необхідністю зберігати всередині країни мільйони тонн додаткового зерна.
АТ “Укрнафта” у 2026 році виділяє додатково 2,5 млрд грн на захист видобувної інфраструктури від обстрілів РФ, які стали інтенсивнішими, повідомив голова правління компанії Богдан Кукура.
“Ми змістили нашу пріоритезацію на захист споруд та убезпечення обладнання шляхом підземного будівництва. Тому цього року ми додатково виділяємо на захист (видобувної – ІФ-У) інфраструктури більше 2,5 млрд грн, це величезна інвестиція”, – сказав він в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, відповідно, план по бурінню цього року складає 15 свердловин, закінчених бурінням. При цьому Кукура припустив, що завдяки збалансованій програмі буріння є ймовірність збільшення цього показника. (Минулоріч компанії вдалося встановити рекорд буріння, довівши показник до 25 свердовин – ІФ-У).
“Загалом з початку року вже пробурено 11 свердловин – включно зі спільними з “Укгазвидобуванням”. Але для нас важливий не стільки кількісний показник, скільки, насамперед, економічна ефективність, дебіт і внесок у збільшення видобутку”, – зазначив Кукура.
Він зауважив, що взаємодія “Укрнафти” з “Укргазвидобуванням” показала себе ефективно, і спільно компанії пробурили три високодебітні свердловини глибиною від 4,5 до 5,6 км кожна.
“Цей проєкт підтвердив ефективність об’єднання компетенцій державних компаній, тому ми плануємо розвивати таку співпрацю й надалі”, – підкреслив СЕО “Укрнафти”.
Кукура також звернув увагу, що компанія призупинила програму розвитку мережі UKRNAFTA на сході через постійні обстріли РФ, які “зведуть всі зусилля з модернізації нанівець”, і займається там захистом об’єктів. При цьому він зазначив, що на заході країни UKRNAFTA максимально працює над продовженням модернізації АЗК та спрямовує на це частину коштів, згенерованих комерційним напрямком.
“В цілому, ми стараємося зберігати пропорційність використання дохідної частини від обох сегментів – видобутку й комерційного напряму”, – наголосив Кукура.
Як повідомлялося, в цьому інтерв’ю Кукура розповів, що втрати АТ “Укрнафта” у видобутку нафти за перше півріччя 2026 року становлять 150 тис. тонн – це як фізичні втрати, тобто те, що згоріло від обстрілів, так і невидобутий обсяг через зупинку роботи. За його словами, за перше півріччя 2026 року обсяги втрат нафти суттєво більші, ніж за аналогічний період попереднього року.
РФ за сім місяців 2026 року зруйнувала 37 АЗК групи “Нафтогаз”, частину з яких вдалося відновити, однак решта зазнала критичних руйнувань і припинила роботу.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у серпневому звіті підвищило прогноз виробництва пшениці в Україні у 2026/2027 маркетинговому році (липень-червень) на 1,4 млн тонн порівняно із липневим звітом – до 25,4 млн тонн, фуражного зерна – на 2,31 млн тонн, до 38,59 млн тонн, у тому числі кукурудзи – на 1,8 млн тонн, до 31,8 млн тонн.
У той же час прогноз експорту пшениці з України на цей маркетинговий рік понижено на 1 млн тонн – до 13,5 млн тонн, фуражного зерна – на 1,21 млн тонн, до 24,27 млн тонн, у тому числі кукурудзи – на 1,0 млн тонн, до 22,0 млн тонн.
За оцінками Мінсільгоспа США, майже вся ця різниця осяде у перехідних запасах цього МР: по пшениці їх оцінка збільшена на 2,27 млн тонн – до 4,80 млн тонн, по фуражному зерну – на 3,40 млн тонн, до 7,13 млн тонн, у тому числі по кукурудзі – на 2,80 млн тонн, до 4,86 млн тонн.
“Обсяги світової торгівлі (пшеницею) знижені на 0,3 млн тонн і становлять 212,7 млн тонн через скорочення експорту з Росії та України, яке лише частково компенсувалося зростанням експорту з Канади та Казахстану. Експорт Росії та України знижується через логістичні перебої, спричинені загостренням конфлікту між цими двома країнами в Азовському та Чорному морях”, – зазначило USDA.
Одночасно прогнозні світові перехідні запаси на 2026/27 рік збільшені на 0,4 млн тонн – до 273,3 млн тонн, оскільки зростання показників України та Росії з лишком компенсує скорочення в Індонезії, Австралії та кількох інших країнах.
Щодо кукурудзи, то прогноз її експорту на цей МР навіть збільшено на 0,6 млн тонн – до 210,48 млн тонн за рахунок США.
Для Росії USDA знизило прогноз експорту пшениці на 1,5 млн тонн – до 46,0 млн тонн, фуражного зерна – на 0,4 млн тонн, до 7,58 млн тонн, у тому числі кукурудзи – на 0,2 млн тонн, до 3,8 млн тонн.
Як повідомлялося, у квартальному звіті представництва USDA в Києві на початку серпня прогноз експорту з України у цьому МР було погіршено значно сильніше: пшениці – на 3,7 млн тонн, до 10,8 млн тонн, кукурудзи – на 9 млн тонн, до 14 млн тонн, але ячменю збільшено на 0,1 млн тонн – до 2,5 млн тонн.
Як повідомлялося, з 22 липня цього року через збільшення російських атак по портах та суднах, зокрема із застосуванням ракет, припинено суднозаходи до українських портів на Чорному морі.
“Тривале блокування роботи портів створює масштабну фінансову кризу для аграрного сектору. У 2026/2027 маркетинговому році Україна має експортувати близько 64,4 млн тонн аграрної продукції. Водночас через тривалі обмеження роботи морських портів експорт може скоротитися майже вдвічі – до близько 29,6 млн тонн”, – зазначило Міністерство аграрної політики та продовольства України 7 серпня.
Днями глава Мінагрополітики Тарас Висоцький дав агентству Reuters іншу оновлену оцінку експорту зерна – 38-40 млн тонн замість попередньої у 43 млн тонн.
Казахстан і Узбекистан планують спільно вийти на нові експортні ринки Близького Сходу. Домовленості було досягнуто під час Казахстансько-Узбецького бізнес-форуму, що відбувся 5 серпня в Ташкенті.
У рамках ініціативи бізнес-делегації двох країн мають намір відвідати Алеппо наприкінці вересня та Ербіль на початку жовтня. У Сирії планується провести тристоронній бізнес-форум за участю компаній Узбекистану, Казахстану та Сирії. Узбецьку сторону можуть представити 20–30 компаній.
Особливий інтерес становить ринок Сирії, де у зв’язку з відновленням країни зростає попит на будівельні матеріали, продукти харчування, соняшникову олію та м’ясну продукцію.
В Іраку перспективними напрямами названо постачання кондитерських виробів, порцелянової плитки, побутової хімії та поліетиленових гранул.
Спільний вихід на ринки третіх країн дасть змогу:
· розширити географію експорту Казахстану та Узбекистану;
· об’єднати виробничі та експортні можливості двох країн;
· розвивати кооперацію між підприємствами;
· використовувати спільні логістичні маршрути;
· знаходити нових зарубіжних партнерів.
Ініціатива відображає новий підхід до економічного партнерства двох країн — від розвитку взаємної торгівлі до спільного освоєння ринків третіх держав. Узбекистан і Казахстан також зберігають мету довести двосторонній товарообіг до $10 млрд.
