Як повідомляє Сербський Економіст, за останніми даними за I квартал 2026 року, офісний ринок Белграда залишається одним із найстабільніших у регіоні Південно-Східної Європи: рівень вакантності низький, орендні ставки зростають, нова пропозиція обмежена, а основний обсяг майбутнього будівництва зосереджується в Новому Белграді.
За даними CBS International / Cushman & Wakefield, у I кварталі 2026 року в Белграді не було введено в експлуатацію нових офісних будівель, а загальний обсяг сучасного офісного фонду залишився на рівні 1,457 млн кв. м. На стадії будівництва перебуває близько 120 тис. кв. м, з яких приблизно 47 тис. кв. м планується завершити до кінця 2026 року. Близько 65% фонду, що будується, належить до класу А.
Рівень вакантності залишається помірним: 5,53% по ринку в цілому. Це комфортний рівень для орендодавців і ознака того, що ринок не перегрітий новою пропозицією.
Ставки орендної плати за офіси класу А в Белграді в I кварталі 2026 року становили 16,5–18,5 євро/кв. м на місяць, при цьому в найкращих будівлях прайм-класу ставки перевищували 19 євро/кв. м на місяць. Для офісів класу B діапазон становив 12–14 євро/кв. м на місяць.
Головна тенденція: орендарі готові платити більше за нові, енергоефективні та добре розташовані будівлі, особливо в Новому Белграді. При цьому старий і менш якісний фонд не отримує такого ж цінового імпульсу.
У I кварталі 2026 року take-up склав 23,09 тис. кв. м. Це скромний показник для початку року, а структура попиту свідчить про більш обережну поведінку орендарів. На ринку переважали угоди до 500 кв. м, а середній розмір угоди знизився з 740 кв. м наприкінці 2025 року до 608 кв. м у I кварталі 2026 року.
CBRE у прогнозі щодо ринку Південно-Східної Європи (SEE) зазначає, що у 2025 році офісний фонд Белграда зріс приблизно на 7%, а подальше розширення відбуватиметься поступово, головним чином у Новому Белграді. Серед значущих проєктів у стадії реалізації названо Delta Tower, Panorama Office, Afi City Zmaj North and East, West Gate та інші.
Важливо враховувати відмінності в методологіях: CBS/Cushman & Wakefield оцінює загальний сучасний офісний фонд Белграда приблизно в 1,46 млн кв. м, тоді як CBRE в окремому звіті за I квартал 2026 року вказує на понад 1,104 млн кв. м сучасних спекулятивних офісних площ. Різниця пов’язана з тим, що компанії можуть по-різному враховувати власні будівлі, змішані проєкти, speculative stock та загальний сучасний фонд.
Белград не повторює сценарій багатьох західних ринків, де після пандемії вакантність офісних площ різко зросла. Причини інші: менший обсяг старого інституційного офісного фонду, обмежена нова пропозиція, концентрація попиту в сучасних будівлях та збереження ролі офісу для ІТ, фінансового сектору, сервісних компаній та міжнародних корпорацій.
Головний ризик — не загальний надлишок офісів, а можливий локальний тиск на орендні ставки в окремих нових проєктах, якщо кілька великих об’єктів вийдуть на ринок одночасно.
Група «ТАС» почала активно інвестувати в девелопмент і реалізує великі будівельні проєкти в Києві, повідомив засновник групи Сергій Тігіпко.
За його словами, група розпочала будівництво 220 тис. кв. м на Оболоні та додатково придбала ще 5 га для цього проєкту.
«У 2027 році ми розпочнемо будівництво 350 тис. кв. м на Лівому березі. Це досить великі інвестиції», — сказав Тігіпко.
Таким чином, девелопмент стає одним із помітних напрямків інвестицій групи поряд із фінансовим сектором та агробізнесом.
Для ринку нерухомості Києва такі проєкти є важливими, оскільки вони можуть збільшити пропозицію житла та комерційних площ у великих районах столиці. Водночас девелопмент залишається капіталомістким напрямком, чутливим до попиту, вартості будівництва, доступності фінансування та динаміки купівельної спроможності населення.
Група «ТАС» раніше була відома насамперед як фінансово-промислова група, проте активне будівництво великих об’єктів свідчить про розширення її інтересів у бік нерухомості та міських проєктів.
ГС «УКРСАДВІНПРОМ» відзначила 10-річчя діяльності проведенням Національного круглого столу «Локальні сорти винограду: спадщина, сталий розвиток та розвиток сільських територій».
У заході взяли участь представники Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України, галузевих об’єднань, науки, ритейлу, HoReCa, виноробних підприємств та експерти аграрного сектору.
Від імені міністерства Союз привітав заступник міністра Денис Башлик, який відзначив внесок УКРСАДВІНПРОМ у розвиток садівництва, виноградарства та виноробства України.
Учасники круглого столу обговорили розвиток локальних сортів винограду як елемента збереження української ідентичності, культурної спадщини та регіональної унікальності. Зазначалося, що конкурентоспроможність українського виноробства має формуватися не лише навколо принципу «Зроблено в Україні», а й навколо підходу «Розроблено в Україні», коли вітчизняні селекційні досягнення стають частиною національного бренду.
Особливу увагу було приділено необхідності створення Виноградного реєстру та проведення повної інвентаризації виноградних насаджень відповідно до підходів ЄС. Виконання цих вимог може відкрити для України доступ до європейських інструментів підтримки галузі після вступу країни до Європейського Союзу.
Голова ГС «УКРСАДВІНПРОМ» Володимир Печко відзначив тривожну тенденцію скорочення площ виноградників. За його словами, сьогодні під виноградними насадженнями в Україні зайнято близько 10 тис. га, що вимагає додаткової уваги держави та галузі.
Учасники заходу також наголосили на важливості підтримки українського виробника в умовах війни, розвитку крафтового виноробства, просування українських вин на внутрішньому та зовнішньому ринках, а також участі виробників у міжнародних виставках, професійних презентаціях та дегустаційних заходах.
ГС «УКРСАДВІНПРОМ» об’єднує учасників галузі садівництва, виноградарства та виноробства, бере участь у просуванні української продукції, розвитку галузевої політики та захисті інтересів виробників.
Міністерство енергетики України вперше за майже 20 років здійснило придбання облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) за кошти фінансового резерву, повідомило відомство у середу.
“Майже 400 млн грн уже інвестовано в державні цінні папери, а загалом у 2026 році обсяг таких інвестицій становитиме близько 785 млн грн”, – зазначили в Міненерго.
У майбутньому ці кошти будуть спрямовані на фінансування робіт зі зняття з експлуатації ядерних установок.
Як пояснили у міністерстві, придбання ОВДП стало першим кроком у запровадженні передбаченого законодавством механізму управління коштами фінансового резерву.
Фінансовий резерв формується за рахунок регулярних внесків АТ “НАЕК “Енергоатом”, яке щомісяця перераховує до спеціального фонду 65,4 млн грн для забезпечення майбутнього зняття з експлуатації ядерних установок. Водночас протягом тривалого часу кошти резерву фактично не були залучені до фінансових інструментів збереження вартості. У результаті інфляційних процесів кошти, накопичені до 2025 року, суттєво втратили свою реальну вартість, зазначили в Міненерго.
Інвестування фінансового резерву в ОВДП дозволить захистити кошти від інфляції, зберегти їхню купівельну спроможність та забезпечити додаткове наповнення резерву за рахунок доходу від державних цінних паперів.
“Україна послідовно формує систему фінансового забезпечення майбутнього зняття з експлуатації ядерних установок відповідно до міжнародних зобов’язань та найкращих світових практик”, – наголосили у міністерстві.
Інвестування коштів фінансового резерву в ОВДП є надійним та ефективним інструментом управління державними ресурсами. Це сприятиме зміцненню фінансової стійкості системи ядерної безпеки України та підвищить спроможність держави виконувати зобов’язання у сфері ядерної та радіаційної безпеки, стверджують в Міненерго.
Більше EUR20 млн очікується залучити для АТ “Укрзалізниця ” під час Конференції з відновлення України (URC 2026) в межах бізнес складової, що передбачатиме підписання певних документів, повідомив в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
За його словами, міністерство, в розрізі стійкості, презентує ситуативні центри, які розгорнуті по всій країні. Йдеться про центри, де диспетчери в режимі онлайн 24/7 координують загрози повітряної тривоги або будь-якої іншої небезпеки, ухвалюючи рішення щодо зупинки поїздів, евакуації людей або зміни маршрутів руху вантажів.
“Це дуже серйозна робота, яка нам допомагає мінімізувати шкоду і зберігати життя пасажирів та співробітників, попри постійні атаки”, – наголосив Кулеба.
Віцепрем’єр з відновлення також зауважив, що “Укрзалізниця” та портова галузь беруть на себе найсильніший удар в контексті постійних ворожих обстрілів.
“Росіяни це роблять абсолютно свідомо, розуміючи, що таким чином вони можуть знищити наш експортний потенціал, щоб ми не змогли вивозити те, що виробляємо”, – наголосив Кулеба.
Раніше повідомлялось, що тільки від початку цього року ворог спрямував на українські порти понад 1,5 тис. ударних безпілотників.
Крім того, від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або знищено 966 об’єктів портової інфраструктури та більш ніж 200 цивільних суден.
Також внаслідок атак на українські порти 257 цивільних осіб постраждали або загинули.
“Укрзалізниця” у свою чергу зазначала, що за перший квартал 2026 року ворог завдав 541 удар по залізничній інфраструктурі та рухомому складу.
Конференція з відновлення України (URC 2026) проходитиме 25-26 червня у місті Гданськ, Польща. Українську делегацію очолюватиме прем’єр-міністрУкраїни Юлія Свириденко.
Агрохолдинг KSG Agro інвестує понад 25 млн грн у створення автономної системи водопостачання для одного зі своїх свинарських комплексів і планує до кінця 2026 року повністю забезпечити його водою з власних джерел, повідомила прес-служба компанії в середу.
«Ми інвестуємо в капітальні рішення, які дозволяють мінімізувати будь-яку залежність від зовнішніх обставин і гарантувати безперебійність роботи наших виробничих потужностей. Автономна система водопостачання стане потужним захистом від інфраструктурних ризиків і водночас закладе міцний фундамент для зниження операційних витрат у довгостроковій перспективі», – цитує прес-служба голову Ради директорів KSG Agro Сергія Касьянова.
Згідно з повідомленням, проєкт передбачає реконструкцію та модернізацію насосної станції №10, яка забезпечуватиме забір води з каналу «Дніпро – Кривий Ріг», а також оновлення трубопроводів, встановлення нового насосного обладнання, автоматизованих систем обліку та цифрових інструментів управління водорозподілом.
Як зазначається в повідомленні, в основі реалізації проєкту лежить створення організації водокористувачів «Нива», яка об’єднала 189 землевласників та землекористувачів регіону. Відповідно до чинного законодавства України ОВК функціонує як некомерційна організація та координує діяльність з надання послуг водопостачання для виробничих і меліоративних потреб учасників. Меліоративна мережа, яка переходить під управління організації, охоплює 1052 га і є однією з трьох найбільших іригаційних систем у Дніпропетровській області.
У KSG Agro зазначили, що свинокомплекс щомісяця споживає близько 20 тис. куб. м води, а реалізація проєкту має знизити залежність від зовнішньої інфраструктури в умовах військових ризиків, скоротити втрати ресурсу та оптимізувати операційні витрати.
У компанії оцінюють термін окупності інвестицій у три-чотири роки.
KSG Agro — вертикально інтегрована холдингова компанія, що займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових і олійних культур. Земельний банк компанії в Дніпропетровській та Херсонській областях становить приблизно 21 тис. га. Агрохолдинг входить до п’ятірки найбільших виробників свинини в Україні.
Кінцевим бенефіціаром холдингової компанії залишається Сергій Касьянов, якому через Olbis Investment LTD SA належить 47,83% акцій, тоді як 47,57% цінних паперів перебувають у вільному обігу на Варшавській фондовій біржі.
