Казахстан і Узбекистан планують спільно вийти на нові експортні ринки Близького Сходу. Домовленості було досягнуто під час Казахстансько-Узбецького бізнес-форуму, що відбувся 5 серпня в Ташкенті.
У рамках ініціативи бізнес-делегації двох країн мають намір відвідати Алеппо наприкінці вересня та Ербіль на початку жовтня. У Сирії планується провести тристоронній бізнес-форум за участю компаній Узбекистану, Казахстану та Сирії. Узбецьку сторону можуть представити 20–30 компаній.
Особливий інтерес становить ринок Сирії, де у зв’язку з відновленням країни зростає попит на будівельні матеріали, продукти харчування, соняшникову олію та м’ясну продукцію.
В Іраку перспективними напрямами названо постачання кондитерських виробів, порцелянової плитки, побутової хімії та поліетиленових гранул.
Спільний вихід на ринки третіх країн дасть змогу:
· розширити географію експорту Казахстану та Узбекистану;
· об’єднати виробничі та експортні можливості двох країн;
· розвивати кооперацію між підприємствами;
· використовувати спільні логістичні маршрути;
· знаходити нових зарубіжних партнерів.
Ініціатива відображає новий підхід до економічного партнерства двох країн — від розвитку взаємної торгівлі до спільного освоєння ринків третіх держав. Узбекистан і Казахстан також зберігають мету довести двосторонній товарообіг до $10 млрд.
У сезоні 2025/2026 Україна отримала рекордні 250,8 млн євро виручки від експорту замороженої малини, що на 65% більше, ніж у попередньому сезоні.
За період з червня 2025 року по травень 2026 року українські компанії експортували 63,3 тис. тонн замороженої малини, збільшивши фізичний обсяг поставок на 7%, свідчать дані липневого аналітичного звіту Асоціації «Ягодарство України», опублікованого 7 серпня.
Таким чином, головним чинником зростання експортних доходів стало не збільшення обсягів, а суттєве підвищення вартості української ягоди. Середня експортна ціна склала 3,96 євро за кг, що на 54% більше, ніж у попередньому сезоні.
У травні, останньому місяці сезону 2025/2026, Україна експортувала близько 2,9 тис. тонн замороженої малини за середньою ціною 3,95 євро за кг. Серед основних напрямків поставок називалися Польща, Чехія та Німеччина.
Зростання доходів продовжує тенденцію, що сформувалася ще у 2025 календарному році. Тоді експорт замороженої малини збільшився з 55,7 тис. тонн у 2024 році до 60,7 тис. тонн, або приблизно на 9%, тоді як його вартість зросла одразу з 129,3 млн євро до 216,7 млн євро.
Середня ціна української малини помітно зростала протягом усього минулого року. Якщо на початку 2025 року вона становила близько 2,78 євро за кг, то в другому півріччі перевищила 3,8 євро, а в грудні сягнула 4,29 євро за кг.
Польща залишається головним ринком
Найбільшим покупцем української замороженої малини залишається Польща, яка водночас є великим європейським переробним та реекспортним центром.
У 2025 році Україна поставила до Польщі 24,1 тис. тонн замороженої малини. На польський ринок припало 39,7% усієї експортної виручки України від цієї продукції, або 86,1 млн євро. Роком раніше частка становила 31,8%.
Другим великим ринком є Німеччина. Прямі українські поставки туди у 2025 році склали 14,1 тис. тонн проти 15,4 тис. тонн роком раніше. При цьому Асоціація «Ягодарство України» припускає, що частина німецького попиту дедалі більше задовольняється через польських посередників.
Чехія зберегла третю позицію. Україна постачала туди близько 10 тис. тонн замороженої малини на рік, а вартість поставок у 2025 році зросла з 24,1 млн євро до 39,1 млн євро переважно за рахунок підвищення цін.
Для українських виробників зберігається сприятлива цінова ситуація
Асоціація «Ягодарство України» очікує, що в сезоні 2026/2027 ситуація на європейському ринку може залишатися сприятливою для українських експортерів.
Серед факторів, що підтримують ціни, аналітики називають проблеми з урожаєм малини в Сербії та неоднорідний стан плантацій у Польщі. У липневому звіті асоціація оцінює сербський урожай 2026 року на 20–30 % нижче нормального рівня внаслідок посухи.
Це потенційно скорочує пропозицію з боку одного з традиційно найбільших європейських виробників та експортерів замороженої малини й відкриває додаткові можливості для українських постачальників.
Таким чином, Україна поступово збільшує не лише фізичні обсяги експорту ягід, а й вартість поставок. У сезоні 2025/2026 зростання ціни забезпечило значно більший ефект для експортної виручки, ніж зростання тоннажу, довівши доходи від замороженої малини до історичного максимуму — 250,8 млн євро.
За січень-липень 2026р через укуси змій в Україні по допомогу звернулося 30 людей.
Як повідомляє Центр громадського здоров’я (ЦГЗ) на своєму сайті, в тому числі, серед постраждалих чотири дитини.
Зокрема, в Житомирській області було зареєстровано 10 випадків, в Івано-Франківській дев’ять, в Львівській – п’ять, в Чернівецькій чотири, в Закарпатській та Рівненській по одному випадку.
ЦГЗ уточнює, що дані з Луганської області та АР Крим відсутні.
ЦГЗ наголошує, шо в Україні немає смертельно отруйних змій, в той же час, є три види отруйних змій (гадюка степова, гадюка звичайна та гадюка Нікольського), через укуси яких люди зазвичай звертаються по допомогу.
“Жодна з них не є смертельно отруйною для дорослої здорової людини. Змії ніколи не нападають першими, якщо змію потривожити, вона буде змушена захищатися. Побачивши змію – не робіть різких рухів. Не намагайтеся наблизитися чи відігнати її, і тим паче не вбивайте тварину. Спокійно дочекайтеся, поки вона сама відповзе”, – зазначає ЦГЗ
ТАСкомбанк у серпні 2026 року запускає новий мобільний застосунок для фізичних осіб, витрати на його створення вже перевищили $2 млн, повідомив голова правління банку Володимир Дубей.
За його словами, остаточна вартість проєкту ще не визначена, оскільки робота над застосунком триває.
“Ми останні два роки не розвиваємо наші застосунки, тому що переходимо на новий. Вкладати гроші в старий застосунок, який працює на застарілій платформі, немає жодного сенсу”, – сказав Дубей в інтерв’ю для Liga.net.
Новий застосунок також має стати частиною підготовки банку до впровадження Open Banking, який може посилити конкуренцію між банками та розширити можливості клієнтів користуватися послугами кількох фінустанов одночасно.
ТАСкомбанк раніше розвивав sportbank як окремий цифровий бренд для роздрібних клієнтів. В останній рік роботи проєкт вийшов на самоокупність і почав приносити невеликий прибуток, а вкладення банку у нього практично повністю окупилися, зазначив Дубей.
Вартість запуску повноцінного фінтех-проєкту, включно з розробкою застосунку, він оцінив щонайменше у $10 млн.
За даними Нацбанку, станом на 1 червня 2026 року ТАСкомбанк із загальними активами 56,45 млрд грн посідав 15-те місце серед 58 платоспроможних банків України.
НАСК “Оранта” в січні-червні 2026 року зібрала страхові премії на суму 1,9 млрд грн, що на 7,3% більше, ніж за аналогічний період роком раніше (1,77 млрд грн).
Як повідомляється на сайті страховика, у січні-червні компанія уклала понад 1,36 млн договорів страхування. Порівняно з першим півріччям 2025 року їх кількість зросла на 8,1%.
Основну частину портфеля сформували договори ОСЦПВ – 1,57 млрд грн (+6,6%). Компанія уклала понад 609 тис. договорів ОСЦПВ.
Премії зі страхування від нещасних випадків збільшилися на 61,7% – до 18,8 млн грн, з медичного страхування – на 51,5%, до 76 млн грн. Надходження з КАСКО зросли на 26,5% і становили 52,6 млн грн. Кількість договорів медичного страхування збільшилася на 48,2% – до 254 тис., КАСКО – на 59%, до 5,4 тис. У страхуванні відповідальності кількість укладених договорів зросла більш ніж удвічі – до 91,8 тис.
Компанія також повідомляє, що за перші шість місяців 2026 року здійснила страхові виплати на 763,4 млн грн, що на 55,1% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Найбільший обсяг виплат припав на ОСЦПВ – 638,4 млн грн, що на 74,7% перевищує показник відповідного періоду торік. За договорами “Зеленої картки” було виплачено 64,2 млн грн, КАСКО – 27,1 млн грн. Виплати з медичного страхування зросли на 87,9% і становили майже 26 млн грн.
За підсумками шести місяців активи “Оранти” становили 3,86 млрд грн, що на 36,3% більше, ніж роком раніше. Власний капітал зріс на 57,5% – до 1,26 млрд грн, страхові резерви – на 27,3%, до 2,39 млрд грн.
Фінансовий результат компанії за перше півріччя становив 306,1 млн грн проти 73,7 млн грн за аналогічний період 2025 року. Сплачено 230 млн грн податків до бюджетів усіх рівнів – на 48% більше, ніж у першому півріччі минулого року.
“Результати першого півріччя підтверджують, що “Оранта” поступово переходить до більш диверсифікованої моделі бізнесу. Автострахування залишається основою нашого портфеля, але дедалі помітніший внесок забезпечують медичне страхування, КАСКО та інші напрями, які ми визначили пріоритетними. Для нас принципово, щоб зростання бізнесу супроводжувалося зміцненням фінансової стійкості та здатністю компанії виконувати дедалі більший обсяг зобов’язань перед клієнтами”, – сказав голова правління НАСК ОРАНТА Яцек Мейзнер.
НАСК “Оранта” є правонаступницею “Укрдержстраху”, заснованого 25 листопада 1921 року, і вже понад 100 років здійснює страхову діяльність в Україні.
Компанія з 1994 року є повним членом МТСБУ, а з 2003 року – членом Ядерного страхового пулу.
Основним акціонером страховика є українська бізнес-група DCH.
Географія імпорту дизельного пального в Україну суттєво змінилася в липні 2026 року: за рекордних постачань із Румунії імпорт із Греції, Туреччини та Ізраїлю різко скоротився, а основне навантаження дедалі більше зміщується на західний кордон.
За даними «Консалтингової групи А-95», загалом у липні Україна імпортувала 562 тис. тонн дизпального, що на 5% більше за аналогічний показник минулого року.
На південному напрямку єдиним великим джерелом, яке суттєво наростило постачання, стала Румунія.
Імпорт румунського дизпального зріс на 25% — зі 143,4 тис. тонн у липні 2025 року до 179,3 тис. тонн у липні поточного року. Це максимальний показник від початку 2025 року.
Зовсім інша динаміка спостерігалася щодо інших постачальників південного та середземноморського напрямку.
Імпорт із Греції скоротився на 45% — із 60,7 тис. до 33,1 тис. тонн. Постачання з Туреччини, згідно з інфографікою «А-95», впали приблизно з 31 тис. тонн до кількох тисяч тонн, а з Ізраїлю скоротилися до поодиноких партій.
Паралельно відбулося різке зростання постачань через Польщу та Литву.
Польща збільшила експорт дизпального в Україну на 26% — до 202,8 тис. тонн, Литва — одразу на 65%, до 84,3 тис. тонн.
За оцінкою директора «А-95» Сергія Куюна, однією з основних причин перерозподілу потоків стало рекордне обміління Дунаю, яке створило додаткові логістичні складнощі, а також безпекові ризики, що зберігаються.
У результаті Польща перетворилася на найбільший канал постачання України дизельним пальним, а Польща, Румунія та Литва спільно забезпечили 83% усього липневого імпорту.
Зміни показують, наскільки швидко український ринок змушений перебудовувати маршрути постачання залежно від стану річкової логістики, безпеки Чорноморського регіону та доступності європейських нафтопродуктів.
При цьому навіть зростання загального імпорту не дало змоги повністю уникнути нестачі пального в липні. В «А-95» пояснюють це поєднанням підвищеного попиту, цінового ажіотажу та збільшення споживання дизпального транспортом.
У серпні аналітики очікують збільшення пропозиції та стабілізації ринку.
Джерело: «Консалтингова група А-95», Experts Club
