10-11 лютого 2022 року в Одесі (смт Таїрове) відбудеться IV Міжнародна науково-практична конференція «Успішне виноградарство та виноробство». У столиці українського виноградарства і виноробства зберуться всі, хто прагне розвинути виноробну галузь та показати, що українське виноробство варте світового визнання. Очікується делегація виноробів і виноградарів з Молдови. Учасники заходу обговорять низку питань, що стосуються ефективного догляду за виноградниками, сучасних технологій у виноробстві та виготовленні коньяків, граппи, чачі та інших напоїв і продукції з винограду.
Організатори конференції – медіагрупа «Технології та Інновації» і Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є.Таїрова» НААН України, за підтримки ГС «Укрсадвинпром». Науковий патронат здійснюють Одеська національна академія харчових технологій та Національний університет харчових технологій.
Ключова ідея конференції – показати українським виробникам, як створити та розвивати успішний виноробний бізнес, популяризувати технології вирощування та переробки винограду від землі до готового продукту – виготовлення вина та інших напоїв із винограду.
Програма конференції розрахована на 2 дні.
10 лютого – конференц-день, упродовж якого виступлять українські та закордонні експерти, представники провідних виноробних технологічних компаній, науковці, виноградарі й винороби-практики. Спікери поділяться успішним досвідом вирощування технічного і столового винограду, розкажуть про ситуацію в українському виноградарстві, окреслять основні проблеми та шляхи їх вирішення. Окрім того, спікери проаналізують інноваційні засоби захисту та живлення винограду, презентують новітнє обладнання для виготовлення вина, розкажуть про те, у яку тару розливати свої напої, як організувати на винзаводі сучасну лабораторію для контролю якості вина. А головне – на конференції презентують інноваційні технологічні рішення у виноградарстві та виноробстві, а також у виготовленні інших напоїв на основі винограду – коньяку, граппи, чачі, віскі тощо.
На початку конференц-дня відбудеться обговорення за круглим столом теми «Ситуація в українському виноградарстві в 2021–2022 р. Основні проблеми і шляхи їх вирішення». Модеруватиме засідання голова громадської спілки «Укрсадвинпром», Головного Галузевого партнера конференції, Володимир ПЕЧКО. В обговоренні візьмуть участь керівники виноробних і виноградних підприємств, представники галузевих асоціацій.
У програмі конференції – виступи відомих виноробів і виноградарів про здобутий досвід і проблеми, які доводиться вирішувати. Так, відомий винороб, засновник торгової марки My Wine by Eduard Gorodetskiy Едуард Городецький виступить на тему «10 причин, чому не варто займатися виноробством» та розкаже про підводні камені виноробної справи. Досвідом виготовлення вин за підсумками стажування у США поділиться незалежний енолог-консультант Ярослав Андрієць. Запланований круглий стіл на тему «Українські сорти винограду – базис для національної ідентифікації на ринку вина. Одеський Чорний, Сухолиманський білий, Тельті Курук у виконанні українських виноробних компаній. Секрети досвіду», модератором якого буде Ганна Саркісян, доктор економічних наук, сомельє, декан факультету «Технологіі вина та туристичного бізнесу» Одеської академії харчових технологій.
Також відбудеться обговорення за круглим столом теми «Успішні історії лідерів ринку: українські винні бренди». Модеруватиме засідання Вероніка БЕРЕЗАНСЬКА, керівник відділу реклами та зв’язків з громадськістю ППФ «Пахаренко і партнери», Генерального Юридичного партнера конференції. В обговоренні візьмуть участь засновники відомих брендів, які поділяться своїм досвідом та розкажуть про те, як зробити свій бренд успішним.
Про сучасні технологічні рішення у виноградарстві і виноробстві учасників конференції інформуватимуть представники компаній «А-Профі», «Тапі», MCT Company, «Аргон-Центр», Concept Glass, Donau Lab Ukraine, Basf, «Агрітема», БТУ-ЦЕНТР, «Марс 2020» та ін. Завідувачка лабораторією винзаводу ім. Князя Трубецького Анна Горбань і директор «Донау Лаб Україна» Володимир Пашко відкриють секрети створення і функціонування сучасної лабораторії на виноробному підприємстві.
Паралельно із пленарним засіданням відбудеться виставка-презентація продукції виноробних і виноградних підприємств, виставка обладнання та матеріалів для виробництва вин і коньяків, а також технологій вирощування столового й технічного винограду, презентація нових сортів винограду. Також відбудеться народна дегустація виноградних вин і міцних напоїв із винограду.
11 лютого – бізнес-тур на виноградні та виноробні підприємства Одещини. Учасники конференції відвідають відомі винзаводи регіону, плантацію столового винограду ФГ «Джабурія» (Овідіопольський р-н, с. Роксолана), де успішно вирощують 6 га винограду столових сортів селекції Інституту ім. В.Є. Таїрова Оригінал, Аркадія, Кишмиш Таїровський, Одеський сувенір, Загадка, Персей та ін. Новинка господарства – каліфорнійська шпалера, про особливості та переваги якої розкажуть засновники господарства.
Також у програмі бізнес-туру – майстер-клас із зимової обрізки технічного винограду, демонстрація природо-орієнтованої технології вирощування сучасних сортів для розвитку сталого виноградарства України, презентація ампелографічної колекції ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова», відвідування винного підвалу, де в дубових діжках визрівають натуральні вина, виготовлені з сортів винограду селекції ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова», дегустація ексклюзивних вин із сортів винограду селекції ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова», об’єднаних брендом «Таїровські вина», візит на виноробне підприємство (узгоджується).
Запрошуємо взяти участь у конференції власників та керівників, технологів, агрономів великих виноробних підприємств, малих і середніх виноградарів, що вирощують столовий і технічний виноград, виноробів, виробників міцних напоїв на базі винограду та всіх, кому важливо налагодити виробництво високоякісної продукції завдяки сучасним технологіям, впровадженню передового досвіду, який представлять провідні міжнародні та українські компанії на конференції.
Умови участі в конференції:
Для виноробних та агрокомпаній:
Конференц-день + бізнес-тур – 2500 грн.
Конференц-день (без бізнес-туру) – 1800 грн.
Для технологічних компаній:
Конференц-день + бізнес-тур –3000 грн.
Конференц-день (без бізнес-туру) – 2500 грн.
(У ціну входить кава-брейк, обіди, фуршет; обслуговування під час заходу; участь у дегустації напоїв і страв; пакет учасника конференції з інформаційними матеріалами; детальний пост-звіт про захід із фінальними презентаціями спікерів, надіслані електронною поштою).
Реєстрація учасників та партнерів – за контактами:
Ірина Калюжна, тел.:+38 096 458 76 82
Альона Данчук, тел.: +38 097 528 36 46
Лариса Товкач, тел..: +38 097 96 89 516
Анна Панкратенкова (координатор проєкту), тел: +38 097 759 25 83
Головний Організаційний та Науковий партнер – ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова»
Головний Галузевий партнер – ГС «Укрсадвинпром»
Головний Технологічний партнер – компанія «Агрітема»
Генеральний інформаційний партнер – міжнародний спеціалізований журнал «Напої. Технології та Інновації» (Drinks.Technologies) www.techdrinks.info
Медіапартнери конференції – спеціалізовані журнали «Садівництво і Виноградарство. Технології та Інновації» www.techhorticulture.com, «Ягідник», www.jagodnik.info (Україна), інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна».
Участь у конференції можлива лише за умови підтвердження повної вакцинації учасника електронним сертифікатом чи друкованим відповідником, або довідки про одужання після перенесеного COVID-19 за останні 6 місяців, негативний ПЛР або експрес-тест, дійсний 72 години.
Будь ласка, подбайте заздалегідь про генерацію сертифікатів у додатку «Дія».
Конференція відбудеться з дотриманням усіх санітарних норм і правил. Учасники будуть забезпечені достатньою кількістю масок і санітайзерів. Виставка-презентація обладнання, технологій і матеріалів буде проведена з дотриманням дистанції між стендами. Конференц-зали будуть провітрюватися. У приміщеннях працює сучасна потужна система кондиціювання. Учасникам заходу радимо зберігати соціальну дистанцію, утриматися від обіймів і рукостискань. Компаніям, які презентуватимуть продукцію на стендах, пропонуємо встановити захисні екрани.
Звертаємося до учасників з проханням серйозно ставитися до нинішньої ситуації з розповсюдженням COVID-19 в Україні. Вищезазначені заходи з безпеки націлені на посилення вашої особистої безпеки. Рекомендуємо виміряти температуру тіла перед виходом із дому та у випадку нездужання лишитися вдома. Ви можете в будь-який момент зв’язатися з організаторами щодо заміни делегата.
ODESA, UKRSADVYNPROM, АГРІТЕМА, ВИНОГРАДАРСТВО, ВИНОРОБСТВО, ІНСТИТУТ ТАЇРОВА
Президент України Володимир Зеленський стежив у режимі онлайн за запуском на орбіту українського супутника “Січ-2-30”, що відбувся з пускового майданчика на мисі Канаверал у штаті Флорида (США), повідомила пресслужба глави держави.
“Я вважаю, що це початок нової фази космічної програми нашої держави. Завдяки українському супутнику “Січ-2-30″ ми отримуватимемо інформацію не тільки від наших партнерів, а й свою власну. Це дуже важливо”, – наголосив президент.
Разом із Володимиром Зеленським за запуском спостерігали керівник Офісу президента Андрій Єрмак, секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов, перший віцепрезидент Національної академії наук України Володимир Горбулін, начальник Національного центру управління та випробувань космічних засобів Володимир Присяжний.
Цей космічний апарат є модифікованим варіантом супутника “Січ-2”. Його доставила на орбіту Землі ракета-носій Falcon 9 виробництва компанії SpaceX. Останній запуск українського супутника відбувся понад десять років тому.
Головний конструктор – начальник проектно-конструкторського бюро космічних апаратів, систем вимірювань і телекомунікацій КБ “Південне” Костянтин Білоусов зазначив, що “Січ-2-30” забезпечить Україні доступ до інформації, якої вона не мала останні десять років.
За його словами, супутник призначений для отримання цифрових зображень поверхні нашої планети, що можуть застосовуватися в землекористуванні, сільському та лісовому господарстві, картографії, для контролю водних ресурсів та моніторингу надзвичайних ситуацій і стихійних лих, у сфері безпеки й оборони, при виявленні протиправної діяльності.
Український супутник також призначений для моніторингу основних параметрів нейтральних і заряджених частинок іоносфери Землі та вимірювання дози накопичувальної радіації космічного випромінювання.
Після запуску супутник буде залучено до участі у програмі Європейського Союзу зі спостереження за Землею Copernicus.
Голова Державного космічного агентства України Володимир Тафтай наголосив, що на виконання завдання Зеленського щодо запуску цього супутника було проведено велику роботу.
“Ми не запускали наші супутники понад 11 років. І це фактично – нова ера в запуску супутників українського виробництва. Дуже сподіваюся, що це – перший з тих восьми супутників, що будуть виготовлені в межах стратегічної програми, яка чекає затвердження Верховною Радою України”, – сказав він.
Космічний апарат “Січ-2-30” розробило та виготовило ДП “Конструкторське бюро “Південне” ім. М. К. Янгеля” разом із українськими підприємствами “Хартрон-Аркос ЛТД” (Харків), “НВП “Хартрон-Юком” (Запоріжжя), “Захист і автоматизація об’єктів НДІРВ” (Харків), КБ “Арсенал” (Київ), Державне науково-дослідне підприємство “Конекс” (Львів), Львівський центр Інституту космічних досліджень НАН України та НКА України, ДП ВО “Київприлад”.
Влада Чорногорії оновила вимоги до в’їзду іноземних туристів на територію країни, вони діятимуть до 19 січня з можливістю продовження, повідомляє чорногорське телерадіо RTCG.
“МОЗ Чорногорії оголосило про нові правила в’їзду до країни, згідно з якими з 13 січня іноземні мандрівники можуть в’їхати в разі виконання бодай однієї з чотирьох умов цифрового COVID-19-сертифіката ЄС. Вимоги змінилися у зв’язку з поліпшенням епідеміологічної обстановки”, – інформує RTCG.
За словами глави МОЗ Чорногорії Єлени Боровинич-Бойович, у найближчі 7 днів в’їхати можна буде за дотримання одного з пунктів COVID-сертифіката ЄС: турист повинен бути повністю вакцинований і з моменту введення другої дози має минути щонайбільше шість місяців.
“Як альтернатива підійдуть негативний ПЛР-тест, зроблений не раніше ніж за 72 години до поїздки, або експрес-тест, зроблений не раніше ніж за 48 годин. Також можна пред’явити довідку про коронавірус, перенесений не менше ніж 10 днів і не більше ніж півроку тому”, – сказала вона.
Нові вимоги скасовують попередні правила, згідно з якими Чорногорію не можна було відвідувати нещепленим і не перехворілим іноземним громадянам, а вакцинованим і перехворілим на COVID-19 потрібен був ПЛР-тест.
Як зазначає видання, влада дозволила відновити роботу фітнес-центрів і тренажерних залів із можливістю надання щонайменше 10 кв. метрів на одну людину за наявності у відвідувача сертифіката вакцинації від коронавірусу.
Мобільний оператор компанія “Vodafone Україна” з квітня 2022 року має намір розпочати продаж карток нового формату – half-sized SIM.
Як наголошується в повідомленні оператора, поширеному в середу, такий формат тримача SIM-карток дасть змогу значно знизити споживання пластику та спростити логістику компанії.
Особливість новинки – вдвічі менший розмір тримача, ніж у стандартних SIM-карток.
“Використовуваний нині класичний тримач SIM-картки має стандартний розмір банківської картки (86 х 54 мм). Пропонований новий формат тримача – вдвічі менший (43 х 54 мм). Перехід на формат half-sized SIM дасть змогу “Vodafone Україна” знизити споживання пластику вдвічі, а також спростить логістичні процеси – для цих карток знадобиться вдвічі менше пакувальних матеріалів і місць для їх зберігання”, – наголошують у компанії.
З урахуванням поточного обсягу споживання SIM-карток за рік “Vodafone Україна” може заощадити планеті до 15 тонн пластику.
“Vodafone Україна” – другий за величиною оператор мобільного зв’язку в Україні.
У 2019 році NEQSOL Holding через ТОВ “Telco Solutions and Investments”, підконтрольну Bakcell, підписало угоду з ПАТ “МТС” про купівлю її телекомунікаційного бізнесу в Україні. Операцію з купівлі “Vodafone Україна” було закрито наприкінці грудня 2019 року із залученням фінансування J.P. Morgan та RBI, ціна сягнула $734 млн, включно з відкладеним платежем на суму близько $84 млн.
Клуб Експертів продовжує серію передач, присвячених макроекономіці України. У новому випуску проаналізовано попередні підсумки 2021 року.
Як заявив засновник проекту “Клуб Експертів” Максим Уракін: “Ми створюємо такі аналітичні відео з метою підвищення рівня знань населення у сфері економіки та для зручної візуалізації величезної кількості цифр. Такий контент, звичайно, не “мас маркет”, але ми й не прагнемо до нього. Налаштовані на думаючу та шукаючу аудиторію”.
У випуску проаналізовано зміну кількості населення України, поточні показники безробіття, представлено ринок праці у регіональному розрізі. Крім того, наведено показники ВВП, названо основних торгових партнерів країни, проаналізовано тенденції та плани з виплат внутрішнього та зовнішнього боргу України, а також показники роздрібу та інфляції.
Відео містить велику кількість авторських діаграм, гістограм, які зручно ілюструють основні макроекономічні тенденції.
Клуб Експертів присвячений політології, економіці, науці, футурології, містить експертні думки та аналіз обговорюваних тем.
Дане відео доступне для перегляду за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=gUs6fF–F-c
Підписатися на канал можна за посиланням Клуб експертів – YouTube
Міністерство економіки України оприлюднило середню вартість бензинів у розмірі 27,92 грн/літр та дизпалива (ДП) – 25,16 грн/літр, з яких вираховується гранична ціна реалізації пального на автозаправних станціях (АЗС) на середину січня.
З урахуванням граничних торгових націнок максимальна ціна на “звичайний” бензин для його продажу через мережу АЗС не має перевищувати 32,92 грн/літр, на “звичайне” дизпаливо – 32,16 грн/літр.
Порівняно з початком січня середню ціну на бензин збільшено на 0,95 грн/літр, на ДП – на 1,34 грн/літр.
Як повідомлялося, Україна продовжила карантин до 31 березня 2022 року. На період його дії уряд постановою №474 від 14 травня 2021 року встановив граничні рівні торговельної надбавки до середньої ціни дизельного палива не вище ніж 7 грн/літр, бензину – не вище ніж 5 грн/літр.
Середню вартість ДП (ULSD 10 ppm) і бензину (GASOLINE 10 ppm) Мінекономіки визначає на основі розрахунків НАК “Нафтогаз України”, здійснених на підставі даних Platts CIF NWE за попередню декаду, сум митних платежів (акцизний податок і ПДВ) й офіційного курсу валют від НБУ, а також витрат $27/тонна на логістичне та інше забезпечення, згідно із зовнішньоекономічними договорами.
Мінекономіки також роз’яснило, що під встановлення максимальної торговельної надбавки не підпадає “брендове преміальне пальне” з покращеними показниками якості.
У міністерстві вважають, що запровадження тимчасового державного регулювання цін на продаж через мережі АЗС бензинів А-92, А-95 і ДП шляхом встановлення граничної торговельної надбавки необхідне для запобігання зловживанням суб’єктами господарювання та доступності для населення цієї продукції.
Міністерство має оприлюднювати середні ціни одного літра ДП і бензину щомісяця до 3-го, 13-го і 23-го числа.
