На сайті ПрАТ “НЕК “Укренерго” оприлюднено проект структури тарифу на передачу електроенергії для компанії на 2021 рік, який передбачає його підвищення з 1 серпня на 61,62 грн/МВт-год (на 21%) − до 355,55 грн/МВт-год.
Як повідомило “Укренерго”, відкрите обговорення проекту тарифу відбудеться 14 травня. До 13 травня компанія приймає обґрунтовані пропозиції та зауваження до проекту.
Згідно з документом, НЕК обґрунтовує необхідність підвищення тарифу збільшенням витрат на сировину й допоміжні матеріали на 20 209 тис. грн, електроенергію для господарських потреб – 19 422 тис. грн, інші операційні витрати – 54 691 тис. грн.
До складу інших операційних витрат, що зростають у вартості, зокрема, внесені: сторожова і воєнізована охорона – на 17 082 тис. грн, плата за землю – 13 497 тис. грн, інформаційно-обчислювальні послуги – 7 116 тис. грн, орендні виплати – 6 579 тис. грн, внески на регулювання – 4 191 тис. грн.
Крім того, до проекту структури тарифу внесені фінансові витрати за договором кредитної лінії від 30 грудня 2020 року між НЕК “Укренерго” й АТ “Укрексімбанк”, які, за інформацією оператора системи передачі (ОСП), становитимуть “у 2021 році 401 791,7 тис. грн, з розрахунку на п’ять місяців – 964 300 тис. грн, плата за державні гарантії 230 тис. грн, з розрахунку на п’ять місяців – 552 тис. грн”.
“Отже, фінансові витрати в структурі тарифу на 2021 рік збільшаться на загальну суму 964 852 тис. грн”, − зазначено в проекті структури тарифу.
Як повідомив минулого тижня голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький, у 2021 році компанія не очікує різкого збільшення тарифу на передачу е/е з метою компенсаційних виплат виробникам з відновлюваних джерел (ВДЕ) через, зокрема, скорочення обсягів виробництва “зеленої” е/е нижче за прогнозні.
Нинішній тариф на передачу електроенергії для ДП “Укренерго” розміром 293,93 грн/МВт-год було встановлено постановою НКРЕКП №2353 від 9 грудня 2020 року.
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України має намір підвищити мінімальні оптові й роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв, зокрема на горілку і лікеро-горілчані вироби (ЛГВ) на 6,2%, віскі, ром і джин – на 5,9%, коньяк – 5,5%.
У додатку до проекту постанови, який відомство оприлюднило на своєму веб-сайті для публічного обговорення, уточнюється, що мінімальна ціна оптової реалізації 1 літра 100-відсоткового спирту, використовуваного для виробництва горілки і ЛГВ, у разі підвищення цін становитиме 362 грн, а роздрібної – 475 грн. Мінімальну оптову ціну на віскі, ром і джин планується встановити на рівні 721 грн (роздрібну – 948 грн), коньяк 3 зірки – 516 грн (677 грн), коньяк 4 зірки – 560 грн (735 грн), коньяк 5 зірок – 608 грн (799 грн).
Мінекономіки зазначило, що розмір мінімальних цін визначено за плановими показниками 2021 року. З огляду на зростання складових ціни алкогольних напоїв (сировина, комплектувальні, енергоносії, витрати на оплату праці тощо), розмір мінімальних цін на окремі види алкогольних напоїв не відповідає реальним витратам суб’єктів господарювання на їх виробництво і реалізацію й потребує коректування.
Згідно з даними міністерства, зростання мінімальних цін на окремі види алкогольних напоїв приведе до зростання надходжень до державного та місцевого бюджетів на 300 млн грн і знизить кількість смертей, що сталися через вживання алкоголю.
Мінекономіки повідомило з посиланням на дослідження ВООЗ, що алкоголем зумовлена приблизно кожна п’ята смерть у 30 європейських країнах серед осіб віком 15-19 років і приблизно кожна четверта смерть у віковій групі 20-24 років. За даними відомства, зростання цін на алкогольні напої на 10% веде до зниження на 32% кількості випадків смертей, зумовлених їх вживанням.
Дефіцит зведеного платіжного балансу України в березні 2021 року становив $713 млн, що в 2,5 разу менше, ніж у березні 2020-го ($1,8 млрд), повідомив Національний банк України (НБУ) на своєму сайті.
Згідно з його даними, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу в березні становив $62 млн проти $460 млн профіциту в березні-2020.
Зазначається, що за перший квартал 2021 року профіцит поточного рахунку платіжного балансу становив $935 млн проти $2,2 млрд у першому кварталі 2020 року.
НБУ зазначив, що вперше за 15 місяців темпи зростання імпорту товарів перевищили темпи зростання їх експорту і становили 26,7% і 24,8% відповідно.
Згідно з повідомленням, експорт товарів становив $4,8 млрд, і його зростання було зумовлене переважно зростанням експорту мінеральних продуктів (зокрема руд) у 1,8 разу, чорних і кольорових металів – у 1,7 разу, деревини та виробів із неї – у 1,4 разу, промислових виробів – на 26,4%, продукції машинобудування – на 18,4% і продукції хімічної промисловості – на 12,5%.
Водночас спостерігалося скорочення експорту продовольчих товарів на 3,3%, переважно завдяки скороченню експорту зернових на 8,9%.
Обсяги імпорту товарів зросли до $5,8 млрд, зокрема енергетичний імпорт зріс на 19%, а неенергетичний імпорт – на 28%. Зокрема, в 1,6 разу зріс імпорт деревини і виробів із неї, в 1,4 разу – промислових виробів і продукції машинобудування, на 24,8% – продовольчих товарів, на 19,8% чорних і кольорових металів і на 13% – продукції хімпромисловості.
Крім цього, профіцит торгівлі послугами, за оцінками Нацбанку, зріс до $500 млн із $393 млн у лютому 2020 року, оскільки темпи імпорту продовжували скорочуватися (на 6,4%), тоді як експорт зріс (на 3,4%). Основним чинником скорочення імпорту стало скорочення витрат осіб, які подорожують за кордон, і короткострокових мігрантів (в 1,5 разу). Водночас зріс імпорт транспортних (у 21,1%) та інших ділових послуг (1,3 разу). Крім цього продовжувалося зростання експорту комп’ютерних послуг – на 27,9% і послуг із переробки мінеральних ресурсів, які належать іншим країнам (на 15%).
Повну версію буде оприлюднено в економічних випусках агентства.
В.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура уклав Меморандум про співробітництво із директором Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України Миколою Роїком.
«Для нас важливо об’єднати зусилля із Інститутом біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України. Адже маємо спільний вектор руху – розвиток біоенергетики», – повідомив Костянтин Гура під час зустрічі.
Особливу увагу сторони планують приділити розвитку сфери вирощування енергорослин. В Україні налічується близько 4 млн га деградованих земель, які доцільно задіяти саме під енергокультури як ресурс для заміщення газу. Щоб покращити умови роботи у цій сфері, Держенергоефективності із Міненерго розробили відповідні законопроєкти.
Розробленими законопроєктами передбачається спрощення процедури та подовження строку оренди землі, а також зменшення максимального розміру орендної плати.
«Необхідно активізувати сферу вирощування енергорослин і таким чином не лише сприяти заміщенню газу, а й дати змогу громадам отримувати прибуток із малопродуктивних земель і відновлювати їхню родючість», – наголосив К.Гура.
Юрій Шафаренко, заступник Голови Держенергоефективності, повідомив про ще один інструмент підтримки цієї сфери: «Ми розробили концепцію нової державної програми з енергоефективності на 2022-2026 роки, в рамках якої планується надавати компенсації частини відсотків за кредитами на закладання плантацій енергорослин».
У свою чергу, заступник директора Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України Віктор Сінченко представив напрями роботи Інституту та запевнив у готовності ділитися досвідом щодо особливостей вирощування енергорослин.
За словами Михайла Гументика, директора ГО НТЦ «Біоенергія», наразі триває робота над 30-ма дослідними ділянками для вирощування найбільш продуктивних сортів енергетичних культур.
За підсумками зустрічі та у рамках укладеного Меморандуму сторони домовилися тісно співпрацювати та ефективно використовувати науково-технічний потенціал Інституту, щоб сприяти активному розвитку біоенергетики України.
БІОЕНЕРГЕТИКА, ДЕРЖЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, ІНСТИТУТ БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР
Кабінет Міністрів України на засіданні 28 квітня затвердив річний звіт та розподіл прибутку Ощадбанку за 2020 рік. Згідно зі звітністю, підтвердженою зовнішнім аудитом ТОВ «Ернст енд Янг Аудиторські послуги», прибуток банку за 2020 рік становить 2,78 млрд грн. Відповідно до рішення уряду державний бюджет отримає дивіденди в розмірі 897 млн грн. Це найбільша сума дивідендів, яку Ощадбанк сплатить акціонеру – державі з моменту свого заснування. Решту прибутку буде спрямовано до резервного фонду та на покриття збитків минулих років (139 млн грн та 1,8 млрд грн відповідно).
«Звітний 2020 рік був сповнений бурхливих подій, які «струснули» весь світ. Глобальна криза, пов’язана з пандемією, спричинила небачені до цього часу виклики в усіх сферах нашого життя. Мені приємно констатувати, що попри всі труднощі Ощадбанк гідно впорався з цими викликами. Нам вдалось забезпечити стабільну роботу фінансового інституту, а також зберегти довіру більш ніж 7 мільйонів клієнтів», – зазначив у вступному слові до річного звіту голова правління Ощадбанку Сергій Наумов.
Прес-служба Ощадбанку
Мобільний оператор “Київстар” збільшив покриття мережі 4G (LTE) у всіх областях України та підключив до нових мобільних технологій ще 815 населених пунктів.
Як повідомила прес-служба компанії у п’ятницю, для цього оператор активував технологію швидкісної передачі даних (LTE) на 452 базових станціях.
Так, у південних областях України покриття 4G збільшено на території 316 населених пунктів, у Дніпропетровській – 97, Донецькій і Луганській – 81, у західних областях – у 238, у центральних областях – у 83 населених пунктах.
У повідомленні наголошується, що в першому кварталі 2021 року “Київстар” інвестував у розвиток нових технологій зв’язку понад 1 млрд грн, що дало змогу суттєво збільшити територію покриття мережі 4G.
Станом на кінець квітня 2021 року “Київстар” встановив в Україні понад 15,5 тис. базових станцій, на яких активована технологія LTE (4G). У результаті понад 87% населення України може користуватися доступом до послуг 4G у мережі оператора.
Компанія продовжує будівництво мобільних мереж нового покоління, щоб до 2022 року доступ до 4G був у 90% населення.
