На масову вакцинацію від COVID-19, що відбудеться 10 та 11 липня, львів’яни можуть попередньо записатися онлайн і не витрачати час у живій черзі.
Масова вакцинація для містян старше 18 років при відсутності протипоказань буде проходити в 4 локаціях: Cтадіон «Арена Львів» (вул. Стрийська, 199), Центр Довженка (просп. Червоної Калини, 81), ТЦ «Форум» (вул. Під Дубом, 7Б), IQmed Clinic (вул. Липова Алея, 15).
Щоб записатися на щеплення проти COVID-19, потрібно обрати зручну локацію на helsi.me, дату і час. Підтвердження запису буде відправлено в смс. Його потрібно показати при вході в пункт вакцинації. З собою також потрібно мати паспорт та ідентифікаційний код. Також, у пунктах вакцинації діятиме “жива” черга.
Окрім пунктів масової вакцинації, що працюють на вихідних, щеплення можна отримати й у поліклініках міста. Спеціальні кабінети щеплень від коронавірусу у міських медичних закладах працюють у будні виключно за попереднім записом — через Сервіс helsi.me, в реєстратурі або через сімейного лікаря. У поліклініках також можна отримати Свідоцтво про вакцинацію від COVID-19, яке засвідчує та видає сімейний лікар після введення другої дози вакцини.
Щеплення від коронавірусу та внесення даних про нього займає максимум 10 хвилин. Після цього всі вакциновані знаходяться ще 30 хвилин під медичним наглядом – щоб переконатися в гарній реакції на введений препарат. Щеплення для львів’ян здійснюється безкоштовно вакциною Coronavac.
Вакцинація проти COVID-19 проходить безкоштовно. Телефон для довідок: 0 800 50 15 50.
Дані про проведену вакцинації будуть відображатися в безкоштовному додатку Helsi (AppStore і Google Play), а також в електронному кабінеті користувача на сайті.
Довідка: Сервіс Helsi.me — це сервіс запису на медичні послуги та безпечного зберігання медичних даних. Пацієнтам сервіс дозволяє швидко і зручно записуватися на прийом до лікаря, діагностику, аналізи, вакцинацію та замовляти медикаменти. Лікарням — брати участь у реформі охорони здоров’я та впорядкувати роботу клініки. Через сайт та застосунок Helsi.me щомісячно записують на прийом понад 2,5 мільйона пацієнтів. Системою користуються понад 1 300 закладів охорони здоров’я та 49 000 лікарів по всій Україні.
Перші особи великого бізнесу Одеського ділового клубу взяли на себе відповідальність і спільно з футурологом А. Длігачем і доцентом Оксфорду Владом Михненко розробили економічну бізнес-візію міста. Презентація відбудеться 17 вересня в рамках Odessa Business Forum.
Місія Одеського ділового клубу — формувати в Україні та за кордоном позитивний образ Одеси, створювати її репутацію як міста, сприятливого для життя, інвестицій і ведення бізнесу.
Економічна стратегія Великої Одеси визначає пріоритети в інвестиційному, експортному, індустріальному, транспортно-логістичному, туристичному, культурному та подієвому напрямах.
Одеський діловий форум — постійно діюча платформа і щорічний захід, мета якого — представляти середньострокові та короткострокові плани з реалізації основних векторів економічної стратегії, а також підбивати підсумки, звіряти результати, актуалізувати цілі й завдання.
Співзасновник Одеського ділового клубу Дмитро Казавчинський підкреслює: «Любити Одесу тільки на словах недостатньо. Треба щось для неї робити».
З такими думками було створено Економічну бізнес-візію Великої Одеси — 2050.
Підтримують OBF такі поважні спікери, як:
● Влад Михненко, кандидат наук, ад’юнкт-професор в галузі сталого міського розвитку, науковий співробітник Коледжу Святого Петра Оксфордського університету
● Карл-Філіп Коенеграхтс, стратег, новатор з Гента (Бельгія), творець альтернативного бачення і концепції «Розумне місто», «Місто людей»
● Андрій Длігач, співзасновник і CEO Advanter Group. Доктор економічних наук, стратег, футуролог. Експерт з формування стратегій бізнес-проривів. Член рад директорів Digital Transformation Institute і SingularityU Kyiv. CEO агенції Luniter troubleshooting. Професор бізнес-школи KSE, співзасновник бізнес-спільноти Board
● Кейс Донкерс, засновник проєкту City as a LAB, один з ключових засновників Dutch Design Week. Дизайнер міського середовища, головний урбаніст Ейндховена (Нідерланди)
● Валерія Іонан, заступник міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції. Відповідає за національні проєкти «Дiя.Бiзнес» і «Дiя.Ціфрова освіта», напрями онлайн-безпеки та євроінтеграції
● Дмитро Казавчинський, співзасновник Odessa Business Club і «Охоронні пломби GST»
● Андреас Флодструм, співзасновник і CEO компаній Beetroot і Beetroot Academy, співзасновник шведсько-українських IT-компаній Beetroot і Beetroot Academy
● Андрій Здесенко, засновник і головний виконавчий директор Biosphere Corporation, власник компанії Charisma Fashion Group, співзасновник мережі українських ресторанів Vapiano, співзасновник бізнес-клубу Inspira в Дніпрі
● Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ. Співзасновник IT-Cluster Odessa
● Максим Бахматов засновник і глава «Офісу Трансформації», керуючий партнер UNIT.City, новатор, бізнесмен, підприємець, ексгендиректор ВДНГ.
…та багато інших.
Ведучим першого Odessa Business Forum стане український маркетолог, засновник Fedoriv Group — Андрій Федорів.
Організатори та команда форуму відкриті до співпраці з усіма, кому не байдужа Одеса та позитивний імідж України за кордоном.
Контактна особа: координатор роботи з медіапартнерами Катерина Воронова
Тел.: +38 067 740 24 89
open4business.com.ua — медіа-партнер.
Україна з початку 2021/2022 маркетингового року (МР, липень-червень) і станом на 9 липня експортувала 518 тис. тонн зернових і зернобобових культур, що в 2,4 разу менше, ніж на аналогічну дату попереднього МР.
За даними Інформаційно-аналітичного порталу АПК України, дотепер експортовано 178 тис. тонн пшениці (у 14 разів більше порівняно з аналогічною датою 2020/2021); 333 тис. тонн кукурудзи (в 2 рази більше); 2,5 тис. тонн борошна (у 1,8 разу менше).
На зазначену дату Україна ще не експортувала ячмінь.
Згідно з попередніми даними Мінагрополітики, Україна в 2020/2021МР експортувала 44,63 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 21,3% менше, ніж у 2019/2020МР. Експорт пшениці за зазначений період скоротився на 18,9% порівняно з 2019/2020МР – до 16,44 млн тонн, кукурудзи – на 23,9%, до 23,06 млн тонн, ячменю – на 17,1%, до 4,21 млн тонн, борошна – в 2,6 разу, до 0,126 млн тонн.
Згідно з даними Мінагрополітики, Україна в 2019/2020 МР експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Обсяги постачання природного газу в Україну з ЄС в червні 2021 року сягнули 90,3 млн куб. м, що в 10,6 раза більше, ніж у травні (8,5 млн куб. м), повідомила прес-служба ТОВ “Оператор ГТС України”.
За її даними, весь обсяг червневого імпорту було отримано віртуальним реверсом з Угорщини.
Водночас загальне постачання в країну за підсумками першого півріччя 2021 року впало в 12,4 раза (на 7,405 млрд куб. м) порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 0,651 млрд куб. м. Зокрема, в режимі митного складу для зберігання в підземних сховищах до країни за шість місяців надійшло 0,097 млрд куб. м газу.
Чистий експорт природного газу з України до країн Європи в червні становив 0,015 млрд куб. м, реекспорт – 0,007 млрд куб. м. Загалом за січень-червень-2021 експортовано 0,064 млрд куб. м газу, реекспортовано з митного складу – 0,689 млрд куб. м.
“Унікальна розгалужена інфраструктура української ГТС дає змогу оперативно та гнучко реагувати на коливання попиту й за потреби надавати додаткові потужності для транзиту європейським партнерам”, – зазначив голова ОГТСУ Сергій Макогон.
Водночас, наголосив він, за відсутності довгострокового транзитного контракту інфраструктуру ГТС України буде оптимізовано, і європейський ринок втратить ці маневрені потужності, потрапивши в залежність від монополії “Газпрому”.
“Загроза будівництва обхідних газопроводів і монополізації маршрутів постачання – це загроза для всіх європейців з погляду енергетичної та економічної безпеки”, – резюмував Макогон.
Як повідомлялося, обсяги постачання природного газу в Україну в 2020 року збільшилися на 12% (на 1,7 млрд куб. м) порівняно з 2019 роком – до 15,9 млрд куб. м. Зокрема, з боку Словаччини надійшло 10,2 млрд куб. м газу, Угорщини – 4,2 млрд куб. м, Польщі – 1,5 млрд куб. м. При цьому 45% обсягів імпортовано “віртуальним реверсом” (backhaul), який став доступним з початку 2020 року.
Згідно зі звітом НКРЕКП, чистий імпорт природного газу в Україну у 2020-му становив 9,243 млрд куб. м, що на 20% менше, ніж у 2019-му (11,554 млрд куб. м).
ОГТСУ забезпечує функціонування ГТС України, інтегрованої в газотранспортну систему Європи. З 1 січня 2020 року отримав статус ліцензованого оператора.
Столичні правоохоронці задокументували масштабне розкрадання бюджетних коштів посадовими особами комунальної корпорації “Київавтодор”, повідомляє Служба безпеки України в четвер.
Зазначається, що тільки одна закупівля цього підприємства завдала столичному бюджету збитків у понад 20 млн грн.
“Оперативники спецслужби встановили, що у жовтні-листопаді 2020 року КК “Київавтодор” здійснила закупівлю всесезонних машин для літнього та зимового утримування доріг. За результатами проведених тендерів компанія уклала договори з підпорядкованою їй комерційною структурою. Предмет договору – поставка 24 дорожніх комбінованих машин на загальну суму 141 млн грн”, – ідеться в повідомленні.
У ньому наголошується, що, за попередніми оцінками, закупівлю здійснено за значно завищеними цінами.
“Лише цією закупівлею “Київавтодор” завдав збитків столичному бюджету на більше ніж 20 млн грн”, – уточнюють в СБУ.
Водночас у Державному бюро розслідувань повідомляють про те, що посадові особи Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації та “Київавтодору” за завищеними цінами закупили вантажні та спеціалізовані автомобілі для будівництва доріг, що дало їм змогу привласнити понад 110 млн грн із бюджету.
“У межах кримінального провадження проведено санкціоновані обшуки за місцями вчинення злочинної діяльності, під час яких вилучено документи, що підтверджують протиправний характер діяльності фігурантів”, – ідеться в повідомленні.
Зазначається, що наразі вирішується питання про оголошення підозри організаторам і співучасникам злочинної діяльності з подальшим обранням запобіжного заходу. Правопорушення було кваліфіковано за ч. 2 ст.364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки).
“Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на термін до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи провадити певну діяльність на строк до 3 років”, – наголошують у ДБР.
Як повідомлялося, слідчі Державного бюро розслідувань і Служби безпеки України в четвер провели обшуки в приміщеннях Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації (КМДА) і комунальної корпорації “Київавтодор”.
Зазначалося, що обшуки відбувалися на підставі постанови слідчого судді Печерського районного суду міста Києва в межах кримінального провадження щодо закупівлі техніки КК “Київавтодор”.
Закінчився ще один навчальний рік у «Екошколі». Протягом навчання учні вивчали теми енергозбреження, зміни клімату, біорізноманіття тощо і навчалися основ проєктного менеджменту. Школярі, які пройшли повний курс навчання, підготували власні проєкти для своїх шкіл. Традиційно компанія «Фармак», яка заснувала проєкт, нагороджує випускників і виділяє мінігранти на реалізацію найкращих ідей. Цього року реалізують 5 проєктів у різних куточках України.
«Для школярів ще один навчальний рік позаду. Попереду канікули і реалізація заявок у школах. Ми радіємо, що десятки учнів отримали нові знання і зможуть їх застосувати, реалізовуючи власні ідеї. Рекуператори, сонячні панелі, екологічні лабораторії, фонтанчики будуть встановлені у школах завдяки старанням учнів. Ідеї, які вони запропонували, а ми підтримали. Ми віримо, що маленькі перемоги наших учнів сьогодні надихнуть їх на масштабування своїх ідей у майбутньому», – коментує Євгенія Піддубна, директорка з корпоративних комунікацій АТ «Фармак».
Першість здобув проєкт «Шкільне подвір’я – дзеркало мого мікрорайону» учнів з міста Полонне, що на Хмельниччині. Планується створити сонячне дерево на території гімназії. Дерево створять з екологічно чистих матеріалів і обладнають сонячними панелями. Під його гілками розташують лавки для відпочинку і зроблять виходи для зарядки телефонів і планшетів. Також проєкт передбачає створення стенду з інформацією про червонокнижних тварин і рослини Хмельниччини. Команда отримує 25 тисяч гривень на реалізацію проєкту та менторську підтримку експертів протягом усієї його реалізації .
Друге місце отримали учні із села Дубриничі Закарпатської області. Проєкт «EcoLab для всіх», що має на меті побудувати простір для проведення екологічних досліджень у школі.
Третє місце посів проєкт «Рекуперація. Енергозбереження» команди з міста Ладижин Вінницької області. Проєкт передбачає встановлення рекуператорів тепла у шкільних класах.
Додатковими грантами відзначили проєкти «Еколабораторія GreenSchool» з міста Запоріжжя та «Безконтактний питний фонтанчик з модулем видачі в пляшку» з міста Шостки.
«Ми радіємо, що школи як великих міст, так і маленьких сіл бачать проблеми, пов’язані з навколишнім середовищем. І, що надважливо, вони готові діяти. Починаючи з того, що дізнаються більше про ці проблеми, навчаючись в «Екошколі» і закінчуючи написанням власних проєктів. Ми прагнемо, щоб діти зрозуміли та відчули на власному досвіді, що їхня думка має значення, що вони впливові, що вони рушії змін», – коментує Оксана Кравченко, виконавча директорка ГО «Український екологічний клуб “Зелена Хвиля”»
Проєкт «Екошкола» реалізовує АТ «Фармак» у співпраці з ГО «Український екологічний клуб “Зелена Хвиля”».
Про проєкт
«Екошкола» – безкоштовна навчальна онлайн-платформа, що розрахована на учнів 6–11-х класів. Курс передбачає проходження навчальних лекцій, практичних завдань, написання та захист власних проєктів.
«Екошкола» має на меті популяризувати екологічні знання серед молоді і привернути увагу до питань охорони навколишнього середовища. Проєкт реалізує АТ «Фармак» у співпраці з ГО «Український екологічний клуб “Зелена Хвиля”». Детальніше про проєкт за посиланням.
Довідка про компанію
«Фармак» – лідер фармацевтичного ринку України*. У продуктовому портфелі компанії понад 400 найменувань лікарських засобів. Серед основних напрямів – ендокринологічні, гастроентерологічні, кардіологічні, неврологічні, протизастудні та інші препарати.
Компанія щорічно реінвестує в розвиток до 90% прибутку. Загалом з 1995 року було інвестовано в модернізацію виробництва понад 310 млн доларів США. Щорічні інвестиції в наукові дослідження й розробки становлять приблизно 15 млн доларів США. Виробничі потужності, дослідницька база, лабораторно-технічний комплекс підприємства мають міжнародну сертифікацію та відповідають високим вимогам європейських стандартів GMP.
У 2020 році «Фармак» збільшив експорт на 40%. Сьогодні продукція компанії представлена в понад 30 країнах ЄС, Центральної та Південної Америки, СНД, Близького Сходу, Азії тощо.
«Фармак» входить до 25 найінноваційніших компаній, визнаний найбільшим платником податків серед фармвиробників України та найкращим роботодавцем**.
* За обсягами продажу лікарських засобів у грошовому вираженні, за даними Proxima Research.
** За даними рейтингів: видання «Власть денег» (2020 р.), «Рейтинг. Бізнес в офіційних цифрах» (2021 р.), «Топ-100. Рейтинги крупнейших» (2020 р.).
