Середня вартість фондів американських акцій зросла на 8,7% у жовтні на тлі зростання фондового ринку, випливає з даних Refinitiv Lipper.
Індикатор Dow Jones Industrial Average піднявся на 14% протягом жовтня, продемонструвавши найкраще зростання в щомісячному обчисленні з 1976 року (S&P 500 і Nasdaq продемонстрували зростання в однозначному процентному вираженні).
З початку 2022 року вартість фондів акцій впала на 18,1% порівняно зі стрибком на 22,5% минулого року.
Вартість міжнародних фондів акцій у жовтні зросла на 5,1%, проте з початку року впала на 25%.
Тиск на фондові ринки в поточному році, зокрема, чинила серія агресивних підвищень процентних ставок Федеральною резервною системою (ФРС) США.
Минулого тижня ФРС очікувано підвищила базову процентну ставку на 75 базисних пунктів за підсумками четвертого засідання поспіль – до 3,75-4% річних, максимуму з січня 2008 року.
Глава Федрезерву Джером Пауелл заявив під час прес-конференції за підсумками засідання, що ФРС може почати обговорення уповільнення темпів підйому ставки вже на грудневому засіданні. При цьому він зазначив, що говорити про паузу в циклі підвищення ставки поки що занадто рано, її граничний рівень буде вищим, ніж очікувалося раніше.
Таким чином, жовтневе ралі фондового ринку може виявитися лише паузою в довгостроковому зниженні, пише The Wall Street Journal.
Інвестори продовжать стежити за заявами представників керівництва ФРС і рішеннями регулятора з приводу ставок у найближчій перспективі.
Зі свого боку, Європейський центральний банк (ЄЦБ) минулого тижня підвищив усі три ключові відсоткові ставки на 75 б.п. за підсумками другого засідання поспіль. Базова процентна ставка за кредитами була збільшена до 2%, ставка за депозитами – до 1,5%, ставка за маржинальними кредитами – до 2,25%.
Тим часом вартість фондів облігацій знизилася за підсумками жовтня і різко впала з початку року. Фонди, сфокусовані на боргових паперах інвестиційного рівня, в середньому втратили 1,4% у жовтні та 16,2% – з початку року.
ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН) у листопаді знизила порівняно з жовтнем прогноз світового виробництва зерна у 2022 році на 4,9 млн тонн – до 2,764 млрд тонн, повідомляється у звіті організації.
Новий показник на 1,8% нижчий за торішній збір. “Основна частка перегляду стосується пшениці, проте дещо знижено і прогноз світового виробництва фуражних зернових”, – йдеться в документі. Так, оцінка збору пшениці стала меншою на 3,4 млн тонн і становить 783,8 млн тонн. Однак це на 0,6% вище за показник 2021 року і є абсолютним рекордом.
Як пояснюють експерти, перегляд прогнозу щодо збору пшениці “майже повністю зумовлений показниками виробництва в США – зниженням урожайності та скороченням збиральних площ”. Щодо решти країн-виробників, де завершується збирання, прогнози не змінилися.
Оцінка збору фуражних зернових знижена на 1,3 млн тонн і становить 1,467 млрд тонн. Це на 2,8% нижче порівняно з минулим роком. “Це перше за останні чотири роки зниження виробництва”, – зазначається у звіті. Основна частка зниження прогнозу цього місяця зумовлена зменшенням оцінки виробництва кукурудзи в США та країнах ЄС, де, згідно з останніми даними, наслідки посухи були більш масштабними, ніж передбачалося раніше. Підвищено прогноз виробництва кукурудзи в Україні.
Як повідомляється у звіті, у 2023 році посівні площі під зерновими збережуться, “однак подальше розширення може стримуватися високими витратами виробництва”.
Нова місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) розпочнеться 11 листопада і ймовірно триватиме до 17 листопада, повідомив голова НБУ Андрій Пишний.
“Остаточні домовленості будуть сформульовані за результатами другої місії, яка розпочне свою роботу 11 листопада. Ми плануємо, що вона триватиме до 17 листопада”, – сказав він під час прес-брифінгу в понеділок.
За його словами, ці технічні дискусії за участю його та міністра фінансів мають напрацювати контур програми, що ляже в основу плану дій НБУ на найближчі роки та, ймовірно, стане основою програми розширеного фінансування, на яку команда України розраховує.
Він нагадав, що впродовж останнього місяця розпочалася робота в рамках місії МВФ, яка пройшла у Відні. На ній НБУ і МВФ консолідували позицію монетарно-фіскальної політики, зазначив Пишний.
“У Відні відбулися дуже предметні і, не буду казати, що прості, але дуже конструктивні дискусії щодо всього спектра питань, пов’язаних із макроекономічною ситуацією, валютною політикою, кредитно-грошовими взаємовідносинами, фінансовою стабільністю, фіскальною консолідацією взаємодії між урядом та НБУ, необхідністю більш активної взаємодії у фінансуванні потреб українського бюджету, внутрішнього боргового ринку”, – зазначила голова НБУ.
Закон “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану” та ухвалений згідно з ним наказ Верховного головнокомандувача ЗСУ від 6 листопада “Про рішення ставки Верховного головнокомандувача ЗСУ від 5.11.2022” стали підставами для рішення НКЦПФР про порядок такого відчуження щодо акцій п’яти підприємств.
Згідно з копією рішення НКЦПФР від 6 листопада, що є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, було також ухвалено відповідні п’ять наказів командувача Сил логістики ЗСУ про примусове відчуження майна – акцій “Укрнафти”, “Укртатнафти”, “Запоріжтрансформатора”, “Мотор Січі” та “АвтоКрАЗу”.
Відповідно до рішення НКЦПФР, керуючим рахунком у цінних паперах, на який відчужуються акції (за винятком акцій, що належать “Нафтогазу”) буде Міноборони.
Комісія також вказала, що операція з відчуження акцій має бути здійснена, незважаючи на наявність інших обтяжень на обіг акцій.
Зазначений закон передбачає, що в разі неможливості попереднього повного відшкодування, таке майно примусово відчужується до воєнного стану з подальшим повним відшкодуванням його вартості протягом наступних п’яти бюджетних періодів після скасування воєнного стану за рахунок коштів держбюджету.
Оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, ідеться в законі.
Як повідомлялося, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) рішенням від 6 листопада врегулювала питання депозитарного обліку депозитарних операцій з примусового відчуження у власність держави акцій, емітентами яких є ПАТ “Укрнафта”, ПАТ “Укртатнафта”, АТ “Мотор Січ”, ПАТ “АвтоКрАЗ” і ПАТ “Запоріжтрансформатор”.
Крім того, НКЦПФР цього ж дня дозволила оперативне проведення зборів акціонерних товариств у період воєнного стану, якщо акціонерів їх не більш як п’ять і якщо їм належить 100% акцій, тоді як до останнього часу вона допускала тільки проведення дистанційних зборів.
В “Укрнафті” контрольний пакет акцій належить НАК “Нафтогаз України”, тоді як міноритарний близько 42% – так званій групі “Приват” Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, тоді як в “Укртатнафті” (Кременчуцький НПЗ) ситуація зворотна.
Обіг усіх акцій “Мотор Січ”, найбільшим власником якого був заарештований нещодавно президент компанії В’ячеслав Богуслаєв, заблоковано з квітня 2018 року після продажу роком раніше контрольного пакета акцій китайській Skyrizon і пов’язаним із нею особам.
“АвтоКрАЗ” і “Запоріжтрансформатор”, підконтрольні відповідно Костянтину Жеваго і Костянтину Григоришину, останні роки перебувають у процедурах банкрутства.
AVTOKRAZ, MOTOR SICH, UKRNAFTA, ЗТР, НАЦИОНАЛИЗАЦИЯ, УКРТАТНАФТА
Прибуток українських банків у січні-вересні 2022 року становив 7,4 млрд грн, що в 6,9 раза менше, ніж за аналогічний період минулого року (51,4 млрд грн), повідомила прес-служба Національного банку України (НБУ) в понеділок.
Згідно з повідомленням, збиток українських банків за вересень становив 1 млрд грн, тоді як прибуток за серпень становив 5,05 млрд грн.
Регулятор зазначив, що доходи банків у вересні зросли на 13,3%, а витрати – на 13,1%.
Згідно з даними регулятора, доходи банків за дев’ять місяців поточного року зросли на 30,8% проти показника за аналогічний період минулого року – до 255,08 млрд грн. Водночас комісійний дохід скоротився на 16% – до 59,8 млрд грн (тоді як за аналогічний період минулого року він зріс на 28%).
При цьому результат від переоцінки та від операцій купівлі-продажу був позитивним і становив 37,1 млрд грн, тоді як за аналогічний період минулого року він був негативним і становив 2,4 млрд грн.
Водночас витрати банківської системи за січень-вересень 2022 року зросли на 72,5% раза порівняно з цим показником 2021 року – до 247,7 млрд грн, зокрема відрахування в резерви – у 12,9 раза, до 99 млрд грн. Водночас комісійні витрати зросли на 2% – до 25 млрд грн,
Як повідомлялося, українські банки 2021 року подвоїли чистий прибуток – до 77,5 млрд грн порівняно з 41,3 млрд грн 2020 року.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 7 листопада експортувала 14,27 млн тонн зернових культур, з них 7,66 млн тонн кукурудзи (53,8% загального обсягу поставок), 5,39 млн тонн пшениці (37,8%) і 1,17 млн тонн ячменю (8,1%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в понеділок, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 30,7% нижчі за показники аналогічного періоду минулого МР (з 1 липня по 7 листопада 2021 року за кордон поставлено 20,61 млн тонн).
За даними відомства, від початку 2022/2023 МР і до 7 листопада 2022 року Україна експортувала 5,39 млн тонн пшениці (у 2,39 раза менше порівняно з аналогічним періодом минулого року), 1,17 млн тонн ячменю (у 3,85 раза менше), 6,3 тис. тонн жита (в 11 разів менше) і 38,4 тис. тонн борошна (на 12,1% менше). Водночас темпи експорту кукурудзи перевищили минулорічні обсяги – її вивезено 7,66 млн тонн, що в 2,61 раза перевищує показники 2021/2022 МР на ту саму дату.
Уточнюється, що загалом із початку листопада з України експортовано 1,07 млн тонн зернових культур, зокрема 388 тис. тонн пшениці, 606 тис. тонн кукурудзи, 67 тис. тонн ячменю та 2,9 тис. тонн борошна.
Як випливає з даних міністерства, за період 2-7 листопада на зовнішні ринки постачалося в середньому 178 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що передував йому, 26 жовтня – 2 листопада – 170 тис. тонн/доба, за 21-26 жовтня – 132 тис. тонн/доба, за 1-21 жовтня -141,5 тис. тонн/доба, а за 26-30 вересня – рекордні з початку війни 267,5 тис. тонн/доба. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 2-7 листопада зросли на 4,7% порівняно з періодом, що передував йому, 26 жовтня-2 листопада.
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
