Оператор мобільного зв’язку “Київстар” (Київ) у 2020 році отримав 10 млрд 369,86 млн грн чистого прибутку, що на 15,72% вище показника 2019 року, повідомляється в оголошенні про проведення оператором 29 квітня річних зборів акціонерів.
Згідно з ним, нерозподілений прибуток компанії за підсумками року становить 10 млрд 383,97 млн грн порівняно з 12 млрд 752,41 млн грн роком раніше.
“Визначити, що накопичений нерозподілений прибуток товариства станом на кінець 2020 року є нерозподіленим прибутком, що підлягає подальшому розподілу у вигляді дивідендів (річних або проміжних) або будь-якого іншого використання за рішенням загальних зборів акціонерів товариства”, – йдеться у проекті рішення зборів.
Згідно з оголошенням, довгострокові зобов’язання “Київстару” за рік зросли у 2,8 раза – до 7,012 млрд грн, тоді як поточні – на 4,2%, до 8,512 млрд грн, а сумарна дебіторська заборгованість знизилася на 2,6% – до 0,826 млрд грн.
Компанія за 2020 рік наростила основні кошти на 14,8% – до 13,824 млрд грн, її сумарні активи збільшилися на 10,74% – до 27,013 млрд грн.
Як повідомлялося, “Київстар” у 2020 році збільшив дохід на 12,4%, до 25,158 млрд грн, EBITDA – на 15,6%, до 16,979 млрд грн, при цьому маржа EBITDA зросла на 1,9 процентних пункти – до 67,5%.
Кількість абонентів мобільного зв’язку оператора за підсумками четвертого кварталу 2020 року скоротилася на 1,3% порівняно з аналогічним періодом 2019 року – до 25,9 млн, тоді як кількість абонентів фіксованого зв’язку зросла на 10,9% – до 1,1 млн.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку та передачі даних на основі широкого спектра мобільних і фіксованих технологій, зокрема 3G. Його послугами на кінець 2018 року користувалися майже 26,4 млн абонентів мобільного зв’язку і майже 0,9 млн клієнтів фіксованого інтернету.
Акціонером “Київстару” є міжнародна група VEON (раніше – VimpelCom Ltd.). Акції групи котируються на фондовій біржі NASDAQ (Нью-Йорк).
Авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України” (“МАУ”) з 29 березня 2021 року поновлює рейс Одеса – Стамбул (Туреччина) – Одеса, повідомила прес-служба авіаперевізника.
Окрім цього, “МАУ” також збільшує до 21 рейсу на тиждень частоту перельотів Київ – Стамбул – Київ.
Авіакомпанія зазначає, що рейси з Києва до Стамбула й назад виконуватимуться щодня тричі на день, а в деякі періоди – чотири рази на день.
Зворотні рейси на напрямку Одеса – Стамбул – Одеса виконуватимуться щопонеділка, щосереди та щоп’ятниці.
Прямі рейси з Києва й Одеси до Стамбула також виконують турецька авіакомпанія Turkish Airlines і українська SkyUp Airlines.
З першого квітня 2021 року розпочинається нерестова заборона на вилов водних біоресурсів. Терміни заборони в різних регіонах і областях можуть відрізнятися в залежності від погодних умов. Про це повідомила прес служба Асоціації рибалок України.
– Під час нересту дозволено аматорська риболовля, але тільки з берега в світлий час доби, в межах населеного пункту там, де немає природних нерестовищ, і тільки 1 вудкою з одним гачком або спінінгом, при дотриманні норм вилову – до 3 кг/день на людину . Риболовля в природних нерестовищах категорично заборонена – каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.
Також з першого квітня в ряді областей встановлено заборону на вилов раків.
За порушення Правил рибальства в період нересту передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності. Потрібно визнати, що штрафи настільки мізерні, що не можуть зупинити масове браконьєрство. Судіть самі: штраф – від 34 до 170 грн, а за грубе порушення правил рибальства (наприклад, рибальство із застосуванням електроструму, вибухових або отруйних речовин) передбачений штраф 340-680 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Однак були випадки коли суди повертали порушників знаряддя лову, зокрема електровудки.
Законопроект який передбачає значне посилення покарання і збільшення штрафів за незаконний вилов водних біоресурсів, знаходиться у Верховній Раді України, він не прийнятий у другому читанні.
Крім штрафу порушник повинен буде платити компенсацію за завдані збитки, він рахується за кожну виловлену рибу, незалежно від її розміру і ваги. Так: судак – 510 грн, сом – 425, щука – 340, короп – 306, білий амур, товстолоб – 255, плотва – 85, лящ – 170, лин – 119 грн
Котрий рік поспіль нерест у риби проходить в екстремальних умовах.
Багато років не проводяться меліоративні роботи по розчищенню нерестовищ, в результаті вони заростають і стають непридатними. Так само через незаконну забудову прибережної території зникають місця традиційного нересту риби. Де раніше були природні нерестовища сьогодні бетонні причали приватних маєтків. Все це призвело до того, що за останнє десятиліття зникло більше 40% природних нерестовищ, що істотно позначилося на чисельності риб’ячих зграй.
Так само в цей потаємний для риби період багато річок перетягнуті браконьєрськими сітками.
Якщо в 1991 році було затримано 19 тисяч «рибних» браконьєрів, то в 2020 році 114 тисяч порушників природоохоронного законодавства на водоймах. З них органами рибоохорони були затримані 46,5 тисяч порушників, які завдали збитків на 102 млн грн., про це кажуть експерти Асоціації рибалок України.
Найбільше затримали браконьєрів в: Черкаської, Дніпропетровської, Полтавської, Херсонської областях а так само на Азовському морі. За статистикою виявляють не більше 15% від усіх порушень. Ці цифри говорять про катастрофічне зростання випадків браконьєрства.
Сьогодні моторизовані бригади з багатокілометровими сітками знищують рибні запаси країни, виловлюючи ікряну рибу. Нерідки випадки коли все це відбувається під «дахом» структур яким держава довірила охорону риби.
У таких випадках браконьєри і корумповані чиновники спільно несуть відповідальність за знищення рибних ресурсів країни.
За неофіційними даними незаконний вилов вже більше офіційного і становить 80-90 тисяч тонн риби на рік. Щодня з наших водойм браконьєри виловлюють понад 400 тонн риби. Тіньовий рибний ринок оцінюється в 4-5 млрд грн.
Незаконний вилов знищує рибний ресурс, підриває державну продовольчу безпеку і руйнує вітчизняну рибну галузь, завдаючи державі збитків на мільярди гривень.
Асоціація рибалок України звертається до всіх хто любить наші водойми, дбайливо ставиться до риби, яка готується до нересту. Допоможіть захистити майбутнє наших річок – не допускайте варварського вилову риби в період нересту! Не залишайтеся байдужими до порушень природоохоронного законодавства та у разі виявлення фактів браконьєрства на водоймах повідомляйте про них в природоохоронні та правоохоронні органи.
Телефони гарячої лінії:
Держрибагентство – 0 (800) 50-52-50;
Держекоінспекція – +38 (044) 521-20-38;
Поліція – 102
Прес служба Асоціації рибалок України
Міністерство охорони здоров’я завершує роботу над функціоналом для запуску електронних лікарняних, повідомив заступник міністра охорони здоров’я Ярослав Кучер під час прес-брифінгу в Києві в понеділок.
“Мінохорони здоров’я спільно з партнерами, зокрема з Мінсоцполітики, Нацслужбою здоров’я, Фондом соцстрахування (ФССУ) та ін., завершують розробку цільової моделі впровадження електронних листів непрацездатності, тобто розробку функціонала, який забезпечить запуск електронних лікарняних із повною інтеграцією в електронну систему охорони здоров’я”, – сказав він.
Заступник міністра зазначив, що міністерство тестуватиме цю модель, і, найімовірніше, певний час система працюватиме паралельно з паперовими лікарняними.
Окрім цього, за словами Кучера, МОЗ розробило зміни в деякі постанови Кабміну щодо роботи електронного реєстру лікарняних – проект акта перебуває на розгляді уряду. МОЗ також направило на узгодження органів влади проект наказу про роботу з цим реєстром, порядок формування і видачі лікарняних і порядку перевірки ФССУ обґрунтованості їх видачі.
Кабінету міністрів України необхідно звернути увагу на обіг розчинників (код УКТЗЕД 3814009090), під виглядом яких усе частіше фіксується безподатковий обіг нафтопродуктів і компонентів для їх виробництва в кустарних умовах. Припинення цих схем дасть змогу збільшити надходження до бюджету, радикально знизити обсяги фальсифікату на паливному ринку і тим самим захистити автомобілі і здоров’я громадян від цієї токсичної продукції.
Основні зловживання спостерігаються в секторі міні-НПЗ: вони переробляють газовий конденсат і нафту внутрішнього видобутку, отримують бензин і дизельне пальне стандартів Євро-2 і Євро-3, реалізацію яких на внутрішньому ринку заборонено. Щоб уникнути оподаткування акцизом, здійснюють підміну товарного коду з фактичного 2710 (нафта і нафтопродукти) на код 3814 (розчинники). Надалі ця продукція спрямовується або на нафтобази для подальшого змішування з октанопідвищуючими компонентами, або безпосередньо на автозаправні станції, що було неодноразово задокументовано органами Державної фіскальної служби.
За оцінками Консалтингової групи «А-95», річний обсяг бензину і дизельного пального з міні-НПЗ досягає 450 тис. т, а бюджетні втрати від несплати акцизу і ПДВ можуть досягати 5 млрд грн на рік.
«Це повністю тіньовий бізнес, який, по суті, весь працює за готівку, а значить живить податкові ями, «скрутки» і стимулює побудову нелегальної системи збуту через такі ж незаконні АЗС», – каже директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
Новою схемою зловживань є імпорт розчинників для лакофарбової промисловості, які насправді є сумішшю октанопідвищуючих компонентів – метил-трет-бутилового-ефіру, метанолу та інших спиртів. Відповідно до Податкового кодексу України, окремо ці компоненти обкладаються за максимальною акцизною ставкою для бензинів – 213 євро за 1000 л, але в суміші як розчинники в’їжджають без акцизу. Це також стало можливим завдяки спеціальним роз’ясненням Державної податкової служби від 11 червня 2020 р..
У 2020 році в Україну було імпортовано 77,4 тис. т розчинників, що на 15% більше, ніж у 2019 році, коли імпорт склав 67,3 тис. т. Основний обсяг надходить з Росії і Білорусі. У січні-лютому 2021 року імпорт продовжив зростання: 9,2 тис. т проти 8 тис. т (+15%) за аналогічний період торік.
Імпортерами більшості обсягу таких розчинників переважно виступають компанії, безпосередньо пов’язані з мережами автозаправних станцій або міні-НПЗ.
За розрахунками «А-95», якщо зловживання з імпортом розчинників не буде припинено, втрати держбюджету від ненадходження акцизу і ПДВ складуть 1,1 млрд грн.
«Активна діяльність міні-НПЗ, імпорт розчинників і тіньовий ринок мають колосальний мультиплікативний ефект. Це не просто втрати бюджету, це удар по українських нафтопереробних заводах і легальному бізнесу, що займається торгівлею нафтопродуктами. Оцінити сумарний негативний ефект вкрай складно», – заявив Сергій Куюн.
На думку експертів, уряду слід розробити систему контролю потоків вуглеводневої сировини і готової продукції з міні-НПЗ. Щодо імпорту розчинників коригування потребує згадане роз’яснення Державної податкової служби.
АТ “Укрпошта” запустило доставку експортних відправлень у Казахстан прямими рейсами авіакомпанії Air Astana, вони виконуються тричі на тиждень.
Як повідомила прес-служба поштового оператора в п’ятницю, на початку березня “Укрпошта” підписала відповідний договір із генеральним агентом Air Astana в Україні компанією Globe Air Cargo.
“Сьогодні “Укрпошта” працює з 15 авіакомпаніями напряму, щоб забезпечити швидку доставку по всьому світі. Казахстан входить до 15 популярних країн відправлення експорту, тому нам дуже важливо налагодити ефективну логістику, аби доставляти посилки вчасно”, – наводить слова директора департаменту міжнародних операцій Юлії Павленко прес-служба “Укрпошти”.
За її словами, наразі 92% міжнародних поштових відправлень у цьому напрямку доставляють у термін до семи днів – від прийому у відділенні “Укрпошти” до початку обробки в Казахстані. Однак завдяки новому партнеру компанія планує скоротити ці терміни, уточнює Павленко.
“Запропонована нами програма прямої логістики до Казахстану є ефективним рішенням для росту поштових потоків “Укрпошти”, які постійно стимулюються прискоренням доставки. Нами була задіяна програма GSA Mail Solutions, завдяки якій поштові оператори мають доступ до всієї нашої мережі авіакомпаній, щоб направити свої поштові потоки туди, де вони потрібні”, – зазначив генеральний директор Globe Air Cargo Петро Кухарчук.
За даними “Укрпошти”, щомісяця компанія доставляє в Казахстан 4 тонни українського експорту.
