Фондові індекси країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону падають у четвер, наслідуючи динаміку ринку акцій США.
Інвестори оцінюють протокол вересневого засідання ФРС США, який показав, що американський ЦБ, як очікується, продовжить підвищувати ключові ставки і утримуватиме їх на високому рівні доти, доки інфляція не продемонструє ознак уповільнення.
Тим часом, низка представників керівництва ФРС вважають, що в умовах невизначеності важливо буде коригувати темпи подальшого посилення грошово-кредитної політики, щоб обмежити ризик негативних наслідків для економіки, наголошується в протоколі.
Ринок тепер чекає на публікацію даних щодо інфляції в США у вересні, які можуть вказати на ефективність політики Федрезерва. Звіт міністерства праці буде опублікований у четвер о 15:30 кв, аналітики в середньому очікують, що споживчі ціни в Штатах минулого місяця зросли на 8,1% у річному вираженні після підйому на 8,3% місяцем раніше, згідно з Trading Economics.
Гонконгський Hang Seng до 8:13 мск втратив 1%, він падає шостий торги поспіль і знаходиться на мінімальній відмітці за останні 11 років. Китайський індекс Shanghai Composite опустився на 0,08%.
У Гонконгу продовжують значно знижуватись акції технологічних компаній після того, як стало відомо, що США посилюють експортний контроль за високотехнологічною напівпровідниковою продукцією та обладнанням для виробництва чіпів. Папір JD.com Inc. (SPB: JD) втрачають у ціні 3,2%, Netease Inc. (SPB: NTES) – 2,8%, Tencent (SPB: 700) Holdings Ltd. – 1,3% та Alibaba (SPB: BABA) Group – 1%.
Водночас негативний вплив на інвесторів надає посилення коронавірусних обмежень у Китаї напередодні 20-го з’їзду Комуністичної партії КНР, який розпочнеться цими вихідними.
У лідерах зниження серед компонентів Hang Seng також торгуються акції девелоперів Country Garden Holdings (SPB: 2007) Co. Ltd. (-9,2%) та Longfor Group Holdings Ltd. (-4,4%), та банку China Merchants Bank Co. Ltd. (-4,2%).
Значення японського індексу Nikkei 225 до 8:20 за київським часом опустилося на 0,5%.
Лідерами падіння котирувань виступають папери Toho Co. Ltd. (-3,9%), Daikin Industries Ltd. (-2,9%) та Toto Ltd. (-2,8%).
Тим часом вартість Toshiba Corp. зростає на 7,6% на новини про те, що група інвесторів на чолі із Japan Industrial Partners Inc. висунула пропозицію про купівлю компанії за 2,8 трлн ієн ($19,06 млрд).
Австралійський індекс S&P/ASX 200 знизився на 0,07%.
Капіталізація найбільшої гірничодобувної компанії світу BHP опустилася на 0,8%, а акції її конкурента Rio Tinto 0,6%.
Південнокорейський індекс Kospi до 8:35 упав на 1,4%.
Котирування паперів одного з найбільших у світі виробників чіпів та електроніки Samsung Electronics Co. опускаються на 0,4%, вартість автовиробника Hyundai Motor знизилася на 1,5%.
Попит на таунхауси та котеджі у Києві у вересні скоротився на 60-100% з початку року, при цьому ціни у гривневому еквіваленті зросли на 75%, повідомив директор консалтингової компанії “РеалЕкспо” Віктор Коваленко.
Згідно з дослідженням компанії, оприлюдненим інтернет-порталом zagorodna.com, на вартість квадратного метра в заміській нерухомості вплинуло зростання курсу долара та збільшення вартості будівельних матеріалів на 50%.
Найбільше середня ціна у січні-вересні зросла у Солом’янському районі – на 89,8% (до 50,4 тис. грн/кв. м). У Голосіївському районі ціна квадратного метра зросла у середньому на 75% (до 76,3 тис. грн/кв. м), у Подільському – на 67% (до 91 тис. грн/кв. м).
За даними компанії, за дев’ять місяців 2022 року на ринку заміської нерухомості Києва з’явилися два нові проєкти, тоді як за аналогічний період минулого року пропозиція зросла на 16 нових проєктів.
Водночас у Києві заморожено будівництво на дев’яти майданчиках, що становить близько третини від сумарної кількості котеджних селищ, що будуються і проєктуються, зазначається в дослідженні.
Згідно з опитаними компанією забудовником заміської нерухомості, попит на такий вид житла суттєво скоротився, проте девелопери повідомляють про наявність відкладеного попиту.
“Попит у котеджних містечках Києва, за словами експертів, знизився на 60-100% з початку війни, але він поступово відновлюється. Саме воєнні дії в Києві та околицях, “прильоти” вплинули і впливають на падіння попиту в таунхаусах та котеджах у Києві” , – пояснив Коваленко.
Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо дотримання територіальної цілісності України, в якій також засуджується спроба РФ анексувати тимчасово окуповані території Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України.
Згідно з трансляцією із зали Генасамблеї, за – проголосували 143 зі 193 учасників, утрималися 35 країн (Алжир, Вірменія, Болівія, Бурунді, ЦАР, Китай, Конго, Куба, Еритрея, Есватині, Ефіопія, Гвінея, Гондурас, Індія, Казахстан, Киргизстан Лаос, Лесото, Малі, Монголія, Мозамбік, Намібія, Пакистан, Південна Африка, Південний Судан, Шрі-Ланка, Судан, Таджикистан, Таїланд, Того, Уганда, Танзанія, Узбекистан, В’єтнам, Зімбабве), проти проголосували 5 (Білорусь , Нікарагуа, Росія та Сирія).
На Україну чекає важкий 2023 рік: дефіцит державних фінансів попередньо оцінюється в $3-4 млрд, необхідно забезпечити стійкість економіки, і МВФ підтримає: найближчим часом буде скликаний міжнародний форум для вирішення цієї проблеми, повідомила директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Кристаліна Георгієва.
“На потрібно вивчити, як забезпечити стійкість економіки. За нашими попередніми оцінками, щомісяця необхідно від трьох до чотирьох мільярдів доларів”, – сказала вона на другому засіданні “круглого столу” міністрів з підтримки України в рамках щорічних зборів МВФ та Світового банку у Вашингтоні середу.
Відповідаючи на заклик президента України Володимира Зеленського організувати економічний форум, який збирається на регулярній основі, та розглядає макроситуацію в країні, дефіцит її фінансування та вирішує проблему його скорочення, Георгієва повідомила, що така робота вже ведеться.
“Ми будемо скликати форум так швидко як це можливо”, – заявила глава МВФ.
Вона також зазначила, що Фонд має нову платформу для взаємодії, яка дозволяє проводити моніторинг спільно з радою директорів, що є шляхом до повноцінної програми для України, до якої закликав Зеленський.
“Ми рухаємося з вами у напрямку сильної України”, – наголосила Георгієва.
Міністр фінансів США Джанет Йеллен наголосила, що нова програма МВФ для України може бути на початку наступного року.
Георгієва уточнила, що команда Фонду спільно з українською командою одразу після щорічних зборів МВФ та СБ займеться визначенням макроекономічних рамок та бюджету України.
Вона висловила сподівання, що війна закінчиться швидше раніше ніж пізніше. “Але судячи з того, що ми бачимо, ми маємо бути поряд з українським народом”, – зазначила глава МВФ.
Вона нагадала, що міжнародні партнери України вже мобілізували $35 млрд, значну частину яких уже перераховано, і закликала до подальшої підтримки, особливо у вигляді грантів.
За словами Георгієвої, подальші потреби будуть визначатися, по-перше, вартістю соціальних послуг, яка залежить від війни та від міграції, по-друге, вартістю відновлення життєво важливої інфраструктури, яка також залежить від війни та від розміщення пріоритетів.
“І по-третє, які енергетичні потреби країни, скільки потрібно імпортувати, щоб забезпечити людей в Україні, і це залежить, звичайно, від жахів війни”, – додав директор-розпорядник.
Вона зазначила, що безглузда війна Росії проти України різко погіршила перспективи світової економіки та принесла найдраматичніші наслідки для жителів України.
Як повідомлялося, раніше міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що уряд оцінює необхідність фінансування дефіциту держбюджету в 2023 році $3,5 млрд на місяць.
Перше засідання такого “круглого столу” відбулося на весняних зборах МВФ та СБ 21 квітня. На ньому було заявлено про щомісячну потребу України у $5 млрд фінансування дефіциту держбюджету в умовах розв’язаної Росією війни.
Проект держбюджету України на 2023 рік, ухвалений у першому читанні, передбачає зовнішнє фінансування дефіциту в розмірі $38 млрд, або близько $3,2 млрд на місяць.
Представник гірничо-металургійної групи “Метінвест” Віталій Литовка призначений генеральним директором ПрАТ “Южкокс” (Кам’янське Дніпропетровської обл.), раніше він обіймав аналогічну посаду у ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод” (АКХЗ).
Згідно з офіційним повідомленням наглядової ради компанії, Литовку призначено гендиректором 2 вересня 2022 року на період з 5 вересня 2022 року по 4 квітня 2023 року включно.
При цьому уточнюється, що раніше Литовка був гендиректором АКХЗ у вересні 2022 року.
Статутний капітал ПрАТ “Южкокс” – 171,918 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Промислові підприємства просять Національну комісію, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ), не збільшувати граничні ціни (так звані прайс-кепи) на електричну енергію на ринку “на добу вперед” (РДН), внутрішньодобовому ринку (ВСР) та балансувальному ринку, щоб уникнути зупинки виробництва.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” джерела” на ринку, існує значна ймовірність зупинення виробництва, зокрема такі заяви прозвучали 12 жовтня під час публічного обговорення проекту цього рішення в НКРЕКУ.
Так, директор з економіки та фінансів Нікопольського заводу феросплавів (НЗФ) Олександр Завгородній повідомив, що електроенергія – основна складова собівартості продукції заводу, тому зростання цін суттєво вплине на економіку підприємства.
“З огляду на ймовірне зростання прайс-кепів, зростання цін на ринку електроенергії, а також наміри підвищувати вартість транспортування та диспетчеризації електроенергії, ми прийняли рішення зупинити роботу підприємства вже з листопада”, – сказав топ-менеджер, додавши, що підприємство попередньо планує у такому разі знаходиться у простій у зимовий період.
У свою чергу заступник голови правління з фінансів Запорізького заводу феросплавів (ЗЗФ) Олег Качко наголосив, що підвищення прайс-кепів неминуче призведе до зростання цін на електроенергію і, як наслідок, призведе до зростання собівартості продукції та неминучої зупинки підприємства.
За його оцінкою, збільшення прайс-кепів коштуватиме підприємству додатковий 1 млрд грн на рік. “Невідомо, де брати ці кошти, коли є проблеми з логістикою всередині країни, потрібно утримувати персонал, зарплати платити. Тому в умовах війни це не є дуже правильним рішенням”, – зазначив представник ЗЗФ.
При цьому завод “Дніпроазот”, єдиний виробник хлору для українських водоканалів, знаходиться у простої від початку війни. Проте через технологічну небезпеку виробничого циклу підприємство підтримує мінімальну господарську діяльність. Проте, за словами представника підприємства, через збільшення прайс-кепів на витрати на е/енергію “Дніпроазота” доведеться зупинятися повністю, а поновлення роботи вже буде неможливим.
Також під загрозою повної зупинки є й гірська галузь. Зокрема, заступник головного енергетика Покровського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК), Олександр Петровець повідомив, що є велика ймовірність зупинення підприємства у листопаді через підвищення прайс-кепів.
“ПГЗК – це містоутворююче підприємство, від нашої роботи залежить існування міста Покровськ. Ми намагаємося працювати у вкрай складних умовах: знижується попит на нашу продукцію, зростає собівартість виробництва, є проблеми із закупівлями матеріалів для ремонтів та обслуговування обладнання. Тому наше підприємство не може більше витримуватиме цю складну ситуацію”, – констатував топ-менеджер.
Заступник голови правління з економіки та фінансів Марганецького ГЗК (МГЗК) Володимир Боднар нагадав, що підприємство постійно перебуває під обстрілом ворожої артилерії. Однак через зростання витрат робота підприємства може зупинитись. “А якщо підвищаться прайс-кепи, то через зупинку великої кількості підприємств цю електроенергію не буде кому продавати”, – резюмував Боднар.
