Міністерство сільського господарства США (USDA) скоригувало прогноз експорту Україною пшениці на 2024/25 маркетинговий рік (МР, липень 2024-го – червень 2025-го) та знизило його на 0,5 млн тонн, до 15,5 млн тонн, а кукурудзи – на 1 млн тонн, до 22 млн тонн.
В оновленому прогнозі USDA за лютий зазначається, що у 2024/25 МР показники виробництва пшениці та кукурудзи в Україні залишаться відповідно на рівні 22,9 млн тонн і 26,5 млн тонн.
При цьому прогнозується несуттєве збільшення виробництва та споживання пшениці, однак, на думку USDA, обсяги торгівлі та кінцеві запаси будуть нижчими. Відповідно, прогноз щодо світового виробництва пшениці підвищено на 0,6 млн тонн – до 793,8 млн тонн, завдяки зростанню виробництва в Казахстані (+0,6 млн тонн, до 18,6 млн тонн) та Аргентині (+0,2 млн тонн, до 17,7 млн тонн).
Світове споживання пшениці також зросте на 1,8 млн тонн, до 803,7 млн тонн завдяки більшому використанню в ЄС, Казахстані, Таїланді та Україні фуражного зерна та перехідних залишків.
При цьому світова торгівля пшеницею скоротиться на 3 млн тонн – до 209 млн тонн, через скорочення експорту ЄС (-1,0 млн тонн, до 28,0 млн тонн), Мексики, РФ (-0,5 млн тонн, до 45,5 млн тонн), Туреччини та України (-0,5 млн тонн, до 15,5 млн тонн). Найбільше скорочення очікується в Китаї – на 2,5 млн тонн, до 8,0 млн тонн, що буде найнижчим показником імпорту останні п’ять років, хоча торік ця країна була провідним світовим постачальником пшениці.
Схожа картина очікує й світові кінцеві запаси на 2024/25 МР, які, за оновленим прогнозом, знизяться на 1,3 млн тонн – до 257,6 млн тонн, через скорочення в Китаї, яке частково компенсується збільшенням запасів у Росії, Казахстані та Україні.
На світовому ринку кукурудзи в 2024/25 МР передбачається скорочення всіх показників. У світовому виробництві кукурудзи очікується спад на 1,9 млн тонн – до 1 млрд 212,5 млн тонн, в основному за рахунок Аргентини (-1,0 млн тонн, до 50,0 млн тонн) через зниження врожайності внаслідок спеки та Бразилії (-1,0 млн тонн, до 126,0 млн тонн) та через повільну сівбу.
Основні зміни у світовій торгівлі кукурудзою стосуються зменшення прогнозованого експорту кукурудзи з Бразилії (-1,0 млн тонн, до 46,0 млн тонн), України (-1,0 млн тонн, до 22,0 млн тонн) та Південної Африки. Зовнішні кінцеві запаси кукурудзи на 2024/25 МР знижено на 3 млн тонн, до 290,3 млн тонн.
Вугледобувні, енергетичні та машинобудівні підприємства “ДТЕК Енерго” з лютого 2022 року забезпечили роботою понад 3,8 тис. внутрішньо переміщених осіб.
Як повідомила компанія в пресрелізі в середу, понад 80% працевлаштованих приєдналося до вуглевидобувних підприємств “ДТЕК Енерго”. Більшість з них не мали шахтарської спеціальності і пройшли перенавчання на виробництві. Також серед нових працівників чимало молоді, яка отримала своє перше робоче місце саме на українських шахтах.
“Як надійний партнер і відповідальний роботодавець ми систематично підтримуємо громади регіонів, де знаходяться наші підприємства. Ми завжди готові прийняти людей, які були змушені переїхати”, – зазначив генеральний директор “ДТЕК Енерго” Олександр Фоменко.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність компанії в тепловій генерації станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
Наразі більша частина потужностей теплової генерації групи “ДТЕК” зруйнована внаслідок російських атак.
OKKO Group розпочала будівництво першого готельного комплексу гірського курорту GORO Mountain Resort у львівських Карпатах, повідомили у пресслужбі компанії.
“Будівництво першого готельного комплексу — стратегічно важливий етап у реалізації цілісної концепції всесезонного курорту міжнародного формату. Згідно з майстер-планом, розробленим спільно з австрійськими експертами, збалансоване поєднання гірської, лижної, готельної та розважальної інфраструктури сприятиме збільшенню тривалості перебування гостей, що матиме позитивний економічний ефект для всього регіону”, – повідомив СЕО групи компаній OKKO та співзасновник GORO Mountain Resort Василь Даниляк.
Як уточнили “Інтерфакс-Україна” у преслужбі, перший комплекс включає три дизайнерські готелі на 415 номерів загальною площею 48 тис. кв. м, з яких 11 тис. кв. м відведено під комерційну та розважальну інфраструктуру, розпочато будівництво першого з них.
ОККО Group розпочала будівництво масштабного рекреаційного проєкту GORO Mountain Resort у жовтні 2024 року. Загальна площа майбутнього курорту становить майже 1,2 тис. га, з яких 360 га заплановано для гірської та лижної інфраструктури, а понад 800 га — для розвитку готельних, комерційних і рекреаційних об’єктів.
Реалізацією готельної нерухомості курорту займається інвестиційно-девелоперська компанія GORO Development, яка входить до складу OKKO Group. Вона відповідає за розробку архітектурних концепцій, будівництво, функціональне та рекреаційне наповнення, а також залучення інвестицій у готельний бізнес.
Протягом найближчих 15 років GORO Development планує звести на території курорту 25 готелів на 5150 номерів. Перша черга на ділянці площею 127 га біля села Волосянка, у 5 км від селища Славсько Львівської області, включатиме п’ять готельних комплексів, загалом дев’ять готелів на 1100+ номерів, звершення її будівництва заплановано на 2028-2029 роки.
Окрім готелів, тут також планують побудувати 41 лижну трасу завдовжки 75 км зі 342 га засніження, дві сучасні гондольні канатні дороги та 11 крісельних канатних доріг, Welcome- та Mountain-центри.
“GORO стане одним із найбільших рекреаційно-інфраструктурних об’єктів України що вплине на позиції держави на європейській туристичній арені”, — зазначив Даниляк.
Як повідомлялось, проєкт у грудні 2024 року отримав довгостроковий кредит від ПУМБ на 10 років для реалізації ключових об’єктів лижної інфраструктури, зокрема, Welcome Centre, нижньої станції гондольної канатної дороги та багаторівневого паркінгу, будівництво яких вже ведеться.
Загальні інвестиції у GORO Mountain Resort оцінюють у $1,5 млрд. Із цієї суми OKKO Group за рахунок власних та кредитних коштів планує вкласти $500 млн, ще $1 млрд планують залучити від інших інвесторів.
ОККО Group у GORO Mountain Resort виступає єдиним власником, основним інвестором, майстер-девелопером, забудовником та оператором для забезпечення гармонійного розвитку та цілісної концепції всесезонного рекреаційного проєкту.
Для створення міжнародного формату ОККО Group залучила австрійських експертів світового класу: PKF Hospitality (інвестиційний аналіз та концепція), ILF Group (майстер-план та лижна інфраструктура) та Doppelmayr/Garaventa Gruppe (проєктування системи витягів та канатних доріг).
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який керує однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”, що налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Засновником та кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Страхові компанії України, що спеціалізуються на ризиковому страхуванні (non-life), у 2024 році збільшили зібрані премії на 12%, а в сегменті страхування життя (life) – на 14%.
Про це повідомив заступник голови Національного банку України (НБУ) Дмитро Олійник на першій цьогорічній зустрічі керівництва центробанку з учасниками страхового ринку, повідомляється на сторінці НБУ у фейсбук.
За його словами, зростання відбувається як у сегменті фізичних осіб, так і юридичних осіб. Значно збільшилися страхові виплати – на 25%, що стосовно премій становить 39% (або на 4 процентних пункти більше, ніж за 2023 рік).
Олійник також повідомив, що загалом у 2024 році страховий ринок скоротився на 36%, оскільки його полишили 36 компаній. Більшість з них вийшли з ринку добровільно шляхом виконання страхового портфеля.
На початку року на ринку залишалося 65 страховиків, з яких 10 – зі сегменту life-страхування. Понад 95% – це платоспроможні страховики як на ринку non-life страхування, так і на ринку страхування життя, наголосив він.
За словами звсупника голови НБУ, відновлення ринку триває, про що свідчить зростання частки прийнятних активів – з 88% до 92% – та приведення системи корпоративного управління до вимог законодавства більшістю страховиків. Також компанії продовжують вживати заходів із впровадження та функціонування ефективної системи внутрішнього контролю.
“За минулий рік страховики привели свою діяльність до вимог нового законодавства, насамперед щодо платоспроможності, розкриття інформації та належного функціонування системи управління. Страховий ринок продовжує якісно розвиватися, дотримуючись усіх вимог законодавства”, – костатував він.
Згідно з повідомленням, крім того, на зустрічі також було розглянуто питання запровадження анкети самооцінки, яка стане базою для подальшого дослідження, та оцінки страховиків, подальше вдосконалення звітності, зокрема щомісячної за окремими показниками, а також створення та наповнення реєстру страхових посередників та питання професійної придатності їх навчання, об’єднання зусиль страхових організацій, що сприятиме консолідації позицій ринку та покращить комунікацію з регулятором.
Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про введення санкцій проти низки українських бізнесменів і політиків, повідомляє «Українська правда» з посиланням на джерела в РНБО.
«Рада національної безпеки і оборони на засіданні 12 лютого запровадила санкції проти бізнесмена Ігоря Коломойського, мільярдера Костянтина Жеваго, колишнього співвласника Приватбанку Геннадія Боголюбова, 5-го президента України, нардепа «Європейської солідарності» Петра Порошенка та екс-депутата від забороненої «ОПЗЖ», звинувачуваного в державній зраді, Віктора Медведчука», – зазначено в повідомленні.
У виданні підкреслили, що ще кілька представників РНБО підтвердили цю інформацію. Як повідомлялося, партія «Європейська солідарність» заявила про запроваджені проти Порошенка санкції на засіданні РНБО. Наразі офіційної інформації за результатами засідання РНБО немає.
Державне підприємство “Морський торговельний порт “Чорноморськ” проводить тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
За даними системи електронних держзакупівель “Прозорро”, очікувана вартість придбання послуги становить 1,162 млн грн. Кінцевий термін подання пропозицій – 16 лютого.
