Заводи азотного холдингу Ostchem виробили 1,8 млн тонн мінеральних добрив у 2024 році, що на 13% менше, ніж у 2023 році, повідомляється у пресрелізі департаменту корпоративних комунікацій Group DF International.
Згідно повідомлення, черкаський “Азот” у 2024 році зберіг рівень виробництва на рівні 1,4 млн тонн, а “Рівнеазот” знизив обсяги на 22% і виготовив 407 тис. тонн проти 528 тис. тонн роком раніше.
Ключовими продуктами, які виготовляли заводи Ostchem, за інформацією Group DF International, стали аміачна селітра – 760,2 тис. тонн (41,9% загального обсягу), КАС – 506,7 тис. тонн (27,9%), карбамід – 401,9 тис. тонн (22,2%), аміак – 75 тис. тонн (4,1%).
Причинами падіння виробництва у холдингу назвали низькі ціни на зернові на глобальних ринках, перебої з електроенергією, триваючу війну та імпорт дешевих неякісних добрив.
“Українські аграрії переживають непрості часи, маржинальність їхнього бізнесу суттєво впала. Це позначається на внутрішньому попиті на мінеральні добрива – іноді пріоритет віддавався дешевшим добривам сумнівної якості, які масово завозились минулого року імпортерами. Ми граємо в довгу, і навіть у найскладніші часи забезпечуємо високу міжнародну якість своєї продукції та 100% виконання зобов’язань. Навіть у періоди вимушених зупинок “Рівнеазоту” через відключення електроенергії ці бізнес-цінності залишалися незмінними, у чому могли переконатися українські фермери”, – зазначив директор з виробництва азотного бізнесу Ostchem Сергій Павлючук.
У холдингу повідомили, що у 2024 році середньорічне завантаження потужностей Ostchem не перевищило 70%. Неконтрольований імпорт не дозволяв українським підприємствам працювати на повну.
“На жаль, ми були змушені скорочувати персонал та оптимізувати витрати. За моїми оцінками, падіння у хімічній галузі становило близько 10% і це – результат зростаючого імпорту та неефективної промислової політики”, – зауважив Павлючук.
Він додав, що у 2025 році Ostchem адаптувався до військових умов ведення бізнесу та продовжуватиме фокусуватися на розвитку нових промислових майданчиків, енергоефективності виробництва, забезпеченні стабільної роботи підприємств та підвищенні якості продукції в нових умовах.
“Ключове завдання 2025 року – забезпечення стійкості виробництва в умовах нинішнього нестабільного енергопостачання, зниження виробничих ризиків, витіснення імпорту за рахунок кращої якості.
Довгостроковий стратегічний пріоритет не змінюється: це імпортозаміщення та, відповідно, збільшення частки ринку. Ми продовжимо інвестувати у виробництво найбільш затребуваних добрив та розширювати нашу лінійку продуктів. Йдеться, насамперед, про інвестпроєкти, пов’язані із запуском виробництва карбаміду та промислових газів”, – резюмував Павлючук.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, який поєднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” та Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” та “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проєктна виробнича потужність із вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн. тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хаба у м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлюваних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив та похідних хімічних продуктів.
Державні Укрексімбанк, Ощабанк і Укргазбанк (усі – Київ) за жовтень-грудень 2024 року видали кредити від двох до п’яти років на суму біля 2,04 млрд грн в еквіваленті п’ятьом міським радам під плаваючі ставки, свідчить інформація Міністерства фінансів.
Згідно з нею, найбільше кредитів за цей період видав Укрексімбанк: два в іноземній валюті та три гривневі.
Держбанк, зокрема, у кінці жовтня та на початку листопада минулого року профінансував Броварську міську раду на EUR2,2 млн під плаваючу ставку EURIBOR 6М + 3,58% та Стрийську міську раду (Львівська обл.) на EUR850 тис. під ставку EURIBOR 6М +3,63%. В обох випадках зазначено, що ставка, згідно з умовами договору, не може перевищувати 8%. Обидва кредити видані строком на п’ять років з пільговим періодом протягом першого року.
Ексім також у грудні видав три кредити у національній валюті: Запорізькій міській раді – 200 млн грн під UIRD 3М +3,03%, Мукачівській міській раді – 125 млн грн під трохи вищу ставку UIRD 3М +4,73%, а також Шептицькій міській раді (Львівська обл.) – 16,96 млн грн під UIRD 3М +4,41%. Мукачівська міська рада отримала кредит строком на рік, тоді як Шептицька та Запорізька – на п’ять років, з пільговим періодом до року першої та до півтора року для другої.
В договорах також зазначено, що на момент видачі ці плаваючі ставки становили 16,3% для Запоріжжя, 17,45% – для Шептицька та 18% – для Мукачево і не повинні перевищувати відповідно 21%, 23% та 25% річних.
У свою чергу Ощадбанк наприкінці грудня 2024року видав 840 млн грн Львівській міській раді під UIRD 3М +3,0%, при цьому ставка переглядається щоквартально. Кредит виданий строком на п’ять років, пільговий період – два роки.
Цей держбанк також надав два кредити протягом листопада: 500 млн грн Дніпровській міській раді під змінювану ставку з щоквартальним переглядом UIRD 3М +2,97%, а також 120,8 млн грн Кам’янській міській раді (Дніпропетровська обл.) з фіксованою ставкою 13,5% річних протягом першого року і UIRD 3М +3,0% з другого року з щоквартальним переглядом. Обидві позики видані строком на п’ять років, з передбаченим пільговим періодом у 12 місяців.
Згідно з умовами трьох кредитних угод Ощаду, в усіх випадках ставка не може перевищувати 22%.
Державний Укргазбанк наприкінці листопада 2024 року профінансував Дніпровську міську раду на 100 млн грн: перший рік діє фіксована ставка 13,5% річних, а з другого – плаваюча ставка UIRD 12М +3%, але не більше за 23%. Кредит виданий строком на 5 років, з яких рік – пільговий період.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, у 2024 році сплатив 498,9 млн грн податків, що на 24,1% менше, ніж у 2023 році (понад 657 млн грн).
Згідно з інформацією у корпоративній газеті DCH Steel у четвер, ДМЗ у 2024 році, зокрема, сплатив податку на додану вартість 196,7 млн грн, орендної плати за землю – 92,9 млн грн, єдиного соціального внеску – 88,1 млн грн, податку на доходи фізичних осіб – 77,3 млн грн.
Крім того, рудник “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що також входить до групи DCH Олександра Ярославського, відрахував 404,5 млн грн податків. Найбільш вагомими в структурі платежів рудника є рентна плата за користування надрами – 162,1 млн грн, ПДФО – 117,3 млн грн, ЄСВ – 76,1 млн грн.
Сумарно ДМЗ та рудник “Суха Балка” сплатили у 2024 році до бюджетів всіх рівнів 903,4 млн грн податків та зборів.
Як повідомлялося, ДМЗ у першому півріччі 2024 року сплатив 292 млн грн податків, зокрема, 129 млн грн – ПДВ, 28 млн грн – податок на прибуток, 43 млн грн – єдиний соціальний внесок, 38 млн грн – податок на доходи фізичних осіб і 54 млн грн інших видів податків.
Загальна сума сплачених податків рудником “Суха Балка” у цей період становила 167 млн грн. Зокрема, це рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин (залізної руди) – 80 млн грн, ЄСВ – 37 млн грн, ПДФО – 34 млн грн і 16 млн грн – інші податки.
ДМЗ в 2023 році сплатив понад 657 млн грн податків, що на 64% вище порівняно з 2022 роком. У структурі платежів до бюджетів усіх рівнів найбільша сума податку на додану вартість – 277,5 млн грн.
Розмір податку на прибуток становив 122 млн грн, єдиного соціального внеску, ренти та інших внесків – 257 млн грн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату і виробів із них. Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz ДМЗ.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До його складу входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
“Нібулон” наразі увійшов до трійки найбільших експортерів зернових України і два з половиною роки відпрацював із прибутком, зокрема, 2024 року EBITDA становить приблизно $68 млн, повідомив власник одного із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” Андрій Вадатурський в інтерв`ю NV.
Він зауважив, що цей показник є дещо меншим, ніж планував агрохолдинг через складнощі у другій половині року, і додав, що за кілька днів матиме точну цифру фінансових показників за 2024 рік.
Коментуючи інформацію про збільшення частки власного парку “Нібулона” за 2024 рік із 26% до 55%, а обсяги перевезення з 278 тис. тонн до 404 тис. тонн, Вадатурський нагадав, що компанія була побудована на інвестиціях в альтернативні шляхи доставки продукції, зокрема, у водний транспорт. Відповідно було побудувано елеватори на Дніпрі та на річці Південний Буг.
“Тепер усе це стоїть. Херсон під обстрілами, Миколаїв закритий. Флоту працювати ніде. Понад 100 суден заблоковано. Деякі елеватори, навіть на окупованій території, залишилися без води. Каховська дамба розбита у травні 2023-го. У нас відібрали перспективу повернення. Я не уявляю, що річка (перевезення Дніпром) запрацює протягом 5-10 років, навіть після перемоги”, – сказав він.
Для розв’язання цієї проблеми “Нібулон” придбав у компанії Scania (Швеція) автотранспорт у лізинг, було збільшено кількість машин і, звичайно, за рахунок оптимізації, максимально сплановано діяльність, щоб використовувати власний автотранспорт.
“У нас усього 138 нових машин. А так ми придбали десь близько 70 машин, здається, на EUR17 млн. Данія нам також допомогла. Вони піклуються про Миколаївську область. З EIFO, наприклад, ми отримали кредит. Данія нам надала кредит у сільське господарство на 14 років. (…) Десь EUR12,5 млн ми отримали. Ми придбали німецьку техніку”, – повідомив власник агрохолдингу.
Вадатурський додав, що іноземні інвестори вкрай обережно інвестують в Україну, а бюрократична Європа дуже повільно змінює курс і витрачає багато часу на прості речі.
ТОВ “СП “Нібулон” створено в 1991 році. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів з прийому сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у більше ніж 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів поставок на зовнішні ринки у серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн та у другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулону” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель та змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Ціни на нафту залишаються в мінусі на торгах у середу після публікації щотижневого звіту Міністерства енергетики США про резерви енергоносіїв у країні.
Комерційні запаси нафти в США минулого тижня збільшилися на 3,46 млн барелів – до 415,13 млн барелів, повідомило Міненерго. Товарні запаси бензину зросли на 2,96 млн барелів, дистилятів – зменшилися на 4,99 млн барелів.
Вартість березневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 18:00 кч становить $77,3 за барель, що на $0,19 (0,25%) нижче, ніж на закриття попередніх торгів.
Ф’ючерси на нафту WTI на березень під час торгів на Нью-Йоркській товарній біржі (NYMEX) зменшилися в ціні на цей час на $0,36 (0,49%), до $73,41 за барель.
Увагу трейдерів, як і раніше, сфокусовано на діях президента США Дональда Трампа, який з 1 лютого має намір запровадити 25-відсоткове мито на імпорт із Канади, що є великим постачальником нафти для американського ринку.
“Нафтовий ринок продовжує танцювати в ритмі тарифного оркестру Трампа, в центрі уваги – мита для Канади, які почнуть діяти цієї суботи”, – зазначає Оле Гансен, який відповідає за стратегію на сировинних ринках у Saxo Bank.
Трейдери також очікують новин від ОПЕК+. Міністр енергетики Казахстану Алмасадам Саткалієв заявив у середу, що найближчим часом планується зустріч на рівні представників ОПЕК+, на якій обговорюватимуться, зокрема, плани США щодо збільшення обсягів видобутку нафти.
Україна станом на 29 січня від початку 2024/25 маркетингового року (липень 2024-го – червень 2025-го) експортувала 25,353 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 3,121 млн тонн відвантажено цього місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики з посиланням на дані Державної митної служби.
Зазначається, що станом на 30 січня минулого року загальний показник відвантажень становив 23,146 млн тонн, зокрема у січні – 4,582 млн тонн.
У поточному сезоні вже експортовано пшениці – 10,7 млн тонн (у 2023/24 МР – 9,027 млн тонн), ячменю – 2,064 млн тонн (1,4 млн тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1 тис. тонн), кукурудзи – 12,166 млн тонн (12,465 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна цього сезону станом на 29 січня оцінюється в 43,3 тис. тонн (у 2023/24 МР – 52 тис. тонн), зокрема пшеничного – 39,9 тис. тонн (48,6 тис. тонн).
