Угорщина повертає заборону на імпорт української сільськогосподарської продукції, яка раніше тимчасово втратила чинність через завершення дії надзвичайних постанов. Нове рішення має зберегти обмеження для українських товарів на внутрішньому угорському ринку, при цьому транзит продукції через територію країни, як і раніше, може залишатися дозволеним.
За даними угорських ЗМІ, попередня заборона на імпорт понад 20 категорій української агропродукції припинила дію 14 травня після завершення правового режиму, на підставі якого її було запроваджено. До списку обмежень входили зернові, олійні, борошно, м’ясо птиці, яйця та низка інших товарів.
Після цього Будапешт заявив про намір відновити заборону, пояснюючи рішення захистом угорських фермерів і внутрішнього ринку. Раніше міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь неодноразово заявляв, що країна не відкриє ринок для української агропродукції навіть після оновлення торговельної угоди між ЄС та Україною.
Позиція Угорщини залишається частиною ширшого конфлікту навколо українського аграрного експорту до ЄС. Після початку повномасштабної війни Євросоюз скасував мита і квоти для українських товарів, щоб підтримати українську економіку і компенсувати проблеми з морською логістикою. Однак прикордонні країни ЄС, включно з Угорщиною, Польщею та Словаччиною, заявляли про тиск дешевої української продукції на місцевих фермерів.
Угорська заборона не є загальною забороною на весь український експорт. Вона стосується передусім постачань на внутрішній ринок Угорщини. Транзит української продукції до інших країн ЄС або за межі союзу раніше зберігався, оскільки для України сухопутні та дунайські маршрути залишаються важливою частиною експортної логістики.
Угорщина пояснює обмеження необхідністю захистити фермерів від різких цінових коливань. У 2022 році потоки українського зерна та олійних до сусідніх країн різко зросли через переорієнтацію експорту з Чорного моря на європейські маршрути. Reuters зазначав, що до війни Угорщина щорічно імпортувала з України до 50 тис. тонн зернових і олійних, тоді як у 2022 році обсяг таких постачань зріс до 2,5 млн тонн, а у 2023 році до запровадження заборони становив до 300 тис. тонн.
Основною проблемною категорією для Угорщини стала кукурудза. За даними The Cattle Site із посиланням на митну статистику, протягом року після початку повномасштабної війни Україна експортувала до Угорщини 1,7 млн тонн кукурудзи проти близько 30 тис. тонн до війни.
Для України угорське рішення має радше політичне і логістичне значення, ніж критичне торговельне. Основні ринки українського агроекспорту в ЄС розташовані не в Угорщині, а у більших країнах-споживачах і переробниках. Однак для прикордонної торгівлі та окремих товарних груп заборона обмежує гнучкість експортерів і посилює залежність від ліцензування, транзитних маршрутів та домовленостей з Єврокомісією.
ЄС у 2025 році вже переглядав торговельні умови з Україною, збільшивши квоти за низкою товарів: для пшениці — з 1 млн до 1,3 млн тонн, цукру — з 20 тис. до 100 тис. тонн, ячменю — з 350 тис. до 450 тис. тонн, м’яса птиці — з 90 тис. до 120 тис. тонн. Ці зміни мали збалансувати підтримку українського експорту та інтереси фермерів країн ЄС.
Кабінет міністрів України призначив Міхаеля Вайнштейна незалежним членом наглядової ради державного Сенс Банку; у 2019–2023 рр. він був незалежним членом наглядової ради Ощадбанку.
Згідно з повідомленням банку в системі розкриття інформації НКЦПФР, відповідне рішення уряд ухвалив розпорядженням від 20 травня 2026 року, Вайнштейн вступить на посаду після узгодження з Національним банком України.
Термін його роботи в наглядовій раді Сенс Банку визначено до завершення повноважень чинного складу ради – 3 жовтня 2028 року.
В останні роки Вайнштейн також працював у фінансових структурах Казахстану та Нідерландів.
З 2019 року він є членом дорадчого комітету обмежених партнерів Казахстанського фонду реструктуризації капіталу (Нідерланди). У 2023-2024 рр. Вайнштейн був незалежним членом ради директорів АТ «Мікрофінансова організація ОнлайнКазФінанс» (Solva, Казахстан), у 2019-2023 рр. – незалежним директором Експортно-кредитного агентства Казахстану, а у 2019-2022 рр. – незалежним членом ради директорів АТ «Національний керуючий холдинг «КазАгро» (Казахстан).
Як повідомлялося, на початку травня ВСК Верховної Ради з питань економічної безпеки звернулася до прем’єр-міністра, голови Нацбанку та міністра фінансів із проханням перевірити можливий сторонній вплив на діяльність органів управління Сенс Банку.
Комісія також просила на час перевірки відсторонити голову наглядової ради банку Миколу Гладишенка та голову правління Олексія Ступака.
Після цього 6 травня Гладишенко самовідсторонився від виконання повноважень голови наглядової ради на час з’ясування обставин, а виконання цих повноважень було покладено на незалежного члена ради Петра Новака.
Сенс банк був націоналізований у 2023 році. За даними Нацбанку станом на 1 квітня 2025 року з активами 159,22 млрд грн він посідав 9-те місце серед 58 банків України.
Україна і Сербія домовилися відновити роботу над угодою про вільну торгівлю, що може стати одним із найважливіших економічних кроків у відносинах двох країн за останні роки.
У Белграді віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, торговий представник України Тарас Качка і міністр внутрішньої та зовнішньої торгівлі Сербії Ягода Лазаревич підписали спільну заяву про відновлення переговорів щодо угоди про вільну торгівлю.
Для Сербії цей документ має особливе значення, оскільки Україна залишається єдиною європейською країною, з якою Белград досі не має підписаної угоди про вільну торгівлю.
За словами Качки, робота над угодою є важливим етапом розвитку українсько-сербських відносин і має сприяти поглибленню торгівлі, промислової кооперації та створенню нових регіональних виробничих ланцюжків.
Окреме значення матиме можливість застосування діагональної кумуляції походження. Це дозволить виробникам України і Сербії використовувати сировину та комплектуючі з країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю і які є учасниками Пан-євро-середземноморської конвенції, без втрати преференційного походження товарів. Для сербської промисловості це особливо важливо, оскільки українська сировина і напівфабрикати вже відігравали значну роль у низці галузей.
Економічна частина візиту української делегації до Белграда супроводжувалася проведенням Сербсько-українського бізнес-форуму, організованого торгово-промисловими палатами двох країн. За даними Торгово-промислової палати України, у заході взяли участь представники 30 компаній, а форум пройшов на тлі активізації політичного та економічного діалогу між Києвом і Белградом.
До складу української делегації увійшов президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков. Форум відкрили віцепрем’єр-міністр України Тарас Качка, міністр внутрішньої та зовнішньої торгівлі Сербії Ягода Лазаревич, посол Сербії в Україні Андон Сапунджі, посол України в Сербії Олександр Литвиненко, президент ТПП Сербії Марко Чадеж і президент ТПП України Геннадій Чижиков.
«Для нас цей форум є практичною робочою платформою. Він об’єднує в одному залі представників уряду, дипломатичних місій, палат і компаній. Саме такий формат допомагає бізнесу перейти від загальних інтересів до конкретних контактів, контрактів і проєктів», — заявив Чижиков.
Він подякував ТПП Сербії та особисто Марко Чадежу за підготовку зустрічі, а також послам двох країн за підтримку двостороннього економічного діалогу.
«Ваша робота важлива, оскільки економічне співробітництво потребує політичної довіри, регулярного спілкування та інституційної підтримки», — зазначив президент ТПП України, звертаючись до дипломатів.
За словами Чижикова, бізнес-спільнота високо цінує те, що двостороння робота просувається на урядовому рівні.
«Для бізнесу передбачуваність, чіткі правила і кращий доступ до ринку є важливими. Коли державні установи і бізнес-організації рухаються в одному напрямку, компанії отримують набагато сильніший сигнал для інвестування часу, ресурсів і довіри у двостороннє співробітництво. Сербія для нас стратегічний партнер на Балканах», — наголосив він.
Чижиков також зазначив, що Україна зацікавлена у прагматичному співробітництві з Сербією, заснованому на взаємній повазі, економічній логіці, надійному партнерстві та практичних результатах.
«Є спектр груп товарів, який недооцінений у контексті співробітництва. Цей візит нашої делегації і форум стали чудовим майданчиком для зближення української та сербської сторони до нового етапу наших відносин. Тримаємо у фокусі уваги аграрний сектор, продовольчий, енергетичний», — додав президент ТПП України.
За даними BGNES, у першому кварталі 2026 року торгівля між Сербією та Україною становила $152,8 млн, при цьому Сербія зафіксувала позитивне сальдо у $36,8 млн, а покриття імпорту експортом досягло 163,4%.
За підсумками 2025 року товарообіг між двома країнами становив $442,2 млн. Сербський експорт в Україну досяг $202,9 млн, а імпорт з України — $239,3 млн. Основними товарами сербського експорту є електроенергія, мінеральні та хімічні добрива, шини та інша промислова продукція, тоді як серед імпортованих з України товарів називаються напівфабрикати з прокату, залізна руда і заморожена малина.
Президент ТПП Сербії Марко Чадеж раніше в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» зазначав, що палати двох країн мають «відмінні двосторонні відносини», закріплені меморандумом про співробітництво, підписаним три роки тому в межах бізнес-форуму в Белграді. За його словами, ТПП Сербії і ТПП України вже мають досвід організації бізнес-форумів, B2B-переговорів, онлайн-бізнес-місій під час пандемії та спільних заяв із складних тем.
Чадеж також наголосив, що його з Чижиковим пов’язують роки спільної роботи в Eurochambres і Всесвітній федерації палат, взаєморозуміння, спільні погляди на проблеми та рішення, а також на європейське майбутнє економік двох країн.
«Я вважаю його не лише колегою, а й великим другом, зі щирою повагою до всього, що Українська палата і він особисто роблять для того, щоб навіть у неможливих умовах допомагати українським підприємцям у країні та пов’язувати їх із міжнародними партнерами», — сказав президент ТПП Сербії в інтерв’ю агентству.
За словами Чадежа, сторони також працюватимуть над створенням Сербсько-української ділової ради. Він висловив упевненість, що в майбутньому бізнес-форум може бути організований і в Україні за підтримки міністрів закордонних справ двох країн Марко Джурича й Андрія Сибіги.
Практичними напрямами співробітництва українського і сербського бізнесу сторони називають IT, будівництво, сільське господарство і харчову промисловість, енергетику, логістику і транспорт. Раніше ТПП України повідомляла, що програма бізнес-місії до Сербії включала B2B-зустрічі із сербськими компаніями, встановлення нових ділових контактів, відвідування підприємств і обговорення потенційних спільних проєктів.
Сербська сторона також бачить можливості для співробітництва у проєктах відновлення України. Йдеться про будівельні матеріали, енергетичне обладнання, сільськогосподарську техніку, іригаційні системи, насіннєвий матеріал, технології підвищення врожайності, а також про постачання продукції для енергетичного сектору.
Для України Сербія важлива не лише як торговий партнер, а й як потенційний логістичний і виробничий хаб для виходу на ринки Західних Балкан, ЄС, Азії та Африки. Чадеж зазначав, що Сербія, перебуваючи в центрі Південно-Східної Європи, може використовувати свої логістичні зв’язки з ЄС, Сходом і Півднем для розвитку спільного виробництва й експорту українських і сербських компаній на треті ринки.
Окреме значення має дунайська логістика. Використовуючи маршрут з українських портів Ізмаїл і Рені в напрямку сербських портів та інтермодальних терміналів, товари з України можуть ефективніше виходити до Коридору X, ринків Центральної Європи й Адріатичного регіону.
Таким чином, візит української делегації до Белграда, підписання заяви про відновлення переговорів щодо угоди про вільну торгівлю і проведення Сербсько-українського бізнес-форуму переводять двосторонній економічний порядок денний із рівня намірів у практичну площину. На тлі відновлення торгівлі, активної ролі торгово-промислових палат і обговорення Сербсько-української ділової ради сторони формують нову інфраструктуру співробітництва, яка може посилити промисловий, логістичний та інвестиційний зв’язок між Україною і Сербією.
Інтерфакс-Україна — офіційний інформаційний партнер в організації Сербсько-українського бізнес-форуму у Белграді.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич опублікував авторську колонку для американського телеканалу Fox News, в якій представив Сербію як країну, готову до тіснішого партнерства зі США, і заявив, що політика Дональда Трампа сприймається в Белграді не як загроза, а як можливість для стабільності та економічного розвитку.
У колонці Вучич протиставив ставлення частини європейських еліт до Трампа та настрої в Сербії. Він написав, що від Брюсселя до Берліна поширилася «презирство» до філософії America First, тоді як Сербія бачить у ній шанс для більш прагматичної політики, орієнтованої на результати, безпеку та економічне зростання.
Вучич підкреслив, що Сербія, незважаючи на болючі спогади про бомбардування НАТО 1999 року, за останні роки стала одним із небагатьох куточків Європи, де симпатії до США зросли. За його словами, у країні сьогодні рідко зустрічається рефлекторний антиамериканізм, який, як він вважає, поширився у багатьох частинах Європи.
Окремо президент Сербії описав свій досвід спілкування з Трампом та його командою під час першого президентського терміну. За словами Вучича, його зустрічі в Білому домі після складних переговорів залишили у нього відчуття, що позицію Сербії слухали без упередження і без зарозумілості. Він також написав, що образ Трампа як «агресивного хулігана» не збігся з його особистим досвідом спілкування з ним.
Ключова політична теза колонки — європейський шлях Сербії не повинен означати віддалення від США. Вучич заявив, що для Белграда шлях до Брюсселя «не вимагає віддалення від Вашингтона», а особливі відносини Сербії з США можуть стати перевагою для стабільності та зростання всього європейського континенту.
Економічний блок тексту був побудований навколо ідеї Сербії як сучасного і стратегічно важливого партнера для Заходу. Вучич зазначив, що Сербія є однією з найбільш динамічних економік Європи, демонструє зростання ВВП вище за єврозону і стає центром технологій майбутнього — від дата-центрів до ланцюжків поставок для електромобілів.
Особливе місце він відвів літієвій проблематиці. За словами президента, Сербія має другі за величиною запаси літію в Європі, а цей ресурс є ключовим для західної промислової незалежності. Вучич також підкреслив, що Сербія шукає не допомогу, а «угоди», які забезпечують ланцюги поставок, прискорюють енергетичну незалежність і створюють робочі місця.
Для сербської економіки це важливий сигнал. Белград намагається представити країну не тільки як кандидата в ЄС і регіонального гравця Західних Балкан, але й як потенційний елемент американської та європейської промислової стратегії. У цій логіці літій, енергетика, інфраструктура, IT, дата-центри та виробництво для електромобільної галузі стають не окремими проєктами, а частиною ширшої геоекономічної заявки Сербії.
Вучич також фактично запропонував Вашингтону переглянути погляд на регіон. Він заявив, що США пора перестати дивитися на Балкани крізь призму 1990-х років і звернути увагу на Сербію як на найбільшу економіку Західних Балкан, «якоря стабільності» та країну, яка пам’ятає своїх друзів.
Найяскравішою частиною колонки стало запрошення Трампа до Белграда. Вучич нагадав, що понад півстоліття жоден американський президент не відвідував сербську столицю після візиту Річарда Ніксона в 1970 році, і заявив, що якщо Трамп приїде до Белграда, то отримає «прийом, якого Європа не бачила з часів Ніксона».
Словения фиксирует новый виток роста цен на жилье, что усиливает давление на покупателей в одной из наиболее дорогих и дефицитных стран недвижимости в регионе. По данным госстатистики Словении и отраслевые обзоры, цены на недвижимость в стране вновь перешли к активному росту после периода более умеренной динамики. Особенно заметное подорожание наблюдается в Любляне, на побережье и в наиболее востребованных городских зонах, где предложение жилья остается ограниченным.
Официальная статистика Словении показывает, что в 2025 году цены на жилье выросли на 5,8% к предыдущему году. При этом число сделок с существующими квартирами в Любляне увеличилось примерно на четверть, что указывает на возвращение активности покупателей в наиболее ликвидный сегмент рынка.
По данным рынка, медианная цена существующих квартир в Словении в 2025 году впервые превысила EUR3 тыс. за кв. м и достигла около EUR3,2 тыс. за кв. м. В Любляне медианная цена поднялась до EUR5,05 тыс. за кв. м, а в прибрежном регионе – до EUR4,81 тыс. за кв. м.
Eurostat также зафиксировал ускорение ценовой динамики в начале 2026 года. В четвертом квартале 2025 года Словения еще показывала квартальное снижение цен на 1,1%, однако уже в следующей публикации по рынку жилья страна оказалась среди лидеров ЕС по квартальному росту: цены увеличились на 5,1%, что стало одним из самых высоких показателей в Евросоюзе.
Главная причина роста – хронический дефицит предложения. Словенский рынок страдает от ограниченного строительства нового жилья, сложных процедур планирования, высокой стоимости земли и концентрации спроса в Любляне, на побережье и в туристических локациях. OECD в отдельном обзоре указывала, что жилищные проблемы Словении связаны с сильным спросом и недостаточным предложением, а также с ростом строительных и финансовых затрат.
Для покупателей это означает дальнейшее ухудшение доступности жилья. Словения и раньше считалась одним из самых дорогих рынков недвижимости среди стран бывшей Югославии, а новые данные подтверждают: разрыв между доходами населения и стоимостью квартир продолжает увеличиваться. Особенно это касается молодых семей и покупателей первой недвижимости.
Словенія фіксує новий виток зростання цін на житло, що посилює тиск на покупців в одній із найдорожчих і найдефіцитніших країн з нерухомості в регіоні. За даними державної статистики Словенії та галузевих оглядів, ціни на нерухомість у країні знову перейшли до активного зростання після періоду більш помірної динаміки. Особливо помітне подорожчання спостерігається в Любляні, на узбережжі та в найбільш затребуваних міських зонах, де пропозиція житла залишається обмеженою.
Офіційна статистика Словенії показує, що у 2025 році ціни на житло зросли на 5,8% порівняно з попереднім роком. При цьому кількість угод з існуючими квартирами в Любляні збільшилася приблизно на чверть, що вказує на повернення активності покупців у найбільш ліквідний сегмент ринку.
За даними ринку, медіанна ціна існуючих квартир у Словенії у 2025 році вперше перевищила 3 тис. євро за кв. м і сягнула близько 3,2 тис. євро за кв. м. У Любляні медіанна ціна піднялася до 5,05 тис. євро за кв. м, а в прибережному регіоні — до 4,81 тис. євро за кв. м.
Eurostat також зафіксував прискорення цінової динаміки на початку 2026 року. У четвертому кварталі 2025 року Словенія ще демонструвала квартальне зниження цін на 1,1%, проте вже в наступній публікації щодо ринку житла країна опинилася серед лідерів ЄС за квартальним зростанням: ціни збільшилися на 5,1%, що стало одним із найвищих показників у Євросоюзі.
Головна причина зростання — хронічний дефіцит пропозиції. Словенський ринок страждає від обмеженого будівництва нового житла, складних процедур планування, високої вартості землі та концентрації попиту в Любляні, на узбережжі та в туристичних локаціях. OECD в окремому огляді вказувала, що житлові проблеми Словенії пов’язані з сильним попитом і недостатньою пропозицією, а також зі зростанням будівельних і фінансових витрат.
Для покупців це означає подальше погіршення доступності житла. Словенія й раніше вважалася одним із найдорожчих ринків нерухомості серед країн колишньої Югославії, а нові дані підтверджують: розрив між доходами населення та вартістю квартир продовжує збільшуватися. Особливо це стосується молодих сімей та покупців першої нерухомості.
