У вересні 2025 року було зафіксовано річний пік надання тимчасового статусу громадянам України в країнах Європейського Союзу, повідомляє Євростат.
“У жовтні 2025 року країни ЄС видали 74 175 нових рішень про надання тимчасового захисту. Це другий за величиною місячний показник у 2025 році після піку, зафіксованого у вересні (79 525). Ці високі цифри є наслідком указу українського уряду, прийнятого наприкінці серпня 2025 року, який надає чоловікам віком від 18 до 22 років включно право безперешкодно виїжджати з України”, – вказується у повідомленні.
Станом на 31 жовтня 2025 року громадяни України становили понад 98,4% осіб, які отримали тимчасовий захист в ЄС. Дорослі жінки становили 43,8% осіб, які отримали тимчасовий захист. Неповнолітні становили майже третину (30,8%), а дорослі чоловіки – трохи більше чверті (25,5%) від загальної кількості
Загалом станом на 31 жовтня 2025 року загалом 4,3 мільйона громадян країн, що не входять до ЄС, які втекли з України, мали статус тимчасового захисту в ЄС. Порівняно з кінцем вересня 2025 року загальна кількість осіб з України, які перебували під тимчасовим захистом, зменшилася на 6 170 (-0,1%).
Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість осіб з України, що отримали тимчасовий захист, були Німеччина (1 229 960 осіб; 28,6% від загальної кількості в ЄС), Польща (965 005; 22,5%) та Чехія (393 005; 9,1%).
Український агросектор стоїть перед необхідністю імплементації норм ЄС, які можуть коштувати галузі до 2,5 млрд євро щорічно, водночас це відкриває стратегічні можливості для інтеграції та посилення ролі України в глобальній продовольчій безпеці, заявив голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрій Дикун.
“Проведені розрахунки свідчать, що впровадження європейських екостандартів обійдеться українському агросектору приблизно в EUR2,5 млрд на рік, що становить EUR70-150 додаткових витрат на гектар. Ці стандарти ми повинні прийняти в законодавство. І при цьому ніхто навіть не говорить про те, щоб надати Україні дотації«, – процитувала прес-служба асоціації його виступ на конференції »Ведення агробізнесу в Україні”.
Він додав, що зараз екологічні норми перебувають під тиском і в самій Європі.
«Потрібно розуміти, ці норми ще не факт, що залишаться в самому ЄС. Європейські фермери теж під великим тиском, і їх зелений курс постійно змінюється», – зазначив Дикун.
Після об’єднання Україна і Європа разом будуть найбільшим виробником продовольства в світі.
“Ми єдина країна, яка вступить до ЄС із сільським господарством кращим, ніж у будь-якій країні Євросоюзу – ми приходимо з високим рівнем. Але повинні об’єднатися з Європою не з «просячою рукою», а як рівний партнер, який разом з ЄС стане найбільшим виробником продовольства в світі. Це потрібно відпрацьовувати професійно”, – резюмував голова ВАС.
Тепличний бізнес без помилок: пройдіть новий курс «Тепличні Агро Рішення» від провідних експертів галузі на AgriAcademy
На платформі безкоштовних сертифікованих курсів для українського агробізнесу AgriAcademy з’явився новий професійний онлайн-курс «Тепличні Агро Рішення», створений командою провідних експертів тепличного сектору України.
Цей інноваційний курс для тепличного бізнесу створено переможцем національного конкурсу з розробки навчальних онлайн-курсів для МСБ українського агросектору – Громадською Спілкою «Зелені Агро Рішення». Курс уже доступний для проходження, а його перша презентація онлайн зібрала понад 100 фермерів та представників агрокомпаній, що свідчить про високий попит на сучасний професійний контент для агробізнесу.
Рік тому Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) у партнерстві з Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством освіти і науки України оголосила відкритий конкурс пропозицій на розробку навчальних онлайн-курсів. Ця ініціатива фінансується Ірландією через Фонд сприяння малому бізнесу ЄБРР та FAO. Фонд сприяння малому бізнесу ЄБРР фінансується Ірландією, Італією, Японією, Південною Кореєю, Люксембургом, Норвегією, Швецією, Швейцарією, Японією, Фондом технічного співробітництва TaiwanBusiness – EBRD та Сполученими Штатами Америки.
Метою стала розробка навчальних онлайн-курсів для подолання дефіциту професійних знань і навичок у агросекторі, харчовій та переробній промисловості з фокусом на представників малого та середнього бізнесу (МСБ) в Україні. Конкурс зібрав 74 попередніх заявки і 54 пакети документів, з яких 35 були відібрані для фінальної оцінки експертною комісією. Сертифікат на фінансування розробки курсу від FAO отримав Віталій Воронцов, голова дорадчої служби «Зелені Агро Рішення».
«Для нашої команди велика честь, що саме ідея курсу «Тепличні Агро Рішення» стала переможною в конкурсі та була обрана AgriAcademy для реалізації. Ми щиро вдячні організаторам і партнерам проєкту за довіру та можливість створити навчальний продукт, який допоможе українським фермерам отримувати найсучасніші знання», – зазначає Голова сільськогосподарської дорадчої служби ГС «Зелені Агро Рішення» Віталій Воронцов.
Програма курсу покликана надати підприємцям та фермерам системні знання зі створення, модернізації та управління тепличними господарствами – від інженерії та мікроклімату до економіки, інновацій та сталого розвитку.
«У процесі роботи ми прагнули створити дійсно унікальний курс – такий, якого раніше не було в Україні. Курс, що поєднує інженерію, агрономію, біозахист, економіку та інновації. Для цього я зібрав одну з найсильніших команд фахівців тепличного сектору – практиків, інженерів, науковців та експертів, які щодня працюють у теплицях, проєктах і реальних виробничих умовах. Наше завдання було простим і водночас дуже важливим: створити курс, який стане зрозумілим, практичним і корисним для малого та середнього бізнесу, для фермерів і студентів, для всіх, хто хоче розвивати сучасне тепличне виробництво в Україні.
Вірю, що цей курс стане новою точкою росту для тепличної галузі, допоможе розвивати професійну спільноту та підтримуватиме тих, хто будує майбутнє українського агросектору», – підкреслює Віталій Воронцов.
Про курс: практичні інструменти, інновації та адаптація до нових реалій тепличного сектору
Програма курсу розроблена з урахуванням викликів, з якими стикаються українські тепличні господарства – кліматичних ризиків, енергетичних витрат, нестачі технічної інформації та наслідків війни для виробничої інфраструктури.
Навчання охоплює десять ключових модулів:
Розробники курсу: команда, яка формує тепличний сектор
Курс створений експертами з багаторічним досвідом у застосуванні технологій для тепличного бізнесу:
Саме завдяки цій перемозі команда експертів-практиків змогла пройти повний шлях – від концепції до створення повноцінної навчальної програми, яка була розроблена, протестована та підготовлена до запуску у 2025 році.
Курс дає фермерам доступ до інструментів, необхідних для модернізації теплиць, зменшення витрат, підвищення врожайності та впровадження енергоощадних рішень.
Доступна технічна освіта сприяє відновленню виробництва, підвищує конкурентоспроможність фермерів і зміцнює продовольчу безпеку країни.
Програма формує нову культуру управління теплицями, де інженерія, технології та екологічні підходи працюють разом.
Курс безкоштовний й вже доступний на платформі AgriAcademy!
Також на платформі доступні понад 30 сертифікованих онлайн-курсів для українського агробізнесу.
Як повідомляє Сербський Економіст, останніми днями представники урядів Сербії та Румунії офіційно підтвердили наміри розвивати великий транспортний проект — побудувати сучасну автомагістраль, яка забезпечить пряме автомобільне сполучення між столицями двох країн.
Проект об’єднує два національні інфраструктурні плани:
— Румунську автомагістраль A9 (Timișoara–Moravița), яка повинна з’єднати Тімішоару з кордоном Сербії, і
— сербську магістраль Belgrade–Vatin з виходом до кордону з Румунією.
Згідно з міжурядовою угодою, підписаною міністрами транспорту Сербії та Румунії, обидві країни працюють над узгодженням технічних деталей, щоб дороги з’єдналися на кордоні і створили безперервний високошвидкісний маршрут від Белграда до Тімішоари.
У Румунії ділянка автомагістралі між Тімішоарою і прикордонним пунктом Moravița вже знаходиться в стадії підготовки і проектування, а окремі ділянки будівництва були передані підрядникам.
Цей маршрут має важливе стратегічне значення для обох держав:
• Він посилить транспортне сполучення між країнами і поліпшить логістику вантажного і пасажирського транспорту.
• Зв’язок з мережею автомагістралей Європи допоможе інтегрувати сербську та румунську інфраструктуру в європейські транспортні коридори.
Очікується, що проект буде фінансуватися як за рахунок європейських фондів, так і через національні бюджети, а його реалізація стане кроком до більш тісної економічної та транспортної інтеграції регіону.
https://t.me/relocationrs/1926
Україна наростила імпорт товарів у січні-листопаді 2025 року у грошовому еквіваленті на 18,5% – до $75,4 млрд, експорт зменшився на 4,02% – до $36,8 млрд проти $38,3 млрд, повідомляє Державна митна служба України (ДМС).
“При цьому оподаткований імпорт склав $57,6 млрд, що становить 76% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-листопаді 2025 року становило $0,52/кг”, – зазначають в ДМС.
До країн, з яких найбільше імпортували товарів до України, ввійшли Китай – $17 млрд, Польща – $7,1 млрд і Німеччина – $5,9 млрд.
Експортували з України найбільше до Польщі – на $4,6 млрд, Туреччини – на $2,5 млрд, Німеччини – на $2,2 млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-листопаді 2025 року товарів 67% припало на такі категорії товарів: машини, устаткування та транспорт – $30,2 млрд (під час митного оформлення зазначених товарів до бюджету сплачено 185,8 млрд грн, або 29% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $11,4 млрд (до бюджету сплачено 89 млрд грн, або 14% надходжень платежів), паливно-енергетичні – $9,4 млрд (сплачено 188,4 млрд грн, або 29% надходжень митних платежів).
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продовольчі товари – $20,4 млрд, метали та вироби з них – $4,3 млрд, машини, устаткування та транспорт – $3,4 млрд.
“За 11 місяців 2025 року під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 1,2 млрд грн”, – додали в ДМС.
Бухарест. На форумі «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» під час панельної дискусії експерти від бізнесу та фінансового сектору заявили, що до участі в масштабних проєктах з відбудови України наразі готові лише обмежене коло румунських компаній, тоді як доступ до фінансових інструментів і механізмів розподілу ризиків залишається ключовою передумовою їх активнішої залученості.
Панель модерувала президент Національної конфедерації жіночого підприємництва Румунії (CONAF) Крістіна Чіряк. У дискусії взяли участь директор із адміністрування європейських фондів Банку інвестицій і розвитку Румунії Теодора Преотяса, президент Торгово-промислової палати Румунії Міхай Дарабан та виконавчий директор Асоціації оборонної промисловості Румунії PATROMIL Віорел Маноле.
Учасники відзначили, що ринок проєктів із відбудови України нині значною мірою структурують міжнародні фінансові інституції, які висувають високі вимоги до корпоративного управління, комплаєнсу та управління ризиками. За їхніми словами, значна частина румунських компаній не має достатньої операційної спроможності для виступу головними підрядниками і вимушена обмежуватися роллю субпідрядників у ланцюгах постачання.
«Для участі у великих проєктах потрібен доступ до кредитних ліній, гарантій і механізмів розподілу ризиків, які здебільшого адмініструють міжнародні фінансові установи. Без цього багато наших компаній просто не можуть вийти на такі контракти напряму», – зазначила Преотяса під час дискусії.
Експерти наголосили на необхідності створення офіційної румуно-української інформаційної платформи, яка консолідуватиме дані про наявні тендери, вимоги донорів і можливості участі бізнесу. Вони також закликали до розроблення національної стратегії підтримки компаній, що працюють або планують працювати на українському ринку в умовах підвищених політичних та безпекових ризиків, включно з інструментами державних гарантій і страхування інвестицій.
Окремий блок обговорення стосувався можливості розміщення частини стратегічних виробничих потужностей в Румунії чи інших безпечних сусідніх державах для забезпечення безперервності виробництва і логістики. За словами Маноле, такий підхід може посилити внесок національної промисловості у відбудову України й водночас мінімізувати безпекові ризики для інвесторів. Раніше він уже публічно відзначав потенціал розміщення українських оборонних виробництв у Румунії як елемент двосторонньої кооперації.
За підсумками дискусії учасники дійшли висновку, що потенціал румунських компаній у проєктах відбудови України є значним, однак його реалізація залежить від координації дій державних інституцій, доступності фінансових інструментів, а також тісної співпраці з міжнародними партнерами та фінансовими організаціями.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
