Історична вежа Qutub Minar в Нью-Делі ввечері 23–24 серпня була підсвічена в синьо-жовтих кольорах на честь Дня Державного прапора (23 серпня) та Дня незалежності України (24 серпня). Акція стала символом солідарності з українським народом; фотографії та відео підсвічування опубліковані на сторінках посольства в соцмережах і на його сайті.
Індійські ЗМІ також повідомили про захід: посол України в Індії Олександр Поліщук подякував організаторам, зазначивши, що підсвічування — «ще один знак підтримки» України; подія відбулася незважаючи на дощ.
Раніше подібні акції підсвічування Qutub Minar проводилися з нагоди міжнародних дат і ювілеїв, що робить монумент одним із майданчиків публічної дипломатії в столиці Індії.
Металургійні підприємства України в липні 2025 року виплавили 581 тис. т сталі (-18,1% р/р; -6,4% м/м), посівши 23-тє місце в рейтингу Worldsteel із 70 країн. За січень-липень випуск склав 4,263 млн т (-7% р/р), за цим періодом Україна — 22-га.
За даними Worldsteel, у липні зростання порівняно з минулим роком показали Індія, США, Туреччина та Іран, в інших країнах топ-10 зафіксовано зниження.
World Steel Association — міжнародна асоціація сталеливарної галузі, що об’єднує виробників сталі, національні та регіональні галузеві асоціації та дослідницькі інститути; її члени забезпечують близько 85% світового виробництва сталі. Штаб-квартира знаходиться в Брюсселі, є офіс у Пекіні. Організація створена в 1967 році як International Iron and Steel Institute і в 2008 році отримала нинішню назву. Worldsteel регулярно публікує щомісячну статистику виплавки і щорічний довідник World Steel in Figures.
У липні 2025 року світовий випуск сталі склав 150,126 млн т, що на –1,3% менше результатів липня 2024 року. За даними Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel), десятка найбільших країн виглядає так:
Китай — 79,660 млн т (-4% р/р)
Індія — 14,000 млн т (+14%)
США — 7,142 млн т (+4,8%)
Японія — 6,918 млн т (-2,5%)
РФ — 5,700 млн т (-2,4%)
Південна Корея — 5,256 млн т (-4,7%)
Туреччина — 3,182 млн т (+4,2%)
Бразилія — 2,930 млн т (–5,5%)
Німеччина — 2,719 млн т (–13,7%)
Іран — 2,235 млн т (+29,7%)
Румунія визнана найдоступнішою країною Європи для цифрових кочівників, свідчить дослідження, проведене платформою Omio. В індексі враховувалися вартість життя, оренди, візові вимоги та доступ до інтернету на тлі швидкого зростання інтересу до віддаленої роботи через кордони.
Румунія посіла перше місце серед європейських країн за доступністю для цифрових кочівників. В її актив — найменша вартість життя (індекс 37) і вигідні умови оренди (індекс 7), що значно нижче показників США (72).
Однак, для отримання цифрової візи в Румунії потрібно підтвердження доходу не менше £3 700 (~5 000 $) щомісяця, що створює високу планку для багатьох фрілансерів.
На другому місці — Албанія, що відрізняється такою ж низькою вартістю життя та оренди, але з більш лояльним порогом доходу (€~1 000), хоча поступається Румунії за показниками безпеки та швидкості інтернету.
Грузія виявилася однією з лідерів за низькими витратами на життя та оренду, але її обов’язковий дохід для візи — близько £2 000 — вищий, ніж в Албанії.
У рейтингу регіонів також Угорщина посіла гідне місце завдяки високій швидкості інтернету та помірним вимогам до доходу для отримання візи.
Дослідження Omio підтверджує статус Східної Європи як найбільш доступного регіону для цифрових кочівників. Румунія — лідер завдяки вигідному поєднанню вартості життя та якості інфраструктури. Разом з тим, візові вимоги — особливо щодо високого рівня підтвердженого доходу — залишаються бар’єром для ефективних фрілансерів з нестабільним доходом.
Норвегія виділяє приблизно 7 млрд норвезьких крон ($696,12 млн США) на фінансування систем протиповітряної оборони для України, ідеться у пресрелізі уряду Норвегії у неділю.
“Разом з Німеччиною ми забезпечимо, щоб Україна отримала потужні системи протиповітряної оборони. Німеччина та Норвегія тісно співпрацюють, щоб підтримати Україну у захисті країни та цивільного населення від російських повітряних атак”, – заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.
Зазначається, що Норвегія і Німеччина фінансують дві системи Patriot, включно з ракетами до них. Крім того, Норвегія робить внесок у закупівлю радарів ППО від німецького виробника Hensoldt та систем протиповітряної оборони від Kongsberg.
“Протиповітряна оборона має вирішальне значення для захисту військових частин та інфраструктури. Зараз разом з Німеччиною ми ще більше активізуємо наші зусилля”, – додав міністр оборони Туре Оншуус Сандвік.
Раніше цього літа канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та Стьоре домовилися щодо передачі Україні двох систем Patriot, які наразі знаходяться в Німеччині та будуть доставлені Україні якомога швидше.
США підтвердили, що замінять передані системи, а Норвегія зобов’язалася зробити фінансовий внесок у їх заміну.
В Україні розпочалося довгоочікуване пожвавлення у будівництві овочесховищ — наразі переважають малі та середні потужності, повідомив в інтерв’ю виданню SEEDS комерційний директор «Ван Дайк Технікс» Андрій Марущак. За його словами, саме цей формат дозволяє фермерським господарствам швидко закривати локальні потреби, однак «сховища — це не все»: без паралельного розвитку переробки ефект буде обмеженим.
За оцінкою експерта, будівництво нині найактивніше йде у Львівській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Одеській, Дніпропетровській та Чернігівській областях. На рішення фермерів вплинула різка дорожнеча логістики: «везти цибулю на 400–800 км вже не так вигідно, як вирощувати і зберігати ближче до збуту», зазначив Марущак.
Найперспективніші напрями для швидкого запуску — картопля фрі, сушене пюре, чищена/готова картопля; для цибулі — чистка, заморозка та сушка. У країнах, де переробка вже працює, фермери поступово масштабували сховища з 3 до 30 тис. т і більше; українському ринку логічно рухатися тією ж траєкторією, підкреслює експерт.
Споживання овочів в Україні — менше 30% від рекомендацій ВООЗ (≈150–200 г на добу проти 600 г), що стримує попит поза «борщовим набором». У типовій структурі споживання частка картоплі — 50–60%, капусти — ~10%, моркви — ~5%, буряку — «зовсім трохи», зауважив Марущак.
Для стабільної роботи сховищ і заводів переробки фермерам важливо формувати товарні партії та виконувати довгострокові контракти через професійно керовані кооперації — модель, яка успішно працює в ЄС, наголошує експерт.
https://www.seeds.org.ua/ovochesxovishh-v-ukraini-stane-bilshe-fermeri-pochali-aktivne-budivnictvo/
