Українські морські порти від початку 2026 року обробили 40 млн тонн вантажів, з яких понад 20 млн тонн – зернові, йдеться у повідомленні міністерства розвитку громад та територій у четвер.
“Попри постійні обстріли та безпекові ризики, морська галузь зберігає свою стійкість. Робота Українського морського коридору дозволяє забезпечувати стабільний експорт української продукції до десятків країн світу, підтримуючи як національну економіку, так і глобальні ланцюги постачання”, – цитуються у релізі слова віцепрем’єр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби.
У відомстві уточнили, що тільки від початку цього року ворог спрямував на українські порти понад 1,5 тис. ударних безпілотників.
Крім того, від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або знищено 966 об’єктів портової інфраструктури та більш ніж 200 цивільних суден.
Також внаслідок атак на українські порти 257 цивільних осіб постраждали або загинули.
“Водночас морська галузь зберігає стійкість. Робота Українського морського коридору дозволяє забезпечувати стабільний експорт української продукції до десятків країн світу та підтримувати глобальні ланцюги постачання”, – йдеться у повідомленні.
Як повідомлялось, порти України за квітень 2026 року перевалили на 35,8% більше вантажів, ніж за квітень 2025 року – 8,2 млн тонн.
За перший квартал 2026 року українські порти скоротили обсяг обробки вантажів на 8,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 21,1 млн тонн.
У 2025 році вантажообіг морських портів України скоротився порівняно з 2024 роком на 15,9% – до 81,7 млн тонн, зазначав Кулеба. За його словами, основу вантажообігу сформувала аграрна продукція – 44,2 млн тонн, що на 26,3% менше за показник 2024 року, в той же час контейнерні перевезення зросли на 66,1% – до 215,75 тис.
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Коростенський завод хімічного машинобудування» 26 червня 2026 року проведе загальні збори акціонерів у дистанційному форматі, повідомляється в системі SMIDA від 11 червня.
Деталі порядку денного зазначені у повідомленні емітента.
ПрАТ «Коростенський завод хімічного машинобудування» працює у Житомирській області та належить до машинобудівного сектору. Підприємство спеціалізується на обладнанні для хімічної та суміжних галузей. Як повідомлялося раніше, за підсумками 2025 року завод отримав 2,756 млн грн чистого прибутку, що на 34,6% менше за показник 2024 року.
збори акціонерів, Коростенський завод хімічного машинобудування
Інвестиційна компанія S1 REIT, що спеціалізується на залученні роздрібного інвестиційного капіталу за моделлю REIT, оприлюднила список орендарів об’єкта, який є активом фонду «S1 Plaza Позняки».
Як повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» у компанії, вже підписано попередні угоди про наміри з мережею піцерій Dominos, ресторанними мережами «Пузата Хата», Tbiliso, «Мама Манана», продуктовими мережами Roshen, Lviv croissants та «Бо Хліб», мережею стоматологічних клінік AstraDent, кав’ярнею Coffee Lover.
«S1 Plaza Позняки» — це не просто нова адреса на карті Києва, це втілення стандартів якості Standard One, помножених на високий попит мешканців району. «Ми не будуємо з нуля в порожнечі — ми розширюємо бізнес, який уже має репутацію та стабільні фінансові показники», — зазначає співвласник Standard One Олександр Овчаренко.
«S1 Plaza Позняки» є частиною мережі районних торгових центрів «Plaza», що налічує три діючі об’єкти: «S1 Plaza ВДНХ», «S1 Plaza Святошин» та «S1 Plaza Terminal». Усі ці об’єкти побудовані за концепцією ТЦ районного значення в найвідвідуваніших локаціях безпосередньо біля станцій метро в Києві.
Девелопер проєкту Standard One розпочав будівництво четвертої локації мережі – S1 Plaza Позняки на лівому березі столиці. У активах фонду «S1 Plaza Позняки» будуть комерційні площі торгового центру біля станції метро «Позняки» у Києві. Загальна площа об’єкта становить близько 5 тис. кв. м, емісія нового фонду — 600 млн грн. Початкова інвестиція — 1000 грн, доінвестиція — всього 100 грн. Планована прибутковість «S1 Plaza Позняки» становить 10,4% річних у валюті. Виплати дивідендів інвесторам здійснюватимуться щомісяця, починаючи з червня 2026 року.
За словами CEO S1 REIT Ігоря Гіфеса, вже зараз майбутній ТЦ має понад 60% заповнюваності за 2,5 роки до відкриття. «Для нашого інвестора це означає лише одне: об’єкт стає прибутковим ще до моменту перерізання стрічки на вході», – каже Гіфес.
S1 REIT — інвестиційна компанія, що входить до складу S1 Group. Компанія працює за моделлю Real Estate Investment Trust (REIT), надаючи інвесторам можливість брати участь у володінні та отриманні доходу від дохідних об’єктів без прямого управління активами.
Для інвестування доступні три фонди – «S1 ВДНХ», S1 Obolon та «S1 Plaza Позняки». Активами цих фондів є дохідна нерухомість на базі девелоперських проєктів від Standard One.
Найбільший біткоїн-портфель серед українських посадовців за 2025 рік задекларував депутат Хмельницької районної ради Олександр Кізляр, свідчать дані Opendatabot.
У його декларації вказано 100 BTC, що станом на 10 червня 2026 року оцінювалося у 278,8 млн грн.
Друге місце за обсягом задекларованих Bitcoin посів народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко. Він задекларував 80 BTC вартістю близько 223 млн грн.
На третьому місці – представниця департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради Крістіна Павлова, яка вказала 20 BTC на суму понад 55,7 млн грн.
Кізляр також очолив рейтинг власників Ethereum серед декларантів. Він задекларував 1 000 ETH на суму майже 74 млн грн. Друге місце у цій категорії посіла Крістіна Павлова зі 130 ETH, що оцінювалися у 9,6 млн грн. Третє місце зайняла представниця Київської міської прокуратури Ірина Суховетрук зі 100 ETH вартістю близько 7,4 млн грн.
Найбільші обсяги криптодоларів Tether (USDT) задекларувала голова Закарпатського апеляційного суду Ганна Фазикош – понад 1,019 млн USDT, або майже 46 млн грн. Друге місце посів депутат Одеської районної ради Павло Шандра із 719 тис. USDT на суму понад 32,4 млн грн. Третім став директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Максим Кисельов, який задекларував 647 тис. USDT вартістю понад 29,1 млн грн.
Серед народних депутатів Верховної Ради криптовалюту задекларували 16 осіб із 391, тобто близько 4%. Найбільший криптопортфель серед парламентарів задекларував Олег Бондаренко – 80 BTC.
Дані Opendatabot показують, що найбільші криптоактиви серед українських посадовців концентруються не лише у центральних органах влади, а й серед депутатів місцевих рад, представників судової системи, прокуратури та органів місцевого самоврядування.
У міжнародному контексті Україна входить до глобального топ-10 за рівнем впровадження криптовалют. За Global Crypto Adoption Index 2025 від Chainalysis, перші десять місць посідають Індія, США, Пакистан, В’єтнам, Бразилія, Нігерія, Індонезія, Україна, Філіппіни та Росія. Україна є 8-ю у світі за загальним індексом і 1-ю за показником, скоригованим на чисельність населення.
Джерело: Opendatabot
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «ФЕД» 3 липня 2026 року проведе загальні збори акціонерів у дистанційному форматі, повідомляється в системі розкриття інформації SMIDA від 10 червня.
Деталі порядку денного наведені у повідомленні емітента.
ПрАТ «ФЕД» зареєстроване у Харкові. За відкритими реєстраційними даними, основний вид діяльності компанії – виробництво повітряних і космічних літальних апаратів та супутнього устаткування.
Статутний капітал товариства становить 506,162 млн грн. Підприємство належить до машинобудівного сектору.
Дефіцит кадрів в Україні досяг історичного максимуму – його назвали головною перешкодою для ведення бізнесу під час війни 69% підприємств, повідомляє Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за результатами 49-го щомісячного опитування, яке ІЕД провів серед 469 промислових підприємств.
“У нас упродовж кількох місяців перешкода “брак робочої сили” б’є рекорди. Ця перешкода залишається на першому місці вже більше півтора року. При цьому у травні з таким високим результатом, як 69%. Бізнес хвилюється через нестачу кадрів”, – розповів старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
У травні відбулося несуттєве зменшення складності пошуку кваліфікованих працівників – із 62,3% до 60,6% впала частка підприємств, для яких таких працівників було важче знайти. Некваліфікованих працівників більш складно шукати – для 38,4% опитаних у травні порівняно з 34,3% у квітні.
Лише 2,4% підприємств планують зростання зайнятості у тримісячній перспективі, а 5,1% планують відправити працівників у вимушені відпустки.
Другу позицію серед головних перешкод утримує “зростання цін на сировину, матеріали та товари” – показник дещо знизився з 56% до 49%.
Незначною мірою зменшилась частка тих, кого хвилює “небезпека працювати”: ця проблема стала перешкодою для 44% бізнесів після 46% в квітні, що дозволяє їй утримувати третє місце четвертий місяць поспіль.
Зберігається закономірність перешкоди “небезпечно працювати” залежно від розміру підприємства. Середні і великі підприємства частіше говорять про цю проблему – в травні 48% і 47% відповідно, оскільки саме вони, більш ймовірно, можуть стати об’єктом атак ворога.
“У регіональному розрізі перешкода є дуже актуальною, насамперед, в прифронтових і центральних регіонах – понад 80% опитаних у Київській, Вінницькій, Одеській, Житомирській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. На заході країни ця перешкода менш актуальна. Єдиний виняток – Рівненська область”, – сказав Ангел.
Однак є помітні зміни щодо двох інших перешкод. Перешкода “зменшення попиту на продукцію/послуги” зросла з 26% до 38%. Крім цього, посилилися логістичні труднощі, про що свідчить зростання перешкоди “складнощі з перевезенням сировини чи готових товарів територією України” з 24% до 30%.
По інших перешкодах не зафіксовано суттєвих змін. “Корупція” та “неправомірні вимоги або тиск із боку правоохоронних чи контрольних органів” залишаються “в тіні” основних перешкод – про них говорили в травні лише 7% і 3% опитаних відповідно.
“Актуальність перешкоди “перебої з електропостачанням” залишається на відносно низькому рівні – 20% в травні, якщо порівнювати із зимовими атаками на нашу енергетичну інфраструктуру”, – розповів Ангел.
Відзначається, що 31% підприємств тимчасово призупиняли роботу через відключення електроенергії у квітні, але переважно на нетривалі періоди часу.. Водночас 41% бізнесів працювали безперервно, попри перебої. Вже 28% бізнесів не мали відключень електроенергії після 20% попереднього місяця.
Середні втрати робочого часу становили 4% у квітні. Найбільші втрати робочого часу в мікро- та малих підприємствах (57%), серед галузей – у хімічній промисловості (6%), а в регіональному вимірі – у Києві (13%) і Сумській (9%) областях.
Оцінки економічної політики уряду залишаються нейтральними. “Велика частка підприємств надає нейтральні оцінки, зокрема, в травні 64% опитаних. Зберігається низька частка позитивних оцінок – 6%. Водночас частка негативних оцінок становить 25%, і це з літа 2023 року зберігається розрив між позитивними і негативними оцінками”, – резюмував Ангел.
У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (#NRES) від ІЕД беруть участь до 500 українських промислових підприємств, розташованих у 21 із 27 регіонів України. Опитування проводиться щомісяця з травня 2022 року.
