На дзвінку Ви можете почути: «I’m gonna send the draft». У листі та сама людина може написати «I’m going to send the draft». Зміст наміру не змінився. Gonna передає неформальну вимову going to. Вам потрібно впізнати цю форму на слух і вирішити, яке написання доречне у Вашій відповіді.
Cambridge Grammar описує gonna як неформальну форму, особливо характерну для мовлення. У наведеній репліці йдеться про намір надіслати чернетку. Якщо Ви сприйняли gonna як невідоме слово й зупинилися на ньому, спробуйте розгорнути вислів до going to. Наступний крок у розумінні вже стосується змісту: яку чернетку планують надіслати й коли чекати на неї.
Wanna у вислові «I wanna check the wording» відповідає want to. Gotta в «I’ve gotta leave the call» пов’язане з have got to та передає необхідність. Вивчайте ці форми всередині реплік, щоб не переплутати намір із потребою щось зробити. Одного перекладу «збираюся» для всіх подібних фраз недостатньо.
Коли знайомі слова зливаються й заважають стежити за розмовою, добірка про розмовні скорочення англійської допоможе зіставити короткі форми з повними. Оберіть вислів, який Ви вже чули, й знайдіть його в аудіо. Так письмова підказка буде пов’язана з конкретним звучанням, а не лишиться ще одним записом у словнику.
Порівняйте «I’m going to review the proposal» і «I’m going to the office». У першому реченні going to стоїть перед дієсловом і виражає намір. У другому to вводить напрямок руху. Замінювати going to на gonna перед the office за цією моделлю не слід. Написання поруч однакове, але граматична роль відрізняється.
Так само не прибирайте am із «I’m gonna review it», коли відновлюєте повну форму. Виходить «I am going to review it».
Якщо у вправі зникло am, Ви змінили більше, ніж розмовне скорочення. Перевіряйте ціле речення, включно з тим, хто виконує дію, замість тренувати окрему пару gonna / going to без контексту.
Для робочого листа зупиніться на звичайному написанні: going to, want to або have to, залежно від змісту. Репліку «I’ve gotta leave the call» можна передати як «I have to leave the call», зберігши необхідність дії. У неформальному командному чаті можуть діяти інші звички, але їх не варто автоматично переносити в лист новому партнерові. Орієнтуйтеся на адресата й усталений стиль конкретного каналу.
Звичайні скорочення на кшталт I’m чи we’ll не тотожні написанню gonna. Рішення використовувати скорочену форму дієслова залежить від регістру листа; наявність апострофа не робить будь-яку форму однаково доречною. Якщо готуєте офіційний документ, перевірте вимоги до стилю, а в нейтральному email стежте насамперед за зрозумілістю повідомлення.
Спробуйте вправу з переходом між каналами. Прослухайте коротку репліку з wanna й запишіть її зміст нейтральним реченням для колеги. Потім поверніться до аудіо: чи не перетворилося побажання на зобов’язання? Перевірка має стосуватися саме змісту, бо орфографічно правильний переказ теж може неточно передати домовленість.
Коли йдеться про чернетку, а представник команди дизайну каже від її імені «We’re gonna review it», у підсумку можна написати «The design team plans to review the draft». Тут із контексту відомі виконавець і документ. У власному реченні залишайте we лише тоді, коли й Ви входите до названої групи; інакше зміниться виконавець дії. Намір не перетворюйте на завершене погодження, а відсутній строк уточніть окремо.
Агрохолдинг “Кернел” у I кварталі 2027 фінансового року (ФР, липень-2026 – червень-2027) переробив 564 тис. тонн олійних культур, що на 1% більше порівняно із I кварталом 2026ФР, тоді як обсяг продажів олії впав до аналогічного кварталу минулого фінроку на 48% – до 165 тис. тонн.
“Попри те, що обсяги переробки олійних культур залишилися загалом стабільними порівняно з минулим роком, на показники продажів суттєво вплинули перебої в портовій логістиці: протягом більшої частини кварталу відвантаження через порти Чорного моря були фактично заблоковані”, – йдеться у біржовому повідомленні компанії у п’ятницю.
“Кернел” уточнив, що порівняно із попереднім кварталом переробка скоротилася на 13% через проведення планових ремонтних робіт, що тривали один місяць; тоді як продаж олії впав 52%. Частка насіння соняшнику в загальному обсязі переробки склала 59%, тоді як решту обсягу забезпечили соя та ріпак, що дозволило підтримати загальний рівень завантаження виробничих потужностей.
Із загального обсягу реалізованої продукції 16 тис. тонн припало на фасовану соняшникову олію.
Згідно з релізом, обсяг надходження зернових та олійних культур на елеватори “Кернел” у I кварталі 2027ФР склав 969 тис. тонн, що на 21% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року та пояснюється повільнішими темпами збору врожаю кукурудзи в господарствах групи.
Обсяг експорту зернових культур “Кернелом” з України в I кварталі 2027 ФР склав 574 тис. тонн, що на 54% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року та на 71% менше порівняно з попереднім кварталом, йдеться у звіті.
“Експортна діяльність була суттєво обмежена через порушення морської логістики, спричинені російськими атаками на портову інфраструктуру України та комерційні судна. У відповідь на це Група перенаправила частину експортних потоків через порти на Дунаї та західні сухопутні кордони України”, – зазначив “Кернел”.
В той же час компанія уточнила, що з огляду на меншу пропускну здатність і вищі логістичні витрати, ці маршрути змогли лише частково компенсувати втрати в експорті через порти Чорного моря.
Зазначається, що аналогічним чином постраждали показники роботи експортних терміналів: у I кварталі 2027 ФР обсяг перевалки склав 742 тис. тонн, що на 59% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року та на 73% менше порівняно з попереднім кварталом. Роботу портових об’єктів “Кернел”, пошкоджених під час атак у липні, було призупинено, тоді як загальні перебої в судноплавстві через глибоководні порти України на Чорному морі додатково обмежили пропускну здатність. Протягом звітного періоду тривали відновлювальні роботи, проте часті й тривалі повітряні тривоги неодноразово переривали процес ремонту, сказано у повідомленні.
Агрохолдинг “Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
“Кернел” за результатами 2026 ФР (липень 2025 року – червень 2026 року) збільшив прибуток EBITDA на 20% – до $558 млн та чистий прибуток – на 35%, до $322 млн за зростання виручки на 7% – до $4,404 млрд.
У столиці планують ввести понад 1,5 ГВт додаткової теплової генерації, зокрема за рахунок будівництва резервних котелень, завершення робіт на яких, за поточними оцінками, потребуватиме близько двох місяців, повідомив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник.
“За поточною оцінкою, завершення робіт потребуватиме орієнтовно двох місяців, на окремих об’єктах установлення обладнання передбачене до кінця грудня. Тож ці потужності посилюватимуть теплопостачання столиці вже під час опалювального сезону”, – написав він у Телеграм-каналі в неділю.
За словами міністра, він разом із представниками міської влади, замовника та підрядниками оглянув будівництво захисту об’єктів критичної інфраструктури та резервних котелень у Києві, а також перевірив фактичний стан робіт.
Калашник зазначив, що для прискорення будівництва резервних котелень опрацьовують можливість альтернативного підключення до газових мереж, одночасного виконання будівельних і газових робіт, збільшення кількості бригад та роботи у кілька змін. За його словами, замовниками робіт є Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області та Київська міська державна адміністрація, а питання підключення до мереж, погодження проєктних рішень і забезпечення обладнанням вирішують спільно з міською владою та газорозподільною організацією.
Калашник також повідомив про постійну координацію між Міністерством, замовником, міською владою та підрядниками для вирішення питань підключення до мереж, погодження проєктних рішень і забезпечення обладнанням. Паралельно напрацьовуються зміни до нормативно-правової бази для прискорення реалізації подібних проєктів по всій країні.
“Також оглянули об’єкт, переданий із державної в комунальну власність. Найближчим часом він має стати додатковим джерелом живлення для частини міста. Захист інфраструктури та створення резервних потужностей – складові плану стійкості Києва. Попереду складна зима, і ці рішення потрібні столиці вже зараз”, – наголосив міністр.
Як повідомляє Fixygen, світовий ринок криптовалют завершує тиждень 19–25 жовтня 2026 року зниженням котирувань більшості найбільших цифрових активів. Біткойн опустився до $80 тис., Ethereum втратив майже 4% за сім днів, а загальна капіталізація ринку склала близько $2,8 трлн. Головними чинниками динаміки стали нестабільні потоки капіталу в американські криптовалютні ETF, підвищена геополітична невизначеність та очікування чергового засідання Федеральної резервної системи США.
За даними CoinPaprika станом на 25 жовтня, о 10:00 UTC біткойн (BTC) торгувався на рівні близько $80,25 тис., знизившись на 2,1% за сім днів. Ethereum (ETH) коштував $2,326 тис., втративши 3,8%, Solana (SOL) — близько $100,9 при тижневому зниженні на 2,9%.
Серед інших великих криптовалют BNB подорожчав приблизно на 2%, до $736,9, тоді як XRP подешевшав на 0,3%, до $1,294. Dogecoin знизився на 3,6%, до $0,0765, а Chainlink — на 5,7%, до $11,32.
Сукупна капіталізація криптовалютного ринку, згідно з методологією CoinPaprika, на ранок неділі становила близько $2,81 трлн. Обсяг торгів за попередні 24 години досяг $79,4 млрд, а частка біткоїна в загальній ринковій вартості оцінювалася в 57,5%.
При цьому індекс настроїв Fear & Greed становив 54 пункти зі 100, що відповідає нейтральному стану ринку. Показник свідчить про відсутність вираженого переважання оптимістичних або песимістичних настроїв, незважаючи на зниження котирувань.
Біткойн розпочав тиждень поблизу позначки 82 тис. доларів і в перші торгові дні намагався відновитися після зниження, що відбулося в середині жовтня на тлі вищих, ніж очікувалося, показників американської інфляції.
21 жовтня котирування BTC наблизилися до $85 тис., однак подолати цей рівень не вдалося. Подальша корекція повернула криптовалюту в район $82 тис., а до вихідних зниження продовжилося.
24 жовтня біткойн опускався приблизно до $80,4 тис., після чого ринок намагався стабілізуватися.
У результаті до 25 жовтня провідна криптовалюта знову опинилася поблизу психологічно значущого рівня $80 тис. Після двох тижнів нестабільної динаміки інвестори продовжують оцінювати перспективи відновлення інституційного попиту.
Ethereum продемонстрував слабшу тижневу динаміку порівняно з біткойном. Зниження ETH супроводжувалося відтоком коштів із спеціалізованих біржових фондів, тоді як інвестори в біткойн-ETF за підсумками торгового тижня зберегли позитивний баланс вкладень.
Solana також подешевшала, незважаючи на проведення одного з найзначніших технологічних оновлень мережі за останні роки.
Одним із найважливіших показників тижня стала динаміка американських спотових біржових фондів, що інвестують у криптовалюти. Згідно з даними Farside Investors, за п’ять торгових днів з 19 по 23 жовтня чистий приплив коштів у спотові біткойн-ETF склав близько $301,2 млн.
Для порівняння, за попередній тиждень, 12–16 жовтня, інвестори вивели з цих фондів приблизно $228 млн.
Однак протягом звітного періоду спостерігалися значні коливання.
19 жовтня чисті вкладення в біткойн-ETF склали $526,7 млн, 20 жовтня — $23,2 млн, а 21 жовтня — $524,8 млн.
У наступні два дні напрямок потоків змінився. 22 жовтня інвестори вивели $635,6 млн, а 23 жовтня — ще близько $137,9 млн.
Таким чином, позитивний тижневий результат забезпечили насамперед великі надходження в понеділок і середу, які компенсували значні продажі в другій половині тижня.
За 19–23 жовтня з американських спотових Ethereum-ETF було виведено близько $220,7 млн. Негативний результат фіксувався у чотирьох із п’яти торгових днів, а найбільший відтік припав на 22 жовтня, коли інвестори вивели $110,6 млн.
Державне підприємство “Ліси України” за позовами прокуратури зобов’язано встановити охоронні межі для близько 2135 га пралісів у трьох районах Закарпатській області, повідомив у телеграм-каналі Офіс генерального прокурора України в суботу.
“Йдеться про праліси та квазіпраліси – природні території, які мають особливу цінність і потребують належного захисту. Проблемним є те, що їхні межі досі не всюди позначені безпосередньо на місцевості. Тому вже більше року прокурори Закарпаття послідовно в судах, вимагають зобов’язати “Ліси України” в особі філії “Карпатський лісовий офіс” провести роботи з винесення меж таких територій у натурі. Станом на сьогодні суди першої інстанції задовольнили позовні вимоги прокурорів щодо близько 2135 га пралісів на території Тячівщини, Ужгородщини та Хустщини”, – йдеться в повідомленні.
Уже на виконанні перебувають рішення, підтверджені судами першої та апеляційної інстанцій, щодо “Турбатського лісництва” (136,8 га), “Пралісів і квазіпралісу Лопухівського лісництва” (100 га), “Пралісів і квазіпралісу Турицького лісництва” (643,9 га), де на місцевості мають бути чітко визначені межі цих природних територій.
Водночас за апеляційними скаргами відповідачів переглядаються рішення Закарпатського окружного адміністративного суду, якими задоволено аналогічні позови прокурорів щодо “Плайського лісництва” (161,7 га), “Нересницького лісництва” (128,7 га) та “Квазіпралісів Бистрицького лісництва” (98,6 га).
В Офісі генпрокурора повідомляють, що є й інші території, щодо яких суд уже зобов’язав ДП “Ліси України” належно оформити охоронний статус та винести їхні межі на місцевість. Серед них ботанічний заказник загальнодержавного значення “Урочище Странзул, Задня і Кедрин” (510 га), “Квазіпраліси Перечинського лісництва” (35 га), “Праліси і квазіпраліси Лютянського лісництва” (98,6 га). Щодо цих рішень наразі очікується набрання ними законної сили.
“Позначені межі на місцевості – це не просто лінії на карті. Вони дозволяють чітко визначити території, які мають особливий природоохоронний статус, і захистити їх від господарського втручання. Для Карпат це означає більше шансів зберегти унікальні природні осередки такими, якими вони сформувалися без втручання людини”, – йдеться в повідомленні.
Як повідомлялося, на початку жовтня працівники ДБР у межах спецоперації “Зелений щит” повідомили про підозру 12 посадовцям однієї із філій ДП “Ліси України” та лісових господарств Рівненської й Волинської областей. За інформацією Бюро, через продаж деревини за збитковими цінами державне підприємство “Ліси України” втратило 6 млн 851 тис. грн після того, як у грудні 2024 року – січні 2025 року посадовці організували незаконний продаж значних обсягів необробленої деревини двом підприємствам-експортерам.
Закарпаття, Ліси України, охорона природи, праліс, ПРОКУРАТУРА
