Протягом минулого місяця на Українській енергетичній біржі проведено 111 торгових сесій у БЕТС, 73 аукціони з купівлі-продажу електричної енергії в БЕТС у версії «Electric Power», а також по 4 торгові сесії кожного дня були проведені біржею на короткостроковому ринку природного газу.
За їх результатами реалізовано 3473,43 тис. МВт.г електроенергії, 181,26 тис. тонн нафти та газового конденсату, 12,2 тис. тонн скрапленого газу та нафтопродуктів, 28,97 млн куб. м природного газу, 168,86 т. сировини. Крім того, у травні за напрямком «Необроблена деревина та пиломатеріали» було проведено 280 аукціонів. Загальний обсяг реалізації напрямку склав 46,21 тис. куб. м.
«Ринкові інструменти в енергетиці сьогодні відіграють визначальну роль у розвитку галузі та зміцненні економічної стабільності. Завдяки можливостям Української енергетичної біржі учасники ринку мають змогу щоденно ефективно взаємодіяти, знаходити надійних контрагентів для купівлі та продажу енергоресурсів і електроенергії. Ми й надалі послідовно працюємо над підвищенням прозорості та ефективності енергетичного ринку: розвиваємо нові сервіси, удосконалюємо торгові механізми та підтримуємо високі стандарти організованої біржової торгівлі», — підсумував Генеральний директор УЕБ О. Коваленко.
На думку аналітиків Fixygen.ua, у найближчі тижні на криптовалютний ринок можуть найсильніше вплинути не внутрішні новини галузі, а геополітика, ціни на нафту, політика ФРС і санкційні рішення. Bitcoin і Ethereum залишаються чутливими до будь-яких сигналів, які змінюють очікування щодо ліквідності та апетиту до ризику.
Перший ключовий фактор — ситуація навколо США, Ірану та Ормузької протоки. У червні ринки відреагували на проміжні домовленості між Вашингтоном і Тегераном, які мають знизити ризики для нафтових поставок і відновити рух через один із найважливіших світових енергетичних маршрутів. На цьому тлі глобальні фонди акцій отримали сильний приплив коштів, а нафта почала знижуватися.
Для крипторинку це подвійний сигнал. Якщо нафтові ціни падатимуть, інфляційні очікування можуть послабитися, а інвестори можуть повернутися до ризикових активів, включно з криптовалютами. Але якщо домовленості зірвуться, Ормуз знову стане джерелом нафтового шоку, що посилить інфляційні ризики і може вдарити по Bitcoin, Ethereum та альткоїнах.
Другий фактор — політика Федеральної резервної системи США. ФРС зберегла ставку на рівні 3,50–3,75%, але ринок сприйняв сигнал регулятора як більш жорсткий. Якщо очікування підвищення ставки до кінця року посиляться, тиск на криптоактиви може зберегтися. Дорожчі гроші зазвичай знижують інтерес інвесторів до високоризикових активів і посилюють попит на доларові інструменти.
Третій фактор — санкційна політика проти Росії та контроль за обходом обмежень через криптовалютні канали. ЄС запропонував новий пакет санкцій, який зачіпає російські банки, структури, пов’язані з обходом обмежень, а також криптоплатформи. Для ринку це важливо, оскільки посилення контролю може підвищити регуляторні ризики для окремих сервісів, посилити комплаєнс і знизити активність у деяких юрисдикціях.
Четвертий фактор — війна Росії проти України. Будь-яке посилення воєнної ескалації, нові санкції, удари по енергетичній інфраструктурі або зміна позиції країн G7 можуть впливати на ринки через ціни на енергоносії, долар, попит на захисні активи та загальне ставлення інвесторів до ризику. Для криптовалют це означає підвищену волатильність, особливо якщо події збігатимуться з важливими макроекономічними публікаціями у США.
П’ятий фактор — торговельна політика США і Китаю. Вашингтон у червні відкрив процес консультацій щодо можливих змін тарифів у межах домовленостей із Китаєм. Пом’якшення торговельної напруженості може підтримати ринки акцій і ризикові активи, тоді як нові обмеження або тарифні загрози працюватимуть у протилежний бік.
Шостий фактор — конкуренція за капітал між криптовалютами, технологічним сектором і AI. Після червневого геополітичного полегшення інвестори активно вкладалися у глобальні фондові ринки та технологічні компанії. Для Bitcoin це проблема: частина капіталу, який міг би повернутися в крипто-ETF, іде в акції AI, напівпровідники та великі технологічні компанії.
Fixygen.ua вважає найважливішими подіями для крипторинку найближчим часом:
рішення і коментарі ФРС щодо ставок та інфляції;
динаміку нафтових цін і стійкість домовленостей навколо Ормузької протоки;
нові санкції ЄС і США проти Росії, включно з обмеженнями на банки та криптосервіси;
дані щодо ETF-потоків у США;
інфляційну статистику у США та Європі;
сигнали щодо торговельних відносин США і Китаю;
ескалацію або деескалацію на Близькому Сході та в Україні.
Підсумковий головний висновок спеціалізованого ресурсу Fixygen.ua — крипторинок зараз залежить не лише від попиту на Bitcoin і Ethereum, а й від зовнішнього середовища. Якщо геополітичні ризики знизяться, нафта продовжить падати, а ФРС пом’якшить риторику, у Bitcoin з’явиться шанс вийти з бокового діапазону. Якщо ж нафта знову піде вгору, ФРС залишиться жорсткою, а санкційні та воєнні ризики посиляться, ринок може повернутися до розпродажу.
За даними Fixygen, криптовалютний ринок завершує тиждень у обережному режимі: Bitcoin утримується поблизу $62,5–63 тис., Ethereum — близько $1,7 тис., а загальна капіталізація ринку залишається в діапазоні $2,15–2,24 трлн.
Після розпродажу на початку червня ринок намагається стабілізуватися, проте впевненого відновлення поки що не відбулося. Головним фактором тиску залишається зміна очікувань щодо політики Федеральної резервної системи США. ФРС зберегла ставку в діапазоні 3,50–3,75%, але дала ринку більш жорсткий сигнал: частина учасників тепер допускає підвищення ставки до кінця року. Для крипторинку це негативний фон, оскільки Bitcoin та інші цифрові активи традиційно чутливі до очікувань щодо ліквідності та вартості грошей.
Bitcoin цього тижня залишався у вузькому діапазоні після спроб відновлення. За поточними даними, він торгується на рівні близько $62,6 тис., а внутрішньоденний мінімум опускався до $62,3 тис. Ethereum знизився до $1,69 тис. і залишається слабкішим за Bitcoin з точки зору ринкової структури. Тиск на альткойни зберігається, оскільки інвестори віддають перевагу більш ліквідним активам і уникають підвищеного ризику.
Загальна капіталізація крипторинку, за даними агрегаторів, становить близько $2,15–2,24 трлн. Частка Bitcoin залишається високою — близько 56–58%, що свідчить про збереження захисного ухилу всередині самого крипторинку. Інвестори не виходять повністю з цифрових активів, але концентруються на найбільшій криптовалюті та стейблкоінах.
Окремий тиск створили потоки ETF. За оцінкою VanEck, у першій половині червня 30-денна середня ціна Bitcoin знизилася приблизно до $70,3 тис., а американські спотові bitcoin-ETF зафіксували близько $5 млрд чистого відтоку за 19 із 22 торгових сесій. Після цього з’явилися ознаки стабілізації: 12 червня спотові bitcoin-ETF показали чистий приплив близько $85,8 млн, а 16 червня — близько $10 млн. Але цих обсягів поки що недостатньо, щоб говорити про повноцінне відновлення інституційного попиту.
Слабкість Ethereum також пов’язана з менш стійким попитом на спотові ETH-ETF. Минулого тижня окремі торгові дні демонстрували відтік коштів з ethereum-ETF, тоді як попит на біткойн-фонди почав поступово відновлюватися після серії сильних відтоків. Це посилює розрив між біткойном та рештою ринку.
Індекс страху та жадібності на крипторинку залишається в зоні «екстремального страху». Це означає, що після червневого розпродажу учасники ринку поки що не готові активно нарощувати позиції. Ринок більше реагує на макроекономічні сигнали, ніж на внутрішні новини галузі.
Геополітичний фон цього тижня був неоднозначним. З одного боку, домовленості між США та Іраном і очікування відновлення руху через Ормузьку протоку знизили тиск на нафтовий ринок і підтримали загальний ризик-апетит. З іншого боку, невизначеність щодо стійкості цих домовленостей, санкційної політики та подальших кроків ФРС стримує інвесторів від агресивних покупок криптовалют.
Для Bitcoin найближчими технічними зонами залишаються діапазон $60–62 тис. як підтримка та $65–67 тис. як зона опору. Закріплення вище цього діапазону могло б поліпшити короткострокову картину, але без відновлення притоків коштів у ETF та більш м’якого сигналу від ФРС ринок може залишитися в бічному русі.
BITCOIN, ETF, Ethereum, крипторинок, ФРС
Українського виробника парфумерної продукції ПрАТ “Золотоніська парфумерно-косметична фабрика” (“Золотоніська ПКФ”, Черкаська обл.) буде перетворено у товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ).
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття НКЦПФР, відповідне рішення прийняли позачергові загальні збори акціонерів 9 червня 100% голосів.
Вимоги кредиторів приймаються комісією з припинення протягом двох місяців з дня оприлюднення повідомлення про про припинення товариства шляхом його перетворення.
Згідно з протоколом зборів на сайті компанії, чотири акціонери, які сукупно володіють 100% акцій, також прийняли рішення внести зміни до запису про перелік засновників (учасників) ПрАТ “Золотоніська ПКФ” в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме з 86 акціонерів на чотири.
Наразі у складі акціонерів, за даними компанії – власниця більш ніж 19,72% статутного капіталу Валентина Даргель, Андрій Даргель (16,04%), ТОВ “Ароматика” (майже 59,616%) та ТОВ “Ессенті” (4,62%). На зборах всіх акціонерів за довіреністю представляв Андрій Федоренко.
Власниками виробника засобів догляду за тілом ТОВ “Ароматика” (Київ) є Валентина Даргель (91,8%) та її син громадянин Німеччини Андрій (8,2%). Вони ж є власниками столичного ТОВ “Ессенті”, яке займається імпортом, експортом та продажем на внутрішньому ринку сировини для харчової та парфумерно-косметичної промисловості.
Публічна безвідклична вимога про придбання акцій у всіх власників акцій ПрАТ “Золотоніська ПКФ” була отримана від ТОВ “Ароматика” у липні 2025 року.
Золотоніська ПКФ заснована 1934 року як завод по переробці ефірних олій (кріпної, м’ятної). Пізніше було організовано виробництво одеколонів, а з 1964 року і рідких косметичних засобів – шампунів, лосьйонів.
2025 року фабрика скоротила чистий прибуток більш ніж у 5 разів порівняно з попереднім роком – до 5 млн грн за скорочення чистого доходу на 32,4% – до 92,9 млн грн. В першому кварталі поточного року вона отримала 0,7 млн грн збитку та 22,3 млн грн виторгу.