Як повідомляє Сербський Економіст, за перші шість місяців 2026 року Будву відвідали близько 245 тис. туристів, які провели на курорті майже 800 тис. ночей, свідчать попередні дані MONSTAT, наведені Туристичною організацією Будви. Показник ночівель виявився трохи вищим за торішній.
Станом на 7 серпня на Будванській Рів’єрі перебували 44 534 зареєстрованих туристів, з яких 44 143 — іноземці та лише 391 — мешканці Чорногорії. Таким чином, на іноземних гостей зараз припадає понад 99 % зареєстрованого туристичного потоку. У приватному секторі розміщено 24 888 осіб, у готелях — 18 525.
За підсумками першого півріччя найбільшим іноземним ринком Будви залишається Сербія — близько 13 % туристичного потоку. Туристична організація також відзначає зростання західноєвропейського напрямку.
Точна оперативна розбивка нинішніх відпочивальників за кожною національністю не публікується, проте офіційні дані TO Budva дозволяють побачити провідні ринки.
У колективному розміщенні — насамперед у готелях — зараз найбільше туристів із Сербії, Росії, Ізраїлю, Великої Британії, Німеччини, Боснії, Польщі, України та Туреччини.
У приватних квартирах та апартаментах структура дещо інша: лідирують Сербія, Росія, Боснія, Україна, Польща, Німеччина, Туреччина, Велика Британія, Північна Македонія та Румунія. Таким чином, українці зараз посідають четверте місце серед основних ринків приватного розміщення Будви та входять до першої десятки готельного сегмента.
Незважаючи на зміну структури міжнародного туризму після 2022 року, кількість російських туристів також залишається на високому рівні. Зараз росіяни посідають друге місце як у колективному, так і в приватному розміщенні після туристів із Сербії.
Водночас структура стає більш диверсифікованою. У готелях помітно зросла роль Ізраїлю, Великої Британії, Німеччини та Польщі, а представники найбільшої готельної групи Budvanska rivijera відзначають у поточному сезоні також присутність гостей із країн Балтії, України, Казахстану, Єгипту та Китаю.
Таким чином, основний туристичний потік Будви сьогодні формують Сербія та сусідні країни, Росія та Україна, а також ринки Західної Європи та Ізраїлю, що швидко зростають.
https://t.me/relocationrs/3425
Президент України Володимир Зеленський продовжує оновлення дипломатичного корпусу, яке поступово охоплює як країни Європейського Союзу та Західних Балкан, так і держави Азії та Близького Сходу.
6 серпня президент звільнив з посад одразу чотирьох послів: Василя Кириліча в Хорватії, Володимира Шкурова в Албанії, Олега Герасименка в Чорногорії та Маркіяна Чучука в Пакистані.
Відповідні кадрові рішення оформлені указами №709/2026–№712/2026.
За оцінкою аналітичного центру Experts Club, одночасна заміна керівників чотирьох дипломатичних місій виглядає частиною ширшої перебудови зовнішньополітичного апарату України, а не окремою кадровою акцією.
Зеленський ще 18 травня повідомив про необхідність «замін і коригувань» у дипломатичному корпусі, а 15 липня прямо заявив, що обговорює з першим заступником керівника Офісу президента Сергієм Кислицею та міністром закордонних справ Андрієм Сибігою список українських послів, яких необхідно замінити.
Ротація розпочалася ще до серії рішень, ухвалених у серпні. Зокрема, 26 червня президент звільнив з посад послів України в Омані, на Кіпрі, а також у В’єтнамі та Камбоджі. Одночасно відбувалися й нові призначення на інших дипломатичних напрямках.
Таким чином, йдеться про послідовне оновлення мережі українських закордонних представництв протягом кількох місяців.
Троє з чотирьох послів працювали понад шість років
Терміни перебування дипломатів на посадах також дають підстави розглядати серпневі рішення насамперед у контексті ротації.
Василь Кирилич був призначений послом України в Хорватії 24 грудня 2019 року і пропрацював у Загребі понад шість з половиною років.
Володимир Шкуров очолив українське посольство в Албанії 13 квітня 2020 року і також перебував на посаді понад шість років.
Маркіян Чучук був призначений послом України в Пакистані 17 квітня 2020 року. Його дипломатична місія тривала понад шість років.
Олег Герасименко очолював українське посольство в Чорногорії з 4 травня 2022 року — трохи більше чотирьох років.
Сам факт тривалого перебування трьох із чотирьох дипломатів на своїх посадах є додатковим аргументом на користь версії про планову кадрову ротацію. В опублікованих указах причини звільнень окремо не вказуються.
Особливо показово, що три з чотирьох серпневих рішень стосуються Південно-Східної Європи — Хорватії, Албанії та Чорногорії.
Experts Club звертає увагу, що значення цього регіону для української дипломатії помітно зросло.
Хорватія входить до ЄС і НАТО та залишається одним із послідовних партнерів України. Для Києва важливий також хорватський досвід післявоєнного відновлення, розмінування, повернення населення та інтеграції територій після конфліктів 1990-х років.
Албанія також є членом НАТО й активно підтримує Україну на міжнародних майданчиках. Саме Тирана приймала один із попередніх самітів у форматі «Україна — Південно-Східна Європа».
Чорногорія представляє інший інтерес. Вона є членом НАТО і водночас найперспективнішим кандидатом на вступ до ЄС серед країн Західних Балкан. Тому відносини з Подгорицею стають для Києва важливими й у контексті власної європейської інтеграції.
15 липня в Києві відбувся вже п’ятий саміт «Україна — Південно-Східна Європа», у якому взяли участь представники Албанії, Хорватії та Чорногорії. Учасники знову підтвердили підтримку України та необхідність розширення регіональної взаємодії.
На цьому тлі майже одночасна заміна трьох українських послів у балканських державах може свідчити про прагнення Києва надати цьому напрямку додаткової динаміки.
З трьох балканських призначень найцікавішим може стати Чорногорія.
Подгориця розраховує завершити переговори про вступ до Євросоюзу та стати одним із наступних нових членів ЄС. Для України, яка також веде переговори про членство, досвід Чорногорії може мати практичне значення.
Крім того, Україна поступово вибудовує окрему мережу відносин із країнами Адріатичного регіону — Хорватією, Чорногорією, Албанією та сусідньою Сербією.
Останній приклад — офіційний візит Зеленського до Белграда 8 серпня та переговори з президентом Сербії Александром Вучичем, під час яких обговорювалися питання вільної торгівлі, енергетики, сільського господарства, відновлення України та політичного співробітництва.
Таким чином, Балкани поступово перетворюються з другорядного напрямку української дипломатії на самостійний регіональний трек.
Зовсім інше завдання ставить заміна посла в Пакистані.
Ісламабад важливий для України як один із найбільших центрів Південної Азії та представник так званого Глобального Півдня. Населення Пакистану наближається до 250 млн осіб, країна має значний регіональний політичний вплив і є ядерною державою.
При цьому зовнішня політика Пакистану ґрунтується на складній системі відносин із Китаєм, США, Туреччиною, Саудівською Аравією, Індією, РФ та державами Перської затоки.
Для України розширення контактів із Пакистаном може мати значення одразу в кількох напрямках — продовольча торгівля, промисловість, міжнародні організації та формування підтримки Києва серед держав Азії та мусульманського світу.
В умовах, коли зовнішня політика України дедалі менше зосереджується виключно на ЄС і США, посольства в таких країнах, як Пакистан, Індія, держави Перської затоки, Індонезія та країни Африки, набувають більшого значення.
Саме тому заміна посла в Ісламабаді після понад шестирічної місії виглядає логічною частиною оновлення азіатського напрямку.
Серпневі звільнення, ймовірно, не є завершенням процесу.
Ще 15 липня Зеленський публічно говорив про формування «пулу послів», яких планується замінити. Це дозволяє припустити появу нових кадрових указів протягом наступних тижнів.
При цьому нинішня дипломатична ротація збігається з більш масштабними кадровими змінами в українській системі влади, які відбувалися в липні й торкнулися уряду, силового блоку та інших державних інститутів.
На думку Experts Club, найважливішим буде не кількість звільнених дипломатів, а те, кого Київ призначить на їхнє місце.
Якщо на ключові напрямки призначатимуться не лише кар’єрні дипломати, а й колишні міністри, представники Офісу президента, економічні переговірники чи відомі державні діячі, це може свідчити про перехід України до моделі так званої політичної дипломатії, коли посольства отримують більш конкретні економічні, інвестиційні та переговорні завдання.
Станом на 10 серпня 2026 року президентські укази про призначення нових послів України в Хорватії, Албанії, Чорногорії та Пакистані не опубліковано.
Experts Club вважає, що майбутні призначення дозволять точніше зрозуміти логіку нинішньої ротації.
Якщо до Загреба, Тирани та Подгориці будуть направлені дипломати з значним європейським та економічним досвідом, це підтвердить посилення балканського напрямку. Призначення до Ісламабаду фахівця з питань Азії, торговельної дипломатії або відносин із Глобальним Півднем, у свою чергу, може стати сигналом розширення української активності за межами традиційного західного кола партнерів.
Загалом нинішня ротація свідчить про перехід української дипломатії до нового етапу: після чотирьох років повномасштабної війни від посольств вимагається вже не лише забезпечення міжнародної підтримки України, а й робота над членством у ЄС, відновленням країни, експортом, залученням інвестицій та формуванням довгострокових регіональних союзів.
Заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко прийняв копії вірчих грамот від новопризначеного посла Республіки Індія в Україні Анжані Кумара. Як повідомляє прес-служба МЗС України, сторони наголосили на важливості подальшого розвитку двостороннього співробітництва та підтримання регулярного політичного діалогу на всіх рівнях.
Заступник міністра наголосив на очікуваннях української сторони щодо більш активної ролі Індії у сприянні відновленню справедливого та тривалого миру в Україні та притягненні держави-агресора до відповідальності за скоєні злочини.
«Сторони обговорили порядок денний найближчих заходів високого рівня, зокрема в контексті реалізації домовленостей, досягнутих під час візиту прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до України 23 серпня 2024 року», – йдеться в повідомленні.
Окрему увагу приділили розвитку міжпарламентського співробітництва та подальшому зміцненню взаємодії в гуманітарній сфері. Сторони також обговорили шляхи активізації двостороннього економічного співробітництва та відновлення позитивної динаміки контактів між представниками бізнесу двох країн.
«За результатами зустрічі сторони домовилися продовжувати активну взаємодію та сприяти подальшому розвитку українсько-індійських відносин у сферах взаємного інтересу. Олександр Міщенко побажав послу Республіки Індія успіхів у його дипломатичній місії в Україні та досягнення вагомих результатів на користь обох країн та їхніх народів», – додали в МЗС.
У рамках реалізації плану енергетичної стійкості в Києві вже побудовано об’єкти розподіленої когенерації загальною потужністю 65 МВт, повідомив в.о. першого заступника голови ГВА Петро Пантелєєв.
«Ми вже побудували когенераційні установки потужністю 65 МВт і дизельні електростанції потужністю понад 16 МВт», — сказав він на прес-брифінгу, присвяченому ходу виконання Плану стійкості міста Києва, у понеділок.
Рівень готовності до відновлення інфраструктури, додав Пантелєєв, уже сягає 60%. Крім того, місто працює над підготовкою житлового фонду до опалювального сезону.
За словами столичного чиновника, протягом року Київ спрямував 800 млн грн на ремонт і модернізацію електрощитових. Цього року заплановано виконати роботи на 742 об’єктах, на даний момент план виконано на 20% з них.
Як повідомив Пантелєєв, у понад 2 тис. житлових будинків уже проведено заходи з підвищення енергоефективності з використанням міських та державних програм.
Раніше повідомлялося, що в рамках Плану стійкості столиці передбачено 37 млрд грн на відновлення та будівництво об’єктів і потужностей.
Українська група компаній Kormotech, виробник кормів для собак і котів, першою в Україні отримала міжнародний сертифікат на відповідність стандарту BRCGS Global Standard Food Safety, за результатами аудиту від компанії Bureau Veritas Certification Ukraine підприємство отримало оцінку “A”, повідомили у пресслужбі Kormotech агентство “Інтерфакс-Україна“.
“Під час сертифікаційного аудиту оцінюється не окремий продукт чи виробнича лінія, а вся система управління безпечністю та якістю підприємства. Отримана оцінка “A” свідчить про відповідність виробничих процесів вимогам стандарту BRCGS та ефективність впроваджених систем контролю”, – розповів Сергій Плічко, Lead Auditor, Bureau Veritas Certification Ukraine.
BRCGS – один із найавторитетніших міжнародних стандартів безпечності та якості харчового виробництва, встановлює вимоги до всього виробничого процесу: від перевірки постачальників і контролю сировини до гігієни, простежуваності продукції, пакування, зберігання та управління ризиками. Стандарт застосовують понад 22 тисячі виробничих майданчиків у понад 130 країнах, а його вимоги визнають провідні міжнародні бренди та ритейлери.
Як повідомив операційний директор Kormotech Ігор Параняк, для Kormotech отримання сертифіката стало частиною довгострокової виробничої стратегії та наступним етапом розвитку системи управління якістю в Україні. Щороку Kormotech проходитиме повторний аудит та підтверджуватиме відповідність стандарту в межах регулярного циклу сертифікації. При цьому компанія вже має досвід роботи за вимогами BRCGS на підприємстві у Кедайняї, Литва, яке сертифікують за цим стандартом із 2021 року.
За словами Параняка, підготовка українського підприємства була складнішою, оскільки виробничі потужності в Україні створювалися значно раніше, ніж завод у Литві, спроєктований уже з урахуванням міжнародних вимог до організації виробничих потоків.
“Під час будівництва підприємства в Литві ми від початку закладали вимоги BRCGS у планування виробничих процесів: рух сировини й готової продукції, переміщення працівників, санітарні зони та контроль ризиків. Українські виробництва були збудовані раніше, тому для проходження сертифікації потрібно було адаптувати наявні процеси та системно усунути невідповідності. Отримана оцінка A підтверджує, що підприємство здатне працювати на високому міжнародному рівні”, – пояснює Параняк.
Сертифікація створює додаткові можливості для співпраці з міжнародними торговельними мережами й партнерами, для яких відповідність BRCGS є обов’язковою або пріоритетною умовою відбору виробників. Водночас для Kormotech це насамперед інструмент постійного вдосконалення процесів, а не разова формальна перевірка.
“Кілька років поспіль підтверджуємо високі оцінки BRCGS на підприємстві в Литві. Тепер аналогічний міжнародний рівень підтвердило й українське виробництво. Для нас це важливий сигнал: українська команда навіть під час повномасштабної війни здатна впроваджувати складні світові стандарти та відповідати вимогам глобального ринку”, – підсумовує Параняк.
Kormotech – глобальна сімейна компанія з українським корінням, яка з 2003 року виробляє високоякісну їжу для котів і собак. Компанія має три виробничі підприємства – два в Україні та одне в Литві (ще один завод у цій країні – на етапі будівництва). Загальна сукупна потужність перевищує 102 тис. тонн продукції на рік, асортимент налічує понад 750 позицій. Kormotech – лідер в Україні, входить у топ-50 світових виробників харчування для тварин, компанія стабільно присутня серед петфуд-брендів, що найбільш динамічно розвиваються. Продукція групи компаній представлена у понад 50 країнах світу, як під власними брендами: Optimeal, Delickcious, CLUB 4 PAWS, My Love, Мяу! Гав!, так і під приватними торговими марками партнерів.
Bureau Veritas Certification Ukraine – український підрозділ міжнародної компанії Bureau Veritas, одного зі світових лідерів у сфері інспекції, тестування та сертифікації. Компанія працює в Україні з 2003 року та надає послуги з оцінки відповідності у промисловості, агросекторі, будівництві та інших галузях.
Ціни на продовольчу та фуражну пшеницю в Україні за тиждень залишилися без змін – $195 та $185 за тонну відповідно на базисі CPT Одеса, тоді як ціна кукурудзи знизилася на $5 – до $195 за тонну CPT Одеса, повідомила брокерська компанія Spike Brokers.
Ціна соняшнику на базисі CPT завод становила $550 за тонну, ріпаку на CPT порт знизилася на $20 – до $500 за тонну, тоді як на FCA Чоп зросла на $5 – до $545 за тонну. Ціна ГМО-сої знизилася до $420 за тонну CPT порт та до $435 за тонну FCA Чоп, тоді як НЕ-ГМО соя на FCA Чоп подорожчала на $10 – до $470 за тонну, а на CPT порт подешевшала на $10 – до $440 за тонну.
“Український фізичний ринок цього тижня відійшов від прямої прив’язки до біржової динаміки. SPIKE CPT Одеса по кукурудзі знизився до $195 (-$5 за тиждень), тоді як продовольча пшениця 11,5% та фуражна пшениця утрималися на $195 та $185 відповідно. На західному базисі кукурудза SPIKE FCA Чоп скоригувалася до $220 (-$3), зберігши премію близько $25 до портового напрямку”, – йдеться в повідомленні.
За даними Spike Brokers, ціна кукурудзи на базисі FCA Чоп також знизилася – на $3, до $220 за тонну. Ціна соняшнику на рівні $550 за тонну пов’язана з переходом переробників на ціни нового врожаю.
Портова ціна ріпаку впала на $20 за тонну, тоді як на західному кордоні він подорожчав на $5. За 1-6 серпня Україна експортувала 27,9 тис. тонн ріпаку.
За цей період Україна експортувала 33,5 тис. тонн кукурудзи, 93,2 тис. тонн пшениці та 4,2 тис. тонн соєвих бобів. Експорт соняшникової олії становив 30,7 тис. тонн.
