Латвія зберігає високий рівень позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 68,3% респондентів, тоді як негативно — лише 3,9%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо скоротилася, однак країна й надалі належить до групи держав із найвищим рівнем суспільної прихильності, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Латвії ставляться 39,7% українців, здебільшого позитивно — 28,6%. Нейтральну позицію займають 26,6% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 2,5%, повністю негативно — 1,4%, ще 1,2% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 64,4 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Латвії більш ніж у 17 разів переважає негативне. Загалом країни Північної Європи та Балтії у серпневій хвилі дослідження зберегли одні з найвищих показників позитивного ставлення українців.
У березні 2026 року позитивно до Латвії ставилися 71,6% респондентів: 42,4% — повністю позитивно та 29,1% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 24,5% опитаних, негативні оцінки становили близько 2,6%, ще 1,4% не могли визначитися.
Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася на 3,3 в.п. — з 71,6% до 68,3%. Негативний сегмент збільшився приблизно на 1,3 в.п., а нейтральний — на 2,1 в.п. Баланс позитивного і негативного ставлення відповідно знизився з приблизно плюс 69 до плюс 64,4 в.п.
При цьому найбільша зміна відбулася серед респондентів із найбільш вираженою позитивною позицією: частка повністю позитивних оцінок зменшилася з 42,4% до 39,7%, тоді як здебільшого позитивних залишилася близькою до попереднього рівня — 29,1% у березні та 28,6% у серпні.
У річному вимірі загальна картина також залишається стабільною. У серпні 2025 року позитивно Латвію оцінювали 72,7% українців, а негативно — 5,3%. Тобто нинішня частка позитивних відповідей дещо нижча, ніж рік тому, однак негативний сегмент також залишається меншим.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи результати попередньої хвилі щодо Латвії, пов’язував високий рівень суспільної прихильності з послідовністю взаємодії країни з Україною.
«Українці в цілому дуже добре розрізняють країни, які демонструють послідовну підтримку України. При цьому рівень позитивного ставлення формується не лише політичними заявами, але й конкретними діями, які люди можуть відчути. Саме тому навіть невеликі країни можуть мати дуже сильний позитивний імідж», — зазначив Позній.
Нова хвиля дослідження демонструє певне пом’якшення позитивних оцінок Латвії, але не принципову зміну громадського сприйняття. Більше двох третин українців продовжують ставитися до країни позитивно, тоді як частка негативних відповідей не досягає 4%.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, Балтія, громадська думка, Європейський союз, ЛАТВИЯ, міжнародні відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість висунення колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на посаду генерального секретаря ООН, розраховуючи заручитися підтримкою Росії та Китаю. Американські представники вже обговорювали цю ініціативу з угорським політиком, однак остаточне рішення щодо його участі у виборах поки що не ухвалено, повідомила The Wall Street Journal (WSJ) 25 жовтня 2026 року з посиланням на джерела у трьох країнах.
За інформацією видання, ідея висунення Орбана спочатку виникла в адміністрації США, після чого американські чиновники запропонували колишньому угорському прем’єру розглянути можливість участі у виборах нового керівника ООН.
У Вашингтоні розраховують, що Орбан зможе стати спільним кандидатом США, Росії та Китаю, оскільки підтримував політичні контакти з керівництвом усіх трьох держав.
Один із представників Державного департаменту США повідомив WSJ, що, за попередніми оцінками, Орбан може розраховувати на підтримку восьми з 15 членів Ради Безпеки ООН. За сприятливих обставин кількість голосів на його користь може зрости до десяти.
При цьому для рекомендації кандидатури генерального секретаря необхідно не менше дев’яти голосів Ради Безпеки за умови відсутності вето з боку будь-якого з п’яти постійних членів, якими є США, Росія, Китай, Велика Британія та Франція.
Таким чином, навіть за підтримки Вашингтона, Москви та Пекіна призначення Орбана залежатиме від позиції решти членів Радбезу, насамперед Лондона та Парижа.
За даними WSJ, представники адміністрації Трампа позитивно оцінюють політичний досвід Орбана та його ідеологічну близькість до американського консервативного руху MAGA.
Зокрема, у Вашингтоні звертають увагу на його багаторічну політику обмеження міграції, конфлікти з європейськими інститутами та досвід управління країною в умовах міжнародного політичного тиску.
Очікується, що в разі офіційного висунення кандидатуру Орбана можуть публічно підтримати президент США Дональд Трамп і віцепрезидент Джей Ді Венс. Однак, як стверджують джерела видання, відповідну заяву можуть відкласти до завершення проміжних виборів у США в листопаді 2026 року.
Сам Орбан, за даними журналістів, виявив інтерес до пропозиції, але не готовий розпочинати кампанію без достатньої впевненості у можливості обрання.
Білий дім, Москва та Пекін офіційно не підтвердили інформацію про узгоджене висунення угорського політика. Крім того, станом на 26 жовтня його прізвище відсутнє в опублікованому ООН списку офіційно висунутих кандидатів.
Повідомлення WSJ опубліковано в редакційному розділі Opinion. При цьому відомості про переговори видання наводить із посиланням на власні джерела.
Повноваження чинного генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша закінчуються 31 грудня 2026 року. Його наступник має приступити до виконання обов’язків 1 січня 2027 року.
Згідно зі Статутом ООН, генерального секретаря призначає Генеральна Асамблея за рекомендацією Ради Безпеки. Вибори нового керівника організації відбудуться протягом 2026 року.
На цю посаду претендують кілька міжнародних політиків і дипломатів, зокрема генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гросс та генеральний секретар Конференції ООН з торгівлі та розвитку Ребека Грінспан.
Можливе висунення Орбана може викликати додаткові дискусії щодо зовнішньополітичного курсу майбутнього керівництва ООН, зокрема в контексті російсько-української війни.
Під час свого перебування на чолі уряду Угорщини Орбан підтримував контакти з президентом Росії Володимиром Путіним і неодноразово виступав проти окремих санкційних та фінансових рішень Євросоюзу щодо Росії та України.
Зокрема, його уряд блокував узгодження деяких європейських ініціатив щодо фінансової підтримки Києва, пояснюючи свою позицію необхідністю захисту національних економічних інтересів Угорщини.
Після поразки Орбана на парламентських виборах 12 квітня 2026 року новий уряд Петера Мадьяра заявив про намір поліпшити відносини з європейськими інститутами.
Віктор Орбан народився 31 травня 1963 року в угорському Секешфехерварі. Закінчив юридичний факультет Будапештського університету імені Лоранда Етвеша. У 1988 році став одним із засновників партії «Фідес». Вперше очолював уряд Угорщини в 1998–2002 роках, потім повернувся на посаду прем’єр-міністра в травні 2010 року й обіймав її до 2026 року. За роки керівництва країною сформував консервативний політичний курс, заснований на національному суверенітеті, обмеженні міграції та критичному ставленні до окремих напрямків політики Євросоюзу. На парламентських виборах 12 квітня 2026 року його партія «Фідес» зазнала поразки від опозиційної партії «Тіса» на чолі з Петером Мадьяром. Орбан залишив посаду прем’єр-міністра після 16 років безперервного перебування при владі.
Норвегія зберігає один із найвищих рівнів позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 72% респондентів, тоді як негативно — лише 2,7%. Порівняно з березнем позитивний показник дещо знизився, однак загальна структура оцінок залишається стабільною, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Норвегії ставляться 35,8% українців, здебільшого позитивно — 36,2%. Нейтральну позицію займають 24,1% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 2,3%, повністю негативно — лише 0,4%, ще 1,2% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 69,3 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення до Норвегії більш ніж у 26 разів переважає негативне. За результатами загального дослідження країна залишається серед лідерів за балансом суспільного ставлення поряд із Канадою, Швецією, Нідерландами та Фінляндією.
У березні 2026 року позитивно до Норвегії ставилися 72,7% респондентів. Тоді 37,1% опитаних характеризували своє ставлення як повністю позитивне, 35,7% — як здебільшого позитивне. Нейтральну позицію займали 24,2%, негативну — 1,9%, ще 1,2% не могли визначитися.
Отже, за п’ять місяців загальна частка позитивних оцінок скоротилася лише на 0,7 в.п. — з 72,7% до 72%. Нейтральний сегмент практично не змінився — 24,2% у березні проти 24,1% у серпні. Водночас частка негативних відповідей збільшилася на 0,8 в.п. — до 2,7%.
Баланс позитивного та негативного ставлення відповідно знизився приблизно з плюс 70,8 до плюс 69,3 в.п. Зміни залишаються незначними і не свідчать про принциповий перегляд ставлення до країни: майже три чверті українців продовжують оцінювати Норвегію позитивно.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи результати попередньої хвилі, наголошував на стабільності сформованого образу Норвегії.
«Українці досить чітко диференціюють країни за рівнем довіри та реальної підтримки. У випадку Норвегії ми бачимо стабільно високий рівень позитивного ставлення, який формується не ситуативно, а на основі довгострокового сприйняття цієї країни як надійного партнера. Навіть невелике зниження показників не змінює загальної картини — вона залишається однією з найбільш позитивних серед усіх досліджуваних країн», — зазначив Позній.
Результати серпневої хвилі фактично підтверджують цю оцінку. Попри невелике зростання негативного сегмента, він залишається мінімальним, а частка нейтральних відповідей практично не змінилася. Це відрізняє Норвегію від країн, щодо яких протягом року відбувалися значні коливання громадських оцінок.
Попередня хвиля дослідження проводилася у березні 2026 року серед 800 громадян України віком від 18 років методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, міжнародні відносини, НОРВЕГІЯ, ПІВНІЧНА ЄВРОПА, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
У Україні станом на жовтень 2026 року налічується 478 фізичних осіб, кожна з яких зареєстрована як власник або бенефіціар щонайменше 50 компаній. При цьому максимальна кількість підприємств, пов’язаних з однією особою, сягає 5889, свідчать дані Єдиного державного реєстру, опубліковані аналітичним сервісом «Опендатабот» 26 жовтня.
Згідно з дослідженням, найбільшою за кількістю зареєстрованих компаній залишається киянин Віталій Ільницький, який значиться власником 5889 підприємств.
Друге місце посідає Руслан Мерзляков із Донецька, пов’язаний із 2221 компанією. Таким чином, кількість підприємств, зареєстрованих на лідера рейтингу, більш ніж удвічі перевищує показник найближчого конкурента.
На третій позиції перебуває Владислав Мелехін із Києва, який зазначений як власник або бенефіціар 858 компаній.
Четверте місце посідає Андрій Пуя із Зенькова Полтавської області з 799 компаніями, п’яте — Катерина Дорошенко з Києва з 674 підприємствами.
До першої десятки також увійшли Валерій Ільєнко (637 компаній), Юрій Пухир (571), Андрій Сосонний (525), Тетяна Свиридюк (455) та Валерій Малахов (408).
Таким чином, навіть на десятій позиції рейтингу кількість пов’язаних з однією особою юридичних осіб перевищує 400.
У дослідженні до масових власників віднесені фізичні особи, які фігурують у державних реєстрах як власники або бенефіціари щонайменше 50 зареєстрованих компаній. При цьому наявність такого запису не означає, що людина одноосібно керує всіма відповідними підприємствами.
Як зазначив фахівець з податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи Мирослав Лаба, велика кількість компаній, що належать одній особі або перебувають під її управлінням, сама по собі не є порушенням законодавства.
Водночас експерт вважає, що реєстрація сотень і тисяч компаній на одну фізичну особу може свідчити про використання номінальних керівників або власників.
За його словами, для податкового контролю важливо встановлювати реальних посадових осіб, які здійснюють господарські операції та відповідають за виконання податкових зобов’язань.
Використання номінальних власників, на думку експерта, належить до числа факторів податкового ризику, оскільки може супроводжуватися непрозорою структурою управління та потенційними схемами ухилення від оподаткування.
Разом із тим сам факт присутності особи в реєстрі великої кількості підприємств не є доказом фіктивного підприємництва, порушення законодавства або ухилення від сплати податків.
Дослідження «Опендатабота» ґрунтується на реєстраційних даних про власників та кінцевих бенефіціарів компаній. Воно не містить висновків щодо фактичного фінансового стану, господарської діяльності чи податкової дисципліни підприємств, включених до переліку.
Джерело: «Опендатабот», дослідження «478 масових власників компаній в Україні», 26 жовтня 2026 року.
ТОВ “Афіна-Груп” (AFINA Group) співвласників мереж EVA і Varus Руслана Шостака та Валерія Кіптика здійснила перше відвантаження продукції до Латвії, повідомила пресслужба компанії.
“Вихід до Латвії – ще один важливий крок у розвитку експорту AFINA Group. Для нас принципово, що ми виходимо на європейський ринок із продукцією українського походження та поступово розширюємо географію власних брендів. Перша партія до Латвії – це вже повноцінне комерційне відвантаження, і наступне завдання для нас – розвивати дистрибуцію та представленість брендів у локальному ритейлі”, – зазначив керівник відділу експорту AFINA Group Євген Світайло, якого цитує пресслужба.
Латвія стала сьомою країною експортної присутності AFINA Group після Молдови, Грузії, Вірменії, Азербайджану, Узбекистану та Естонії. На латвійський ринок вийшли одразу три бренди компанії – SARMIX, Polar Shine та Bubble Bunny (європейська версія бренду Вухастик). Перша партія включає пральні порошки SARMIX і Bubble Bunny, а також продукцію Polar Shine.
Партнером AFINA Group у Латвії стала компанія OZZ, яка працюватиме над розвитком дистрибуції української продукції на місцевому ринку. Одним із перспективних каналів продажу розглядається представленість у мережі DEPO.
Кріцм того, повідомляється, що AFINA Group продовжує переговори з міжнародними партнерами, працює над розширенням географії продажів, щоб продукція Made in Ukraine ставала дедалі більш представленою на полицях закордонного ритейлу.
Як повідомлялося, AFINA Group у червні 2026 року відновила роботу баштової лінії з виробництва пральних порошків на потужностях ПрАТ “Вінницяпобутхім”. Планова продуктивність баштової лінії – 95 тонн сухого прального порошку за одну виробничу зміну.
У серпні 2025 року AFINA Group перемогла в онлайн-аукціоні з приватизації націоналізованого ПрАТ “Вінницяпобутхім” із пропозицією 608,136 млн грн за початкової ціни 301,406 млн грн.
AFINA Group працює на українському ринку понад 20 років. Є одним із провідних операторів у сферах дистрибуції, логістики та створення власних торгових марок. Кінцеві бенефіціари – Руслан Шостак (47,5%), Валерій Кіптик (37,5%), Сергій Потоцький (10%) та Сергій Зайков (5%).
Компанія випускає продукцію під брендами ТМ “Вухастик”, ТМ SARMIX, ТМ iFresh. Обслуговує ключові національні та локальні торговельні мережі завдяки власній розгалуженій мережі філій та розподільчих логістичних центрів.
Згідно з даними аналітичної системи YouControl, за перший квартал 2026 року ТОВ “Афіна Груп” збільшило виручку на 0,65% – до 1 млрд 527 млн 185 тис грн, чистий прибуток становив 90,4 млн грн проти 156 млн 087 тис грн у першому півріччі 2025 року.
4 грудня в Трускавці (Львівська обл.) відбудеться ХVIII Міжнародна конференція «Ведення агробізнесу в Україні» (#DoAgro26). На заході будуть присутні представники влади, лідери ринку та провідні агровиробники.
Про це повідомляє пресслужба організаторів – «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent.
Цьогоріч подія повністю оновлює формат і звичну локацію, щоб підбити підсумки та сформувати дорожню карту наступного сезону.
Це не про монологи та сухі звітні доповіді – вони в минулому. Попереду – пошук нових моделей роботи: відвертий діалог із владою, колективний брейнстормінг та прийняття стратегічних рішень тут і зараз. Головна мета — знайти ефективні моделі роботи за новими правилами гри.
Участь в #DoAgro26 – це:
Програма зосередиться навколо ключових питань:
Конференція «Ведення агробізнесу в Україні» відбудеться у співпраці з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC), що є підрозділом Групи Світового банку, та у партнерстві з Міністерством фінансів Чеської Республіки. Valtra, що є частиною корпорації AGCO — ексклюзивний технічний партнер та Credit Agricole — золотий фінансовий партнер.
Для агровиробників та учасників попередніх заходів УКАБ діє знижка 20% від базової вартості, а для членів асоціації — спеціальні умови.
Детальніша інформація про захід за посиланням: https://cutt.ly/9yQmTlnY
Open4Business – інформаційний партнер конференції.
DoAgro26, агробізнес, агроринок, КОНФЕРЕНЦІЯ, ПОСІВНА, ТРУСКАВЕЦЬ, УКАБ
