Національний банк України виніс письмові попередження ТОВ «Страховий брокер «Рілай» та ТОВ «Атріа Іншуранс Брокер» за неподання до НБУ звітності з питань ПОС/ФТ у встановлений термін, повідомляється на сайті регулятора.
ТОВ «Страховий брокер «Рілай» — це українська компанія, яка надає посередницькі послуги у сфері страхування та перестрахування. Зареєстрована 26 серпня 2025 року, а в березні 2026 року була внесена до Реєстру страхових посередників.
Великі європейські аеропорти почали періодично призупиняти біометричні перевірки в рамках нової системи в’їзду та виїзду Entry/Exit System (EES), коли її робота призводить до надмірних черг на паспортному контролі та створює ризик затримки рейсів.
Можливість тимчасово призупиняти збір відбитків пальців та фотографування пасажирів у виняткових обставинах передбачена чинним перехідним механізмом ЄС до 6 вересня 2026 року.
Дев’ять європейських країн уже вимагають зберегти цю можливість і після 6 вересня. Спільне звернення надіслали Бельгія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Мальта, Нідерланди, Португалія та Швейцарія. Вони підтримують подальше використання EES, однак попереджають, що під час пікових пасажиропотоків система створює серйозні операційні проблеми.
Особливо помітні збої у великих туристичних аеропортах у період літнього сезону. У ряді випадків прикордонні служби тимчасово відмовляються від частини біометричних процедур, щоб швидше пропустити пасажирів і не допустити зриву розкладу.
Одним із найбільш показових випадків став аеропорт Мілан-Лінате. 12 квітня через багатогодинну чергу на прикордонному контролі 122 пасажири рейсу easyJet до Манчестера не встигли на посадку. З 156 зареєстрованих пасажирів літак зміг вилетіти лише з 34.
EES почала поступово впроваджуватися 12 жовтня 2025 року і з 10 квітня 2026 року повністю діє на зовнішніх кордонах 29 європейських держав. Замість штампа в паспорті система фіксує дату та місце в’їзду й виїзду, дані документа, зображення обличчя та відбитки пальців мандрівників.
Система стосується громадян країн за межами ЄС, які приїжджають до держав EES на короткий термін — до 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. Вона застосовується як до мандрівників, яким потрібна шенгенська віза, так і до громадян країн із безвізовим режимом.
Через EES проходять, зокрема, громадяни України, Грузії, Молдови, Сербії, Чорногорії, Боснії та Герцеговини, Північної Македонії та Албанії; правила також поширюються на британців, американців, канадців, австралійців та інших громадян третіх країн.
Для українців існує істотне виключення. Ті, хто має чинний дозвіл на проживання, довгострокову візу або документ, що надає право на проживання в одній із країн, які використовують EES, не реєструються в системі як звичайні короткострокові мандрівники. Тому більшість українців, які постійно перебувають у ЄС на підставі відповідного статусу проживання, не повинні проходити EES під час кожної поїздки.
Українці, які приїжджають до ЄС за безвізовим режимом саме на короткий термін, навпаки, підпадають під дію системи.
Найбільший практичний ефект зараз помітний для громадян Великої Британії через величезний пасажиропотік між британськими та європейськими аеропортами. Після Brexit британські громадяни під час короткострокових поїздок вважаються для EES громадянами третьої країни. Саме на маршрутах між ЄС та Великою Британією вже фіксувалися випадки, коли черги на паспортному контролі призводили до пропущених рейсів.
При цьому Єврокомісія не має наміру відмовлятися від EES. Брюссель вважає систему важливим інструментом контролю зовнішнього кордону: вона дозволяє автоматично відстежувати тривалість перебування громадян третіх країн, виявляти використання чужих або підроблених документів та фіксувати попередні відмови у в’їзді.
Ключовою датою тепер стане 6 вересня. Якщо чинний механізм гнучкості не буде продовжено, прикордонним службам стане складніше тимчасово відключати біометричні процедури у разі різкого зростання черг. Дев’ять країн ЄС та Шенгенської зони домагаються збереження такої можливості, побоюючись нових збоїв у найбільших аеропортах Європи.
Фармкомпанія ПАТ НВЦ “Борщагівський ХФЗ” (БХФЗ) до кінця 2026 року передати на реєстрацію чотири лікарських засоби, проводити розробку дев’яти препаратів та дослідження біоеквівалентності двох лікарських засобів.
Як повідомляє БХФЗ у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), загалом у 2026 роцi у вiдповiдностi до затвердженого Плану робiт з розширення номенклатури продуктiв запланована робота по 16 препаратах у п’яти лiкарських формах.
Сума витрат на дослiдження та розробку у першому півріччі склала 6,41 млн грн, що на 13% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Наразі номенклатура продукцiї, що виробляється на пiдприємствi складає близько 130 найменувань.
БХФЗ також повідомляє, що впродовж першого півріччя 2026 року компанія випустила 22,1 млн упаковок лікарських засобів на загальну суму 1,389 млрд грн.
Середня ціна реалізації препаратів склала 56,72 грн за упаковку. Середня виручка склала 1,201 млрд грн.
Крім того, компанія повідомила, що загальна сума експорту склала 198,7 млн грн, що складає 16,5% у загальному доході.
За інформацією компанії, основними покупцями у першому півріччі 2026 року були ТОВ “БАДМ”, ТОВ СП “Оптiмафарм ЛТД”, Vaksina Healthcare ООО.
За шість мiсяцiв 2026 року БХФЗ експортував продукцiю до 14 країн: Азербайджан, Боснiя i Герцеговина, Вiрменiя, Грузiя, Казахстан, Латвiя, Литва, Молдова, Польща, Португалія, Румунія, США, Узбекистан, Хорватія.
У той же час, частка внутрішнього ринку складає 83,5% у загальному обсязі реалізації.
За даними компанії, за підсумками шести місяців 2026 року, БХФЗ займає шосту позицiю на фармринку iз показником в 1,119 млрд грн.
Як повідомлялося, БХФЗ за підсумками 2025року збільшило чистий прибуток на 2,96% – до 281,788 млн грн та збільшило виробництво фармпродукції на 16% – до 37,4 млн упаковок на суму 2,481 млрд грн. За інформацією компанії, загальний обсяг реалізації готової продукції та товарів у 2025 році склав 43,8 млн упаковок, що на 6,9% більше, ніж у 2024 році.
Крім того, компанія повідомила, що в 2025 році БХФЗ експортував продукцію на суму 307 млн грн, або 13,7% загального обсягу реалізації.
БХФЗ прогнозує за підсумками 2026 року зростання чистого доходу від реалізації продукції на 18% у порівнянні з 2025 роком. Щорічне зростання протягом 2027-2028 років очікується на рівні 13%
Наразі БХФЗ намагається стягнути з РФ 50,7 млн грн збитків внаслідок знищення та пошкодження майна у зв’язку зі збройною агресією, а саме руйнації та пошкодження майна внаслідок ракетного обстрілу 31 липня 2025 року.
Розмір прямих (реальних) збитків, завданих БХФЗ внаслідок втрати, руйнування або пошкодження майна (основних засобів та товарно-матеріальних запасів згідно переліків) у зв’язку зі збройною агресією РФ (внаслідок вибуху і пожежі 31 липня 2025р), оцінюється в 50 млн 760,894 тис. грн, що за курсом НБУ на дату оцінки (31 липня .2025р) дорівнює $1 млн 215,358 тис.
Наразі акціонерами БХФЗ виступають фармкомпанія ПрАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця” (Київ), якій належать 31,8% акцій БХФЗ, акціонерами компанії також виступають “Белдор Груп” (21,26% і “Леник Груп” (20,32%).
Кінцевими бенефіціарами БХФЗ виступають бенефіціар фармкомпанії “Дарниця” Гліб Загорій, Євген Сова, Тетяна Артеменко, Микола Безпалько та Олег Голобородько.
Національний банк України готує новий масштабний пакет валютної лібералізації, який вперше з початку повномасштабної війни має суттєво розширити можливості фізичних осіб щодо операцій з валютою та коштами за кордоном. Про це 10 серпня заявив голова НБУ Андрій Пишний. За його словами, значна частина консультацій з Міжнародним валютним фондом щодо нового етапу лібералізації вже завершена, а остаточні параметри Нацбанк планує оприлюднити після завершення необхідних процедур.
«Ми готуємо пакет валютної лібералізації, який вперше відчутно вплине й на фізичних осіб», — заявив голова НБУ.
Досі основні етапи валютної лібералізації під час війни були зосереджені насамперед на бізнесі: НБУ поступово розширював можливості оплати імпорту, обслуговування іноземних кредитів, репатріації дивідендів та залучення капіталу з-за кордону. Операції населення, включаючи перекази коштів за кордон, у стратегії НБУ відносяться до пізнішого етапу зняття обмежень.
За інформацією джерел у банківському секторі, однією з основних очікуваних змін стане збільшення місячного ліміту на перекази фізичних осіб з валютних карток українських банків на картки за кордоном зі 100 тис. грн до 200 тис. грн в еквіваленті. Джерела також зазначають про можливе приблизно двократне підвищення низки інших чинних валютних лімітів, однак їхні остаточні параметри НБУ поки що офіційно не опублікував.
Наразі НБУ дозволяє переказувати з валютної платіжної картки українського банку на картку іншої фізичної особи за кордоном до 100 тис. грн в еквіваленті на місяць. Перекази з гривневих карток безпосередньо на картки іноземних банків залишаються забороненими.
Для гривневих карток також діє ліміт на безготівкову оплату товарів і послуг за кордоном у розмірі 100 тис. грн в еквіваленті на місяць. Знімати готівку за кордоном з гривневих рахунків можна в межах 12,5 тис. грн в еквіваленті на сім календарних днів. Для розрахунків валютними картками за звичайні товари та послуги загальних лімітів такого типу немає, хоча зберігаються окремі обмеження для деяких категорій операцій.
Таким чином, якщо анонсовані банківським ринком зміни будуть затверджені в очікуваному обсязі, новий пакет стане одним із найпомітніших послаблень безпосередньо для українських громадян з 2022 року. Він насамперед спростить підтримку родичів за кордоном, використання коштів з українських рахунків під час тривалого перебування за кордоном та інші транскордонні операції фізичних осіб.
При цьому новий етап лібералізації не означає повного скасування валютного контролю.
НБУ зберігає режим керованої гнучкості курсу та продовжує покривати структурний дефіцит валюти на ринку власними інтервенціями. Згідно зі стратегією регулятора, подальше скасування обмежень залежить не від заздалегідь встановленого календаря, а від стану валютного ринку, міжнародних резервів, інфляції та інших макрофінансових умов.
Перехід до послаблень для населення має особливе значення, оскільки такі операції в дорожній карті НБУ відносяться до третього етапу валютної лібералізації поряд з інвестиціями за кордон, більш вільним рухом капіталу та розширенням інших транскордонних фінансових операцій. При цьому окремі кроки різних етапів НБУ може впроваджувати паралельно, якщо дозволяють макроекономічні умови.
У січні 2026 року НБУ вже суттєво розширив можливості бізнесу, запровадивши так званий «кредитний ліміт», який дозволяє компаніям використовувати залучені після 1 січня іноземні кредити для низки операцій, зокрема для обслуговування старих боргів та додаткової репатріації дивідендів. У квітні регулятор провів ще один етап послаблень для окремих категорій фізичних осіб та компаній.
Остаточні розміри нових лімітів для населення, дата їхнього набрання чинності та повний перелік дозволених операцій мають бути визначені окремим рішенням правління НБУ. Станом на другу половину дня 10 серпня відповідна постанова на офіційному сайті регулятора ще не опублікована.
Маршал Сейму Польщі Влодзімеж Чажастий заявив, що вступ України до Європейського Союзу вимагатиме від української сторони переосмислення спірних сторінок власної історії, включно з оцінкою масових убивств поляків на Волині в роки Другої світової війни.
Про це Чажастий заявив 10 серпня у Щавниці після зустрічі з головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком, повідомило Польське агентство преси PAP.
Чажастий наголосив, що сам підтримує майбутнє членство України в ЄС, однак вважає, що європейська інтеграція передбачає не лише економічні вигоди, а й прийняття певної системи цінностей та історичної відповідальності.
«ЄС — це демократія і цінності, це не лише банкомат», — заявив маршал Сейму, додавши, що йдеться також про необхідність «називати геноцид геноцидом». На його думку, жоден народ не може втекти від власної історії.
Основним предметом історичної суперечки залишаються масові вбивства польського населення на Волині та у Східній Галичині у 1943–1945 роках, відповідальність за значну частину яких польська сторона покладає на Організацію українських націоналістів та Українську повстанську армію.
У польській державній історичній політиці ці події офіційно кваліфікуються як геноцид. Ще у 2016 році Сейм закріпив таке трактування в парламентській резолюції, а у 2025 році Польща пішла далі: законом встановила 11 липня Національним днем пам’яті поляків — жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА на східних землях Другої Речі Посполитої. Закон був ухвалений Сеймом одноголосно, а потім схвалений Сенатом.
Польська сторона вимагає від України передусім трьох речей: визнання геноцидного характеру злочинів, можливості безперешкодного пошуку та ексгумації останків польських жертв, а також гідного поховання й увічнення загиблих. Польський Інститут національної пам’яті розглядає деполітизацію ексгумацій як одну з ключових умов реального історичного примирення.
Таким чином, Варшава розглядає проблему вже не лише як суперечку істориків. За останні роки вона стала частиною державної політики пам’яті й дедалі частіше пов’язується польськими політиками з питанням європейської інтеграції України.
Офіційний Київ не заперечує масових убивств польського населення та необхідності вшанувати пам’ять загиблих, однак уникає прийняття польської формули про одноосібну відповідальність української сторони й офіційної кваліфікації всього польсько-українського конфлікту того періоду як геноциду поляків.
Український інститут національної пам’яті використовує переважно визначення «Волинська трагедія» та «українсько-польське протистояння». У липні 2026 року голова УІНП Олександр Алфьоров заявив під час спільного українсько-польського вшанування пам’яті, що трагічні події 1943 року необхідно пам’ятати, а відносини двох народів слід будувати на взаємній повазі та визнанні помилок минулого.
Українська сторона також зазначає, що в польсько-українському протистоянні загинули не лише поляки, а й українці, зокрема внаслідок дій у відповідь польських збройних формувань та політики польської держави. Примітно, що необхідність враховувати українських жертв у липні 2026 року публічно наголосив і посол Польщі в Україні Пьотр Лукасевич.
Коли польський Сейм у червні 2025 року законодавчо встановив 11 липня днем пам’яті «жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА», МЗС України назвало рішення одностороннім і попередило, що такі кроки не сприяють досягненню взаєморозуміння та примирення. Київ запропонував зосередитися на спільній роботі істориків, пошуках, ексгумаціях і гідному увічненні всіх жертв.
Попри політичну суперечку навколо термінології, саме у практичній сфері за останній рік відбувся істотний прогрес. Україна відновила видачу дозволів польській стороні на пошукові та ексгумаційні роботи. У 2026 році дослідження проводилися, зокрема, у колишніх селах Острівки та Воля Островецька на Волині, а 7 серпня українська міжвідомча комісія погодила нові ексгумаційні роботи у Гуті Пеняцькій Львівської області та в селі Угли Рівненської області.
Роботи в Острівках і Волі Островецькій завершилися 7 серпня, а знайдені останки мають бути перепоховані. Таким чином, одне з найгостріших практичних питань, яке кілька років ускладнювало відносини Варшави та Києва, поступово зрушило з місця.
Чажастий після зустрічі зі Стефанчуком також закликав не переносити політичні та історичні конфлікти на відносини між польським і українським суспільствами. За його словами, між парламентами двох країн необхідно зберігати постійний канал зв’язку та відновлювати взаємну довіру. Водночас він наголосив, що «без безпечної України немає безпечної Польщі», і висловився за членство України в ЄС та участь Польщі у повоєнному відновленні країни.
Споживчі ціни в Україні в липні 2026 року зросли на 0,3% порівняно з червнем, а річна інфляція прискорилася до 7,7% з 7,2% місяцем раніше, свідчать дані Державної служби статистики України. З початку року споживчі ціни зросли на 6%. У січні-липні 2026 року вони були на 7,8% вищими, ніж у січні-липні 2025 року.
Прискорення річної інфляції частково пов’язане з базою порівняння: у липні 2025 року ціни знизилися на 0,2%. При цьому нинішній показник 7,7% залишається нижчим за травневі 8,2%.
Базова інфляція в липні сповільнилася до 0,3% з 0,5% у червні та 0,7% у травні. У річному вимірі вона збереглася на рівні 8,1%.
Динаміка окремих компонентів споживчого кошика суттєво відрізнялася. Продукти харчування та безалкогольні напої за місяць подешевшали на 0,2%, одяг та взуття — на 4,8%. Водночас житло та комунальні послуги подорожчали на 1,6%, транспорт — на 1,3%.
НБУ наприкінці липня підвищив прогноз інфляції на кінець 2026 року з 9,4% до 10%, а прогноз базової інфляції — з 7,2% до 9,2%. Регулятор пов’язує посилення фундаментального цінового тиску зі зростанням витрат бізнесу на логістику, оплату праці та енергоресурси.
Дані Держстату наведено без урахування тимчасово окупованих Росією територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії.
