Національний банк України в липні 2026 року оштрафував ТОВ «ФК «Гроувей» на 799 тис. грн за порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу. За даними НБУ, компанія неналежним чином оновлювала внутрішні документи з питань запобігання відмиванню доходів та фінансуванню тероризму й допускала недоліки під час перевірки клієнтів.
Регулятор також виявив порушення вимог щодо зберігання документів та інформації про клієнтів і фінансові операції, які мають зберігатися щонайменше п’ять років, а також неповне надання інформації, яку вимагав НБУ. Окремі порушення стосувалися даних про розподіл клієнтів за рівнями ризику та статистичної звітності з фінансового моніторингу.
Штраф «Гроувей» став найбільшим серед санкцій, застосованих НБУ в липні до небанківських фінансових установ.
ТОВ «ФК «Гроувей» зареєстровано в серпні 2018 року в Києві. Компанія спеціалізується, зокрема, на фінансуванні підприємств фармацевтичної та медичної галузей, постачальників медичного обладнання, препаратів та послуг. Директором компанії є Кіра Горбік. Основні види діяльності пов’язані з наданням фінансових послуг та кредитуванням.
Понад 1,4 мільйона т зерна вже намолочено на Вінниччині, повідомила очільниця обласної військової адміністрації Наталя Заболотна.
“Жнивна кампанія в області триває. Аграрії вже обмолотили 246 тисяч гектарів ранніх зернових і зернобобових культур – це 60% від запланованих площ. Середня урожайність становить 59,6 ц/га – на 1,9 ц/га більше, ніж за відповідний період минулого року”, – написала вона у Телеграмі у суботу.
За даними ОВА, найбільше наразі намолочено озимої пшениці – 1,2 млн т. Її середня урожайність також вища за торішню. Вже завершено збір озимого ячменю та гороху. Активно триває збирання ярого ячменю, ярої пшениці та жита. Паралельно аграрії завершують збір озимого ріпаку. Обмолочено вже 80% площ.
Національний банк України (НБУ) у липні 2026 року наклав штраф на АТ «Банк «Український капітал» загалом на суму 42,545 млн грн за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу та валютного нагляду.
Основний штраф у розмірі 40,545 млн грн регулятор наклав за неналежну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу. Зокрема, НБУ виявив недоліки у застосуванні банком ризик-орієнтованого підходу, оцінці ризиків клієнтів, внутрішніх документах щодо фінансового моніторингу та належної перевірки клієнтів. Банк також не завжди своєчасно та в повному обсязі надавав інформацію та документи на запити інспекційної групи.
Ще 2 млн грн штрафу накладено за порушення валютного законодавства. За даними НБУ, банк неналежним чином здійснював валютний нагляд, не забезпечив всебічний аналіз документів щодо окремих валютних операцій та не виявляв передбачені нормативами індикатори таких операцій.
Крім того, «Український капітал» отримав два письмові застереження. Одне пов’язане з додатковою перевіркою клієнтів, які є політично значущими особами (PEP), автоматизацією окремих процедур та заповненням клієнтських анкет. Друге стосується несвоєчасного подання та помилок у статистичній звітності щодо валютних операцій.
НБУ повідомив про застосування заходів впливу 7 серпня 2026 року. Загалом у липні регулятор застосував санкції за порушення у сфері фінансового моніторингу та валютного законодавства до двох банків і 19 небанківських фінансових установ.
Банк «Український капітал» працює на українському ринку з 1992 року і спочатку був зареєстрований як банк «Закарпаття», нинішню назву використовує з 1996 року. НБУ відносить його до банків із приватним капіталом. За даними регулятора, станом на 1 лютого 2026 року активи банку становили 3,079 млрд грн, зобов’язання — 2,874 млрд грн, капітал — 204,7 млн грн. Серед власників істотної участі НБУ вказує Сергія Белашова, Ліліану Белашову, Дар’ю Злідар та Наталію Ківу. Головою правління є Євген Чечиль.
Як повідомляє Сербський Економіст, Україна та Сербія домовилися розвивати співпрацю у сфері здоров’я тварин та безпеки харчових продуктів, що може сприяти усуненню ветеринарних та санітарних бар’єрів у взаємній торгівлі аграрною продукцією.
Відповідний Меморандум про взаєморозуміння було підписано 8 серпня в Белграді під час офіційного візиту президента України Володимира Зеленського до Сербії.
Практичне значення угоди для бізнесу може полягати в подальшому узгодженні ветеринарних сертифікатів, санітарних вимог та процедур контролю, необхідних для поставок харчових продуктів, продукції тваринного та рослинного походження між двома країнами.
Сербія зацікавлена у збільшенні імпорту з України сої, соєвого шроту, насіння льону та іншої сільськогосподарської продукції. Сербські компанії, у свою чергу, розглядають можливості збільшення поставок на український ринок насіння, саджанців плодових культур, дитячого харчування та іншої продукції.
Підписання документа збіглося з активізацією переговорів між Україною та Сербією щодо створення зони вільної торгівлі.
У травні 2026 року сторони офіційно відновили переговори щодо відповідної угоди після тривалої перерви. Україна наразі залишається єдиною європейською країною, з якою Сербія не має режиму вільної торгівлі.
У 2025 році товарообіг двох країн становив близько $442 млн. Сербія експортувала в Україну товарів приблизно на $203 млн, Україна до Сербії — на $239 млн.
Уже в першому кварталі 2026 року взаємна торгівля сягнула $152,8 млн, причому сербський експорт до України значно прискорився.
Поєднання майбутньої угоди про вільну торгівлю та спрощення ветеринарних і санітарних процедур потенційно може помітно розширити номенклатуру товарів, якими торгують Україна та Сербія.
https://t.me/relocationrs/3412
Європейський Союз перерахував додаткові 30 млн євро до Фонду підтримки енергетики України, тим самим збільшивши свій загальний внесок до фонду до 279 млн євро, повідомив перший віце-прем’єр-міністр України — міністр енергетики Денис Шмигаль.
«Кошти, що надходять через цей фінансовий інструмент, допомагають нам відновлювати пошкоджену російськими атаками енергетичну інфраструктуру, закуповувати вкрай необхідне обладнання для наших енергетичних компаній та забезпечувати надійне енергопостачання, насамперед для критичної інфраструктури», – цитує Шмигаля пресслужба Міненерго у Telegram-каналі в суботу.
Рівень вакантності на ринку складської нерухомості Києва в першій половині 2026 року знизився на 1 процентний пункт і склав 2,5%, наявна пропозиція не здатна задовольнити попит на великі площі, повідомив директор департаменту ринків капіталу Expandia Ярослав Горбушко.
«Зараз попит на склади величезний. Їх продовжують зносити, уся пропозиція здана в оренду. Ці 2,5% вакантності, які ми бачимо за підсумками першого півріччя 2026 року, — це структурна вакантність. Тобто немає жодного великого блоку. Це залишки десь по 1 тис. кв. м. Якщо компанія виходить на ринок і хоче орендувати, скажімо, 10 тис. кв. м, то їх немає в наявності», – розповів Горбушко на аналітичній панелі «Аналітика ринку будівництва та нерухомості I півріччя 2026 року» Конфедерації будівельників України (КБУ).
За його словами, попит на складські приміщення в Києві продовжує зростати: обсяг валового поглинання на ринку збільшився на 46% у першій половині 2026 року й досяг 160 тис. кв. м. Основними рушіями попиту залишаються логістичні оператори та сегмент оптової й роздрібної торгівлі, проте додатковим рушієм попиту є вимушена релокація компаній із пошкоджених складів.
У січні–червні 2026 року на ринок надійшло 98 тис. кв. м нової пропозиції, що на 54% менше, ніж у минулому півріччі, і на 16% менше в річному обчисленні. Втім, девелоперський оптимізм на ринку складів зберігається: у 2026 році планується виведення на ринок ще близько 21 тис. кв. м нових спекулятивних площ.
«Показники орендної активності та введення в експлуатацію в останні роки є найвищими, навіть порівняно з довоєнними роками», — зазначив Горбушко.
Втім, втрати також суттєві. За даними Expandia, без урахування масштабної ворожої атаки на складську нерухомість на початку серпня, загальні втрати складської пропозиції України з початку повномасштабного вторгнення сягають близько 950 тис. кв. м. При цьому лише в Київській області втрати склали понад третину загальної пропозиції – 650 тис. кв. м.
За даними Expandia, попит на складську нерухомість, ймовірно, формуватиметься навколо рішень build-to-suit, розподільчих центрів, а також мультитемпературних складів.
Крім того, географія ринку поступово диверсифікується й охоплює західні та центральні регіони країни.
Expandia — найбільша компанія у сфері комерційної нерухомості в Україні. Заснована в січні 2008 року під брендом CBRE Ukraine як частина афілійованої мережі CBRE. З серпня 2025 року компанія працює під власним брендом Expandia і є єдиним офіційним представником CBRE в Україні та Молдові. Портфель об’єктів під управлінням налічує понад 1 млн кв. м у більш ніж 20 регіонах України та Молдови.
