Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) від початку повномасштабного вторгнення Росії спрямувала $176,7 млн на підтримку аграрного сектору України, серед пріоритетів – розмінування та навчання для розвитку агробізнесу, повідомила керівниця офісу ФАО в Україні Шахноза Мумінова.
“З 2022 року до сьогодні ФАО разом із партнерами спрямувала $176,7 млн на підтримку близько 300 тис. родин у сільській місцевості та 17 тис. фермерів”, – сказала вона агентству “Інтерфакс-Україна” в кулуарах Agro Ukraine Summit у середу.
За словами Мумінової, одним із найбільш недофінансованих і водночас найважливіших напрямків залишається гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення.
“Насамперед багато коштів потребує протимінна діяльність, тому що вона дорога. Україна зараз має найбільший у світі обсяг забруднених сільськогосподарських земель. Якщо недофінансувати цю галузь, то розмінування може розтягнутися на декілька десятків років. А ми хочемо повернути землі в обіг якомога скоріше”, – зазначила вона.
Керівниця офісу ФАО повідомила, що наразі 133 тис. кв. км території України потребують обстеження та мають ризик забруднення вибухонебезпечними предметами.
За її словами, робота ФАО в Україні зосереджена на кількох основних напрямках: підтримка родин та фермерів у сільській місцевості, а також технічна підтримка уряду. Окрема увага спрямована на обстеження потенційно забруднених територій та надання ваучерів для відновлення сільськогосподарської діяльності на очищених ділянках.
Мумінова також звернула увагу на нестачу фінансування програм навчання та розвитку агробізнесу.
“Український агросектор зараз переживає великий відтік людей через бойові дії. Багато людей виїжджають, і агросектор від цього дуже страждає. Тому навчання залишається одним із важливих напрямків, що потребує підтримки”, – пояснила вона.
За словами представниці ФАО, у 2026-2028 роках організація планує надати підтримку ще 240 тис. домогосподарств і фермерів. Для реалізації цього плану ФАО необхідно залучити $193 млн, однак наразі він залишається недофінансованим.
“Найбільше мене вражає те, що люди не хочуть залишати свої рідні землі, навіть якщо вони небезпечні”, – додала Мумінова.
Азотний холдинг Ostchem, який об’єднує підприємства азотного бізнесу Group DF, відновив морський експорт карбаміду вперше за останні сім років, повідомила пресслужба Group DF у середу.
“Україна відновила морський експорт карбаміду: вперше за останні сім років продукція українських хіміків була відвантажена через морський канал”, – наголосили в компанії.
Як зазначається у повідомленні, партію продукції виробництва групи Ostchem було експортовано через порт Чорноморськ для міжнародних покупців у країнах Середземноморського регіону.
Загальний обсяг поставки становив близько 21 тис. тонн. Основними напрямками експорту стали Італія та Туреччина.
Серед покупців українського карбаміду – американська Nitron Group та корейська Samsung C&T Corporation.
У Group DF зазначили, що відновлення морського експорту відбулося на тлі поступової стабілізації логістичних ланцюгів та зростання інтересу міжнародних трейдерів до української продукції. Частина продукції Ostchem також продовжує реалізовуватися європейським промисловим споживачам через сухопутні логістичні маршрути.
Компанія також веде переговори щодо нових експортних поставок із низкою міжнародних трейдерів та промисловими споживачами.
Як повідомлялося, у квітні 2026 року заводи азотного холдингу Ostchem розпочали виробництво нового азотного добрива – аміачної селітри АМС30.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, що поєднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” та черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
Уряд Нідерландів пообіцяв придбати для України дрони та обладнання протиповітряної оборони на загальну суму EUR500 млн, повідомляє Reuters.
“Дрони на суму 250 мільйонів євро буде закуплено у нідерландських оборонних компаній. Решта 250 мільйонів євро буде витрачено в рамках ініціативи з постачання Україні зброї, виробленої у Сполучених Штатах (PURL)”, – йдеться у повідомленні.
Разом із новим анонсом загальний внесок Нідерландів в ініціативу PURL сягне EUR1 млрд. Вона передбачає постачання Україні обладнання та ракет для протиповітряної оборони, а також боєприпасів для винищувачів F-16 та інших систем.
Нідерланди та Україна також підписали лист про наміри щодо співпраці в галузі оборонних інновацій.
PURL, дрони, НИДЕРЛАНДЫ, ППО, УКРАЇНА
Обсяг капітальних інвестицій в Україні в першому кварталі 2026 року зріс на 5,1% порівняно з першим кварталом 2025 року і становив 130,1 млрд грн, повідомила Державна служба статистики.
Відомство уточнює, що 41,2% від загальної вартості здійснених капітальних інвестицій припадало на промисловість (або 53,6 млрд грн), 12,7% (або 16,5 млрд грн) – на сільське, лісове та рибне господарство.
Переважна частка інвестицій була зосереджена у матеріальних активах – 93,3% від загального обсягу. Зокрема, найбільше коштів вкладено у машини, обладнання та інвентар (38,2%), інженерні споруди (19,2%), нежитлові будівлі (10,9%) та транспортні засоби (10,5%).
За даними Держстату, основним джерелом фінансування капітальних інвестицій в січні-березні поточного року залишаються власні кошти підприємств та організацій – 78,6%.
Як повідомлялося, капітальні інвестиції в Україні у 2025 році порівняно з 2024 роком зросли на 20,3%, до 893,6 млрд грн.
ДЕРЖСТАТ, Капітальні інвестиції, підприємства, ПРОМИСЛОВІСТЬ, ЭКОНОМИКА
Для досягнення кліматичної нейтральності Україні до 2050 року потрібно залучити приблизно EUR550 млрд додаткових інвестицій понад той обсяг, який вона вкладає у декарбонізацію наразі.
Про це повідомили у пресрелізі аналітичного центру DIXI Group з посиланням на нові дані Інструменту кліматичної нейтральності, розробленого Стокгольмським інститутом навколишнього середовища (SEI) спеціально для України в межах проєкту “Зелений порядок денний для Вірменії, Молдови та України” за підтримки Шведського агентства з питань міжнародного співробітництва та розвитку (Sida).
“Згідно з новими даними Інструменту кліматичної нейтральності, моделі, розробленої SEI спеціально для України, досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року є реальним і доцільним”, – зазначили у центрі.
Як вказано у пресрелізі, SEI проаналізував сектори, що найбільше впливають на викиди парникових газів в Україні і оцінив їхній потенціал для переходу до чистої економіки. Зокрема, найбільші інвестиційні потреби припадають на енергетичний сектор: близько EUR311 млрд. Далі йдуть транспорт – близько EUR133 млрд та промисловість – EUR90 млрд. При цьому фінансування надходитиме не лише з державного сектору, а буде розподілене між державними та приватними структурами.
SEI передав Інструмент кліматичної нейтральності Офісу зеленого переходу, а в травні провів навчання державних службовців щодо його використання. Представники українського уряду отримали аналітичні можливості та експертні знання, потрібні для оцінки шляхів декарбонізації, планування зеленої реконструкції та підтримки як Національного плану з енергетики та клімату України (НПЕК), так і Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року.
Головним партнером SEI в Україні є Офіс зеленого переходу, незалежний консультативний орган при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України.
Проєкт фінансується Шведським агентством з питань міжнародного співробітництва та розвитку (Sida). Інструмент охоплює 55 заходів, визначених як найбільш дієві для скорочення викидів в Україні і дає змогу політикам та експертам створювати й порівнювати різні сценарії щодо скорочення викидів, інвестиційних потреб, зростання ВВП та нових робочих місць.
“Ми розробили практичний інструмент, який дозволяє Україні постійно аналізувати та оновлювати свій шлях переходу до чистої економіки. З появою нових даних та зміною політичних пріоритетів уряд може легко перезапустити модель і ухвалювати обґрунтовані рішення на основі найновіших даних”, – зазначив експерт з моделювання енергетичних систем SEI Таллінн Готам Муткумаран.
DIXI Group, SEI, ДЕКАРБОНИЗАЦИЯ, ІНВЕСТИЦІЇ, кліматична нейтральність
