Чиста врожайність пшениці та соняшнику в агрогосподарствах “Кернел” зросла на 9% і 18% відповідно порівняно з попереднім роком, досягнувши показників 6,4 тонн/га та 3,1 тонн/га, йдеться у біржовому повідомленні компанії у п’ятницю.
“Загальна площа земель, що перебувають в управлінні Групи, зросла на 48% порівняно з попереднім роком і сягнула 530 тис. гектарів, що стало наслідком розширення та оптимізації земельного банку протягом 2026 фінансового року”, – зазначив “Кернел”.
Він уточнив, що площі під пшеницею зросли на 13% – до 106 тис. га, соняшнику – на 90%, до 88 тис. га, що дозволяє оцінити збільшення їх врожаю відповідно на 22,3% – до 678,4 тис. тонн та в 2,2 рази – до 272,8 тис. тонн.
В той же час компанія уточнила, що ще залишилося зібрати соняшник з 4% площ, які були під нього відведені.
Щодо кукурудзи, то наразі вона зібрана з 28% площ, й з урахуванням цього її чиста врожайність очікується на рівні 8,1 тонн/га, що на 13% менше порівняно із минулим роком.
“Таке зниження зумовлене насамперед літніми періодами аномальної спеки та недостатньою кількістю опадів на ключових етапах розвитку рослин, що суттєво вплинуло на врожайність кукурудзи в одному з виробничих кластерів Групи”, – пояснив “Кернел”.
Але із урахуванням збільшення площ під кукурудзою цього року на 48% – до 254 тис. га, її врожай очікується на 28,6% більшим – 2 млн 57,4 тис. тонн.
Окрім цього “Кернел” збільшив площі під ріпаком з 3 тис. га до 43 тис. га, а із урахуванням зростання врожайності з 2,4 тонн/га до 3,5 тонн/га, його врожай підскочив в 20,9 рази – до 150,5 тис. тонн.
Окрім того під інші культури було відведено 39 тис. га порівняно із 43 тис. га минулого року.
Агрохолдинг “Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
“Кернел” за результатами 2026 ФР (липень 2025 року – червень 2026 року) збільшив прибуток EBITDA на 20% – до $558 млн та чистий прибуток – на 35%, до $322 млн за зростання виручки на 7% – до $4,404 млрд.
KERNEL, агровиробництво, АГРОХОЛДИНГ, Земельний банк, Урожайність
ТОВ “НоваПей Інвест”, створене власниками групи Nova та “Нової пошти” Вячеславом Клімовим та Володимиром Поперешнюком разом із головою наглядової ради Тарасом Кириченком, повідомило Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) та БТА Банк про намір придбати 100% акцій банку.
Згідно з повідомленням “НоваПей Інвест”, оприлюдненим у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) у п’ятницю, компанія має намір придбати 20 млн простих іменних акцій БТА Банку, що становлять 100% загальної кількості його простих акцій.
Станом на дату повідомлення “НоваПей Інвест” та її афілійовані особи акціями БТА Банку не володіють.
Як повідомлялося, “НоваПей Інвест” 24 червня подало до Антимонопольного комітету України заяву про надання попередніх висновків щодо необхідності одержання дозволу на набуття контролю над БТА Банком.
У пресслужбі компанії не стали коментувати інформаційному агентству “Інтерфакс-Україна”, які попередні висновки надав АМКУ.
На початок 2026 року БТА Банк на 100% належав громадянину Казахстану Кенесу Ракішеву. За даними Нацбанку, станом на 1 вересня 2026 року фінустанова посідала останнє, 59-е, місце серед банків України за розміром загальних активів – 338,49 млн грн. За вісім місяців року банк отримав 1 млн грн прибутку.
Частки Клімова, Поперешнюка та Кириченка, який тривалий час очолював Правекс Банк, у “НоваПей Інвест” становлять по 33,33%.
Про плани групи Nova, яка у фінансовому секторі представлена компанією NovaPay, вийти на банківський ринок її засновники оголосили у березні цього року.
У червні видання “Економічна правда” повідомляло, що Nova підписала з БТА Банком меморандум про подальшу купівлю установи та створення на її основі банку фінансової інклюзії.
На Київ припадає 28% зареєстрованих в Україні за дев’ять місяців 2026 року правопорушень, пов’язаних із підробкою, знищенням або заміною VIN-кодів та інших ідентифікаційних номерів автомобілів. Про це повідомляє Опендатабот із посиланням на дані Офісу генерального прокурора України.
За дев’ять місяців поточного року в Україні зареєстрували 599 правопорушень за ст. 290 Кримінального кодексу України. Найбільшу кількість випадків зафіксували в Києві — 169. На другому місці Дніпропетровська область із 114 випадками, на третьому — Одеська область із 45.
Загалом на ці три регіони припадає 328 випадків, або близько 55% усіх зареєстрованих за цей період правопорушень.
Порівняно з аналогічним періодом 2025 року кількість таких правопорушень зросла на 22% — із 387 до 599.
Водночас показники направлення справ до суду залишаються низькими. За дев’ять місяців 2026 року до суду передали лише п’ять кримінальних проваджень за ст. 290 ККУ — близько 1% від кількості зареєстрованих за цей період правопорушень.
Загалом із 2020 року до вересня 2026 року в Україні зареєстрували 11 417 таких правопорушень. На обліку залишилося 7 152, а до суду за майже сім років направили 69 проваджень.
За знищення, підробку або заміну ідентифікаційних номерів транспортного засобу передбачено штраф від 2 550 до 4 250 грн, виправні роботи на строк до двох років, пробаційний нагляд або обмеження волі на строк до трьох років.
Джерело: Опендатабот.
На підвищення стійкості столиці з початку 2026 року вже витрачено більше 16 млрд грн проти 2 млрд грн у минулому році, і до кінця поточного року планується витратити ще 4,5-5 млрд грн, повідомив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
“Це фактично десятикратний зріст інвестицій, і це інвестиції саме у безпекові елементи. Це захист високовольтних підстанцій, це резервне живлення для базових систем каналізації, це резервне живлення для систем опалення”, – сказав він під час дискусії на тему “Україна на порозі зими: енергетика, оборона та нова дипломатична реальність” в інформаційному агентстві “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю.
Водночас, за словами експерта, для виконання необхідних робіт з підвищення стійкості місто потребує ще приблизно EUR1,5 млрд.
Як він зазначив, у підготовку Києва до опалювального сезону у цьому році вкладалися переважно кошти місцевого бюджету, в той час як доля центрального бюджету складала лише близько 10%.
“Національний бюджет зараз не у дуже доброму стані і понад місяць були заблоковані платежі на казначейських рахунках, що дуже вдарило по всіх місцевих владах і по виконанню підготовки до зими теж”, – пояснив директор ЦДЕ.
В результаті частину обладнання, яку міста планували встановити ще до листопада-грудня, з-за чотиритижневої паузи доведеться запускати у роботу пізніше.
Як нагадав Харченко, у січні 2026 року в Києві була знищена вся внутрішня генерація. Тобто Київ при споживанні приблизно до 2 ГВт при температурі -10, і споживанні 1,2 ГВт у погоду, яка в Україні є наразі, мав 1,3 ГВт внутрішніх генеруючих потужностей до січня 2026 року.
“В січні 2026 року вони були фізично знищені. До чого це призводить? Це призводить саме до тих ефектів, які здебільшого зараз дуже депресують киян”, – пояснив Харченко.
При відсутності генерації у місті відключається і переходить на резервне живлення метрополітен та відключаються і переходять на резервне живлення насосні станції водоканалу, які у таких умовах роботи не можуть забезпечити повний сервіс.
Однак, як стверджує експерт, не дивлячись на це, місто наразі убезпечило ключові системи від техногенних аварій і технологічних стратегічних проблем.
“Але одна справа забезпечити тиск у водогоні, який дозволяє циркулювати воді по трубах, наповнювати резервуари і забезпечити базову інфраструктуру, а зовсім інша історія – подати тиск, скажімо, на Печерськ чи у певних інших районах, які є на пагорбах”, – додав він.
Вказане зробити неможливо без роботи основних ліній енергопостачання на об’єктах водоканалу.
“Тому певні незручності цієї зими майже неминучі”, – підсумував експерт.
За словами Харченка, у більшості міст неможливо у силу інженерних та регуляторних факторів реалізувати технічні проєкти підвищення енергетичної стійкості, за один сезон протягом семи-восьми місяців – для цього потрібно два-три роки.
“Ви спочатку сім-вісім місяців паперовою роботою займаєтесь, навіть якщо у вас гроші є, а потім щось будуєте. Це стосується всього. Встановлення резервного живлення, резервної генерації, когенераційних децентралізованих станцій, всього абсолютно”, – пояснив він.
Як стверджує директор ЦДЕ, Київ, зокрема, потребує ще приблизно EUR1,5 млрд для того, щоб зробити все необхідне для забезпечення стійкості міста. Загалом у масштабах країни мова може йти про потребу в 250-300 млрд грн на кожен рік протягом щонайменше ще двох років.
генерація, енергостійкість, ІНВЕСТИЦІЇ, КИЇВ, опалювальний сезон, Харченко
В Україні готують черговий перегляд правил бронювання військовозобов’язаних, який може вплинути на підприємства оборонно-промислового комплексу, енергетики, комунального господарства та інших критично важливих секторів економіки. Водночас остаточні параметри змін залишаються предметом обговорення, а повідомлення про масове скасування чинних бронювань наразі не мають достатнього підтвердження, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За інформацією, оприлюдненою 22 жовтня заступником голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитром Кисилевським, Кабінет Міністрів планує завершити ухвалення нової постанови до кінця тижня. Із документа вже вилучили норму, яка передбачала виключення працівників з особистими відстрочками із загальної чисельності військовозобов’язаних під час розрахунку квоти бронювання.
Раніше обговорювалося скорочення максимального рівня бронювання для окремих підприємств оборонної промисловості та енергетики зі 100% до 85%, а для підприємств водопостачання, теплопостачання та поводження з відходами — із 75% до 60%. Проте ці показники стосувалися попередніх версій проєкту і не можуть вважатися затвердженими нормами.
За оцінкою Experts Club, найбільш вразливими можуть виявитися працівники підприємств, які втратять статус критично важливих, не зможуть своєчасно підтвердити відповідність державним критеріям або зіткнуться зі скороченням доступних квот. Втрата роботодавцем статусу критичності вже за чинними правилами може призвести до автоматичного анулювання бронювання працівників.
Окреме питання стосується розмежування виробничого та допоміжного персоналу. Серед можливих підходів обговорюється збереження ширшого бронювання для фахівців, безпосередньо залучених до оборонного виробництва, ремонту обладнання та забезпечення критичної інфраструктури. Однак остаточного переліку посад, для яких можуть встановити обмеження, поки немає.
Проєкт також передбачає створення Координаційного центру при Кабінеті Міністрів. Очікується, що він аналізуватиме обґрунтованість критеріїв критичності підприємств і рекомендуватиме їх перегляд. Водночас остаточні рішення залишатимуться за відповідними державними органами.
Паралельно обговорюються окремі законодавчі пропозиції щодо сімейних відстрочок. Вони можуть передбачати додаткові умови для батьків дітей з інвалідністю, подружжя осіб з інвалідністю, доглядальників хворих родичів та опікунів. Ці ініціативи не є частиною урядової постанови про квоти бронювання і наразі не змінюють чинних законодавчих гарантій.
Міністерство оборони раніше повідомило, що понад 90% чинних особистих відстрочок потенційно можуть бути продовжені автоматично за даними державних реєстрів. Відповідна процедура триватиме до 30 жовтня 2026 року. Якщо дані не підтверджені автоматично, це саме по собі не означає втрати законного права на відстрочку.
Представники бізнесу наголошують, що часті зміни правил ускладнюють кадрове планування, виконання контрактів і безперервну роботу підприємств. Аналітики Experts Club вважають, що ефективність реформи має оцінюватися не лише кількістю переглянутих бронювань, а й здатністю держави одночасно забезпечувати оборонні потреби, протидіяти зловживанням і зберігати функціонування критично важливих галузей.
Ресторанний холдинг !Fest готує до відкриття у грудні першого закладу мережі “П’яна вишня” у Німеччині, повідомив голова і співвласник холдингу Андрій Худо.
“Готуємося до відкриття першої “Пʼяної вишні” в Німеччині… Це вулиця Rathausstraße, 5 біля телевізійної вежі, де гуляє багато людей. І, звісно, в Німеччині, і в Берліні зокрема, в наш час багато українців. І майбутні гості підходять до дверей і хочуть їх відкрити, смикаючи ручку… То вона вже трохи “змучилась”… Але зима прийде і плануємо в грудні 2026-го відкриття нашого першого бізнесу в Німеччині, і ручка працюватиме!”, – повідомив він у лінкедин.
Перший заклад “П’яної вишні” відкрився у Львові на площі Ринок у 2015 році. Зараз мережа налічує понад 70 закладів в Україні та за її межами, зокрема, у Великій Британії, Франції, Польщі, Румунії, Словаччині, Угорщині, Литві, Латвії, Естонії, Молдові.
Холдинг !Fest заснований 2007 року. Розвиває мережу креативних ресторанів, кав’ярень і магазинів в Україні. Його власниками є Андрій Худо, Юрій Назарук і Дмитро Герасимов.
