Як повідомляє Experts.news, Чорногорія та Ісландія в перспективі можуть одночасно стати членами Європейського Союзу — можливість об’єднати вступ двох країн в один пакет обговорюється в Брюсселі представниками Єврокомісії та європейськими дипломатами, повідомляє Politico.
Такий варіант розглядається на тлі швидкого просування Чорногорії в переговорах про членство та можливого повернення Ісландії до процесу євроінтеграції, який було заморожено понад десять років тому. Остаточного рішення ЄС щодо спільного вступу країн поки що немає.
Ключовою подією стане референдум в Ісландії 29 серпня 2026 року, на якому громадянам доведеться вирішити, чи слід країні відновити переговори про вступ до ЄС. Ісландський парламент схвалив проведення голосування в травні. Якщо більшість підтримає відновлення переговорів, їхній результат згодом доведеться винести на другий референдум — вже безпосередньо щодо питання членства країни в Євросоюзі.
Єврокомісар з питань розширення Марта Кос назвала Ісландію «особливим випадком», оскільки країна вже глибоко інтегрована з Євросоюзом через Європейський економічний простір та Шенгенську зону.
За її оцінкою, у разі позитивного результату референдуму переговори з Рейк’явіком потенційно можуть тривати всього один-два роки. Кос також заявила, що ЄС готовий шукати спеціальні рішення щодо найбільш чутливих для Ісландії питань, насамперед у сфері рибальства та сільського господарства.
Це теоретично дозволяє Ісландії наздогнати Чорногорію та вийти на фінішну пряму переговорів приблизно одночасно з Подгорицею.
Чорногорія на даний момент є кандидатом, який просунувся найдалі у процесі вступу до Євросоюзу.
Усі 33 розділи переговорів уже відкрито, а після міжурядової конференції ЄС–Чорногорія 14 липня 18 розділів було попередньо закрито. Останніми були закриті розділи, що стосуються конкурентної політики та Митного союзу.
Таким чином, Подгориця пройшла більше половини процесу закриття переговорних розділів і розраховує завершити переговори до кінця 2026 року.
Уряд прем’єр-міністра Мілойко Спаїча офіційно ставить за мету стати 28-ю державою ЄС у 2028 році. Євросоюз уже розпочав підготовчу роботу над договором про вступ Чорногорії, а Єврокомісія 30 червня представила фінансовий пакет, що визначає бюджетні наслідки майбутнього членства країни.
Один із співрозмовників Politico в Єврокомісії заявив, що існує значна ймовірність формування спільного пакету для двох держав.
Економічна логіка такого варіанту полягає в істотній різниці між країнами.
Ісландія є багатою економікою і в разі вступу, ймовірно, стане нетто-донором бюджету ЄС. Чорногорія, навпаки, через порівняно невисокий рівень доходів населення буде одним із отримувачів європейського фінансування.
На думку європейських дипломатів, об’єднання двох держав в один пакет може тому спростити політичне узгодження розширення для нинішніх членів ЄС.
Міністр з європейських справ Чорногорії Маїда Горчевич заявила Politico, що Подгориця позитивно ставиться до можливості пов’язати своє вступ з Ісландією.
Міністр закордонних справ Ісландії Торгердур Катрін Гуннарсдоттір також назвала спільне вступ «абсолютно» можливим.
При цьому кожна країна повинна буде самостійно виконати умови членства. Саме об’єднання в один договір або політичний пакет не скасовує необхідності завершення переговорів та згоди всіх чинних держав ЄС.
Незважаючи на високий рівень економічної інтеграції, можливе повернення Ісландії до переговорів не гарантує їх безпроблемного завершення.
Для Ісландії контроль над рибними ресурсами має набагато більше економічне та політичне значення, ніж для більшості держав ЄС. Міністр закордонних справ країни заявила, що збереження контролю над рибальством буде однією з принципових умов будь-яких майбутніх домовленостей із Брюсселем.
Однак значну частину законодавства ЄС Ісландія вже застосовує завдяки членству в Європейському економічному просторі. Саме тому процес потенційно може відбуватися набагато швидше, ніж для більшості нинішніх кандидатів.
Чорногорія подала заявку на вступ до Євросоюзу у 2008 році, отримала статус кандидата у 2010 році, а переговори про членство офіційно розпочалися 29 червня 2012 року. Наразі відкрито всі 33 переговорні розділи, з яких 18 попередньо закрито. Після прискорення реформ у 2024–2026 роках країна стала головним кандидатом на наступне розширення ЄС.
Ісландія пішла зовсім іншим шляхом. Після світової фінансової кризи вона подала заявку до ЄС у липні 2009 року, а переговори розпочалися у 2010 році. На момент їхнього припинення було відкрито 27 переговорних розділів, з яких 11 попередньо закрито.
Після приходу нового уряду в 2013 році переговори було заморожено, а в березні 2015 року Рейк’явік попросив Євросоюз більше не розглядати Ісландію як країну-кандидата. При цьому країна зберегла тісну інтеграцію з ЄС через Європейський економічний простір та Шенген.
У 2026 році питання членства повернулося до політичного порядку денного. Парламент призначив на 29 серпня референдум щодо того, чи слід відновити переговори.
Сам формат спільного вступу кількох держав для ЄС не є чимось новим. Іспанія та Португалія одночасно приєдналися до Співтовариства у 1986 році, десять держав вступили до ЄС у рамках розширення 2004 року, а Болгарія та Румунія — одночасно у 2007 році.
Якщо Ісландія проголосує за відновлення переговорів і зможе швидко узгодити спірні питання з Брюсселем, 2028 рік уперше стане теоретично можливим терміном одночасного вступу Чорногорії та Ісландії. Поки що, однак, це політичний сценарій, а не затверджений графік розширення ЄС.
Як повідомляє Сербський Економіст, з початку повномасштабної війни Сербія надала Україні гуманітарну допомогу на суму приблизно 63 млн євро, повідомив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
Близько 10 млн євро з цієї суми було спрямовано на підтримку української енергетики та відновлення пошкодженої інфраструктури.
Сербія також оголосила про додатковий внесок у розмірі 2 млн євро в рамках програми ПРООН «Green Energy for Ukraine».
Кошти планується використати для встановлення трансформаторного обладнання загальною потужністю 63 МВт для потреб Кривого Рогу. Очікується, що обладнання буде введено в експлуатацію на початку 2027 року.
За словами посла, сербські компанії вже вивчають можливості участі в українських проєктах відновлення. Особливий інтерес викликають енергетика, будівництво, виробництво будівельних матеріалів, транспортна інфраструктура та промислова кооперація.
Він наголосив, що відновлення України не слід відкладати до завершення війни, оскільки частину енергетичних та інфраструктурних потреб необхідно вирішувати вже зараз.
Участь сербського бізнесу у великих проєктах поки що перебуває на стадії оцінки можливостей та пошуку конкретних партнерств.
https://t.me/relocationrs/3406
Як повідомляє «Сербський економіст», з початку повномасштабної війни Сербія надала Україні гуманітарну допомогу на суму приблизно 63 млн євро, повідомив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
Близько 10 млн євро з цієї суми було спрямовано на підтримку української енергетики та відновлення пошкодженої інфраструктури.
Сербія також оголосила про додатковий внесок у розмірі 2 млн євро в рамках програми ПРООН «Green Energy for Ukraine».
Кошти планується використати для встановлення трансформаторного обладнання загальною потужністю 63 МВт для потреб Кривого Рогу. Очікується, що обладнання буде введено в експлуатацію на початку 2027 року.
За словами посла, сербські компанії вже вивчають можливості участі в українських проектах відновлення. Особливий інтерес викликають енергетика, будівництво, виробництво будівельних матеріалів, транспортна інфраструктура та промислова кооперація.
Він наголосив, що відновлення України не слід відкладати до завершення війни, оскільки частину енергетичних та інфраструктурних потреб необхідно вирішувати вже зараз.
Участь сербського бізнесу у великих проєктах поки що перебуває на стадії оцінки можливостей та пошуку конкретних партнерств.
Китай із великим відривом зберіг перше місце серед постачальників товарів в Україну в січні-липні 2026 року, забезпечивши імпорт на $16,8 млрд, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club на підставі даних Державної митної служби.
За розрахунками на підставі статистики ДМС, на Китай припало близько 28,9% усього українського товарного імпорту, який за сім місяців досяг $58,1 млрд.
Другим найбільшим постачальником стала Польща з обсягом $5,5 млрд, або близько 9,5% імпорту, третьою — Німеччина з $3,8 млрд, або 6,5%.
Таким чином, лише три країни забезпечили майже 45% вартості всіх товарів, ввезених в Україну за січень-липень.
Загальний імпорт товарів за сім місяців зріс на 26,6% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — з $45,9 млрд до $58,1 млрд.
Основним чинником високого обсягу імпорту залишаються машини, обладнання та транспортні засоби, закупівлі яких становили $25,7 млрд. На паливно-енергетичні товари припало ще $8,5 млрд, на продукцію хімічної промисловості — $8 млрд.
При цьому експорт України за той самий період зріс значно повільніше — на 3,8%, до $24,1 млрд.
Міжнародні резерви України у липні, за попередніми даними, зменшились на $70,4 млн, або на 0,1%, – до $51,2 млрд, повідомив Національний банк України (НБУ) у п’ятницю.
“Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями Національного банку та борговими виплатами країни в іноземній валюті”, – зазначив регулятор на сайті.
Згідно з оприлюдненими даними, чисті міжнародні резерви у липні у порівнянні з червнем зменшились на $668,9 млн, або на 1,8%, – до $36,3 млрд.
Частка доларових активів у міжнародних резервах станом на 1 серпня 2026 року зменшилася до 64,7% із 66,5% місяцем раніше, тоді як частка активів у євро зросла до 27,0% із 25,6%. Рік тому ці показники становили відповідно 73,5% та 17,5%.
Частка золота в міжнародних резервах на початок серпня становила 7,0% порівняно з 6,9% місяцем раніше та 6,8% роком раніше.
Зазначається, що на валютні рахунки уряду у Нацбанку у липні надійшло $1,6 млрд, зокрема, $683,3 млн – від Міжнародного валютного фонду (МВФ), $498,7 млн – через рахунки Світового банку та $458,6 млн – від розміщення валютних ОВДП.
Крім того, Україна отримала $5,1 млрд від Європейського Союзу (ЄС) у межах оборонного траншу за програмою Ukraine Support Loan, однак через цільовий характер фінансування ці кошти безпосередньо до міжнародних резервів не потрапляють. У липні уряд конвертував у гривню $3,4 млрд з цих коштів, що відповідним чином сприяло збільшенню міжнародних резервів.
При цьому уряд України виплатив за обслуговування та погашення держборгу в іноземній валюті $515,4 млн, у тому числі $433,3 млн – обслуговування та погашення валютних ОВДП, $58,7 млн – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком, $6,9 млн – обслуговування боргу перед ЄС та $16,5 млн – борг перед іншими кредиторами.
Крім того, Україна сплатила МВФ – $174,2млн.
Переоцінка фінансових інструментів у липні збільшила вартість резервів на $300,6 млн.
Валютні інтервенції Нацбанку становили майже $4,79 млрд, що на $296,0 млн менше, ніж у червні.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,2 місяця майбутнього імпорту”, – додав Нацбанк.
Як повідомлялося, у липневому макропрогнозі регулятор збільшив оцінку міжнародних резервів на кінець 2026 року до $69,7 млрд з $64,8 млрд, на 2027 рік – до $73,7 млрд з $66,5 млрд, а на 2028 рік – до $70,0 млрд з $61,1 млрд.
Румунський оператор ГТС Transgaz підписав меморандум з американською компанією Argent LNG, який передбачає можливість інвестування у будівництво великого СПГ-терміналу в Луїзіані.
Потужність проєкту становитиме 25 млн тонн СПГ на рік, або приблизно 35 млрд куб. м газу. Перші поставки очікуються у 2030 році.
Одна з головних цілей — створити довгостроковий маршрут постачання американського газу через Румунію до Молдови та України, а далі — до Угорщини, Австрії, Чехії, Словаччини та Німеччини.
Проєкт має посилити так званий Вертикальний газовий коридор, який поступово стає одним із ключових маршрутів постачання неросійського газу до Центральної та Східної Європи.
Коридор об’єднує газотранспортні системи Греції, Болгарії, Румунії, Угорщини, Словаччини, України та Молдови. Через нього можна транспортувати як азербайджанський газ, так і СПГ із США, що надходить через термінали Ревітус та Александруполіс у Греції.
Для Балкан проект важливий тим, що регіон отримує ще одне велике джерело газу та додаткову конкуренцію між маршрутами поставок. Чим більше американського та іншого неросійського СПГ надходитиме через Грецію та Румунію, тим сильніше змінюватиметься газова інфраструктура всієї Південно-Східної Європи.
Молдова вже випробувала цей маршрут: американський СПГ було доставлено через Грецію, а потім закачано в українські підземні сховища.
Transgaz також контролює 75% молдавського оператора ГТС Westmoldtransgaz.
