Перевірка бенефіціарного власника допомагає українським компаніям встановити, хто реально контролює іноземного партнера, та знизити санкційні й репутаційні ризики
Перед укладенням міжнародної угоди українському бізнесу недостатньо перевірити лише назву, адресу та реєстраційний номер іноземного контрагента. Компанія може бути частиною великої корпоративної групи, контролюватися через декілька юридичних осіб або мати кінцевого власника в іншій юрисдикції.
Встановлення кінцевого бенефіціарного власника, або UBO, дає змогу зрозуміти, хто фактично контролює компанію та отримує економічну вигоду від її діяльності. Це важливо для банківського комплаєнсу, міжнародних платежів, інвестиційних угод, експорту, імпорту та роботи з великими корпоративними замовниками.
Формальний власник, зазначений у реєстрі, не завжди є кінцевою ланкою структури. Між операційною компанією та фізичною особою можуть перебувати холдинги, фонди, трасти, номінальні власники або підприємства, зареєстровані в декількох країнах.
Dun & Bradstreet використовує корпоративні зв’язки та відомості про власність для побудови структури компаній, встановлення материнських і дочірніх підприємств та визначення бенефіціарів. Відомості про корпоративну власність можуть використовуватися для перевірки KYC, санкційного контролю та оцінювання ризиків третіх сторін.
«Назва та країна реєстрації компанії не завжди дають повне уявлення про те, хто контролює бізнес. Перед значною угодою потрібно бачити всю корпоративну структуру – від локальної юридичної особи до материнської компанії та кінцевих власників», – наголосив директор із розвитку та маркетингу «Інтерфакс-Україна», керівник бізнес-підрозділу D&B-«Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін.
За його словами, особлива увага до структури власності потрібна у випадках, коли контрагент нещодавно змінив акціонерів, зареєстрований у юрисдикції зі складним доступом до корпоративних реєстрів або входить до групи з великою кількістю пов’язаних юридичних осіб.
Перевірка бенефіціарного власника допомагає відповісти на кілька практичних запитань. Українська компанія має розуміти, хто контролює партнера, чи не пов’язаний цей власник із санкційними особами, чи відповідає заявлена структура фактичній діяльності та чи не приховуються за нею репутаційні або юридичні ризики.
Водночас сам факт складної корпоративної структури не означає порушення. Міжнародні групи часто мають десятки або сотні підприємств у різних країнах. Ризик виникає тоді, коли структура залишається непрозорою, суперечить наданим документам або не дає можливості встановити фактичний контроль.
Перевіряти власність бажано не лише перед першою угодою. Зміна акціонерів, материнської компанії або кінцевого бенефіціара може вплинути на санкційний статус, кредитоспроможність і можливість продовжувати платежі через міжнародні банки.
Dun & Bradstreet – міжнародний постачальник бізнес-даних та аналітичних рішень, історія якого почалася у 1841 році. Компанія надає інструменти для ідентифікації юридичних осіб, аналізу корпоративних зв’язків, встановлення бенефіціарних власників, перевірки контрагентів і проведення комплаєнс-процедур.
Офіційним представником Dun & Bradstreet в Україні є інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». Підрозділ D&B-«Інтерфакс-Україна» допомагає українському бізнесу отримувати інформацію про іноземні компанії, їхніх власників, керівників і корпоративні зв’язки. «Інтерфакс-Україна» працює з 1992 року та випускає понад 50 інформаційних продуктів українською, англійською, німецькою та російською мовами.
Агентство регіонального розвитку Київської області підписало меморандум про співпрацю з одним із найбільших енергетичних інвесторів Туреччини Aydem Holding A.S. щодо будівництва в регіоні до 100 МВт потужності відновлюваної енергетики.
Як йдеться у повідомленні Агентства в LinkedIn у четвер, воно забезпечуватиме комплексний супровід інвестора на всіх етапах реалізації проєкту, зокрема здійснюватиме пошук оптимальної земельної ділянки, взаємодію з територіальними громадами та координацію з органами державної влади. Супровід проєкту здійснюватиметься спільно з UkraineInvest.
«Наша мета — зробити Київську область одним із найпривабливіших регіонів для міжнародних інвесторів, де масштабні інвестиційні проєкти реалізуються швидко, прозоро та ефективно», — прокоментував документ директор Агентства Назарій Волянський.
За його словами, співпраця з Aydem Holding A.S. стане початком нових масштабних інвестицій, сприятиме розвитку енергетичної інфраструктури регіону та зміцнить українсько-турецьке економічне партнерство.
На сайті холдингу зазначено, що він працює у сферах виробництва, розподілу та роздрібної торгівлі електроенергією вже 40 років, застосовуючи новаторський підхід у енергетичному секторі. Основна увага приділяється відновлюваній енергетиці: гідро-, вітровим та геотермальним джерелам.
Український парк нових вантажних та спецавтомобілів у липні 2026 року поповнили 1206 нових машин, що більше на 41%, ніж у липні-2025, та на 8,3%, ніж у червні цього року, повідомив “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
Лідерство на ринку зберігає марка Renault – 297 од., на 50 машин перевершивши показник червня-2026.
Другу сходинку посідає Citroen – 117 од. (на 5 од. більше), третю – Mercedes-Benz з 114 од. (у червні не входив до п’ятірки).
Далі у п’ятірці лідерів розташувались Fiat – 107 од. (на 7 авто більше) та MAN – 97 од.
Як повідомлялося, у липні минулого року п’ятірку лідерів сформували Citroen, Renault, Hyundai, Peugeot та Mercedes-Benz, а продажі авто зросли на 2% супроти липня попереднього року, до 971 од.
За даними “Укравтопрому”, загалом за січень-липень 2026 року темп приросту продажів вантажних та спецавтомобілів порівняно з аналогічним періодом минулого року прискорився майже до 15%, сягнувши 7576 нових машин (за підсумками січня-червня темп приросту продажів становив 11%).
Як повідомлялося, за даними “Укравтопрому”, за 2025 рік реєстрації нових вантажних та спецавтомобілів скоротилися на 5% до 2024 року – до майже 12,3 тис. машин.
Очільник МЗС України Андрій Сибіга заявив, що Київ хоче відновити довоєнний обсяг двостороннього товарообігу з Азербайджаном, який зараз сягнув близько 600 мільйонів доларів.
Як передає кореспондент “Інтерфакс-Україна“, про це Сибіга сказав на спільній пресконференції із азербайджанським колегою Джейхун Байрамовим
“ми поставили собі на меті ціль вийти на передвоєнний період, якщо говорити про товарообіг. Зараз ми вийшли на близько 600 мільйонів доларів”, – сказав очільник відомства.
У цьому контексті глави дипломатій погодилися працювати над проведенням в Україні чергового засідання двосторонньої українсько-азербайджанської міжурядової комісії з питань економічного співробітництва.
Сторони провели детальні переговори щодо двостороннього та міжнародного порядку денного, підготовки України до проходження зимового періоду та посилення енергетичної безпеки в регіоні.
“За минулий та цей рік маємо нову динаміку стратегічного партнерства між Україною та Азербайджаном, активізацію контактів на всіх рівнях. Розглядаємо цей ваш візит як ще один елемент цієї нової та позитивної динаміки”, – зазначив український дипломат.
Окрему увагу сторони приділили розвитку взаємовигідного економічного, інвестиційного та гуманітарного співробітництва. Сибіга заявив, що Україна цінує інвестиції азербайджанських компаній та розраховує на розширення їхньої присутності й реалізацію нових спільних проєктів.
Дипломати також обговорили питання регіональної безпеки на Південному Кавказі та Близькому Сході. Андрій Сибіга поінформував азербайджанського колегу про мирні зусилля України та відзначив важливу роль Азербайджану у просуванні миру й забезпеченні регіональної стабільності.
“Ми цінуємо принципову позицію Азербайджану на підтримку територіальної цілісності та суверенітету України. Україна також завжди підтримувала і підтримує суверенітет та територіальну цілісність Азербайджану. Це константа наших відносин”, – підкреслив очільник МЗС України.
Сибіга висловив вдячність Азербайджану, президенту Ільхаму Алієву та всьому азербайджанському народу, за допомогу Україні з перших днів повномасштабного вторгнення.
“Відновлення цивільної інфраструктури в Ірпені, гуманітарна допомога, обладнання для енергетичних об’єктів та багато іншого. Ми завжди будемо це пам’ятати”, – запевнив він.
Як повідомляє Сербський Економіст, за останніми доступними офіційними даними, рейтинг середньої вартості орної землі виглядає наступним чином:
1. Словенія — 28 348 тис. євро за гектар, дані за 2024 рік.
2. Греція — близько 14 312 тис. євро, 2024 рік.
3. Сербія — 9 583 тис. євро, 2025 рік.
4. Румунія — 8,7 тис. євро, 2024 рік.
5. Болгарія — 8 679 тис. євро, 2024 рік.
6. Хорватія — 6 723 тис. євро, 2025 рік.
Дані відображають вартість вільної орної землі без будівель та багаторічних насаджень. Періоди статистичних спостережень різняться, тому рейтинг показує загальний рівень цін, а не повністю синхронне порівняння.
Найдорожча земля регіону знаходиться в Словенії, де пропозиція обмежена, а ділянки часто невеликі й роздроблені. У Греції вартість сильно залежить від доступу до води, близькості до узбережжя та можливості будівництва. Сербія вже випередила за середньою ціною Румунію, Болгарію та Хорватію, хоча її показники залишаються приблизно на 37% нижчими за середній рівень ЄС.
Для іноземця ціна не є єдиним критерієм. У Сербії пряма купівля сільськогосподарської землі майже повністю заборонена. У країнах ЄС громадяни інших держав союзу зазвичай мають більше можливостей, тоді як для покупців із третіх країн можуть діяти обмеження, правила взаємності або необхідність купівлі через місцеву компанію.
Албанія, Чорногорія, Північна Македонія та Боснія і Герцеговина не включені до рейтингу через відсутність свіжої порівнянної національної статистики. Ціни в оголошеннях там можуть помітно відрізнятися від фактичної вартості угод.
https://t.me/relocationrs/3397
У січні-липні 2026 року Україна імпортувала машин, обладнання та транспортних засобів на суму 25,7 млрд доларів, що становить понад 44 % усього товарного імпорту країни, повідомила Державна митна служба.
Другою за величиною групою стали паливно-енергетичні товари, імпорт яких склав $8,5 млрд, третьою — продукція хімічної промисловості з показником $8 млрд.
Сукупно на ці три товарні категорії припало $42,2 млрд, або близько 73% імпорту України за сім місяців.
Під час митного оформлення машин, обладнання та транспорту до державного бюджету було сплачено 145,5 млрд грн митних платежів, що забезпечило 28% відповідних надходжень.
Паливно-енергетичні товари забезпечили 172,7 млрд грн, або 34% митних платежів, хімічна продукція — 66,5 млрд грн, або 13%.
Таким чином, три найбільші імпортні категорії сформували близько 75% митних платежів.
Загальний імпорт товарів до України у січні-липні зріс на 26,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $58,1 млрд.
Найбільшими країнами-постачальниками були Китай із $16,8 млрд, Польща із $5,5 млрд та Німеччина із $3,8 млрд.
