Лише 5 кримінальних проваджень щодо підробки, знищення або заміни VIN-кодів та інших ідентифікаційних номерів автомобілів направили до суду в Україні за дев’ять місяців 2026 року. Це близько 1% від 599 зареєстрованих за цей період правопорушень, повідомляє Опендатабот із посиланням на дані Офісу генерального прокурора України.
Загалом із 2020 року до вересня 2026 року в Україні зареєстрували 11 417 кримінальних правопорушень за ст. 290 Кримінального кодексу України. Із них на обліку залишилося 7 152, або близько 63%. За майже сім років до суду направили лише 69 проваджень — близько 1% від кількості облікованих правопорушень.
За даними Опендатабота, у попередні роки близько 40% таких справ закривали з різних причин, зокрема через відсутність події або складу кримінального правопорушення. У 2026 році закрили кожне п’яте відкрите провадження, а кількість активних справ становить 473.
Водночас кількість зареєстрованих правопорушень зростає порівняно з минулим роком. За дев’ять місяців 2026 року облікували 599 таких випадків проти 387 за аналогічний період 2025 року, що на 22% більше.
Найбільше правопорушень, пов’язаних із підробкою, знищенням або заміною ідентифікаційних номерів автомобілів, зареєстрували в Києві — 169 випадків, або 28% загальної кількості. На Дніпропетровщині зафіксували 114 випадків (19%), на Одещині — 45 (8%). Таким чином, на три регіони припадає понад половина всіх зареєстрованих за дев’ять місяців правопорушень.
За знищення, підробку або заміну ідентифікаційних номерів транспортного засобу ст. 290 ККУ передбачає штраф від 2 550 до 4 250 грн, виправні роботи на строк до двох років, пробаційний нагляд або обмеження волі на строк до трьох років.
Джерело: Опендатабот.
Фінляндія виділяє EUR5 млн на енергетичну підтримку України, а також передає десять локомотивів для допомоги залізничній інфраструктурі, повідомив прем’єр-міністр країни Петтері Орпо.
“Через російські атаки на українську залізничну інфраструктуру ми… передаємо Україні 10 локомотивів. Ми сподіваємося, що вони допоможуть зберегти рух вашого суспільства, поки Росія намагається його зупинити. Ми виділяємо EUR5 млн на Фонд енергетичної підтримки України. Цей фонд доповнює існуючу підтримку Фінляндії у сфері енергетичної стійкості, надаючи допомогу там і тоді, де та коли вона потрібна”, – сказав Орпо на пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”.
Він також повідомив, що Фінляндія у грудні надасть Україні мобільні опалювальні контейнери, які здатні обігрівати лікарні середнього розміру або багатоквартирні будинки.
Орпо додав, що Фінляндія готує додаткову підтримку в розмірі EUR3 млн в рамках програми відновлення України, а також продовжуватиме надавати значну підтримку у вигляді оборонного спорядження.
“Цього року ми надали Україні п’ять оборонних пакетів на суму понад пів мільярда євро. Зараз ми готуємо 36 пакетів, і робимо це у тісній співпраці з українськими військовими. І ми маємо намір ухвалити рішення до кінця цього року”, – наголосив він.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні та президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган оголосили про започаткування двостороннього стратегічного партнерства, спрямованого на розвиток співпраці в енергетичній, оборонній та економічній сферах.
«Сьогодні ми з президентом Ердоганом започаткували нове Стратегічне партнерство Канада-Туреччина, щоб створити масштабні нові можливості для наших народів», – написав Карні у соцмережі X у четвер.
За його словами, співпраця охоплюватиме енергетичний сектор, видобувну промисловість, кліматичні ініціативи, а також питання безпеки та оборони. «Ми поглиблюємо наші зв’язки, щоб протистояти спільним загрозам і відкривати нові ринки для наших працівників та бізнесу. Це амбітне партнерство заради безпечнішого та процвітаючого майбутнього», – підкреслив глава канадського уряду.
Україна має тісні торговельно-економічні зв’язки з обома державами: угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA) діє ще з 2017 року (з подальшою модернізацією), тоді як угода про зону вільної торгівлі з Туреччиною офіційно набрала чинності у 2026 році, суттєво розширивши доступ українських товарів на ринки обох стратегічних партнерів.
Загальна сплата операційних податків (без акцизів на пальне і митних платежів) у січні-червні 2026 року становила 8,727 млрд грн, що на 15,8% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, і на 58% більше, ніж у першому півріччі 2024-го.
Про це повідомив директор “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн з посиланням на дані Тимчасової слідчої комісії з питань економічної безпеки Верховної Ради.
“Мабуть, найбільш ілюстративним маркером поступового виходу паливних мереж із “тіні” є динаміка сплати “зарплатних” податків (ПДФО та ЄСВ) і, відповідно, зростання офіційних окладів”, – написав він у “ДТ” 20 жовтня.
Загалом, за інформацією експерта, у топ-40 мереж АЗС відрахування “зарплатних” податків зросли на 82% – з 1,993 млрд до 3,618 млрд грн за І півріччя 2024 і 2026 років відповідно. А середній розрахунковий оклад працівників за порівнювані періоди збільшився з 12,1 тис. до 22,7 тис. грн на місяць, або на 88%.
“Такі цифри свідчать про те, що ще два роки тому ця галузь переважно платила в “конвертах”. Були такі, хто офіційно нараховував навіть менше за встановлену державою мінімалку. Проте дещо відбулося”, – зазначив Куюн.
За його словами, ринок був змушений переглянути “зарплатну” дисципліну у 2025 році, коли почалося “економічне” бронювання працівників, зокрема, для компаній ПЕК. Один із критеріїв – офіційний оклад на юрособу не менш як 20 тис. грн, який з 1 вересня цього року був підвищений урядом до трьох мінімальних зарплат – 25 941 грн.
Як пояснив експерт, ще одним цікавим маркером паливного ринку є податок на прибуток (ПнП), який до грудня 2024 року абсолютна більшість мереж АЗС взагалі не платили або робили це символічно. Саме з цієї причини уряд із парламентом встановили фіксовану плату – авансовий внесок із податку на прибуток, який не повертається за будь-яких результатів господарської діяльності. Базовий платіж – 60 тис. грн на місяць, що діє для багатьох паливних АЗС.
“Результат більш ніж красномовний: у першому півріччі 2026 року топ-40 мереж сплатили 1,72 млрд грн податку на прибуток підприємств (ПнПП), що на 70% більше, ніж за аналогічний період 2024-го, тобто до запровадження авансового ПнП”, – наголосив директор “А-95”.
За його словами, наразі ситуація у галузі погіршується через посилені атаки агресора, пошкодження й знищення активів. Своєю чергою дедалі більше відчувається тиск уряду на паливні ціни. Як свідчить статистика, попри зростання витрат, націнка АЗС на дизпальне й бензин у 2024-2026 роках лишається стабільною.
“Усе це може призвести до погіршення податкової віддачі. З іншого боку, як свідчать наведені цифри, існує потенціал для подальшої детінізації”, – вважає Куюн.
Українська металургія переживає дуже складні часи, ймовірність збереження галузі для участі її у післявоєнному відновлення невелика, й причиною є не тільки війна, але й обмеження з боку Європейського Союзу, заявив керівник офісу генерального директора групи «Метінвест» Олександр Водовіз, передає кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна».
«В металургії половина підприємств збанкрутувала. Й не через війну… Чи готова металургія забезпечити recovery? Давайте доживемо до того recovery, бо так, як все йде, не доживемо. Треба тверезо дивитися правді в очі: підприємства розбомблені, ми говоримо не про мільйони доларів збитків, а про мільярди», – заявив він на четвертому експортному форумі «Економічної правди» в Києві цього тижня.
Окрім необхідності відбудувати після війни металургійні комбінати Водовіз також наголосив на кадровій проблемі, яка була гострою ще до війни, коли європейські підприємства переманювали до себе українських працівників. За його словами, незважаючи на збитки, «Метінвест» наразі зберігає персонал, але це гостра проблема.
«Чи зможемо ми забезпечити (recovery)? Якщо відбудуємо підприємства та знайдемо людей», – зазначив він.
Водовіз також заявив, що для української металургії наразі серед головних питань – забезпечити рівень експортних квот до ЄС, який був щонайменше у 2025 році.
За його словами, метсектор України не ставить під сумнів стратегічну мету інтегруватися до внутрішнього ринку ЄС, але останні дії з боку Брюсселя – запровадження вуглецевого податку CBAM та обмежених квоти, які попри обіцянки жодним чином не враховують факту війни в Україні та понесених українською галуззю збитків, змушують сумніватися у двосторонньому русі до цієї мети.
Представник «Метінвесту» уточнив, що наразі квоти складають 40% від експорту минулого року.
«В нас проблема номер один, це, звичайно, удари по металургійним заводам, в нас розбиті всі метпідприємства, зруйновані, не працюють. По «Запоріжсталі» чотири дні назад знову приліт – сім ракет. І в цій ситуації ми намагаємося пояснити європейцям, аби вони зробили нам скидки за квотами», – описав ситуацію Водовіз.
Як повідомлялось, «Укрметалургпром» критикував рішення ЄС щодо обмеження поставок української металопродукції, яка перші три роки після повномасштабної агресії РФ, постачалася до Європи без мит. На переконання асоціації, Україна наразі не становить загрози європейським виробникам, бо через війну виробництво сталі в країні спочатку впало з 40 млн тонн до 7,5 млн тонн, а зараз майже всі метпідприємства зупинені через обстріли.
Захистити міст від значного руйнування у випадку прямого влучання потужних балістичних або крилатих ракет вкрай важко, проте правильно запроєктовані предетонаційні екрани є ефективним засобом для захисту таких конструкцій від дронів та невеликих ракет типу “Бандероль”, зазначив директор будівельної компанії Rauta, голова ради директорів Українського центру сталевого будівництва (УЦСБ) Андрій Озейчук у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Найбільш ефективною конструкцією для захисту дорожнього полотна є металеві троси з натягнутою між ними сіткою”, – зауважив, оцінюючи ефективність низки інженерних рішень для захисту мостів через Дніпро від російських ударів.
За його словами, для захисту опор та бічних сторін прольотів необхідно використовувати дистанціонери з ґратчастих металоконструкцій. Таке інженерне рішення можна швидко впровадити з наявних матеріалів. Металеві предетонаційні екрани забезпечують високу міцність без великого навантаження на наявні конструкції, легко адаптуються під індивідуальну геометрію мостів, швидко ремонтуються у разі локальних пошкоджень та за необхідності можуть бути підсилені.
Експерт наголосив, що у якості підконструкції для кріплення сталевих тросів та сітки важливо ефективно використовувати наявні мостові конструкції. Наприклад, для Північного мосту це може бути центральна вантова опора для захисту проїзної частини, а для Дарницького мосту бічні сторони дорожнього полотна можна використати як основу для верхнього кріплення предетонаційного захисту опор.
УЦСБ – некомерційна організація, зареєстрована в липні 2013 року, об’єднує учасників ланцюжка поставок сталевих конструкцій в форматі асоціації. Учасниками УЦСБ є провідні виробники та дистриб’ютори сталевого прокату, заводи з виробництва металоконструкцій, покрівельних, фасадних систем і ЛСТК, галузеві проєктні, архітектурні та наукові організації, монтажні та будівельні компанії, постачальники послуг з вогнезахисту та антикорозійних матеріалів сталевих конструкцій, програмного забезпечення, обладнання та інструменту.
