АТ “НАЕК “Енергоатом” у повному обсязі виконало спеціальні обов’язки із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (ПСО), спрямовані на її здешевлення, покривши 100% вартості послуги за січень-вересень 2026 року на 165,322 млрд грн (з ПДВ).
“Протягом дев’яти місяців 2026 року товариством було сплачено за послугу ПСО 165 млрд 322 млн грн (з ПДВ). Заборгованості перед АТ “Гарантований покупець” (“ГарПок”) за послугу ПСО немає”, – йдеться у повідомленні на сайті “Енергоатома”.
Яу повідомлялося, загалом за роки повномасштабної війни РФ проти України, з 2022 по 2025 рік, “Енергоатом” сплатив за послугу ПСО понад 528,900 млрд грн (з ПДВ).
“Енергоатом” у 2025 році оплатив ПСО на 168,546 млрд грн і перерахував до державного бюджету понад 44,5 млрд грн.
Кабінет міністрів України розпорядженням від 29 квітня 2026 року №399-р “Питання річних загальних зборів АТ “НАЕК “Енергоатом” затвердив чистий прибуток у сумі 18 688 306 075 грн, згідно з консолідованою фінансовою звітністю товариства за 2025 рік. 50% суми прибутку в розмірі 9 344 153 037,5 грн уряд скерував на виплату дивідендів до державного бюджету.
Затягування блокади Чорного моря може призвести до істотного скорочення посівів зернових цього маркетингового 2026/27 року (МР), насамперед кукурудзи та пшениці, аграрії можуть частково переорієнтуватися на більш вигідні у цих умовах олійні культури, заявив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
“Наша оцінка, що буде зменшуватися площа під зерновими, передусім під кукурудзою та пшеницею, і збільшуватиметься площа під олійними, насамперед під соєю і соняшником”, – сказав він журналістам в Києві у четвер, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”.
“Найбільше буде зменшення площ – так сьогодні виглядає – під кукурудзою: не виключаємо, що це зменшення може бути навіть у два рази”, – додав міністр.
Щодо пшениці, то він нагадав, що опитування аграріїв показало, що потенційне зменшення посівів під пшеницею становить 15-17%.
“З нашої точки зору, це відповідатиме реальності. Якщо у нас (2025/26 МР) були посівні площі 5,1 млн га – це вже і озимої, і ярої, озимої було 5 млн га, – то ми думаємо, що посівні площі (2026/27 МР) будуть 4-4,2 млн га, на ці 17% менше”, – зазначив Висоцький.
За його словами, площі під ячменем становитимуть 1,5 млн га, а під ріпаком – 1,3 млн га, з яких 0,2 млн га – ярий, що відповідає площам попереднього року.
Міністр нагадав, що в середньому в Україні основними шістьма зерновими та олійними культурами (пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, ріпак та соя) засівається 20 млн га.
Згідно даних Мінагрополітики, станом на 20 жовтня, аграрії засіяли озимими зерновими культурами 3,93 млн га, або 75,4% прогнозованих площ, за останній тиждень посіви збільшилися на 0,56 млн га, тоді як на аналогічну дату минулого року – 4,84 млн га, або 74% прогнозу.
Пшеницею цього року вже було засіяно 3,51 млн га (77,4% прогнозованих), озимим ячменем – 0,34 млн га (57,9%), житом – 70,7 тис. га (92,1%). Рік тому ці показники становили, відповідно, 3,44 млн га, 0,3 млн га та 60 тис. га.
Посіви озимого ріпаку у 2026/27 МР перевищили прогноз: його площа становить 1,12 млн га, або 101,4% запланованого обсягу, тоді як торік було посіяно 1,03 млн га.
За оцінками Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, чисельність населення України на підконтрольній уряду території нині становить від 28 до 29 мільйонів осіб – про це розповіла провідна наукова співробітниця установи Світлана Аксьонова в етері Громадського радіо.
“Безумовно, це є тривожним сигналом, безумовно, є тривожною такою тенденцією. Насамперед не те, що зменшується кількість народжених, а саме співвідношення дуже тривожне. У нас поспіль чотири роки – з 2022 по 2025 рік – утримувалося співвідношення на рівні трьох. Тобто смертність перевищувала народжуваність утричі. А зараз ми бачимо, що, якщо бути точними, десь у 3,5 раза йде перевищення. Тобто збільшилася різниця між кількістю померлих і кількістю народжених. Для мене це дуже тривожний сигнал”, – розповіла Аксьонова.
Додатковим тривожним сигналом вона назвала те, що зниження кількості новонароджених відбулося вже у першому півріччі, тоді як зазвичай сезонне зменшення припадає на початок року, а друга половина є більш активною.
“Звісно, краще почекати до кінця року, тоді всі тенденції чіткіше окреслюються. У нас є певні закономірності: у першій половині року завжди народжується трохи менше дітей, ніж у другій. Але цього разу зниження відбулося ще у першій половині року. І це також дуже тривожний сигнал”, – наголосила вона.
На думку Аксьонової, на рішення українських сімей могли вплинути складні умови минулої зими, зокрема тривалі відключення світла й тепла.
“Я думала, що вплив цієї важкої зими з відключеннями електрики, тепла мав би позначитися вже у другій половині року, адже рішення про народження дитини ухвалюється щонайменше за дев’ять місяців до її появи. Але зниження відбулося раніше. Для мене також було дуже тривожно спостерігати, що взимку сім’ї з маленькими дітьми фактично залишилися сам на сам із тими проблемами, з якими стикалася вся країна. Потрібно було думати не лише про догляд за новонародженим, а й де взяти акумулятор, як підігріти суміш, як забезпечити дитині елементарні умови. Це дуже важко, і я думаю, що це вплине на рішення молодих сімей щодо народження дітей”, – пояснила вона, додавши, що водночас частина скорочення показників народжуваності в країні може пояснюватися виїздом вагітних жінок за кордон задля безпеки.
Окрім цього, Аксьонова звернула увагу на зміни в структурі українських біженців, де дещо збільшилася частка чоловіків серед тих, хто отримав тимчасовий захист у країнах Європи.
За оцінками Інституту демографії, чисельність населення України на підконтрольній території нині становить менш як 30 мільйонів осіб.
“За нашими розрахунками, це від 28 до 29 мільйонів людей. Ми вже навіть не ставимо оцінку у 30 мільйонів. Але це завжди певний діапазон, тому що дуже багато припущень закладається у такі розрахунки. Проте те, що чисельність населення зменшується, – це однозначно”, – пояснила вона.
Наразі Інститут демографії працює над новою міграційною стратегією, яка має допомогти поверненню українців після війни.
“В Інституті демографії зараз триває дуже кропітка робота над міграційною стратегією, яка поетапно розробляє механізми повернення українців з-за кордону. Це складне завдання. Як кажуть, у складних проблем не буває простих рішень. На жаль, і ця проблема не має одного універсального інструменту, який дозволив би швидко повернути людей”, – підсумувала Аксьонова.
Як повідомляє Сербський Економіст, американська консервативна організація CPAC (Conservative Political Action Conference), тісно пов’язана з Республіканською партією США та політичним оточенням президента Дональда Трампа, проведе з 18 по 21 листопада 2026 року в Белграді першу конференцію CPAC Balkans. Головним спікером заходу стане президент Сербії Олександр Вучич.
Конференція вперше відбудеться в Південно-Східній Європі та збере консервативних політиків, представників громадських організацій, експертів та прихильників правих політичних рухів із балканських держав. Організатори мають намір обговорити питання національного суверенітету, економічної політики, вільного підприємництва, традиційних цінностей та міжнародного співробітництва.
Однією з центральних тем стане енергетична безпека Балканського регіону. На думку CPAC, збільшення поставок американських енергоресурсів може сприяти диверсифікації енергетичного імпорту та зменшенню залежності балканських держав від окремих постачальників.
Організатори розглядають США як потенційного партнера країн регіону у забезпеченні енергетичної незалежності. Обговорення цього питання набуває особливого значення для Сербії, яка продовжує диверсифікувати джерела постачання природного газу та розвивати енергетичну співпрацю з іноземними партнерами.
Голова CPAC Мет Шлапп заявив, що організація вітає проведення першої балканської конференції саме в Сербії. Він відзначив роль Олександра Вучича у розвитку стратегічного співробітництва між Белградом і Вашингтоном та висловив задоволення його майбутнім виступом.
За оцінкою Шлаппа, консервативні політичні рухи досягли значних успіхів у Північній та Південній Америці, а також у Японії. Організатори розраховують, що проведення CPAC Balkans сприятиме розширенню міжнародних контактів європейських консервативних організацій.
CPAC уже проводила міжнародні конференції в Угорщині, Японії, Бразилії, Мексиці, Австралії, Ізраїлі, Аргентині, Парагваї, Польщі, Великій Британії та Італії. Белградська зустріч стане черговим етапом розширення міжнародної мережі організації.
Вибір Сербії як місця проведення конференції відображає прагнення американських консервативних кіл розширити свою політичну присутність на Балканах і зміцнити контакти з керівництвом держав регіону.
Імена решти учасників та детальна програма конференції поки що не опубліковані. Організатори обіцяють оприлюднити їх у найближчі тижні.
CPAC не є державним органом США чи офіційною структурою Республіканської партії, хоча її заходи традиційно відвідують провідні представники американського правого політичного спектру, зокрема Дональд Трамп.
АТ “Укрзалізниця” повідомило про запуск нових міжнародних поїздів до Польщі, серед яких потяг №31/32 Київ-Перемишль та №73/74 Дніпро-Перемишль.
Згідно з повідомленням у телеграм-каналі компанії, поїзд №31/32 Київ-Перемишль має стикування з поїздом до Берліна, Праги, Кракова, Катовіце, Вроцлава. Крім того, має зупинки у Вінниці, Хмельницькому, Тернополі, Львові.
Передбачається, що відправлення потяга з Києва здійснюватиметься о 21:30, прибуття до Перемишля о 8:19.
На початку жовтня “Укрзалізниця” у соціальній мережі Threads повідомляла, що з 20 жовтня планувалось припинення курсування поїздів №31/32 Запоріжжя-Перемишль та №79/80 “Січеслав” Дніпро-Львів.
Тоді у компанії зауважували, що для пасажирів потяга №31/32 будуть доступні варіанти поїздки з пересадкою у Львові або Києві.
Що стосується потяга 73/74 Дніпро-Перемишль, він курсуватиме через Олександрію, Кам’янське, П’ятихатки, Знам’янку та Львів.
У свою чергу відправлення з Дніпра здійснюватиметься о 19:00, а прибуття до Перемишля о 14:10.
В “Укрзалізниці” додали, що у цей час пасажири зможуть пересісти з потяга №73/74 Дніпро-Перемишль на поїзд до Кракова, Варшави, Праги та Мюнхена.
Серед іншого у компанії додали, що флагманський поїзд №23/24 Київ-Холм носитиме ім’я відомого українського історика та очільника Української Центральної Ради Михайла Грушевського.
Зазначається, що у складі поїзда наявні сучасні вагони підвищеного комфорту, побудовані в Україні під час повномасштабного вторгнення.
“Продовжуємо працювати над зручним сполученням у різних напрямках”, – йдеться у повідомленні компанії.
ПриватБанк запустив сервіс відкритого банкінгу (Open Banking) у застосунку “Приват24” для фізичних осіб та у вебверсії “Приват24 для бізнесу” для фізосіб-підприємців (ФОП), повідомила пресслужба фінустанови.
“Для фізичних осіб це змінить досвід користування фінансовими застосунками, адже всі рахунки та персональні фінанси зібрано в одному “Приват24”, коли для ФОП – це можливість спростити облік операційних витрат у “Приват24 для бізнесу”, – зазначив член правління ПриватБанку з питань роздрібного бізнесу Дмитро Мусієнко.
Сервіс дає змогу за згодою користувача додавати рахунки інших банків, переглядати їхні баланси та історію операцій, поповнювати картки й здійснювати перекази. ФОП у “Приват24 для бізнесу” можуть контролювати операції за своїми бізнес-рахунками в інших банках та проводити платежі.
Наразі фізичні особи можуть підключити у “Приват24” рахунки Універсал Банку, зокрема, monobank, ПУМБ, А-Банку та банку “Глобус”. У “Приват24 для бізнесу” доступне підключення рахунків Універсал Банку, зокрема, monobank.
У банку зазначили, що перелік установ поступово розширюватиметься у міру їх інтеграції з технологією відкритого банкінгу.
Як повідомлялося, постанова Нацбанку №80, що передбачила доступ авторизованих сторонніх надавачів до інформації про рахунки клієнтів лише за їхньою згодою, набрала чинності 1 серпня 2025 року.
Протягом наступних 12 місяців регулятор не застосовував заходів впливу за порушення вимог щодо постійного доступу до рахунків і налаштування спеціалізованих інтерфейсів.
ПриватБанк – найбільший банк України. Загальні активи фінустанови, за даними Нацбанку, на 1 вересня 2026 року становили 983,82 млрд грн (22,8% від загального обсягу).
За підсумками першого півріччя 2026 року кількість активних клієнтів-фізосіб банку становила 18 млн, користувачів “Приват24” – 13,7 млн, бізнес-клієнтів – 950 тис.
