Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Украгро» 29 червня 2026 року проведе загальні збори акціонерів у дистанційному форматі, випливає з повідомлення в системі SMIDA.
ПрАТ «Украгро» зареєстроване в Одеській області, у селищі Великодолинське. Основний вид діяльності компанії – вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур. Серед інших видів діяльності відкриті реєстри вказують вирощування винограду, допоміжну діяльність у рослинництві, оптову торгівлю зерном, складське господарство та вантажні перевезення.
https://www.fixygen.ua/news/20260616/ukragro-provede-distantsiyni-zbori-aktsioneriv-29-chervnya.html
АТ «Мотор Січ» (Запоріжжя) 16 червня оголосило про намір укласти зі СК «Колонейд Україна» договір про страхування відповідальності голови та/або членів наглядової ради.
Як повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro, пропозиція єдиного учасника тендеру СК «Колоннейд Україна» склала 1,8 млн грн, що відповідає очікуваній вартості закупівлі послуги.
ПрАТ «СК «Колонейд Україна» (до 2016 року — СК «QBE Україна») було засновано в 1998 році як перший міжнародний страховик на українському ринку. Власником 100% акцій страховика є SCP Luxembourg S.A.R.L., що входить до складу Fairfax Financial Holdings Limited (Канада).
Як повідомляє Сербський Економіст, посольство України в Сербії оголосило безстроковий збір коштів на відновлення Києво-Печерської лаври, яка постраждала внаслідок війни.
Посольство закликало українську громаду, мешканців Сербії, бізнес та всіх бажаючих підтримати відновлення однієї з головних святинь християнства.
Києво-Печерська лавра — один із найважливіших релігійних та історичних символів України. Вона входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і має значення не лише для України, а й для всієї православної та європейської культурної традиції.
Тому збір коштів може стати формою солідарності не лише української діаспори, а й сербського суспільства.
Кошти збираються на рахунок благодійного фонду «Допомагати просто».
Реквізити, опубліковані посольством:
Одержувач: БО БФ «ДОПОМАГАТИ ПРОСТО!»
Код одержувача: 37806835
Рахунок: UA493052990000026003050007570
Банк: АТ КБ «ПриватБанк»
Посилання на повідомлення посольства:
https://serbia.mfa.gov.ua/news/bezstrokovij-zbir-na-vidnovlennya-kiyevo-pecherskoyi-lavri
https://t.me/relocationrs/3046
Обсяг імпорту в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні-травні 2026 року збільшився на 89% порівняно з тим самим періодом 2025 року – до $738,9 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із оприлюдненими даними, зокрема, у травні ввіз цієї продукції зріс на 45,8% порівняно з травнем минулого року, але скоротився майже вдвічі проти квітня поточного року – до $76,9 млн.
Таким чином, темп приросту імпорту почав сповільнюватись порівняно з аналогічним періодом минулого року, і прискорюється падіння імпорту відносно попереднього місяця 2026 року, зокрема, у квітні поточного року падіння складало 34% до березня-2026.
Як повідомлялось, у березні поточного року Кабмін виключив трансформатори із переліку товарів для пільгового імпорту в межах угод з Секретаріатом ЕС.
Водночас Європейська бізнес асоціація у травні в офіційному листі до першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики України Дениса Шмигаля закликала запровадити тимчасове звільнення окремих видів силових трансформаторів від ввізного мита та ПДВ.
За даними Держмитслужби, Китай залишається найбільшим постачальником цієї продукції в Україну. За п’ять місяців її ввезено на $665,6 млн (90% всього імпорту цих товарів), тоді як роком раніше з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $321,5 млн (82,3%).
Крім того, трансформатори ввозилися з Туреччини (2%) та Німеччини (1,3%), тоді як торік частка імпорту з Німеччини становила майже 5%, з Туреччини – 3,7%.
За даними Держмитслужби, Україна у січні-травні експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі майже на $16 млн (торік – на $10,9 млн), переважно постачала їх до Німеччини, Польщі та Угорщини.
Як повідомлялося з посиланням на Держмитслужбу, у 2025 році імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів зріс на 88% порівняно з 2024 роком – до $1,12 млрд. При цьому з Китаю їх було ввезено у 2,3 раза більше – на $957,3 млн.
Українські підприємства у січні-травні поточного року зменшили споживання металопрокату на 2,22% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 592,4 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у вівторок, за цей період імпортовано 732,4 тис. тонн, або 45,99% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-травні 2026 року українські метпідприємства виробили 2,340 млн тонн металопрокату (93,3% відносно аналогічного періоду 2025 р.), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано порядку 1,480 млн тонн, або 63,2%. В січні-травні 2025 р. частка експорту становила 61,5% (1,541 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 2,507 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-травні 2026р. становить 41,22%, що значно вище показника 5 місяців 2025р. (32,23%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках в січні-травні 2026 практично відповідає січню-травню 2025р. (46,96% та 46,59% відповідно). Частка ж сортового помітно нижча за показник січня-травня 2025 р. (11,82% у 2026 р. проти 20,18% у 2025 р.).
Структура імпорту в січні-травні 2026 р. характеризується помітним домінуванням плоского прокату над сортовим (62,42% та 28,59% відповідно), проте в січні-травні 2025 р, домінування плоского прокату над сортовим було значно більшим (відповідно, 76,83% та 21,23%).
“У січні-травні 2026 р. ємність внутрішнього ринку становила 1 млн 592,4 тис. тонн металопрокату, з яких 732,4 тис. тонн, або 45,99% припадає на імпорт. В січні-травні 2025 р. ємність внутрішнього ринку була 1 млн 557,8 тис. тонн, з яких 591,8 тис. тонн, або 37,99% імпортовано. Таким чином, в січні-травні 2026 р. спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку відносно січня-травня 2025 р. на 2,22%, з одночасним зростанням частки імпортної складової на 8%”, – констатується у пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату у січні-травні 2026 р., за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (78,6%), іншої Європи (11,7%) та СНД (6,9%).
Серед металургійних імпортерів у січні-травні 2026 р. перше місце обіймають інші країни Європи (47,8%), на другому країни Азії (26,6% ), на третьому – країни ЄС-27 (16,0%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2025 році збільшився на 21,73% порівняно з 2024 роком – до 4 млн 1,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 603,6 тис. тонн, або 40,07% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
Ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023-му збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
Україна у січні-травні 2026 року знизила імпорт цинку і цинкових виробів на 34,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $14,029 млн.
У травні імпорт цинку і цинкових виробів становив $3,499 млн.
Експорт цинку за п’ять місяців 2026 року склав $466 тис., тоді як у січні-травні 2025 року він був $523 тис. У травні експортовано цинку на $174 тис.
Як повідомлялося, у 2025 році Україна знизила імпорт цинку і цинкових виробів на 9,6% порівняно з 2024 роком – до $52,982 млн. Експорт цинку за минулий рік сягнув $1,234 млн проти $563 тис. роком раніше.
Чистий металевий цинк використовують для відновлення благородних металів, застосовують для захисту сталі від корозії та з іншою метою.
