АТ “Київський електровагоноремонтний завод” (КЕВРЗ), що входить до структури “Укрзалізниці”, у січні-червні 2026 року отримало збиток у розмірі 4,48 млн грн, що у 4,2 раза менше аналогічного показника першого півріччя 2025 року.
Згідно з оприлюдненим у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) проміжним фінансовим звітом підприємства, його чистий дохід скоротився на 8,8% – до 631,73 млн грн.
Завод скоротив валовий прибуток на 27,6% – до 33,3 млн грн, отримавши від операційної діяльності 7,4 млн грн прибутку проти 24,6 млн грн торік.
Підприємство зазначає, що за звітний період реалізувало 19 відремонтованих секцій електровозів на 546 млн грн, 61 колісну пару на 24,4 млн грн, 230 тягових двигунів та допоміжних машин на 37,8 млн грн.
Як повідомлялось, перший квартал поточного року завод завершив зі збитком у розмірі 20,2 млн грн проти чистого прибутку 0,48 млн грн за той самий період 2025 року, за зростання чистого доходу на 14,6% – до 250,5 млн грн.
КЕВРЗ заснований у 1868 році. Спеціалізується на капітальному ремонті електропоїздів для залізниць України, ремонті вузлів та агрегатів, електромашин, електродвигунів та колісних пар, виготовленні запчастин.
Завод завершив 2025 рік з чистим прибутком 70,2 млн грн – у 4,4 раза більше за попередній рік, за збільшення чистого доходу на 34,2% – до 1 млрд 703 млн грн. Відремонтував 51 електросекцію, 223 колісних пари, 538 тягових двигунів та допоміжних машин.
Як повідомляє Dw.com, правоохоронні органи Німеччини затримали 33-річного громадянина України, якого підозрюють у зборі інформації про оборонне підприємство в Баварії для підготовки можливих диверсій.
Як повідомили 6 серпня Генеральна прокуратура Мюнхена та Земельне управління кримінальної поліції Баварії, чоловіка затримали 2 серпня в федеральній землі Тюрингія за участю місцевої поліції. Наступного дня дільничний суд Мюнхена видав ордер на його арешт, після чого підозрюваного помістили до слідчого ізолятора в Баварії.
За даними слідства, у червні 2026 року чоловік нібито фотографував територію оборонного підприємства на півдні Німеччини та передавав зображення своєму замовнику. Німецькі правоохоронці припускають, що ці матеріали могли використовуватися для підготовки диверсійних дій.
Підозрюваного вважають так званим агентом низького рівня. Цим терміном німецькі органи безпеки позначають осіб, яких іноземні спецслужби можуть залучати для виконання окремих нескладних завдань, зокрема фотографування об’єктів, спостереження або збору загальнодоступної інформації.
Прокуратура не повідомила, розвідувальна служба якої держави могла завербувати чоловіка. Назва оборонного підприємства також не розголошується у зв’язку з розслідуванням.
У Німеччині підозра в агентурній діяльності з метою підготовки диверсій передбачає кримінальну відповідальність. Наразі слідство продовжується, а вина затриманого не встановлена судом.
Німецькі органи безпеки раніше попереджали про збільшення кількості спроб іноземних спецслужб вербувати виконавців через соціальні мережі та месенджери. Серед потенційних цілей таких операцій називали оборонні підприємства, військові об’єкти, транспортну й енергетичну інфраструктуру. Водночас правоохоронці поки що офіційно не пов’язували нове затримання з конкретною країною або іншими розслідуваннями.
Як повідомляє Сербський Економіст, пляж Могрен у чорногорській Будві посів перше місце в European Beach Index 2026, складеному фахівцями британського сервісу Quotezone.co.uk. Він випередив пляжі Кіпру, Іспанії, Болгарії, Греції та інших європейських країн завдяки поєднанню теплого моря, доступних цін і близькості до аеропорту.
Під час складання індексу аналітики враховували середню температуру води та повітря в липні, кількість п’ятизіркових відгуків, вартість триденного проживання в готелі, мінімальну ціну розливного пива та відстань від найближчого аеропорту. За кожним показником пляжам нараховувалися бали, сума яких визначала підсумкову позицію.
Середня температура води біля пляжу Могрен у липні становить 25,5 градуса, повітря — 26,7 градуса. Триденне проживання в районі Будви автори дослідження оцінили в середньому в 194,56 фунтів стерлінгів, а мінімальну ціну розливного пива — в 1,29 фунта. Відстань до найближчого аеропорту становить близько 22 км. На момент збору даних пляж мав 479 п’ятизіркових відгуків.
Друге місце посів пляж Ніссі в Айя-Напі на Кіпрі, який лідирував у попередньому рейтингу. Він перевершує Могрен за температурними показниками: вода тут у середньому прогрівається до 27,4 градуса, а повітря — до 28,9 градуса. Однак триденне проживання обходиться дорожче — приблизно в 318,85 фунта.
На третій позиції опинився Плайя-де-Маспаломас на іспанському острові Гран-Канарія. Пляж зібрав понад 5 тис. п’ятизіркових відгуків, проте середня вартість проживання протягом трьох днів сягнула 365,97 фунта. Четверте місце посів пляж Іраклі в Болгарії, де зафіксована найнижча ціна пива серед учасників рейтингу — 0,88 фунта.
Далі в десятці розташувалися Елафоніссі на Криті, Прайя-да-Фалезія в португальському Алгарві, Златні-Рат на хорватському острові Брач і Ла-Пелоза на Сардинії. Дев’яте місце посів пляж Борнмута в Англії, а останнє — Паломбаджа на Корсиці.
Представниця Quotezone Гелен Рольф зазначила, що туристи дедалі частіше шукають напрямки, які поєднують комфортну погоду, мальовниче узбережжя та прийнятну вартість відпочинку. За оцінкою авторів дослідження, Чорногорія змогла випередити більш відомі курорти насамперед завдяки відносно низьким витратам та зручному розташуванню Могрена поруч із Будвою.
Для розрахунку індексу використовувалися дані Tripadvisor, Budget Your Trip, Numbeo, кліматичних та картографічних сервісів. Кожна країна була представлена одним популярним пляжем, тому рейтинг відображає порівняння конкретної вибірки з десяти напрямків, а не всіх пляжів Європи.
https://t.me/relocationrs/3395
Назарія Волянського призначено директором установи «Агенція регіонального розвитку Київської області» за результатами конкурсного відбору.
Відомості Єдиного державного реєстру містять Волянського як керівника установи з 20 липня. Директора Агенції обирають строком на три роки за рішенням її наглядової ради.
На новій посаді Волянський зосередиться на залученні інвестицій та міжнародної технічної допомоги, розвитку стратегічних партнерств, підтримці громад і бізнесу, а також реалізації проєктів відновлення та економічного розвитку Київської області.
Волянський має понад 10 років досвіду у сферах міжнародної економіки, залучення прямих іноземних інвестицій, взаємодії бізнесу з органами влади та стратегічних комунікацій.
Із січня 2025 року він працював директором із взаємодії з органами державної влади в Україні польської енергетичної групи UNIMOT S.A. У 2024-2025 роках очолював українське представництво Спілки підприємців та роботодавців Польщі ZPP, де займався розвитком українсько-польського економічного співробітництва, налагодженням ділових контактів і підтримкою виходу українських компаній на польський та інші європейські ринки.
У 2023 році Волянський обіймав посаду начальника управління міжнародних відносин та комунікацій урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest. У 2021-2023 роках працював директором із корпоративних комунікацій Торгово-промислової палати України.
Також він був автором і ведучим телевізійного проєкту «Ексклюзив з Назарієм Волянським» на телеканалі «Рада», радником керівництва Асоціації «Український ядерний форум» та технологічної компанії FRDM Group. У жовтні 2025 року його призначили керівником із розвитку та представником Національної асоціації лобістів України у Польщі.
Волянський здобув ступінь магістра журналістики у Львівському національному університеті імені Івана Франка, навчався за програмою міжнародної економіки та економічних відносин у Київському інституті міжнародних відносин і пройшов програму підготовки фахівців із залучення прямих іноземних інвестицій у Møller Institute Кембриджського університету.
Агенція регіонального розвитку Київської області була зареєстрована 12 червня 2018 року. Її засновниками виступили Київська обласна державна адміністрація, Київська обласна рада, Київська обласна торгово-промислова палата, Білоцерківський національний аграрний університет і громадська організація «Товариство дослідників України».
Основне завдання Агенції – сприяння економічному розвитку Київщини та координація взаємодії між інвесторами, бізнесом, територіальними громадами і державними органами. Установа супроводжує інвестиційні проєкти, допомагає реєструвати індустріальні парки, готувати грантові заявки, підбирати земельні ділянки та виробничі приміщення, розробляти бізнес-моделі й стратегії розвитку громад.
Серед проєктів Агенції – європейська програма GreenGov із впровадження екологічних стандартів, розроблення стратегій розвитку громад Київщини, програма підтримки підприємництва «Сила можливостей», розвиток біогазової галузі області та проєкти з розбудови реабілітаційної допомоги.
Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) обрав запобіжний захід для підозрюваної в незаконному збагаченні колишньої віце-прем’єрки з питань євроінтеграції та екс-послу в США Ольги Стефанишиної у вигляді застави в розмірі 6 млн грн.
«Підозрюваній обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 6 млн грн», – повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» у ВАКС у четвер.
«Суспільне» у Telegram-каналі повідомляє, що підозрювана також зобов’язана з’являтися на виклик детективів НАБУ, повідомляти про зміну місця проживання та не спілкуватися зі свідками у справі.
«Стефанишину підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. За версією слідства, вона не задекларувала дві квартири в Києві, витрати на їхній ремонт, оренду житла, користування Mercedes-Benz, а також оплату авіаквитків і лікування матері», – йдеться в повідомленні «Суспильного».
За інформацією «Радіо Свобода», прокуратура просила призначити Стефанишиній заставу в розмірі 13,3 млн грн.
Раніше в середу Центр протидії корупції (ЦПК) повідомив, що НАБУ та САП вручили Стефанишиній нову підозру.
Згодом ЦПК повідомив про деталі підозри Стефанишиній. «Йдеться про незаконне збагачення. Зокрема, прокурор САП повідомляє про факти придбання майна іншими особами, які здійснювалися за дорученням підозрюваної», – йдеться в повідомленні.
За інформацією ЦПК, Стефанишина не вказала у декларації дві однокімнатні квартири, готівкові кошти, які вона витратила на ремонт квартир, лікування матері, авіаквитки та оренду ще однієї квартири. Також вона не вказала користування автомобілем «Мерседес», зареєстрованим на підлеглого.
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не висловили офіційної позиції з цього приводу.
Після оприлюднення інформації Стефанишина прокоментувала підозру в незаконному збагаченні, наголосивши, що питання щодо нерухомості вона «публічно й детально коментувала понад рік тому» і їй «не було й нічого приховувати».
«З початку мого перебування на посаді посла в ЗМІ з певною регулярністю порушується питання про процесуальні дії окремих правоохоронних органів, у яких згадується й моє ім’я. Скажу коротко й по суті. Будь-які процесуальні дії — це частина законної роботи правоохоронної системи, а не встановлена вина. Я ставлюся до цих подій спокійно і без зайвих емоцій, а галас навколо цієї історії більше схожий на бурю в склянці води. Значну частину питань, що з’являються в ЗМІ, зокрема тих, що стосуються нерухомості, я понад рік тому коментувала публічно і досить докладно», – написала вона у Facebook.
У липні народний депутат України (фракція «Європейська солідарність») Олексій Гончаренко повідомив, що САП відкрила кримінальне провадження проти Стефанишиної. Її підозрюють у зловживанні владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК України). Справу було порушено 11 червня 2025 року.
«Українська правда» 4 червня опублікувала розслідування, в якому йшлося про те, що Національне агентство з розшуку та управління активами (АРМА) визначило компанію для управління Будинком профспілок у Києві, яка може бути пов’язана з родиною Стефанишиної, зокрема, з її колишнім чоловіком. За даними розслідування, це вже четвертий цінний актив, який отримала одна й та сама компанія.
Стефанишина заявила, що не пов’язана з діяльністю колишнього чоловіка, поскаржилася на інформаційний тиск, а також наголосила, що у неї немає жодного конфлікту інтересів щодо АРМА. У свою чергу, голова АРМА Олена Дума заявила про відсутність будь-яких зв’язків зазначених у ЗМІ осіб з АРМА, а також з учасниками конкурсних процедур з відбору керуючих арештованими активами.
Джерело: https://t.me/suspilnenews/72866
Суддя Великої палати Верховного суду Лев Кішакевич, якого за результатами конкурсу було визначено основним кандидатом від України на обрання суддею Міжнародного кримінального суду (МКС), не володіє робочими мовами МКС – французькою та англійською – на належному рівні, йдеться в документі МКС.
У розміщеному на сайті МКС звіті Консультативного комітету з номінації суддів, датованому 5 серпня 2026 року, зокрема, зазначається, що Римський статут передбачає вільне володіння кандидатами в судді робочими мовами МКС, а кандидат від України не володіє французькою мовою та не має належного рівня англійської мови для виконання функцій судді Суду.
«Комітет висловлює жаль з приводу того, що мовні навички кандидата, продемонстровані під час співбесіди, не дозволили Комітету належним чином оцінити його кваліфікацію та придатність до посади відповідно до статті 36 Римського статуту», – йдеться в документі.
Комітет дійшов висновку, що «кандидат не відповідає кваліфікаційним вимогам для призначення на посаду судді Міжнародного кримінального суду».
Згідно з повідомленням МКС, таким чином загальна оцінка готовності кандидата до посади судді була неповною через мовні обмеження кандидата на посаду судді.
«Комітет встановив, що мовні обмеження кандидата завадять йому негайно зробити внесок у роботу Суду», – зазначається в документі.
Агентство «Інтерфакс-Україна» звернулося до Верховного суду з проханням прокоментувати цю ситуацію.
1 січня 2025 року Україна офіційно стала 125-ю державою-учасницею Римського статуту МКС. Таким чином, відповідно до Статуту Україна, як і кожна держава-учасниця, може висунути одного кандидата до складу МКС.
Як повідомляв Верховний суд, 8 квітня 2026 року конкурсна комісія з відбору кандидата для висунення від України на обрання суддею МКС за результатами співбесід з учасниками конкурсу, що відбулися 24–26 березня, визначила основного кандидата від України на обрання суддею МКС. Ним став суддя Великої палати Верховного суду Лев Кішакевич.
Джерело: https://asp.icc-cpi.int/sites/default/files/asp_docs/Report%20ACN.05Aug26.1000.pdf
https://asp.icc-cpi.int/sessions/documentation/25th-session#documentation
