Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер заявив, що Єврокомісія не пропонуватиме нових механізмів використання заморожених російських активів для покриття фінансових потреб України.
«Я в цьому впевнений, оскільки мова йшла саме про це», — сказав він у середу в бельгійському парламенті, звітуючи про результати саміту ЄС минулого тижня.
Водночас Де Вевер не виключив, що інші держави-члени ЄС спробують відновити дискусію. Він розкритикував прем’єра Нідерландів Роба Йеттена, який в ефірі радіо заявив про бажання «забрати ці гроші». За словами бельгійського прем’єра, деякі нещодавно обрані європейські лідери висувають аргументи, які йому вдалося спростувати ще минулого року.
Де Вевер повідомив, що попередив колег про можливі правові наслідки навіть такої риторики, і це попередження спрацювало. «Один із колег сказав мені в кулуарах, що я пройшовся по цій дискусії, немов з вогнеметом», — розповів він.
Минулого року Де Вевер рішуче виступав проти використання заморожених російських активів на суму близько 185 млрд євро, які зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear. Натомість лідери ЄС схвалили для України кредит у розмірі 90 млрд євро на 2026–2027 роки, однак, за оцінками, цієї суми буде недостатньо.
На саміті минулого тижня президент Володимир Зеленський попросив у ЄС додаткові 70 млрд євро підтримки на наступний рік.
Транзит зернових та олійних з України через сусідні Молдову, Словаччину та Угорщину у вересні сумарно збільшився порівняно із серпнем на 46,5%, але основний приріст прийшовся на Молдову та Словаччину, повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький журналістам у Києві в четвер.
Згідно з його даними, через Молдову зростання транзиту склало 59,7% – до 107 тис. тонн у вересні з 67 тис. тонн у серпні, через Словаччину – 61,5%, до 336 тис. тонн з 208 тис. тонн, через Угорщину – 8,5%, до 115 тис. тонн зі 106 тис. тонн.
“Збільшення можливо, наскільки – будемо дивитися. Працюємо по всіх напрямках”, – наголосив Висоцький.
В той же час він не став давати прогнозів.
“Будемо кожного місяця казати, який був результат по факту”, – зазначив міністр.
Щодо шансів на відкриття зернового морського коридору глава Мінагрополітики констатував, що “ніяких сигналів від партнерів на сьогодні, які можна було би сприймати, як такі, щоб могли б мати якийсь горизонт планування, нема”.
“Ситуація незмінна – не більше, не менше”, – сказав Висоцький.
Раніше міністр повідомляв, що у вересні Україні вдалося експортувати 2,4 млн тонн агропродукції, або 46% того, що мало би бути експортовано, з них зернові – 1,4 млн тонн, або 38%, олійні – 444 тис. тонн, або 83%, олія – 311 тис. тонн, або 64%, шроти – 280 тис. тонн, або 46% потенційного необхідного експорту.
MOLDOVA, зерно Україна, СЛОВАЧЧИНА, ТРАНЗИТ, УГОРЩИНА, ЭКСПОРТ
Врожай сої цього року очікується на рівні 3,7-4 млн тонн, соняшнику – 11,5-12 млн тонн, але ближче до верхнього рівня цього діапазону, повідомив міністр аграрно політики та продовольства Тарас Висоцький журналістам у четвер.
“По сої, думаємо, що буде 4 (млн тонн), соняшнику теж думаємо, що буде 12 (млн тонн). Тобто ми можемо говорити про 20 млн тонн олійних культур”, – зазначив міністр, нагадавши, що врожай ріпаку склав 4 млн тонн.
За його словами, оцінка врожаю сої по верхньому рівню пояснюється тим, що площі під цією культурою є більшою за декларовану.
Висоцький уточнив, що по соняшнику зібрано вже з 80% площ, по сої – з понад 85% площ, тож до кінця жовтня збір буде фактично завершений.
Щодо кукурудзи, то, за його словами, наразі зібрано понад 20% площ, але базовий прогноз у 30 млн тонн може бути скоригований вниз через меншу врожайність.
“В кукурудзі складно робити прогноз… Багато є сигналів з багатьох регіонів, що врожайність по факту збору, наприклад, на Чернігівщині, яка дуже важлива по кукурудзі, суттєво нижча, ніж планувалося”, – пояснив міністр.
Він зазначив, що більш реалістично врожай можна буде оцінити, коли збір досягне 50-60% площ.
“Поки що ми орієнтуємося на 30 млн тонн, але не виключаємо, що ця цифра може бути скоригована в сторону зменшення. Ну, скажемо, 25 млн тонн гарантовано буде, з нашої точки зору”, – підсумував Висоцький.
Він нагадав, що збір пшениці та ячменю завершені, їх врожай склав 25,5 млн тонн та 6 млн тонн відповідно.
Мережа зоомаркетів України MasterZoo запустила оновлений інтернет-магазин masterzoo.ua, інвестиції в оновлення сайту склали $100 тис., також вже доступний до завантаження перший мобільний застосунок MasterZoo, у розробку якого інвестували понад $30 тис., повідомили у пресслужбі компанії агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Ми інвестуємо у побудову цифрової екосистеми, яка закриватиме різні потреби петбатьків – від регулярних покупок до пошуку нових продуктів і професійних рекомендацій. Водночас ми пам’ятаємо специфіку зооритейлу: є категорії, де петбатькам важливо побачити товар наживо, приміряти одяг чи амуніцію на свого пухнастого друга або отримати консультацію наживо. Тому наше завдання – не протиставляти онлайн та офлайн, а поєднати їхні переваги та створити безшовний клієнтський досвід. Інвестиції в технології для нас – це стратегічна інвестиція у майбутнє MasterZoo”, – коментує Оксана Кириченко, CEO MasterZoo.
Нова платформа пропонує підбір товарів відповідно до виду та породи улюбленця, розширені можливості особистого кабінету клієнта, сервіс автопідписки (10% знижки при повторному оформленні) та інші персоналізовані пропозиції. На оновленій платформі представлено понад 18 000 SKU від більш ніж 350 брендів. Перший мобільний застосунок вже доступний для завантаження в App Store та Google Play.
Мережа розвиває омніканальну модель, у якій фізичні зоомаркети та цифрові сервіси доповнюють одне одного. Понад 200 зоомаркетів у 40 містах поступово стають не лише місцями продажу, а й частиною e-commerce-інфраструктури – точками самовивозу, резервування товарів, а в перспективі – локаціями (grey stores) для комплектації та відправлення онлайн-замовлень через поштових операторів або власну кур’єрську службу.
MasterZoo прагне зробити покупки зручними та персоналізованими незалежно від того, де саме клієнт взаємодіє з брендом. Важливість цифрового напряму підтверджує і динаміка продажів: якщо у 2024 році на онлайн-канал припадало в середньому 15% загальних продажів MasterZoo, то у 2025 році його частка зросла до 18%, а у 2026 році досягла 25%.
Дані MasterZoo підтверджують, що клієнти дедалі частіше поєднують онлайн та офлайн. Зокрема, кожен третій-четвертий покупець сухого корму вже користується кількома каналами продажів. При цьому середній чек онлайн-покупця у 2,5 раза перевищує середній чек у фізичних зоомаркетах, а LTV (пожиттєва цінність клієнта) омніканальних клієнтів майже вчетверо вища, ніж тих, що купують виключно у фізичних локаціях.
Важливу роль у цій моделі відіграє самовивіз. Наразі на нього припадає близько 35% усіх онлайн-замовлень MasterZoo. Понад 40% замовлень із самовивозом у мережі оформлюють у Києві. Далі за кількістю таких замовлень ідуть Харків, Львів, Дніпро та Одеса.
“Ми бачимо, як змінюються звички українських петбатьків: онлайн-покупки стають дедалі звичнішими не лише у великих містах, а й у менших населених пунктах. Частка замовлень з-за меж обласних центрів зросла з 26,4% до 29,7%, а кількість замовлень із власною кур’єрською доставкою MasterZoo за рік зросла майже втричі (+182%). Водночас запити клієнтів на доставку у різних локаціях відрізняються: у невеликих населених пунктах близько 80% замовлень доставляє “Нова пошта”, тоді як у Києві – 39%. Тому для нас важливо не просто розвивати інтернет-магазин, а створювати гнучку систему, у якій кожен клієнт може обрати найзручніший спосіб покупки та отримання товарів незалежно від місця проживання”, – розповідає Аліса Дашевська, e-commerce-директорка мережі зоомаркетів MasterZoo.
MasterZoo (ТОВ “Петмастер”)— найбільший зооритейлер України, що об’єднує понад 200 зоомаркетів у 40 містах та 19 грумінг-салонів у семи містах України. У 2026 році мережа вже відкрила 15 нових магазинів, зокрема в містах, де раніше не була представлена, – Прилуках та Кам’янці-Подільському. Входить у українську сімейну групу Suziria Group. Асортимент мережі налічує понад 18 тис SKUs від 350+ брендів.
За даними опендатабот, дохід ТОВ “Петмастер” за 2025 рік зріс на 18,81% до 2 млрд 282 млн 281 тис. грн, чистий прибуток знизився на 24% до 6 млн 256 тис. грн за 2025 проти 8 млн 234 тис. грн за 2024 рік.
Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцин Босацький заявив, що українська сторона пообіцяла скасувати рішення Львівської обласної ради про проголошення 2027 року роком Української повстанської армії (УПА), Романа Шухевича та Олега Ольжича, повідомляє Polsat News.
Відповідне рішення було ухвалено у вівторок на пленарному засіданні Львівської обласної ради, однак наразі повідомлення про рішення зникло з сайту облради.
Босацький повідомив, що польська сторона отримала запевнення від співробітників президента України в тому, що рішення Львівської обласної ради не набере чинності. Він підкреслив, що після втручання Польщі постанова з цього питання зникла з веб-сайту ради.
«Постанови зараз на цьому сайті немає, тож це вселяє надію. Ми віримо українській владі на слово і розраховуємо на виконання цих обіцянок», — заявив він.
Загальногалузеві темпи експорту української агропродукції на сьогодні скоротилися на 50-60% від потенційних обсягів через суттєве ускладнення та подорожчання логістики, тоді як одному з найбільших українських агроекспортерів – ТОВ «СП «Нібулон» вдалося утримати поточне щомісячне зниження на рівні 25–30%, повідомив директор з торгівлі аграрної компанії «Нібулон» Володимир Славінський.
«Що стосується нашої компанії, то наші щомісячні темпи експорту на сьогодні скорочуються, скажімо так, порівняно з минулорічними або з тим, що було до червня, приблизно на 25–30 %, що ми вважаємо непоганим результатом і бачимо потенціал для нарощування. Але загалом по галузі темпи зниження сягають 50–60 % від того, якими вони мають бути сьогодні», — зазначив він під час панельної дискусії, присвяченої аграрному сектору, на четвертому щорічному експортному форумі «Економічної правди» у Києві в середу.
Як повідомляє кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна», за оцінкою «Нібулона», через зниження темпів Україна наразі експортує лише близько 2 млн тонн агропродукції на місяць при потенціалі в 5–6 млн тонн за умов нормальної економіки, що суттєво підриває фінансову стійкість агровиробників та їхню здатність забезпечувати операційну діяльність і посівну кампанію.
Славінський підкреслив, що логістика через Дунай та альтернативні сухопутні маршрути за останні роки суттєво ускладнилася та подорожчала. Зокрема, оскільки аграрії з центральних регіонів не мають можливості самостійно організовувати складну логістику до європейських портів або залізничних станцій, логістичні функції повністю лягли на великі компанії та трейдерів.
«Щоб підтримувати темпи відвантаження та щоденних поставок на стабільному рівні, компанія на сьогодні витрачає практично на 20% і більше оборотного капіталу на логістику. Вартість логістики морського судна зросла вп’ятеро — до $100 замість $20, а термін доставки збільшився з 7 до 30 днів. Це означає, що в транзиті перебуває набагато більше товару, а кошти в транзиті обходяться значно дорожче», — розповів він.
Для подолання цих проблем «Нібулон» ініціює створення механізму державних та міжнародних фінансових гарантій, який дозволив би українському бізнесу отримувати оперативне фінансування в західних банках за адекватними процентними ставками.
Серед інших критичних проблем дунайської та морської логістики представник «Нібулона» назвав кадровий дефіцит і відсутність практичної можливості для українських моряків отримувати кваліфікаційні «дунайські документи», через що українським компаніям вигідніше змінювати прапор на флоті, ніж працювати під українським. Крім того, розширенню сухопутного експорту залізницею та автотранспортом заважають значне підвищення тарифів та обмеження з боку сусідніх країн ЄС.
Водночас у компанії зазначили, що українські агровиробники вже довели свою здатність швидко адаптуватися до надзвичайно складних умов, однак подальша динаміка галузі залежатиме від доступності фінансового капіталу та системної підтримки з боку держави й міжнародних партнерів.
Як повідомлялося, через обмеження в роботі чорноморських портів близько половини українського аграрного експорту (приблизно 32 млн тонн продукції орієнтовною вартістю близько $10 млрд) опинилося під загрозою. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький у жовтні 2026 року обговорив з послом Туреччини в Україні Фатмою Джерен Язган можливість допомоги Анкари у відновленні безпечного та стабільного судноплавства в Чорному морі, зазначивши, що альтернативні маршрути (Дунай, залізниця, автотранспорт) не здатні повністю замінити морський експорт, а тривалі обмеження призведуть до скорочення посівних площ.
Крім того, за даними консалтингової компанії Spike Brokers, у вересні 2026 року поставки зерна залізницею до українських портів скоротилися на 38,6 % порівняно з серпнем — до 177,6 тис. тонн. Зокрема, поставки зерна до портів Великої Одеси скоротилися на 46,5% (до 35 тис. тонн), а до експортного
Ізмаїла — на 42,3% (до 42,6 тис. тонн). Загалом у вересні Україна експортувала 3,035 млн тонн агропродукції (групи 01–24 УКТ ЗВД) на суму $1,563 млрд, з яких на зернові (пшениця, кукурудза, ячмінь) припало 1,481 млн тонн. При цьому частка сухопутних переходів продовжує зростати — у вересні через них було відправлено 664,5 тис. тонн, або близько 85% усіх експортних залізничних перевезень зерна.
Джерело: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/1061683.html
