У вересні 2026 року громадяни України придбали в Туреччині 158 об’єктів житлової нерухомості, що на 7,5% більше, ніж у серпні, проте опустилися з другого на п’яте місце серед іноземних покупців. Росіяни зберегли лідерство, збільшивши кількість покупок за рік на 45,3%, до 388 об’єктів, свідчать дані Турецького статистичного інституту (TÜİK), опубліковані 16 жовтня.
У вересні громадяни Росії придбали 388 квартир і будинків проти 343 у серпні та 267 у вересні минулого року. Таким чином, за місяць кількість угод зросла на 13,1%, а в річному вимірі — на 45,3%. На російських покупців припало близько 17,9% усіх продажів житла іноземцям.
Друге місце серед іноземних покупців посіли громадяни Іраку зі 166 придбаними об’єктами, третє — Німеччини зі 162. Далі йдуть Іран зі 159 об’єктами та Україна зі 158. Шосте місце посів Китай, громадяни якого придбали 124 об’єкти.
Українські покупці, незважаючи на зниження позиції в рейтингу, третій місяць поспіль збільшують кількість угод. У липні вони придбали 145 об’єктів, у серпні — 147, у вересні — 158. Частка українців у загальній кількості іноземних покупців житла в Туреччині у вересні становила 7,3% проти 7,6% у серпні.
Загалом іноземним громадянам у вересні було продано 2167 житлових об’єктів, що на 9,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У порівнянні з серпнем, коли іноземці придбали 1938 об’єктів, зростання склало 11,8%.
При цьому за дев’ять місяців 2026 року кількість придбаних іноземцями квартир і будинків скоротилася на 4,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 15 308 об’єктів. Частка іноземних покупців у загальному обсязі угод за вересень склала 1,5%.
Внутрішній ринок турецької нерухомості продовжує демонструвати зниження. У вересні в країні було продано 142 390 об’єктів житлової нерухомості, що на 9,3% менше, ніж роком раніше. Продажі нового житла зросли на 3,9% — до 51 519 об’єктів, тоді як кількість угод на вторинному ринку скоротилася на 15,3% — до 90 871.
За січень-вересень загальний обсяг продажів житла в Туреччині становив 1,093 млн об’єктів, що на 7,2% менше, ніж торік.
Українці залишаються однією з найбільших груп іноземних покупців турецької нерухомості. За підсумками 2025 року громадяни України придбали 1541 об’єкт житла, посівши третє місце після росіян, які купили 3649 об’єктів, та іранців із 1878 покупками. У 2024 році українці придбали 1631 об’єкт нерухомості.
Як раніше повідомляв Open4Business, у серпні 2026 року близько 78% усіх покупок житла громадянами України в Туреччині припало на провінцію Анталія. Там українці придбали 114 із 147 об’єктів, тоді як росіяни — 226. Загалом у серпні найбільшими центрами іноземних покупок залишалися Стамбул, Анталія та Мерсін.
За даними агентства закордонної нерухомості Homium, середній бюджет українського покупця нерухомості в Туреччині у 2025–2026 роках становить 100–200 тис. доларів. Основний інтерес зосереджений на Анталії, Аланії, Стамбулі та інших містах Середземноморського узбережжя.
Таким чином, вереснева статистика свідчить про пожвавлення іноземного попиту на турецьку нерухомість на тлі загального скорочення внутрішнього ринку.
Уряд Угорщини підготував законопроект про запровадження щорічного податку на великі статки за ставками 1–1,5%, який може торкнутися не лише угорських громадян, а й іноземних власників нерухомості та бізнесу. Новий податок планується запровадити з 15 грудня 2026 року, а перші платежі мають надійти до бюджету до 31 серпня 2027 року, як випливає з проекту Міністерства фінансів Угорщини.
Згідно з документом, оподатковуватиметься чиста вартість активів, що перевищує 1 млрд форинтів (близько $3,08 млн). На частину оподатковуваного майна до 100 млрд форинтів встановлюється ставка 1%, а на суму, що перевищує цей рівень, — 1,5%.
Неоподатковуваний мінімум у розмірі 1 млрд форинтів надається кожній фізичній особі окремо, у тому числі подружжю. При розрахунку податкової бази враховується вартість активів за вирахуванням документально підтверджених зобов’язань.
До переліку оподатковуваного майна входять нерухомість, частки в компаніях, грошові кошти, цінні папери, криптоактиви, інвестиційні дорогоцінні метали та інші цінні активи. Податок також може поширюватися на твори мистецтва та ювелірні вироби вартістю понад 3 млн форинтів за одиницю, а також транспортні засоби вартістю понад 10 млн форинтів.
Для податкових резидентів Угорщини передбачено оподаткування активів у всьому світі. При цьому для угорських громадян запропоновано особливе правило: після переїзду за кордон вони зможуть втратити статус резидента для цілей нового податку лише після десяти років проживання за межами країни.
Іноземні податкові нерезиденти сплачуватимуть податок виключно з певних угорських активів, включаючи нерухомість, майнові права та частки в компаніях, зареєстрованих в Угорщині. Під дію закону також можуть потрапити частки в іноземних компаніях, якщо понад 75 % їхніх балансових активів становить угорська нерухомість.
При цьому наявність квартири або будинку в Угорщині сама по собі не означає виникнення нового податкового зобов’язання. Для нерезидентів також передбачено неоподатковуваний поріг у 1 млрд форинтів стосовно відповідних угорських активів.
За оцінкою Міністерства фінансів, податок може торкнутися близько 15 тис. заможних фізичних осіб та 2 тис. структур управління активами. Очікувані додаткові надходження за чотири роки оцінюються в 800 млрд форинтів.
Законопроект пройшов етап громадського обговорення, що завершився 14 жовтня, проте станом на 19 жовтня остаточне парламентське рішення ще не ухвалено.
Новий податковий режим представляє інтерес для іноземних інвесторів, серед яких найчисленнішими групами покупців угорської нерухомості залишаються громадяни Німеччини, Румунії, Словаччини, Китаю, Нідерландів та Австрії.
Згідно з даними Національного банку Угорщини, підготовленими на основі інформації Національного податкового та митного управління (NAV) та опублікованими в серпні 2026 року, у 2025 році на іноземних громадян припадало 4% усіх покупців житла в країні.
Найбільшу частку становили громадяни Німеччини — 1,1 % усіх покупців житла. Частка громадян Румунії становила 0,6 %, Словаччини — 0,5 %, Нідерландів і Китаю — по 0,3 %, Австрії — 0,2 %.
Більш детальна статистика Угорського центрального статистичного управління (KSH) за 2024 рік дозволяє оцінити кількість покупок за громадянством. Тоді іноземці придбали близько 6,6 тис. житлових об’єктів загальною вартістю 309 млрд форинтів, що становило 6,4% вартості всіх угод на ринку житла.
Найбільше об’єктів придбали громадяни Німеччини — 1369. Далі йшли покупці з Китаю — 708 об’єктів, Румунії та Словаччини — по 671, Нідерландів — 438, В’єтнаму — 329 та Австрії — 268.
Громадяни Росії у 2024 році придбали 185 житлових об’єктів, українці — 144. Середня вартість житла, придбаного росіянами, становила 83,5 млн форинтів, українцями — 35,6 млн форинтів.
Таким чином, середня вартість угод цих двох груп була суттєво нижчою за передбачуваний поріг нового податку, хоча окремі заможні інвестори можуть володіти значно дорожчими об’єктами або кількома видами активів.
Географічна структура іноземного попиту помітно відрізняється залежно від громадянства покупців.
Німці переважно купують будинки у західних та південно-західних регіонах Угорщини, особливо в областях Шомодь та Зала, розташованих поблизу озера Балатон та кордонів з Австрією й Хорватією.
За даними за 2025 рік, в обох областях іноземці забезпечили по 11,3% покупок житла. Понад дві третини цих угод припадало на громадян Німеччини. На місцевих ринках також представлені покупці з Нідерландів, Австрії та Швейцарії.
Громадяни Румунії та Словаччини частіше купують нерухомість у прикордонних регіонах. Китайські, в’єтнамські, ізраїльські та російські покупці переважно орієнтуються на Будапешт.
У столиці Угорщини у 2025 році іноземні громадяни становили 5,5 % усіх покупців житла. У центральних районах Пешта, включаючи V, VI, VII, VIII та IX райони, їхня частка сягала 13,2 %.
Особливо активними в центрі Будапешта були громадяни Китаю, на яких припадало 3,5% усіх покупок житла в цих районах. Частка громадян В’єтнаму та Ізраїлю становила по 0,8%, Туреччини — 0,7%, Росії — 0,6%, Франції — 0,5%.
Ця статистика відображає розподіл нових покупок за громадянством, а не загальну структуру нерухомості, що вже перебуває у власності іноземців.
Пропонований податок на багатство може мати найбільше значення для власників дорогих квартир, комерційної нерухомості, великих інвестиційних портфелів та часток в угорських компаніях.
Для більшості іноземних покупців звичайних квартир новий податок, виходячи із запропонованого порогу в 1 млрд форинтів, не повинен створювати додаткових зобов’язань, якщо сукупна вартість оподатковуваних угорських активів не перевищує встановленого ліміту.
Остаточні умови оподаткування залежатимуть від редакції закону, прийнятої парламентом Угорщини.
ІНВЕСТИЦІЯ, іноземний покупець, НЕРУХОМІСТЬ, ПОДАТОК, УГОРЩИНА
Як повідомляє «Сербський економіст», громадяни Чорногорії після можливого вступу країни до ЄС у 2028 році не обов’язково одразу отримають право працювати без дозволів у всіх 27 державах Союзу. Євросоюз передбачив можливість перехідних обмежень тривалістю до дев’яти років.
Відповідний механізм міститься в офіційній переговорній позиції ЄС щодо розділу №2 «Вільне пересування працівників», затвердженій 12 червня 2026 року.
Як діятимуть обмеження?
Перші чотири роки — країни ЄС зможуть самостійно вирішувати, чи відкривати свій ринок праці для чорногорців.
До семи років — обмеження можна буде продовжити після передбаченої процедури перегляду.
До дев’яти років — додаткове продовження допускається у разі серйозних порушень на національному ринку праці або загрози таких порушень. При цьому кожна держава ЄС ухвалюватиме рішення самостійно.
Окремі обмеження передбачені для Німеччини, Нідерландів та Австрії. Вони зможуть застосовувати спеціальні захисні заходи в окремих секторах у разі тимчасового направлення працівників чорногорськими компаніями.
Є й виняток для громадян, які вже працюють: чорногорці, які законно працевлаштовані в країні ЄС і мають безперервний доступ до її ринку праці не менше 12 місяців, зможуть користуватися ширшими трудовими правами в цій країні.
Що це означає на практиці?
Вступ Чорногорії до Євросоюзу не гарантує негайного вільного працевлаштування в усіх країнах ЄС. Право на роботу може залежати від законодавства конкретної держави та чинного перехідного режиму.
Якщо Чорногорія вступить до ЄС у 2028 році, максимальні обмеження теоретично зможуть зберігатися до 2037 року.
вступ до ЄС, ЄС, Міграція, перехідні обмеження, РИНОК ПРАЦІ, ЧОРНОГОРІЯ
Національний поштовий оператор АТ “Укрпошта” спільно з компанією Kasta запускає маркетплейс “Укрпошта Маркет”, який передбачає доступ до понад 10 млн товарів і безкоштовну доставку у відділення по всій Україні.
“Це не ще один, а унікальний маркетплейс зі своїм конкретним позиціонуванням — дати можливість людям у будь-якому куточку України отримати все, що їм потрібно, навіть коли лунають тривоги, а магазини поруч не працюють”, – пояснив генеральний директор “Укрпошти” Ігорь Смілянський у телеграм-каналі в середу.
За його словами, щоб скористатися “Укрпошта Маркет”, потрібно завантажити або оновити застосунок “Укрпошта 2.0”.
Смілянський також зазначив, що маркетплейс не субсидується державою та є ринковим проєктом.
Серед іншого гендиректор національного поштового оператора додав, що сервіс орієнтований, зокрема, на користувачів, які хочуть купувати необхідні товари без очікування накопичення замовлення для отримання безкоштовної доставки.
“Проте дослідження показують, що саме покоління зумерів очікує миттєвого задоволення своїх нагальних бажань. І вони не хочуть чекати, поки кошик наповниться товарами, щоб отримати безкоштовну доставку. Тут нічого чекати не треба”, – йдеться у повідомленні Смілянського.
АТ “Укрпошта” – національний оператор поштового зв’язку в Україні.
Як повідомлялося, “Укрпошта” за перше півріччя цього року збільшила виторг а 4,2% – до 6 млрд 776 млн грн та отримала 92 млн грн чистого прибутку проти 312 млн грн чистого збитку за перше півріччя минулого року.
Національний поштовий оператор має 7,2 тис. об’єктів з обслуговування користувачів, з них 2 тис. пересувних відділень поштового зв’язку, які обслуговують 21,3 тис. населених пунктів. Середня кількість працівників національного поштового оператора за другий квартал 2026 року становить 25,8 тис. осіб, а середня заробітна плата – 20,3 тис. грн.
KASTA, UKRPOSHTA, ДОСТАВКА, електронна комерція, маркетплейс, Укрпошта Маркет
Майже 50% українських читачів не купували книжок протягом останніх трьох місяців, 34% купували виключно друковані книги, свідчить дослідження компанії Gradus Research на замовлення Міністерства культури України.
Зокрема, дослідження також показало, що друковані книжки залишаються найпоширенішим форматом читання. Зокрема, 58% респондентів відповіли, що обирають друковану книгу, 44% – електронну, 35% – аудіокнигу, а 3% було важко відповісти.
Респондентів, які обирають друковані книги запитували, де вони брали друковані книжки для читання. Так, 47% відповіли, що брали ті книжки, які вже були вдома, 43% – купували нові, 31% – позичали у друзів чи знайомих, 19% – отримували у подарунок, 19% – купували вживані, 17% – брали у публічній бібліотеці, 7% – брали у бібліотеці навчального закладу, 5% – користувались корпоративною бібліотекою.
Серед респондентів, які купували книги, 40% відповіли, що робили це в інтернет-книгарні, 33% – у стаціонарній книгарні, 27% – на сайті видавництва, 24% – на ринку/базарі, 18% – на маркетплейсі (наприклад, Rozetka, Prom, Kasta тощо), 17% – на книжковому ярмарку або фестивалі, 14% – в іншому офлайн-магазині, 13% – супермаркеті, по 4% – через Instagram чи Telegram.
У віковому розрізі дослідження свідчить, що підлітки купують друковані книжки в інтернет-магазинах, тоді як люди 55+ все ще обирають книжкові ринки.
Дослідження показало, що майже половина українських читачів не купували книжок протягом останніх трьох місяців. Зокрема, 38% зазначили, що купували друковані книги (34% – виключно друковані), 8% – купували електронні книги, 5% – купували аудіокниги, 48% – не купували книги, а 6% було важко відповісти.
На запитання, як за останній рік змінилися витрати респондентів на придбання книжок для дозвілля, 13% відповіли, що стали більшими, 39% – майже не змінилися, 37% – стали меншими, а 12% було важко відповісти.
У віковому розрізі опитування вказує на те, що молодь збільшує витрати на книжки, а старші читачі навпаки. Зокрема, 29% підлітків 14-17 років і 21% молодих людей 18-24 років витратили на книжки більше, ніж попереднього року.
Комплексне дослідження “Читання в Україні: поведінка, мотивація та інструменти залучення” реалізувала компанія Gradus Research за підтримки Фонду “Повір у себе”. Воно охопило 41 глибинне інтерв’ю (березень-травень 2026 року) та опитування 2200 респондентів віком від 14 років (17-25 серпня 2026 року). Опитування не охоплювало тимчасово окуповані території та території активних бойових дій.
Як повідомлялося, національне дослідження читання Міністерство культури України ініціювало навесні 2026 року. Перші інсайти із якісного дослідження були представлені 30 травня на “Книжковому Арсеналі”.
Кількісне дослідження, яке опубліковане 20 жовтня, показало, що 59% українців читали або слухали книжки принаймні кілька разів на місяць протягом останнього року, 22% – читають кілька разів на рік, або менше, а 13% – за останні 12 місяців не читали жодного разу.
Gradus Research, друковані книги, книжковий ринок, Міністерство культури, ЧИТАННЯ
З початку 2026 року і станом на 16 жовтня АТ “НАЕК “Енергоатом” сплатило 47 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів до державного і місцевих бюджетів, зокрема 7,1 млрд грн дивідендів, повідомила компанія у середу.
“Енергоатом” є одним із найбільших платників податків у країні та забезпечує повну і своєчасну сплату податкових зобов’язань”, – зазначили в НАЕК.
В “Енергоатомі” нагадали, що в 2025 році товариство сплатило до бюджетів усіх рівнів понад 44,6 млрд грн.
Кабінет міністрів України розпорядженням від 29 квітня 2026 року №399-р “Питання річних загальних зборів АТ “НАЕК “Енергоатом” затвердив чистий прибуток у сумі 18 688 306 075 грн, згідно з консолідованою фінансовою звітністю товариства за 2025 рік. 50% суми прибутку в розмірі 9 344 153 037,5 грн уряд скерував на виплату дивідендів до державного бюджету.
ENERGOATOM, атомна енергетика, ДЕРЖБЮДЖЕТ, ДИВІДЕНДИ, ПОДАТКИ
